Постанова від 21 квітня 2026 р. у справі №320/30603/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/30603/25 Суддя (судді) першої інстанції: Лиска І.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Ключковича В. Ю., Епель О. В., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2025 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту 26.12.2025року) у справі за адміністративним позовом дочірнього підприємства "АГРОФОНД-ЗЕРНО" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Дочірнє підприємство "АГРОФОНД-ЗЕРНО" звернулось до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому просило суд:

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ Державної податкової служби у м. Києві від 25.03.2025 №00264120702.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2025 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивачем відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції, з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та ухвалити нову постанову, якою позов залишити без задоволення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу. Позивачем щодо задоволення вимог апеляційної скарги заперечено, зазначено, що рішення суду першої інстанції постановлено при повному та належному встановленні усіх обставин справи.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду відкрито провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2025 року та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

До Шостого апеляційного адміністративного суду 21.04.2026 від представників позивача та відповідача найшли клопотання про можливість здійснення розгляду справи у порядку письмового провадження.

З огляду на викладене, судом апеляційної інстанції постановлено про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.

Враховуючи неявку у судове засідання всіх учасників справи, на підставі ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Головним управлінням ДПС у м. Києві головним державним інспектором відділу перевірок у сфері маркетингу та реклами управління податкового аудиту у сфері торгівлі та послуг Головного управління ДПС м. Києві згідно з п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1, п.п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, у зв`язку зі змінами п.69.2 ст.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, внесеними Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-1Х «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного стану» та наказу Головного управління ДПС у м.Києві від 07.02.2025 року №1010-1, проведено документальна позапланова виїзна перевірка Дочірнього підприємства «АГРОФОНД - ЗЕРНО» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій по експортному контракту від 16.01.2024 року № S024 за період діяльності з 16.01.2024 по 17.02.2025, згідно з листом ДПС України від 23.09.2024 року № 26563/7/99-00-07-04-02 щодо інформації, наданої НБУ банками, відповідно до затвердженого плану (переліку питань ) документальної перевірки.

За наслідками проведеної позапланової перевірки ДП «АГРОФОНД-ЗЕРНО» Головним Управлінням ДПС у м.Києві складено акт перевірки від 24.02.2025 року №15264/Ж5/26-15-07-02-06-01/39079722.

Під час проведення документальної позапланової перевірки ГУ ДПС м. Києва, перевіряючими перевірявся зовнішньоекономічний експортний договір від 16.01.2024 року №S024 ДП «АГРОФОНД- ЗЕРНО» з компанією «UKRAGRO TRADE SA» (Швейцарія), виписки банку з валютного рахунку, митну декларацію, оборотно-сальдові відомості, карта рахунку 362.

Як вбачається з акту перевірки, зовнішньоекономічний експортний договір від 16.01.2024 року № SO24 укладений між ДП «АГРОФОНД- ЗЕРНО» (далі - Продавець ), в особі Кохнюка Я.О., директора, який діє на підставі наказу від 03.06.2023 № 92-К, з однієї сторони та компанією «UKRAGRO TRADE SA» (Швейцарія) (далі - Покупець), в особі Марка Бода, директора який має право індивідуального підпису.

Відповідно до п.1. зовнішньоекономічного експортного договору від 16.01.2024 року № SO24 - продавець зобов`язаний поставити та передати у власність Покупцеві товар, а Покупець прийняти й оплатити Продавцеві вартість товару на умовах передбачених цим договором. За цим договором товаром є - нерафінована не виморожена соняшникова олія.

Поставка товару повинна бути здійснена Покупцю на умовах Інкотермс 2010 та поставка кожної партії товару здійснюється у терміни, зазначені у відповідних додатках до цього договору.

Продавець зобов`язаний за власний рахунок здійснити всі формальності, отримати усі ліцензії та\або дозволи та сплатити всі податки, збори та мита, необхідні для митного оформлення експорту товару, відповідно до інструкцій Покупця та наданих документів.

Відповідно до п. 5 зовнішньоекономічного експортного договору від 16.01.2024 року № SO24 - оплата за доставлений товар повинна бути здійснена після отримання товару Покупцем, протягом 30 банківських днів з моменту отримання копії вантажної митної декларації з інформацією про перетин кордону та рахунку-фактури на оплату.

На виконання умов експортного контракту від 16.01.2024 № SO24, за період який перевіряється, ДП «АГРОФОНД-ЗЕРНО» було відвантажено товар - соняшникову олію, код 1512 на суму 1 492 546,20 доларів США (еквів. 59 201 845,02 грн.).

Валютна виручка на суму 1 249 000,00 доларів США (еквів. 51 185 803,70 грн.) надійшла для компанії «UKRAGRO TRADE SA» (Швейцарія), в тому числі з порушенням дотримання вимог валютного законодавства на суму 549 000,00 доларів США (еквів. 22 668 613,70 грн.) та кошти в розмірі 243 546,20 доларів США (еквів. 10 066 007,99 грн.) від нерезидента не надійшли.

