Рішення від 18 березня 2026 р. у справі №194/1279/25 — Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Суд: Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про визнання батьківства

Дата: 18 березня 2026 р.

Справа: №194/1279/25

Суддя: Хоменко Д. Є.

Справа № 194/1279/25

Номер провадження № 2/194/241/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2026 року м.Тернівка

Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Хоменка Д.Є.,

за участю секретаря судового засідання - Єрмолаєвої А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернівка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ),в інтересах якої діє представник – ОСОБА_2 до ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), про визнання батьківства та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулись до відповідача з позовною заявою про визнання батьківства та стягнення аліментів.

Свої вимоги мотивує тим, що позивач певний період мала стосунки з відповідачем. Від цих стосунків народилась донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

В силу особистих обставин, відомості про батька в актовому записі про народження записані зі слів матері, відповідно до ч.1 ст.135 СК України, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька за №00021758068 від 26.12.2018 року.

Станом на зараз є необхідність визнати батьківство ОСОБА_3 над малолітньою дитиною, ОСОБА_4 , та відповідно стягнути з нього аліменти на її утримання в розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову до досягнення дитиною повноліття.

Позивач в судове засідання не з`явились, проте надав суду заяву, в якій просить розглядати справу без участі сторони позивача.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином.

Третя особа в судове засідання не з`явився, подала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Згідно вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню за наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася — ОСОБА_4 , відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого Тернівським міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 24.05.2016 року, актовий запис №88, батьком є – ОСОБА_5 , матір`ю є - ОСОБА_1 .

Відповідно до витягу з ДРАЦСГ щодо актового запису про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України №00021758068 від 26.12.2018 року, виданого Тернівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на підставі заяви №247/14.25-101 від 26.12.2018 року, підстава запису відомостей про батька є – заява матері, відповідно до ч.1 ст.135 СК України.

На клопотання представника позивача,Тернівський міський суд 02.10.2025 року виніс ухвалу про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи. Проведення судової молекулярно-генетичної експертизи доручив Комунальному закладу «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи «Дніпропетровської обласної ради», для вирішення питання поставити питання:

«-чи є батьком малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

чи є біологічна спорідненість між гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та малолітньою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

Відповідно до висновку експерта ДСУ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» № 372-МГ від 25.12.2025 року, встановлено, що громадянин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженої громадянкою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Вірогідність того,що ОСОБА_3 дійсно є біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і це не є наслідком випадкового збігу генетичних ознак у осіб, що не мають родинних зв`язків, за результатами даної експертизи складає не менше 99,9998%.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Оцінивши докази у їх сукупності, та з урахуванням викладеного, суд вважає доведеними обставини про те, що відповідач є біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч. 2 ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Згідно ст. 128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Згідно з п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" (надалі Постанова) спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття. У тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини (п. 6 Постанови).

Відповідно до роз`яснень п. 9 Постанови, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

При розгляді спору щодо визнання батьківства суд має виходити зі змісту ч. 2 ст. 128 СК України, відповідно до якої підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Як вбачається з правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 373/2257/18, предметом доказування у справах про визнання батьківства або про встановлення факту батьківства є встановлення походження дитини від певної особи; тлумачення норм ст.130 СК України свідчить, що законом не встановлено переліку доказів для встановлення факту батьківства; підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України (ст. 128 СК України); доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Відповідно до п.п. 20 п. 1 Розділу III Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Згідно з п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року № 96/5, підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Відповідно до п. 2.16.4 Розділу ІІ зазначених вище правил, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Щодо позовної вимоги про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини суд зазначає наступне.

Факт походження дитини від певної особи є підставою для виникнення у цієї особи обов`язків щодо дитини, визначених у розділі ІІІ СК України, у тому числі обов`язків щодо утримання дитини. За загальним змістом цих норм, обов`язок утримання дитини батьком дитини виникає з підстав походження дитини саме від цього батька або на підставі акта про визнання особи батьком.

За змістом статті 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Одним з основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у СК України. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

За положеннями ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

За положеннями ч.ч. 1-3 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу із дня подання такої заяви.

Оскільки, суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання батьківства, підлягає задоволенню і вимога щодо стягнення аліментів на утримання дитини, а саме стягнення з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % від прожиткового мінімуму, на дитину відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

З огляду на вищезазначене, заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.234, 235, 256-259 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), в інтересах якої діє представник – ОСОБА_2 до ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), про визнання батьківства та стягнення аліментів - задовольнити.

Встановити факт батьківства громадянина України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_2 ), по відношенню до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

Павлоградському відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, внести зміни до актового запису №88, складеного Тернівським міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 24.05.2016 року, про народження ОСОБА_4 , місце народження м.Павлоград Дніпропетровської області, громадянки України, зазначивши в графі «батько» - громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % від прожиткового мінімуму, на дитину відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, щомісячно, починаючи з 19.08.2025 року і до досягнення повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Копію рішення надіслати до Павлоградський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України для державної реєстрації факту народження особи.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Хоменко Д.Є.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua