Постанова від 21 квітня 2026 р. у справі №420/17848/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/17848/25

Головуючий в 1 інстанції: Скупінська О.В.

Місце та час укладення судового рішення «--:--»: м.Одеса

Повний текст судового рішення складений: 09.09.2025

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Шевчук О.А., Яковлєва О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

05.06.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність щодо обмеження його пенсії по інвалідності максимальним розміром за період 01.02.2023 до 01.06.2025 після здійснення перерахунку на виконання рішень Одеського окружного адміністративного суду від 06.09.2024 у справі №420/18776/24, від 31.07.2023 у справі №420/14197/23 (з урахуванням надбавок, підвищень, доплат до пенсії, індексації пенсії) та застосування з 01.01.2025 понижуючих коефіцієнтів, встановлених п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану»;

зобов`язання здійснити нарахування і виплату підсумкового розміру його пенсії по інвалідності за період з 01.02.2023 до 01.06.2025, перерахованої на виконання рішень Одеського окружного адміністративного суду від 06.09.2024 у справі №420/18776/24, від 31.07.2023 у справі №420/14197/23 (з урахуванням надбавок, підвищень, доплат до пенсії, індексації пенсії) без обмеження її максимальним розміром, та з 01.01.2025 без застосування коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану», здійснити виплату різниці між нарахованим та фактично виплаченим розміром пенсії з 01.02.2023 по день проведення перерахунку;

визнання протиправними дії щодо застосування рішення суду від 31.07.2023 у справі №420/14197/23 для обмеження пенсії максимальним розміром за період з 01.02.2023 по 31.05.2025 та зобов`язання утриматися від обмеження підсумкового розміру його пенсії максимальним розміром, визначеним за результатами перерахунку пенсії, здійсненого на виконання судових рішень від 06.09.2024 у справі №420/18776/24, від 31.07.2023 у справі №420/14197/23 у наступні місяці його пенсійного забезпечення, починаючи з 01.06.2025;

стягнення моральної шкоди у розмірі 212106,77грн.

В обґрунтування позову зазначено, що на виконання судових рішень у справах №420/14197/23, №420/18776/24, пенсійний орган протиправно здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.02.2023 з обмеженням максимальним розміром та застосуванням понижуючих коефіцієнтів на підставі постанови КМУ №1 від 03.01.2025, що завдало йому моральної шкоди.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09.09.2025 позов задоволено частково; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 01.02.2023 після перерахунку пенсії на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.09.2024 по справі №420/18776/24 та щодо обмеження розміру пенсії та застосування з 01.04.2025 коефіцієнтів, встановлених п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану»; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.02.2023, перерахованої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.09.2024 по справі №420/18776/24 без обмеження максимальним розміром, та з 01.04.2025 без обмеження максимальним розміром та без застосування коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану», з урахуванням раніше проведених виплат; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, зазначив, що після прийняття Конституційним Судом України Рішення №7-рп/2016 від 20.12.2016 обмеження розміру пенсії 10 (десятьма) прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, є неправомірним. Оскільки, на виконання рішення суду у справі №420/18776/24 управління здійснило перерахунок пенсії позивача з 01.02.2023, з 01.04.2025 що підтверджено відповідними протоколами перерахунку, та обмежило її максимальним розміром, суд першої інстанції вказав на протиправність таких дій пенсійного фонду. Разом з тим, суд вказав на необґрунтованість позовних вимог, що стосуються періоду до 01.06.2025, оскільки до суду не надано доказів, які б свідчили про те, що у зазначений період пенсія позивача обмежувалась максимальним розміром.

Щодо можливості застосування з 01.01.2025 коефіцієнтів передбачених постановою КМУ №1 від 03.01.2025, суд зазначив, що зміна умов чи норм пенсійного забезпечення (зокрема, визначення видів грошового забезпечення для перерахунку пенсій) підзаконними нормативно-правовими актами є порушенням закону. В контексті цього, суд встановив протиправність з боку відповідача щодо перерахунку пенсії позивача з 01.04.2025 із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених Постановою №1. Однак, суд відмовив у задоволенні позовних вимог в цій частині стосовно періоду з 01.01.2025, вказавши, що з матеріалів справи встановлено та підтверджено наявними доказами застосування понижуючих коефіцієнтів згідно постанови КМУ №1 від 03.01.2025 саме з 01.04.2025, а не з 01.01.2025.

