Рішення від 20 квітня 2026 р. у справі №641/2082/26 — Слобідський районний суд міста Харкова

Провадження № 2/641/2244/2026 Справа № 641/2082/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - Кожихової Г.В.,

за участю секретаря судового засідання - Кузьменко О.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу № 641/2082/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

ОСОБА_1 через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи звернулась до Слобідського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , 2014 року народження, в розмірі фіксованої суми 5000 грн щомісячно, починаючи стягнення з 2026 року і до повноліття дитини.

Позовна заява мотивована тим, що від шлюбу з відповідачем має малолітню дитину, доньку ОСОБА_3 , 2014 року народження. Спільна донька проживає разом з нею та знаходиться на її повному утриманні. Відповідач матеріальну допомогу на свою доньку на постійній основі не надає, тим самим не дотримується норм ст. 180 Сімейного кодексу України, відповідно до якої батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Виклад позиції відповідача

Відповідач надав до суду заяву, в якій визнав заявлені до нього позовні вимоги.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Слобідського районного суду міста Харкова від 23.03.2026 відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання на 21.04.2026.

Позивачка у судове засідання, призначене на 21.04.2026 не з`явилася, надала заяву, в якій просила розглядати справу без її участі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

З 06 грудня 2013 ОСОБА_4 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , видане Московським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 1195.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилась донька ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , видане Виконавчим комітетом Циркунівської сільської ради Харківського раону Харківської області, актовий запис № 10.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , в графі "Мати" зазначена ОСОБА_1 , в графі "Батько" ОСОБА_2 .

Посилаючись на те, що спільна донька проживає разом з нею за межами країни в Федеративній Республіці Німеччині та знаходиться на повному її утриманні, в той час як відповідач матеріальну допомогу на утримання своєї доньки не надає на постійній основі, позивач звернулася до суду із вказаною позовною заявою.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Спірні правовідносини врегульовані нормами Сімейного кодексу України (далі - СК України).

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини, отже, і витрати на потреби дитини також мають бути однаковими.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному Кодексі України.

У ст. 150 СК України визначені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

У відповідності до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Згідно з ч. 1 ст. 80 Сімейного кодексу України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Положеннями ч. 1ст. 183 СК України встановлено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини (ч.2 ст. 166 СК України).

З огляду на матеріали справи, малолітня дитина ОСОБА_3 наразі проживає разом з матір`ю в Федеративній Республіці Німеччині. Відповідач вимоги позову визнав в повному обсязі.

Враховуючи визнання відповідачем позову в частині стягнення аліментів на суму 5000 грн, з метою захисту прав та охоронюваних законом інтересів дитини, враховуючи покладення законом на батьків обов`язку утримувати дітей до досягнення ними повноліття, стан здоров`я та матеріальне становище дитини та платника аліментів, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 5000,00 грн , починаючи з дати пред`явлення позову та до досягнення дитиною повноліття.

Суд зазначає, що позивачка не позбавлена права звернення до суду з позовом про збільшення розміру аліментів, стягнення додаткових витрат на дитину в разі зміни матеріального стану відповідача, а відповідач, за наявності підстав, має право звернутись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.

Враховуючи вищевикладені обставини, а також рівний обов`язок батьків щодо утримання дітей, суд вважає можливим позов задовольнити.

За змістом ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. В даному випадку днем подання позову є 10.03.2026, отже саме з цієї дати суд стягує аліменти.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1ст. 142 ЦПК Україниу разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки відповідач визнав позовну вимогу про стягнення аліментів, рішення в цій частині ухвалюється на користь позивачки, а позивачі за подання позовів про стягнення аліментів звільнені від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд відповідно до вимог ст. 141, 142 ЦПК України стягує з відповідача 50 % судового збору в дохід держави (позов подано через підсистему ЕС, судовий збір за вимогу немайнового характеру мав становити 1064,96/2) .

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 49, 141, 223, 263-265, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_3 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн аліментів щомісячно, починаючи з 10.03.2026 та до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_3 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 ) аліментів у межах суми виплати за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_3 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві) грн 48 (сорок вісім) коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 21.04.2026.

Суддя Г.В.Кожихова