Постанова від 21 квітня 2026 р. у справі №385/398/26 — Гайворонський районний суд Кіровоградської області

Справа №: 385/398/26 Провадження № 3/385/113/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2026 року м. Гайворон

Суддя Гайворонського районного суду Кіровоградської області Венгрин М.В., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 1 Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 122-4 КУпАП,

в с т а н о в и в :

згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 605168 від 03.03.2026 ОСОБА_1 03.03.2026 о 13:20 в м. Гайворон по вул. В. Стуса керуючи мотоциклом XDV, без номерного знака, не виконав законну вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синього та червоного кольорів та звукового сигналу, чим порушив вимоги п. 2.4 Правил дорожнього руху України, вчинивши правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином. Заяв про причини неявки чи про відкладення розгляду справи не подав.

При цьому суд бере до уваги, що ОСОБА_1 не заявляв жодних клопотань до суду про витребування доказів, виклик свідків і не висловлював своїх міркувань щодо законності складення на нього протоколу.

Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з`ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також враховуючи закінчення строків притягнення особи до відповідальності, суд вважає, що слід вирішити справу за відсутності ОСОБА_1 та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.

Зважаючи на викладене, судом вирішено провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , що не суперечить правовим приписам ч. 2 ст. 268 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП виходячи з наступного.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП полягає у залишенні водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні .

Відповідно до вимог п. 2.4 ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог Правил дорожнього руху України.

В силу вимог ч. 2 ст. 254 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Склад адміністративного правопорушення це сукупність законодавчо-визначених ознак, наявність яких дає підстави дійти висновку у кожному конкретному випадку щодо належної правової кваліфікації дій особи, та як наслідок прийняти рішення щодо можливості притягнення такої особи до юридичної відповідальності.

Відсутність (недоведеність) хоча б однієї із ознак складу адміністративного правопорушення унеможливлює прийняття рішення про притягнення особи до відповідальності та застосування щодо неї заходів державного примусу, зокрема накладення стягнення у виді штрафу.

Слід зазначити, що судовий розгляд відповідно до приписів КУпАП проводиться в межах обставин інкримінованого особі адміністративного правопорушення, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення. Суддя не має права самостійно змінювати кваліфікацію адміністративного правопорушення, інкримінованого особі чи збирати докази у справі. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Верховний Суд в постанові від 08 липня 2020 року в справі №463/1352/16-а зазначив, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Так, Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях указує, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Irelandv. theUnitedKingdom), п. 161, SeriesA заява № 25).

Додані до протоколу докази цим критеріям не відповідають.

Так на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення суду надано протокол про адміністративне правопорушення; ДВД диск з відеозаписами; довідка щодо наявності посвідчення водія та притягнення до адміністративної відповідальності.

З досліджених відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції, який розпочинається з моменту зупинки автомобіля Тойота під керуванням ОСОБА_1 та подальшу процедуру складання адміністративного протоколу, то суд звертає увагу, що на таких не вбачається порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, зокрема на відео видно, що він керував автомобілем та зупинився на вимогу поліції, а не як зазначено в протоколі, що “ ОСОБА_1 керуючи мотоциклом XDV, без номерного знака, не виконав законну вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синього та червоного кольорів та звукового сигналу”, з долученого відеозапису не вбачається, що ОСОБА_1 переслідували, а навпаки, на першу ж вимогу він зупинився та вийшов з автомобіля, відсутня будь яка доказова інформація, що відбулось ДТП та ОСОБА_1 залишив місце ДТП.

Протокол про адміністративне правопорушення за своєю правовою природою не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення (ч. 2 ст. 251 КУпАП).

Враховуючи правову позицію ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), суддя не має права взяти на себе функції сторони обвинувачення, змінити обсяг інкримінованого правопорушення, усунути певні розбіжності та неточності, які мають місце в протоколі про адміністративне правопорушення, самостійно відшукувати докази винуватості особи, що становило б порушення ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, що діє при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Таким чином суд констатує, що органом поліції невірно вказано кваліфікацію дій особи за ст. 122-4 КУпАП так і не надано доказів вчинення ним правопорушення, яке зазначено в суті адміністративного правопорушення в фабулі протоколу, кваліфікація якого відповідає ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Відповідно до вимог п. 1ст. 247 КУпАПпровадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням та з точки зору належності, допустимості та достатності, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, а відтак справа підлягає закриттю на підставі п. 1 ч.1ст. 247 КУпАП.

Оцінюючи надані докази, в їх сукупності, беручи до уваги принцип закріплений в ст. 62 Конституції України, який передбачає, те що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, вважаю, що в даному випадку факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення є недоведеним.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, що діє при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

У зв`язку з наведеним, в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, у зв`язку з чим провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього підлягає закриттю згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. 247, 284 КпАП України,

ПОСТАНОВИВ:

закрити провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 122-4 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова вступає в законну силу після закінчення строку на її оскарження .

Суддя : М. В. ВЕНГРИН

Дата документа 22.04.2026