Рішення від 20 квітня 2026 р. у справі №405/7665/25 — Подільський районний суд міста Кропивницького

Суд: Подільський районний суд міста Кропивницького

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: визнання права власності

Дата: 20 квітня 2026 р.

Справа: №405/7665/25

Суддя: Шевченко І. М.

Справа № 405/7665/25

2/405/2722/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2026 Подільський районний суд міста Кропивницького в складі

головуючої судді: Шевченко І.М.

з участю секретаря : Мишевець Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності за набувальною давністю, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить визнати за ним право власності за набувальною давністю на житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Позов обґрунтовує тим, що у 2013 році він шукав житло у м. Кропивницькому з метою придбати його у власність для проживання своєї родини.Через знайомих знайшов такий будинок для проживання за адресою: АДРЕСА_1 , який належав - ОСОБА_2 і домовився, що буде мешкати у ньому з набуттям його у власність.На початку 2014 року відповідач, яка була власницею даного житла, передала йому ключі від даного будинку і документи на нього і він з родиною заїхав в вищевказаний житловий будинок та почав мешкати в ньому.17.03.2015 року ОСОБА_2 написала йому розписку, відповідно до якої отримала від нього грошові кошти в сумі 13 тисяч доларів США за проданий нею будинок за вищевказаною адресою.У зв`язку з відсутністю оригіналів документів на будинок у ОСОБА_2 вони не змогли укласти договір купівлі-продажу, який домовилися оформити пізніше, після відновлення відповідних документів.Проте, після не значного проміжку часу, ОСОБА_2 перестала виходити на зв`язок з ним і вже через декілька років він дізнався, що вона виїхала на постійне місце проживання в іншу країну.У 2015 році дружина - ОСОБА_3 , разом з їх сином ОСОБА_4 зареєструвались в даному житловому будинку.

З метою утримання будинку в належному стані та запобігання його руйнуванню, він здійснював поточні ремонти, міняв електричну проводку та сантехнічні прилади, здійснив утеплення будинку та провів косметичний ремонт.З часу заселення сплачував комунальні послуги за дане житло, та більше 10 років відкрито володіє даним помешканням, ні від кого не приховуючи цього факту. Весь час з 2014 року мешкає за вказаною адресою до теперішнього часу, сплачує комунальні платежі, доглядає за будинком аби запобігти псуванню чи руйнуванню, проводить поточний ремонт.

Зазначає, що володіє майном відкрито і ніколи не приховував цього, володіє безперервно і починаючи з моменту заволодіння будинком минуло більше 10 років, весь цей час будинок утримує за власні коштиу зв`язку з чим має право на визнання права власності на будинок за набувальною давністю.

На даний час він хоче вільно, на власний розсуд, володіти, розпоряджатися домоволодінням і змушений звернутися до суду за захистом своїх прав, просить задовольнити позов.

Ухвалою суду від 01.01.2026 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, відповідачу надано термін для подання відзиву на позов, призначено підготовче засідання, витребувано докази.

Ухвалою суду від 30.03.2026 року підготовче провадження у справі закрите, справа призначена до розгляду по суті.

Сторони в судове засідання не з`явились, про час та місце слухання справи повідомлені, при цьому представник позивача надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності та відсутності позивача, позов підтримала.

Відповідачі в судове засідання не з`явилась, повідомлена про час та місце розгляду справи шляхом направлення судової повістки за останнім відомим місцем її проживання та оголошенням на офіційному веб-саті суду.

Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату,час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Чинним цивільним законодавством набувальна давність визначається як засіб закріплення майна за суб`єктами, що ним володіють, у випадках, коли вони не мають можливості через певні обставини підтвердити підстави виникнення прав, а також в інших ситуаціях.

Право власності за набувальною давністю може бути набутим як на безхазяйні речі, так і на майно, яке належить за правом власності іншій особі.

Згідно вимог ч. 3 ст. 397 ЦК України фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.

Пунктами 9, 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» визначено, що відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: - володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; - володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; - володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК).

Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.

Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 5, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Судом встановлено, що відповідно до довідки квартального комітету № 1 Подільського району м. Кропивницького від 06.07.2024 року вих. № 26 позивач ОСОБА_1 проживає, але не зареєстрований по АДРЕСА_1 разом з дружиною ОСОБА_3 та сином ОСОБА_4 .

Відповідно до довідки квартального комітету № 1 Подільського району м. Кропивницького від 11.10.2025 року вих. № 87 позивач ОСОБА_1 проживає по АДРЕСА_1 з 2014 року і до цього часу місце проживання не змінював.

Згідно архівної довідки ОКП «Кіровоградське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» про належність нерухомого майна від 25.04.2007 року № 14368581 будинок по АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить ОСОБА_2 .

Як вбачається із розписки, наданої ОСОБА_2 17.03.2015 року, вона отримала від ОСОБА_1 кошти в сумі 13 тисяч доларів США за належний їй будинок за адресою: АДРЕСА_1 та зобов`язалась виписатись з даного будинку до 27.03.2015 року.

Як зазначає позивач, з 2014 року він проживає в даному будинку, з 2015 року в цьому будинку проживає і його сім`я, ніхто не звертався з позовом про виселення його, тобто добросовісно та відкрито володіє цим майном, підтримує будинок в належному стані, зробив капітальний ремонт, оплачує всі комунальні послуги,

Факт того, що позивач володіє будинку безперервно, більше десяти років, будь-які інші особи, які б претендували на спірне майно і оспорювали право позивача на отримання вказаного майна у власність за набувальною давністю відсутні та підтверджений наданими доказами, а саме: актом обстеження від 14.10.2023 року ВКГ ОКВП «Дніпро-Кіровоград щодо трьох осіб за вищевказаною адресою; актом про проживання від 22.11.2025 року за адресою: АДРЕСА_1 позивача ОСОБА_1 , його дружини ОСОБА_3 та сина ОСОБА_4 , який підписаний сусідами позивача – ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та завірений головою квартального комітету № 1 Подільського району м. Кропивницького ОСОБА_8 ; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які зазначили, що завжди сприймали позивача, як господаря і власника будинку.

Суд приходить до висновку, що є в наявності усі складові для визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, оскільки позивач добросовісно і відкрито заволодіє житловим будинком АДРЕСА_1 , проживає в ньому і утримує його.

Наведені обставини свідчать про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи положення ч.4 ст. 344 ЦК України яка визначає, що право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд відносить судові витрати по даній справі за рахунок позивача.

Керуючись ст. ст. 7, 12, 17, 18, 76, 141, 259, 263-265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності за набувальною давністю – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Судові витрати по справі вважати фактично понесеними.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення в повному обсязі виготовлене 21.04.2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , прож. АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН відсутній, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Подільського

районного суду

міста Кропивницького Ірина Миколаївна Шевченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua