Рішення від 21 квітня 2026 р. у справі №352/2745/25 — Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/2745/25

Провадження № 2/352/289/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої Гриньків Д.В.,

секретар судового засідання Івасів В.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Тулика І.І.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна,-

В С Т А Н О В И В :

І. Короткий зміст позовних вимог.

28.11.2025 року представник позивача звернувся до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області з цивільним позовом до ОСОБА_3 про поділ спільного майна.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що 26.08.2021 року позивач зареєструвала шлюб з відповідачем, який рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05.11.2025 року було розірвано. До розірвання шлюбу сторони придбавали майно, вели спільне господарство. Так, 02.01.2025 року подружжя придбало транспортний засіб VOLVO V60, реєстраційний номер НОМЕР_1 . При оформленні права власності, транспортний засіб VOLVO V60, реєстраційний номер НОМЕР_1 , був оформлений на ОСОБА_3 та перебуває у власності відповідача. Вартість вказаного транспортного засобу становить 224 806 грн. Позивач не претендує на залишення автомобіля собі, однак просить стягнути з відповідача грошову компенсацію за її частку в праві спільної сумісної власності, шляхом визнання спірного автомобіля спільним сумісним майном подружжя, припинення права спільної сумісної власності та виділення автомобіля у власність відповідача.

ІІ. Стислий виклад позиції учасників справи.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи позовної заяви, просив задовольнити позовні вимоги з урахуванням висновку експерта, згідно якого ринкова вартість спірного автомобіля становить 304 940 грн станом на 26.01.2026 року.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав в частині компенсації 1/2 вартості автомобіля, визначеної висновком експерта.

ІІІ. Відомості про рух справи. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 03.12.2025 року постановлено залишити позовну заяву без руху.

04.12.2025 року до суду надійшла заява про усунення недоліків, вказаних в ухвалі судді.

Ухвалою судді від 08.12.2025 року відкрито провадження в цивільній справі за правилами загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою суду від 31.03.2026 року постановлено підготовче провадження закрити та призначити розгляд справи по суті.

ІV. Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що сторони з 26.08.2021 року перебували у шлюбі, зареєстрованому у відділі ДРАЦС у місті Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), актовий запис № 1990, свідоцтво серії НОМЕР_2 , який рішенням Івано-Франківського міського суду від 05.11.2025 року було розірвано (а.с.7,12-13).

02.01.2025 року подружжя придбало автомобіль марки VOLVO V60, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , який зареєстрований за відповідачем (а.с.14).

Дані обставини, відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України не підлягають доказуванню як такі, що визнаються сторонами і в суду не виникає сумнівів щодо достовірності цих обставин та добровільності визнання.

Згідно довідки №1/11/25 від 06.11.2025 року ФОП ОСОБА_4 , середньо-ринкова вартість автомобіля марки VOLVO V60 2011, 2011 року випуску станом на 06.11.2025 року становить 449612 грн. Крім цього зазначено, що власником даного автомобіля є ОСОБА_3 . (а.с.15-16).

Згідно висновку експерта №СЕ-19/109-25/1464-АВ від 17.02.2026 року Івано-Франківського НДКЦ за наслідками проведення транспортно-товарознавчої експертизи, ринкова вартість транспортного засобу VOLVO V60, 2011 року випуску станом на 29.01.2026 року становить 340 904 грн (а.с.57-69).

V. Мотиви з яких виходить суд та норми права.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України та Сімейним кодексом України.

За змістом частин першої та сьомої статті 41 Конституції України, частин першої та п`ятої статті 319 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, і таке використання не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом (речення перше абзацу другого частини першої статті 71 СК України). Тобто суд має вирішити переданий на його розгляд спір про поділ спільної сумісної власності саме тоді, коли подружжя не домовилося про порядок такого поділу. Вирішення цього спору, зокрема щодо неподільної речі, не має зумовлювати у співвласників потребу після судового рішення домовлятися про порядок поділу цього ж майна, а саме про виплату одному із них компенсації іншим співвласником і про гарантії її отримання. Якщо одна зі сторін спору довірила його вирішення суду, відповідний конфлікт треба вичерпати внаслідок ухвалення судового рішення та подальшого його виконання.

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом (частина третя статті 368 ЦК України).

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу) (частина перша статті 60 СК України).

Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до ЦК України (стаття 68 СК України).

Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (частина перша статті 69 СК України).

У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (частина перша статті 70 СК України).

Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу (частина третя статті 370 ЦК України).

Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою (абзаци перший і другий частини другої статті 364 ЦК України)

Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення (частина друга статті 183 ЦК України).

Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду (частини друга, четверта та п`ята статті 71 СК України).

Право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї (частина перша статті 365 ЦК України).

VІ. Висновки суду.

Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з огляду на нижчевикладене.

Так, судом встановлено, що автомобіль марки VOLVO V60 2011 придбано під час шлюбу сторін, тобто таке майно є спільним майном подружжя. В свою чергу автомобіль зареєстровано за відповідачем. Дані обставини визнаються сторонами.

Крім того, сторона позивача погодилась із висновком експерта в частині вартості автомобіля, яка є нижчою від ціни позову та станом на 29.01.2026 року становить 340 904 грн.

Відтак, з урахуванням визнання відповідачем позову в частині компенсації 1/2 вартості майна, виходячи із його ціни 340 904 грн., та підтвердження належними та допустимими доказами, зокрема, висновком експерта, вартості придбаного під час шлюбу майна, суд вважає за необхідне визнати спірний автомобіль спільним сумісним майном подружжя, виділити його у власність відповідача та стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування частки у вартості спільного майна подружжя 170 452 грн.

Що стосується позовної вимоги про припинення права спільної власності подружжя на спірне майно, яке є предметом даного позову, то в цій частині позовні вимоги до задоволення не підлягають, оскільки річ є неподільною, позивачка просила стягнути з відповідача на її користь грошову компенсацію замість її частки у праві спільної сумісної власності на це майно, унаслідок виділення останнього у власність відповідачеві і такого стягнення право спільної сумісної власності на автомобіль припиняється. Окрема вимога припинити право спільної сумісної власності є неефективним способом захисту.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 року у справі № 209/3085/20 (провадження № 14-182цс21).

А відтак позовні вимоги слід задовольнити частково.

VІІ. Судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно квитанцій АТ «Таскомбанк» № 3889-8522-2168-1736 та №6063-1656-8503-9879 позивачем сплачено судовий збір у загальному розмірі 4496,12 грн.

У зв`язку із вищевикладеним суд вважає, що з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог підлягають стягненню судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 3409,04 грн за подання позовної заяви.

На підставі ст. ст. 60, 61, 63, 68, 69, 70, 71 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 89, 247, 259, 263-265, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна задовольнити частково.

Визнати автомобіль марки VOLVO V60 2011, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , який зареєстрований за ОСОБА_3 спільним майном подружжя.

Виділити у власність ОСОБА_3 автомобіль марки VOLVO V60 2011, реєстраційний номер НОМЕР_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 в порядку поділу спільного майна подружжя.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування 1/2 частки в спільному майні подружжя кошти в сумі 170 452 грн (сто сімдесят тисяч чотириста п`ятдесят дві ) грн.

У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 3 409 (три тисячі чотириста дев`ять) грн 04 коп.

Згідно ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

позивач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 ;

відповідач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 .

Рішення складене в повному обсязі 22.04.2026 року.

Суддя Тисменицького районного суду

Івано-Франківської області Гриньків Д.В.