Рішення від 20 квітня 2026 р. у справі №338/1671/25 — Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( з а о ч н е )

Справа №338/1671/25

Провадження №2/338/263/26

21 квітня 2026 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі : головуючого-судді Шишка О.А.,

з участю : секретаря Сіщук Г.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 16.08.2021 року між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та відповідачем було укладено договір позики №3245005237-108865. Договір було укладено в електронній формі шляхом підписання електронним підписом відповідача. Товариство свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі та надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначений умовами договору. Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість за договором.

21.12.2021 року між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір № 21-12/21, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги від відповідача коштів за договором №3245005237-108865 від 16.08.2021 року, право на одержання яких належить ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс», а ТОВ «Вердикт Капітал» набув право вимоги грошових коштів від відповідача.

10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено Договір № 10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право вимоги від відповідача коштів за договором позики №3245005237-108865 від 16.08.2021 року, право на одержання яких належить ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Коллект Центр» набув право вимоги грошових коштів від відповідача.

Також 25.08.2021 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем було укладено договір позики №75184235. Договір було укладено в електронній формі шляхом підписання електронним підписом відповідача. Товариство свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі та надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначений умовами договору. Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість за договором.

27.01.2022 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір № 27/01/2022, відповідно до умов якого ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги від відповідача коштів за договором №75184235 від 25.08.2021 року, право на одержання яких належить ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» а ТОВ «Вердикт Капітал» набув право вимоги грошових коштів від відповідача.

10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено Договір № 10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право вимоги від відповідача коштів за договором №75184235 від 25.08.2021 року, право на одержання яких належить ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Коллект Центр» набув право вимоги грошових коштів від відповідача.

Відповідно до зазначених вище договорів та реєстрів прав боржників до них позивач набув право вимоги до відповідача за вищевказаними договорами на загальну суму 27058,60 грн, з яких: за договором позики №3245005237-108865 від 16.08.2021 року на суму 20246, яка складається із: заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 2500 грн, заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 17746 грн; за договором позики №75184235 від 25.08.2021 року на суму 6812,60 грн, яка складається із: заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 2000 грн, заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 4776 грн; інфляційні збитки 32 грн, нараховані 3% річних – 4,60 грн.

Оскільки відповідач у добровільному порядку заборгованість за вищевказаними договорами не погасив, то просив позов задовольнити, стягнути з відповідача 27058,60 грн заборгованості та понесені судові витрати.

Представник позивача на розгляд справи не з`явилася, у поданій заяві просила проводити розгляд справи у її відсутності, позов підтримала у повному обсязі, не заперечила щодо заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку, про причину неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав. У зв`язку з цим судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 16.08.2021 року між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №3245005237-108865. Договір було укладено в електронній формі шляхом підписання електронним підписом відповідача (одноразовим ідентифікатором). Відповідно до умов договору позикодавець надав відповідачу у позику 2500 грн на наступних умовах: дата надання позики 16.08.2021 року; строк позики 20 днів (строк договору); дата повернення позики (останній день) – 05.09.2021 року; денна % ставка – 1,95 % , % ставка за користування кредитом після строку дії договору – 1404% річних. Товариство свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі та надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначений умовами договору. Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим у неї утворилася заборгованість за договором. 08.09.2021 року відповідачем сплачено 4 грн на погашення заборгованості.

21.12.2021 року між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір № 21-12/21, про відступлення (купівлю-прожаж) прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги від відповідача коштів за договором позики №3245005237-108865 від 16.08.2021 року. Відповідно до Реєстру боржників до договору відступлення права вимоги № 21-12/21 ТОВ «Вердикт Капітал» набув право вимоги до відповідача за вищевказаним договором на загальну суму 3480 грн, з яких: 2500 грн – сума заборгованості по тілу кредиту, 980 грн – сума заборгованості по відсотках.

Відповідно до наданого розрахунку ТОВ «Вердикт Капітал» здійснило нарахування відсотків згідно з п.5.4 Договору про відступлення вимоги, який надає новому кредитору право нараховувати відсотки за прострочення зобов`язання (відповідно до ст.625 ЦПК) за період з 05.09.2021 року по 23.12.2022 року в розмірі 16770 грн.

Також, 25.08.2021 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №75184235. Договір було укладено в електронній формі шляхом підписання електронним підписом відповідача (одноразовим ідентифікатором). Відповідно до умов договору позикодавець надав відповідачу у кредит 2000 грн на наступних умовах: дата надання позики 25.08.2021 року; строк позики 30 днів (строк договору); дата повернення позики (останній день) – 24.09.2021 року; денна % ставка – 1,99 %; % ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день – 2,70 %; пеня – 2,7 %. Товариство свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі та надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначений умовами договору. Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконувала, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість за договором.

27.01.2022 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 27/01/2022, відповіднос до умов якого ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги від відповідача коштів за договором позики №75184235 від 25.08.2021 року, право на одержання яких належить ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів», а ТОВ «Вердикт Капітал» набув право вимоги грошових коштів від відповідача. Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу ТОВ «Вердикт Капітал» набув право вимоги до відповідача за вищевказаним договором на загальну суму 6776 грн, з яких: 2000 грн – сума заборгованості за тілом кредиту, 4776 грн – сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до наданого розрахунку ТОВ «Вердикт Капітал» за період з 27.01.2022 року по 23.02.2022 року (відповідно до ст.625 ЦПК України) здійснило нарахування 3% річних в розмірі 4.60 грн та інфляційні втрати – 32 грн.