Також, суд першої інстанції відхилив позовні вимоги в частині здійснення перерахунку позивача про перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром та застосування понижуючих коефіцієнтів до сум перевищення на виконання рішення суду від 31.07.2023 у справі №420/14197/23, з огляду на їх необґрунтованість.

Стосовно відшкодування моральної шкоди у сумі 212106,77грн. суд вважав, що позивачем не надано належних та допустимих доказів завдання моральної шкоди, які повинні ґрунтуватися на відповідних доказах, що прямо чи опосередковано підтверджують заподіяння йому сильних душевних страждань, шкоди здоров`ю чи інших втрат немайнового характеру, а також не зазначено, на яких критеріях розрахунку базується заявлена до відшкодування сума.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, сторони подали апеляційні скарги, в якій посилаються на ухвалення рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим позивач просить скасувати судове рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове про задоволення вимог в цій частині, відповідач – відмовити у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги в частині відмови позовних вимог, позивач зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги лист ГУ ПФУ в Одеській області, в якому зазначено, що на виконання судового рішення у справі №420/14197/23 (зобов`язання виплатити з 01.01.2023 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000грн. на підставі постанови КМУ від 14.07.2021 №713 без обмеження її максимальним розміром), зокрема з 01.03.2023, з 01.03.2024 обмежено розмір пенсії сумою, що розрахована на виконання іншого судового рішення. На думку позивача, свої дії у листі від 12.05.2025 пенсійний орган підтверджує копією перерахунків пенсії станом на 01.02.2023 та на 01.04.2025, які є датою виконання рішення суду у справі №420/18776/24. За міркуванням позивача, з 01.02.2023 розмір його пенсії має становити 57836,95грн. (з дати перерахунку на виконання судового рішення у справі №420/18776/24), з 01.03.2024 (після перерахунку індексації) – 59819,15грн., з 01.03.2025 (після перерахунку індексації) – 61694,15грн., однак протиправно обмежується сумою 38845,21грн. на підставі рішення у справі №420/14197/23. Крім того, з 01.01.2025 до розміру пенсії 38845,21грн. відповідач протиправно застосовує положення постанови КМУ №1 від 03.01.2025. Також, позивач не погоджується з відмовою у стягненні моральної шкоди, зазначаючи, що внаслідок протиправної бездіяльності відповідача зазнав моральних потрясінь, в результаті чого у нього загострився ряд хвороб, що є підставою для відшкодування моральної шкоди.

В апеляційній скарзі управління зазначає, що ст.46 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» передбачено застосування у 2025 році в період дії воєнного стану обмежувальних коефіцієнтів до пенсій, розмір яких перевищує 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (2361грн.), тобто є більшими від максимального розміру пенсії (23610грн.). У зв`язку з цим, на виконання вимог зазначеної статті, Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану» №1 від 03.01.2025, якою визначено розміри і порядок застосування обмежувальних коефіцієнтів до спеціальних пенсій, у зв`язку з чим з 01.01.2025 виплата пенсії позивачу проводилася в розмірі, визначеному законодавством. Крім того, управління зауважує, що в межах справи №420/13753/25 позивач оскаржував дії пенсійного фонду щодо обмеження його пенсії максимальним розміром та застосування постанови КМУ №1 від 03.01.2025 з 01.11.2024, у зв`язку з чим, з 01.01.2025, з 01.03.2025, з 01.04.2025 розмір пенсії виплачується без обмеження та застосування понижуючих коефіцієнтів.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційних скарг, судова колегія вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІ.

