Постанова від 20 квітня 2026 р. у справі №752/27900/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110

inbox@kia.court.gov.ua

Унікальний номер справи № 752/27900/25 Апеляційне провадження № 33/824/1990/2026Головуючий у суді першої інстанції - Бойко О.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2026 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі судді Оніщука М.І. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від її імені та в її інтересах адвокатом Могилою Сергій Миколайовичем, на постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 03 лютого 2026 року про притягнення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,

до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 03.02.2026 визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп. Залишено потерпілому, переданий відповідно до розписки представнику заступника директора магазину «ЗАРА» ТОВ «Індітекс Україна» ОСОБА_3 на відповідальне зберігання товар, а саме: светр артикул 2298/557/084.

Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Могила С.М., подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що матеріали справи не містять належних і достовірних доказів вчинення ОСОБА_1 таємного викрадення майна, а наявні в матеріалах справи докази оформлені неналежним чином, оскільки не мають печаток, підписів, а також мають численні помилки.

Постановою Київського апеляційного суду від 06.04.2026 поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 03.02.2026 та призначено розгляд апеляційної скарги на 21.04.2026.

21.04.2026 ОСОБА_1 та її захисник - адвокат Могила С.М. будучи належним чином повідомленими, у судове засідання не з`явилися. Про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Про причини неявки у судові засідання апеляційний суд у встановленому законодавством порядку не сповістили.

З огляду на викладене, судом визнано за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та її захисника, які належним чином повідомленіпро день, час та місце розгляду справи, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду справи (ч. 7 ст. 294 КУпАП).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Положеннями статті 1 КУпАП передбачено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Вимогами статті 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у статтях 251, 252 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , о 16 год. 55 хв., 31.10.2025, за адресою: м. Київ, вул. Велика Кільцева 1-Б, перебуваючи в ТЦ «Республіка» в магазині «Zara», здійснила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, а саме: викрала светр, вартістю 999 грн. 20 коп., без ПДВ, здійснила дрібне викрадення чужого майна, чим вчинила правопорушення передбачене ч. 2 ст. 51 КУпАП.

Приймаючи рішення про винуватість ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 51 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи в сукупності, зокрема заявою про вчинення правопорушення, поясненнями охоронця ОСОБА_4 , який був очевидцем та виявив факт крадіжки і викликав поліцію, довідкою про вартість майна, актом інвентаризації.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції, відхиляючи доводи апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Окремим видом адміністративних правопорушень є правопорушення на транспорті, в тому числі порушення, вчиненні під час дорожнього руху.

Згідно статті 51 КУпАП, дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, - тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин, або адміністративний арешт на строк до п`яти діб.

Дія, передбачена частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - тягне за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк від п`яти до десяти діб.

Об`єктом правопорушення є суспільні відносини в сфері власності.

У цій справі, об`єктом посягання є майно магазину «Зара» ТОВ «Індітекс Україна» на загальну суму 1199 грн. з ПДВ та 999,20 грн. без ПДВ.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає у вчиненні: 1) крадіжки (таємного викрадення чужого майна); 2) шахрайства (заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою); 3) привласнення; 4) розтрати.

Фактичні обставини, зафіксовані у протоколі, свідчать про те, що ОСОБА_1 здійснила дрібну крадіжку майна, викравши светр з магазину «Zara».

Суб`єктом адміністративної відповідальності за статтею 51 КУпАП є фізична осудна особа, якій на момент вчинення виповнилося шістнадцять років.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що саме ОСОБА_1 мала намір таємно заволодіти майном магазину «Зара» ТОВ «Індітекс Україна», оскільки остання при виході з магазину була зупинена охоронцем у зв`язку із сигналом антикрадіжної рамки. При огляді вмісту її рюкзака було виявлено светр магазину «Зара» ТОВ «Індітекс Україна» вартістю 1199 грн. з ПДВ.

Зазначені обставини підтверджуються поясненнями охоронця магазину «Зара» ОСОБА_4 (а.с. 8).

Окрім цього, таємне викрадення речей підтверджується актом проведення інвентаризації, яким виявлено нестачу светру - артикул 2298/557/084 вартістю 999,20 грн. без ПДВ (а.с. 7).

Суб`єктивна сторона дрібного викрадення характеризується прямим умислом і корисливою метою.

В цій справі, умисел ОСОБА_1 підтверджується послідовністю її дій: вибір товару, поміщення до належного їй рюкзака, спроба залишити магазин без оплати товару.

Ці дії є свідомими та спрямованими на протиправне та безоплатне заволодіння чужим майном. Корислива мета також є очевидною, оскільки особа мала намір обернути викрадене майно на свою користь, поліпшивши власне матеріальне становище.

Таким чином, сукупність наявних в матеріалах справи доказів, поза розумним сумнівом, свідчить про те, що ОСОБА_1 , о 16 год. 55 хв., 31.10.2025, за адресою: м. Київ, вул. Велика Кільцева 1-Б, перебуваючи в ТЦ «Республіка» в магазині «Zara», здійснила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, а саме: викрала светр, вартістю 999 грн. 20 коп., без ПДВ, здійснила дрібне викрадення чужого майна, чим вчинила правопорушення передбачене ч. 2 ст. 51 КУпАП.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано визнав винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП, оскаржувана постанова суду є законною та мотивованою, а накладене на неї адміністративне стягнення у виді штрафу повністю відповідає вимогам ст. 23, 33 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги про те, що матеріали справи не містять належних і достовірних доказів вчинення ОСОБА_1 таємного викрадення майна, а наявні в матеріалах справи докази оформлені неналежним чином, оскільки не мають печаток, підписів, а також мають численні помилки, апеляційний суд до уваги не приймає та оцінює їх як спробу уникнути від відповідальності. Водночас, наявні в матеріалах справи докази, поза розумним сумнівом наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй правопорушення.

З огляду на викладене, слід зазначити, що доводи сторони захисту мають формальний характер та спрямовані на ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Такі доводи апелянта не спростовують встановлених обставин, а також того, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 51 КУпАП.

Інших, переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, стороною захисту не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено, як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови та закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення

Таким чином, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, підстав для її скасування суд апеляційної інстанції не вбачає, у зв`язку з чим приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної постанови - без змін.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від його імені та в його інтересах адвокатом Могилою Сергій Миколайовичем - залишити без задоволення.

Постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 03 лютого 2026 року відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Максим Оніщук