10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено Договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-прожаж) прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право вимоги від відповідача коштів за договором позики №3245005237-108865 від 16.08.2021 року та договором позики №75184235 від 25.08.2021 року, право на одержання яких належить ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Коллект Центр» набув право вимоги грошових коштів від відповідача. Відповідно до Реєстрів боржників до договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 ТОВ «Коллект Центр» набуло право вимоги до відповідача за: договором позики №3245005237-108865 від 16.08.2021 року на загальну суму 20246 грн, з яких: 2500 грн – сума заборгованості за тілом кредиту, 17746 грн – сума заборгованості за відсотками; договором позики №75184235 від 25.08.2021 року на загальну суму 6812,60 грн, з яких: 2000 грн – сума заборгованості за тілом кредиту, 4776 грн – сума заборгованості за відсотками; інфляційні збитки 32 грн, нараховані 3% річних – 4,60 грн.

Відповідно до ч. 2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Так, відповідно до ст. 1046, 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст.1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з п.1 ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з положеннями пунктів 12-13 ст. 11 цього ж Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Відповідно до ч.3 ст. 100 ЦПК України учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копія, посвідчених у порядку, передбаченому законом.

Згідно з п. 1 ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Таким чином будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

Згідно з ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

В силу ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Наведені обставини свідчать про те, що між сторонами у цій справі виникли договірні зобов`язання, які випливають з кредитного договору, ними дотримано письмову форму укладення кредитного договору, цей договір є укладеним відповідно до вимог ст. 639, 1054 ЦК України, оскільки передача грошей відбулася і сторонами кредитного договору було досягнуто згоди відносно всіх його істотних умов.

Такі ж висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19), від 9 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Таким чином матеріалами справи підтверджено, що відповідач уклав кредитні договори у формі електронного документу, що відповідає вимогам ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» та не заперечується відповідачкою.

Водночас зобов`язання відповідачем належним чином виконані не були, тому позивач звернувся до суду із вимогами про стягнення з нього заборгованості.

Виходячи з вищевказаних норм закону, умов кредитного договору, зважаючи на порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, суд вважає, що позов підлягає задоволенню: з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість станом 21.11.2025 року в розмірі 27058,60 грн а саме :

- за договором позики №3245005237-108865 від 16.08.2021 року на загальну суму 20246 грн, з яких: 2500 грн – сума заборгованості за тілом кредиту, 17746 грн – сума заборгованості за відсотками;

- за договором позики №75184235 від 25.08.2021 року на загальну суму 6812,60 грн, з яких: 2000 грн – сума заборгованості за тілом кредиту, 4776 грн – сума заборгованості за відсотками; а також нараховані до запровадження в Україні воєнного стану інфляційні збитки – 32 грн, нараховані 3% річних – 4,60 грн.

Крім того, у ст.265 ЦПК України закріплено, що у рішенні суд зазначає про розподіл судових витрат.

Питання щодо розподілу судових витрат вирішується відповідно до ст. 141 ЦПК України. Так, згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

З урахуванням того, що позовні вимоги підлягають задоволенню, понесені позивачем судові витрати в частині сплати судового збору необхідно віднести на рахунок відповідача, у зв`язку з чим з нього слід стягнути 2422,40 гривень судового збору за подання позовної заяви.

За змістом п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

На підтвердження витрат на правничу допомогу стороною позивача надано: копію договору про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024 року, акту про надання юридичної допомоги від 28.11.2025 року. Із вищевказаних документів видно, що вартість наданих послуг становить 13000 грн.

Сума гонорару адвоката повинна бути такою, що відповідає складності справи та часу, який затрачено на фактичне надання правової допомоги, обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціні позову. Для правильного визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09 червня 2020 року у справі №466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18.

Враховуючи те, що позивачем під час розгляду справи понесено витрати на правничу допомогу, то такі витрати підлягають стягненню з відповідача. Разом з тим, суд може зменшити розмір судових витрат, якщо: заявлені судові витрати завищені, враховуючи обставини справи (ціна позову, тривалість справи, виклик свідків, призначення експертизи тощо); суду не було надано достатніх доказів фактичного здійснення витрат (відсутні акт прийому-передачі юридичних послуг, платіжне доручення та квитанції про сплату за надані послуги тощо); заявлені судові витрати були недоцільні або не обов`язкові (не підтверджена нагальна потреба у вивченні додаткових джерел права, завищений обсяг часу на технічну підготовку документів, тощо). На думку суду, стороною позивача завищено розмір судових витрат за надані послуги з правової допомоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин суд вважає, що вимога про відшкодування витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню на суму 5000,00 грн, що буде співмірним зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також часом, витраченим ним на виконання відповідних робіт (надання послуг).

На підставі наведеного, ст.11, 141, 205, 512, 514, 610, 612, 625, 1046, 1047, 1048, 1049, 1050, 1077, 1078 ЦК України, керуючись ст. 280-285 ЦПК України,

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 27058,60 грн заборгованості за договорами, а саме: 20246 грн за договором позики №3245005237-108865 від 16.08.2021 року; 6812,60 грн за договором позики 75184235 від 25.08.2021 року, а також 2422,40 грн судового збору та 5000 грн витрат на правову допомогу, всього – 34481 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий О. А. Шишко