06.05.2025 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою, в якій просив надати йому протоколи перерахунку пенсії з 01.02.2023 по 01.04.2025, посилаючись на те, що розмір його пенсії обмежується максимальним розміром. /а.с.29-30/

На вказану заяву, листом від 12.05.2025 ГУ ПФУ в Одеській області повідомило, що оскільки рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 по справі №420/14197/23, було встановлено з 01.03.2022, з 01.07.2022, з 01.12.2022, з 01.03.2023 та з 01.03.2024 проведення перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром, тому розмір пенсії визначений на зазначені дати та становив: з 01.03.2022 - 35674,41грн., з 01.07.2022 - 35711,61грн., з 01.12.2022 - 35738,01грн., з 01.03.2023 - 37238,01грн., з 01.03.2024 - 38845,21грн. Також, у листі зазначено, що з 01.01.2025 пенсія виплачується із застосуванням ст.46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та п.1 постанови КМУ від 03.01.2025 №1 та становить 29124,96грн. /а.с.31/

З перерахунків, проведених на виконання рішення у справі №420/18776/24, вбачається: з 01.02.2023 - підсумок пенсії (з надбавками): 57836,95грн., з урахуванням максимального розміру пенсії: 35738,01грн; з 01.04.2025 - підсумок пенсії (з надбавками): 61694,15грн., з урахуванням максимального розміру пенсії: 38845,21грн., пониження суми 38845,21грн. згідно ПКМУ №1 від 03.01.2025: 29124,96грн. /а.с.32-33, 160-161/

Позивач, не погоджуючись з діями відповідача щодо обмеження розміру його пенсії максимальним розміром та застосування до сум перевищення понижуючих коефіцієнтів, звернувся до суду з даним позовом.

Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 у справі №420/14197/23 (набрало чинності 31.08.2023), зокрема зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області нарахувати та виплатити з 01.07.2021 ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000грн відповідно до постанови КМУ від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб».

На виконання вказаного рішення, під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, відповідач надав до суду протоколи перерахунку пенсії та розрахунок на доплату (виплату, утримання) пенсії позивача за пенсійною справою №ЮО 093261/51, з якого вбачається сума доплати у розмірі 2142,8грн. за період з липня 2021 по лютий 2022, у розмірі 2000грн. – з березня 2022 по березень 2024. /а.с.150-159/

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 у справі 420/13753/25 (набрало законної сили 30.01.2026) зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 підсумкового розміру пенсії по інвалідності, перерахованої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 у справі №420/14197/23 (з урахуванням надбавок, підвищень, доплат до пенсії, індексації пенсії), з 01.03.2024 до 01.06.2025 без обмеження максимальним розміром.

ГУ ПФУ здійснило перерахунок пенсії позивача, про що свідчать протоколи перерахунку пенсії, з яких вбачається наступне:

з 01.11.2024 - підсумок пенсії (з надбавками) – 59819,15грн., з урахуванням максимального розміру пенсії - 59819,15грн.; /а.с.163/

з 01.01.2025 - підсумок пенсії (з надбавками) - 59819,15грн., з урахуванням максимального розміру пенсії - 59819,15грн.; /а.с.164/

з 01.03.2025, з 01.04.2025 - підсумок пенсії (з надбавками) – 61694,15грн., з урахуванням максимального розміру пенсії - 61694,15грн. /а.с.165-166/

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.

Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (надалі – Закон України №2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно ч. 7 ст. 43 Закон України №2262-ХІІ максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

При цьому, Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ч.7 ст.43 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI (надалі – Закон України №3668-VI), максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

При цьому, Рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 №7-р(ІІ)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», що поширюють свою дію на Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.

Згідно ст.46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Крім того, згідно п.1 постанови КМУ від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» (надалі - Постанова КМУ №1), у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995р. №379/95-ВР «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення.

Для осіб, пенсії яким призначено (перераховано) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, та які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», і в яких розмір пенсії, обчисленої відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, коефіцієнти застосовуються до відповідних сум перевищення пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, понад суму пенсії, обчислену відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно п.2 Постанова КМУ №1, у період воєнного стану у 2025 році коефіцієнти, визначені пунктом 1 цієї постанови, не застосовуються до пенсій (пенсійних виплат) осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також до пенсій в разі втрати годувальника, призначених членам сім`ї загиблих (померлих, зниклих безвісти) таких осіб.

Згідно п.3 Постанова КМУ №1, ця постанова набирає чинності з дня опублікування та застосовується з 01.01.2025.

Колегією суддів встановлено, що позивач отримує пенсію інвалідності відповідно до Закону України №2262-ХІІ.

Разом з тим, позивач наголошує щодо протиправності з боку пенсійного органу стосовно обмеження його пенсії максимальним розміром з 01.02.2023 до 01.06.2025 після перерахунку пенсії на виконання судового рішення у справі №420/18776/24.

При вирішенні справи, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачу протиправно обмежено пенсію саме з 01.02.2023, з 01.04.2025, з чим погоджується колегія суддів.

Так, на виконання судового рішення у справі №420/18776/24 пенсійний орган здійснив перерахунок пенсії позивача, а саме:

з 01.02.2023 - підсумок пенсії позивача (з надбавками) становить 57836,95грн., з урахуванням максимального розміру пенсії: 35738,01грн;

з 01.04.2025 - підсумок пенсії (з надбавками) - 38845,21грн., з урахуванням максимального розміру пенсії: 35238,01грн.

Тобто, з 01.02.2023 та з 01.04.2025 розмір пенсії позивача обмежений максимальними розміром.

Слід зазначити, що вперше обмеження максимального розміру пенсії військовослужбовців введено в дію ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

При цьому, відповідне обмеження у різних його редакціях двічі визнано неконституційним Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 та Рішенням Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016.

Приймаючи відповідні Рішення, Конституційний Суд України виходив з того, що в Конституції України виокремлюються певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави; до них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі, у тому числі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, органах, що забезпечують суверенітет і територіальну цілісність, її економічну та інформаційну безпеку.

Тому, Конституційним Судом України зроблено висновок, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених ч.5 ст.17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Разом з тим, як зазначалось вище, аналогічне обмеження максимального розміру пенсії колишніх військовослужбовців введено також в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».

Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 №7-р(ІІ)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зазначені приписи Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».

В свою чергу, у постановах Верховного Суду від 16.12.2021 у справі №400/2085/19, від 20.07.2022 у справі №340/2476/21, від 25.07.2022 у справі №580/3451/21, від 17.03.2023 у справі №340/3144/21 Верховний Суд дійшов висновку, що у правовідносинах щодо призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, будь-яке обмеження максимального розміру зазначених пенсій є протиправним.

Крім того, колегія суддів зазначає, що Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що чергове обмеження максимального розміру пенсії даній категорії громадян є протиправним, а тому з 01.02.2023, з 01.04.2025 пенсія позивачу повинна виплачуватись без обмеження максимальним розміром.

Також, судовою колегією встановлено про наявність судового рішення у справі №420/13753/25, в якому ГУ ПФУ зобов`язано здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 підсумкового розміру пенсії по інвалідності, перерахованої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 у справі №420/14197/23 (з урахуванням надбавок, підвищень, доплат до пенсії, індексації пенсії), з 01.03.2024 по 01.06.2025 без обмеження її максимальним розміром.

На виконання зазначеного рішення, 03.04.2026 ГУ ПФУ здійснило перерахунок пенсії, відповідно до якого з 01.11.2024, з 01.01.2025 підсумок пенсії (з надбавками) склав 59819,15грн., з урахуванням максимального розміру пенсії до виплати визначено - 59819,15грн.; з 01.03.2025, з 01.04.2025 - підсумок пенсії (з надбавками) – 61694,15грн., з урахуванням максимального розміру пенсії до виплати - 61694,15грн.

Таким чином, з 01.11.2024 позивачу визначено пенсійну виплату без обмеження максимальним розміром на виконання судового рішення у справі №420/13753/25, тому позовні вимоги про здійснення перерахунку без обмеження по 01.06.2025 є безпідставними та такими, що не знайшли свого підтвердження.

