Постанова від 21 квітня 2026 р. у справі №348/316/26 — Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 348/316/26

Провадження № 3/348/126/26

22 квітня 2026 року м. Надвірна

Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Максименко О.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

У с т а н о в и в :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 27.01.2026 о 23:49 год. в м. Надвірна по вул. Володимира Винниченка, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2106, державний номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився в медичному закладі у лікаря-нарколога зі згоди водія у встановленому законом порядку. Стан алкогольного сп`яніння підтвердився висновком КПН "Прикарпатський обласний клінічний центр Психічного здоров`я" щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 24 від 28.01.2026, чим порушив п. 2.9.а ПДР - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

В жодне судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належно шляхом направлення судових повісток за місцем його проживання. Судові повістки були повернуті до суду з позначкою "адресат відсутній", причини неявки суду не повідомив. На телефонні дзвінки за номером телефону, який міститься в матеріалах справи, не відповідає.

Згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Враховуючи, що ОСОБА_1 обізнаний про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд справи в Надвірнянському районному суді Івано-Франківської області, про що свідчить його підпис в протоколі, правильність адреси місця проживання засвідчив своїм підписом в протоколі, зацікавленості в розгляді справи не виявив, судові повістки не отримував, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Допитаний в якості свідка працівник поліції ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що ним 27.01.2026 року в 23:49 год. в м. Надвірна по вул. Володимира Винниченка було зупинено транспортний засіб марки ВАЗ 2106, державний номерний знак НОМЕР_2 , так як в нього погано був закріплений номерний знак. Під час спілкування водій приставився як ОСОБА_3 .. Також під час спілкування з водієм в нього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння та запропоновано пройти тест на вживання алкоголю на місці зупинки. Від чого він відмовився, тоді йому було запропоновано пройти огляд в медичному закладі, на що водій погодився. Коли вони прибули в медичний заклад, водій знову представився як ОСОБА_3 .. Тому висновок КПН «Прикарпатський обласний клінічний центр Психічного здоров`я щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» № 24 від 28.01.2026 складено відносно ОСОБА_3 . Пізніше, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення було встановлено, що особа вказала не правдиві відомості, а правдиве прізвище водія ОСОБА_1 , якому роз`яснено права та вручено протокол. Будь-яких документів, що посвідчують особу, особа при собі не мала.

Судом досліджено відеозапис подій, з оглянутого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 рухався на автомобілі ВАЗ 2106 державний номерний знак НОМЕР_2 , був зупинений працівниками поліції, під час спілкування у нього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, після чого йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, на що водій погодився. Результат тесту позитивний, з яким останній погодився. На відеозапису особа всюди себе називає ОСОБА_3 ..

Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948р. та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950р., ратифікованою Україною 17.97.1997 р. передбачено, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Правова природа адміністративної відповідальності також ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях.

Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто особа не повинна доказувати свою невинуватість і його поведінка вважається правомірною, доки не доведено зворотнє.

В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов`язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що санкції, які згідно національному законодавству Договірних держав не входять у сферу кримінальних покарань, можуть вважатися такими в світлі положень Конвенції. У своїх рішеннях у справах «Малиге проти Франції від 23 вересня 1998 року», «Озтюрк проти Германії» ЄСПЛ визнав адміністративні правопорушення кримінальними злочинами, які підпадають під гарантії статі 6 Конвенції.

Крім того, у п. 21 свого рішення у справі «Надточий проти України від 15 травня 2008 року» ЄСПЛ зазначив, що українське правительство визнало кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Як зазначено в преамбулі Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р., з наступними змінами, цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку з обов`язком держави виконати рішення ЄСПЛ у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до ЄСПЛ.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Відповідно до ст. 62 Конституції України Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 577179, адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП вчинене ОСОБА_1 27.01.2026 о 23:49 год., яке полягає в тому, що він керував транспортним засобом марки ВАЗ 2106, державний номерний знак НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився в медичному закладі у лікаря-нарколога зі згоди водія у встановленому законом порядку. Стан алкогольного сп`яніння підтвердився висновком КПН "Прикарпатський обласний клінічний центр Психічного здоров`я" щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, шо знижують увагу та швидкість реакції № 24 від 28.01.2026.

При цьому, судом встановлено, що огляд на стан алкогольного сп`яніння, який проводився в медичному закладі у лікаря-нарколога зі згоди водія у встановленому законом порядку, проходив гр-н ОСОБА_3 .

Висновком КПН "Прикарпатський обласний клінічний центр Психічного здоров`я" щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» № 24 від 28.01.2026 підтверджено, що огляд проходив ОСОБА_3 і він перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

Під час розгляду справи не було надано достатніх доказів на підтвердження керування ОСОБА_1 27.01.2026 о 23.49 год. транспортним засобом марки ВАЗ 2106, державний номерний знак НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння та проходження ним огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Протокол про адміністративне правопорушення - це документ, який офіційно засвідчує факт вчинення особою неправомірних дій і є одним із первісних джерел доказів та підставою подальшого провадження у справі, а тому протокол про адміністративне правопорушення має бути складений у строгій відповідності із вимогами Закону.

Протокол про адміністративне правопорушення є формою викладу адміністративного звинувачення, де може бути зазначений перелік можливих доказів вини правопорушника.

Кодекс України про адміністративне правопорушення не містить норми, яка б передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому вважаю, що у даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11 жовтня 2011 року № 10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення».

У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року (заява № 7460/03) зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характерКодексу України про адміністративні правопорушення.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, справи про адміністративні правопорушення, враховуючи, зокрема, розмір та характер стягнень, для цілей статті 6 ЄСПЛ належать до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на дану категорію справ поширюються гарантії статті 6 ЄСПЛ.

Згідно з вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, нікого не може бути визнано винним у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення на підставі будь-якої дії чи бездіяльності, яка на час її вчинення не становила кримінального правопорушення, згідно з національним законом або міжнародним правом; також не може бути призначене суворіше покарання ніж те, що підлягало застосуванню на час вчинення кримінального правопорушення.

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суддя керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст.129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст.62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, здійснюючи розгляд справи про адміністративне правопорушення виключно в межах встановлених особою, уповноваженою на складання протоколу, обставин та наданих нею на їх підтвердження доказів, суддя приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки факт керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння саме ним не був доведений під час судового розгляду належними, допустимими та безперечними доказами. Також в матеріалах справи відсутні дані, на підставі яких було встановлено особу, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за наявності таких обставин, як зокрема, відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, приходжу до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Керуючись ст. 130, 247, 251, 268, 283-289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 577179 від 28.01.2026, закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту її проголошення.

Суддя Надвірнянського районного суду

Івано-Франківської області О.Ю. Максименко