Перевіркою своєчасності розрахунків за операціями з експорту товарів встановлено порушення частини 2 статті 13 Закону № 2473-VIII та Постанови НБУ № 67 від 14.05.2019 року, внесені до Постанови Правління НБУ від 10.11.2023 року № 145, в частині несвоєчасного надходження валютних коштів на суму 549 000,00 доларів США (еквів. 22 668 613,70 грн.) та не надходження в розмірі 243 546,20 доларів США (еквів. 10 066 007,99 грн.) за Договором від 16.01.2024 року № SO24 з компанією «UKRAGRO TRADЕ SA» (Швейцарія).

Відповідно до частини 5 статті 13 Закону № 2473-VIII, порушення резидентами строку надходження валютних коштів в розмірі 243 546,20 доларів США (еквів. 10 066 007,99 грн.), встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені .

Таким чином, в акті перевірки встановлені наступні порушення:

- частини 2 статті 13 Закону України від 21.06.2018 року № 2473 «Про валюту і валютні операції» та пунктом 1 Постанови НБУ № 67 від 14.05.2019 року, в частині несвоєчасного надходження валютних коштів на суму 549 000,00 доларів США (екв. 22 668,70 грн.) та не надходження валютних коштів в розмірі 243 546,20 доларів США (екв. 10 066 007,99 грн.) за Договором від 16.01.2024 року № SO24 з компанією «UKRAGRO TRADE SA» (Швейцарія).

Не погоджуючись із актом позапланової документальної перевірки ГУ ДПС м. Києва № 15264/Ж5/26-15-07-02-06-01/39079722 від 24.02.2025 року, ДП «АГРОФОНД - ЗЕРНО» було подано заперечення до ГУ ДПС у м. Києві.

26.03.2025 року ДП «АГРОФОНД - ЗЕРНО» отримано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС м. Києва від 25.03.2025 року № 00264120702, яким позивачу нараховано пеню у сфері ЗЕД за порушення частини 2 статті 13 Закону України від 21.06.2018 року №2473 «Про валюту і валютні операції» на суму 6 505 908,33 грн.

Не погоджуючись із податковим повідомленням - рішенням ГУ ДПС м. Києва від 25.03.2025 року № 00264120702, ДП «АГРОФОНД - ЗЕРНО» звернулось із скаргою до ДПС України.

Рішенням ДПС України від 06.06.2025 року № 16433/6/99-00-06-01-03-06 «Про результати розгляду скарги» скарга ДП «АГРОФОНД - ЗЕРНО» залишена без задоволення, а податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС м. Києва від 25.03.2025 року № 00264120702 залишено без змін.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, підприємство звернулось до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що сертифікатом Торгово-промислової палати №3200-25-0326 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 23.02.2025 року №115/03.23 засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та підтверджено неможливість своєчасного надходження валютних коштів на суму 549000,00 доларів США (екв. 22 668,70 грн.) та не надходження валютних коштів в розмірі 243 546,20 доларів США (екв. 10 066 007,99 грн.) за Договором від 16.01.2024 року № SO24 з компанією «UKRAGRO TRADE SA» (Швейцарія) та зазначено, що період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) дата настання 01.07.2024 року і дата закінчення 29.12.2024 року.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до підпункту 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства регламентовано приписами Закону Закон України "Про валюту та валютні операції" від 21 червня 2018 року №2473-VIII.

Частиною першою статті 3 Закону №2473-VIII встановлено, що відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону №2473-VIII органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Частинами п`ятою, шостою цієї статті Закону передбачено, що Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Частиною 6 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» встановлено, що: «У разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту)».

Згідно з частиною дев`ятою статті 11 Закону №2473-VIII органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

За змістом частини десятої статті 11 Закону №2473-VIII у разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 12 Закону №2473-VIII Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до частин першої, другої, третьої, п`ятої, восьмої статті 13 Закону №2473- VIII, Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України.

Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Правління Національного банку України (далі - НБУ) затвердило постановою від 02 січня 2019 року №5 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі - Положення №5).

Згідно з пунктом 21 розділу ІІ вказаного Положення граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Пункт 23 розділу ІІ Положення №5 передбачає, що розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією).

Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

Водночас, 24 лютого 2022 року з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи НБУ прийняв постанову №18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" (далі - Постанова №18).

Постановою Правління НБУ № 68 від 04 квітня 2022 року Постанову №18 було доповнено, зокрема пунктами наступного змісту: "142. Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року"; "144. Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 142 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні".

В подальшому, до пункту 142 Постанови №18 вносились зміни і з 07 червня 2022 року цифри "90" було замінено цифрами "120", а з 07 липня 2022 року - цифри "120" замінено цифрами "180" (постанови Правління НБУ №113, №142 відповідно).

Відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 10.11.2023 № 145 та № 84 від 09.07.2024, якими доповнено Постанову НБУ № 67 від 14.05.2019 пунктом 12, Національний банк України скоротив удвічі - зі 180 до 90 днів граничні строки розрахунків за операціями з експорту 12 товарних груп з так званого аграрного розділу 1-24 УКТ ЗЕД, здійснених з 11 листопада 2023 року. Та 120 календарних днів до операцій, здійснених з 12 липня 2024 року. Йдеться, зокрема, про товарні коди: 1001 - пшениця, 1002 - жито, 1003 - ячмінь, 1004 - овес, 1005 кукурудза, 1201 - соєві боби, 1205 - насіння ріпаку, 1206 00 - насіння соняшнику, 1507 - соєва олія, 1512 - соняшникова олія, 1514 - рапсова й гірчична олія і 2306 макуха.

З огляду на введення в Україні воєнного стану НБУ змінив граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту. Відповідно до указаних змін у період з 05 квітня 2022 року по 07 червня 2022 року такі строки становили 90 календарних днів, з 07 червня 2022 року по 07 липня 2022 року - 120 календарних днів, з 07 липня 2022 року - 180 календарних днів. При цьому змінені Постановою №18 строки застосовуються лише до операцій, що здійснені з 05 квітня 2022 року.

Як вбачається із наданих доказів, проведеною перевіркою встановлено, що позивачем допущено порушення частини 2 статті 13 Закону України від 21.06.2018 року № 2473 «Про валюту і валютні операції» та пункту 1 Постанови НБУ №67 від 14.05.2019 року в частині несвоєчасного надходження валютних коштів на суму 549 000,00 доларів США (екв.22 668,70 грн.) та щодо ненадходження валютних коштів в розмірі 243 546,20 доларів США (екв.10 066 007,99 грн.) за Договором від 16.01.2024 року № SO24 з компанією «UKRAGRO TRADE SA» (Швейцарія).

Приписами ч.2 ст.13 Закону України від 21.06.2018 року № 2473 «Про валюту і валютні операції» регламентовано, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України та строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Частиною 6 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» регламентовано, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем у повній мірі підтверджено існування форс-мажорних обставин оскільки отримано сертифікат Київської обласної (регіональної) Торгово-промислової палати №3200-25-0326 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 23.02.2025 року №115/03.23, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану.

В сертифікаті Київської обласної (регіональної) Торгово-промислової палати №3200- 25-0326 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 23.02.2025 року №115/03.23 засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану, продовження дії правового режиму воєнного стану, введення (продовження дії) комендантської години, військові дії, ракетні обстріли, повітряні тривоги, збільшення кількості та тривалості повітряних тривог, як наслідок, унеможливлення виконання роботи тривалий час, сповільнення роботи підприємства, призупинення виробничих процесів, протиправні дії третіх осіб, які стали причиною блокування робочих процесів, пов`язаних з використанням бухгалтерських та банківських програм у компанії «UKRAGRO TRADE SA» (Швейцарія), що сукупно унеможливило своєчасне виконання зобов`язань за Контрактом № SO24 від 16 січня 2024р..

Поряд із цим, суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги залишив без належної уваги ту обставину, що у 2 абз ч. 6 ст. статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» визначено, що підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" передбачено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Отже, сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видано Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами для резидентів, або уповноваженою організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту) є підставою для подовження законодавчо встановлених термінів (строків) розрахунків на період дії форс-мажорних обставин та підставою для не нарахування пені на період дії форс-мажорних обставин.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 13 липня 2023 року у справі №560/9742/22.

З аналізу наведеної норми слідує, що довідка про виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин, у контрагента позивача, адже саме ним несвоєчасно та неповно здійснено розрахунок за отриманий товар, яка би зупиняла перебіг строків розрахунків, мала б бути надана уповноваженою організацією (органом) Швейцарія, а ніяк не Київською обласною (регіональною) Торгово-промисловою палатою.

Більш того, як вбачається із наданих суду доказів, контрагент позивача «UKRAGRO TRADE SA» (Швейцарія), у період дії так званих форс-мажорних обставин частково здійснювало розрахунки з позивачем за контрактом № SO24 від 16 січня 2024р, а саме : 27.06.2024, 08.07.2024, 16.07.2024, 20.09.2024, 04.10.2024, 15.10.2024, 28.10.2024.

Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Розглянувши доводи викладені в апеляційних скаргах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено при неповному з`ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо виплати пенсії без обмеження максимальним розміром.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом дочірнього підприємства "АГРОФОНД-ЗЕРНО" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2025 року скасувати та прийняти нову постанову якою позов дочірнього підприємства "АГРОФОНД-ЗЕРНО" залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач О. О. Беспалов

Суддя В. Ю. Ключкович

СуддяО. В. Епель

(Повний текст постанови складено 22.04. 2026)