З цих же мотивів колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог щодо протиправного застосування до розміру пенсії позивача положень постанови КМУ №1 від 03.01.2025, починаючи з 01.01.2025, з 01.03.2025, з 01.04.2025, оскільки під час здійснення перерахунку його пенсії такі приписи нормативно-правового акту не були застосовані, що підтверджується відповідними протоколами перерахунку пенсії від 03.04.2026.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо застосування рішення суду від 31.07.2023 у справі №420/14197/23 для обмеження пенсії максимальним розміром за період з 01.02.2023 по 31.05.2025 колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість таких вимог, оскільки судовим рішенням у справі №420/14197/23 судом зобов`язано нарахувати та виплатити до основного розміру пенсії позивача щомісячну доплату 2000грн. у відповідності до постанови КМУ №713 від 14.07.2021.

Також, безпідставними є вимоги щодо зобов`язання відповідача утриматися від обмеження підсумкового розміру його пенсії максимальним розміром, визначеним за результатами перерахунку пенсії, здійсненого на виконання судових рішень від 06.09.2024 у справі №420/18776/24, від 31.07.2023 у справі №420/14197/23 у наступні місяці виплати пенсійного забезпечення, починаючи з 01.06.2025, оскільки як зазначалось вище з 01.04.2025 розмір пенсії визначено позивачу без обмеження максимальним розміром.

Стосовно стягнення моральної шкоди у розмірі 212106,77грн. колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 у справі № 464/3789/17. Зокрема, суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту.

Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання.

Виходячи із загальних засад доказування, у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органами державної влади та органами місцевого самоврядування, позивач повинен довести, які саме дії (рішення, бездіяльність) спричинили страждання чи приниження, яку саме шкоду вони заподіяли і який її розмір.

Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.

У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.

Вимоги щодо відшкодування моральної шкоди у розмірі 212106,77грн. позивач пов`язує з бездіяльністю відповідача, що полягає у неодноразовому обмеженні його пенсії без правових на те підстав. За доводами позивача пенсійний орган навмисно недоплачує йому пенсію, у зв`язку з чим він вимушений постійно звертатись до суду з позовами щодо належного захисту своїх соціальних прав. Позивач вказує, що моральна шкода, завдана йому протиправними діями відповідача, викликає занепокоєння, стрес, розчарування та відчуття несправедливості у своїх соціальних правах, що впливає на стан здоров`я та має наслідком виникнення хвороб. Суму моральної шкоди у розмірі 212106,77грн. позивач визначив як підсумок недоплаченої пенсії (на підставі своїх розрахунків) за період з 01.10.2024 по 01.06.2025.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у даній справі позивачем не надано належних та допустимих доказів завдання моральної шкоди, які повинні ґрунтуватися на відповідних доказах, що прямо/опосередковано підтверджують заподіяння позивачу сильних душевних страждань, шкоди здоров`ю, чи інших втрат немайнового характеру саме бездіяльністю/протиправними діями відповідача.

Крім того, слід звернути увагу на те, що сума яка заявлена до відшкодування полягає у загальній сумі недоплаченій пенсії. При цьому, такі суми (недоплачений розмір пенсії, що підлягав до виплати) будуть виплачені позивачу внаслідок перерахунку його пенсії.

На підставі викладеного, оскільки судом першої інстанції при вирішенні справи неповно з`ясовано обставини справи, рішення суду першої інстанції в порядку ст.317 КАС України підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог щодо застосування до розміру пенсії позивача з 01.04.2025 коефіцієнтів, встановлених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану».

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст.139, 311, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задовольнити частково, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2025 року скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо застосування до розміру пенсії з 01.04.2025 коефіцієнтів, встановлених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану».

Ухвалити у цій частині постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в частині щодо визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області стосовно застосування до розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2025 коефіцієнтів, встановлених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану» та зобов`язання вчинити певні дії.

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2025 року залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня отримання судового рішення.

Суддя-доповідач А.В. Крусян

Судді О.А. Шевчук О.В. Яковлєв