Постанова від 19 квітня 2026 р. у справі №758/15530/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 33/824/1761/2026

Справа № 758/15530/25

Головуючий в суді І інстанції Ларіонова Н.М.

Доповідач в суді ІІ інстанції Кашперська Т.Ц.

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 квітня 2026 року

м. Київ

Київський апеляційний суд у складі головуючого судді Кашперської Т.Ц., за участю секретаря судового засідання Діденка А.С., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Подільського районного суду м. Києва від 19 січня 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого директором ТОВ «Плац», зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 ст. 483 Митного кодексу України,

в с т а н о в и в :

Згідно протоколу про порушення митних правил № 0272/UA90300/2025 від 30 липня 2025 року, 24 вересня 2023 року через пункт пропуску «Ягодин - Дорогуск» відділи митного оформлення № 3 митного поста «Ягодин» Волинської митниці з Литовської Республіки на митну територію України на адресу ТОВ «Плац» (адреса реєстрації підприємства на момент вчинення порушення митних правил: 49000, м. Дніпро, Бабушкінський район, вул. Глинки, 7 оф. 1221, код ЄДРПОУ 37452046) був переміщений товар «паливо дизельне» загальною вагою 25 498 кг., 30,391 тис.л., при 15 °C вартістю 25 370,51 євро.

Переміщення товару через митний кордон України здійснено на підставі наступних документів:

- митної декларації типу ІМ 40 ЕА від 22 вересня 2023 року № 23UA903040019734U0;

- товаротранспортної накладної CMR від 22 вересня 2023 року № 1101;

- рахунка (invoice) від 22 вересня 2023 року № ЕКО 8016;

- сертифікату якості від 15 вересня 2023 року № 167533_5325471;

- зовнішньоекономічного контракту від 10 липня 2023 року № 2023/07/10.

22 вересня 2023 року митним представником ФОП « ОСОБА_2 » гр. ОСОБА_2 , на підставі договору доручення про надання послуг з декларування товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України від 23 січня 2023 року № 23 (укладений між ФОП « ОСОБА_2 » - «Виконавець» та ТОВ «Плац» - замовник), шляхом електронного декларування до відділу митного оформлення «Коростень» митного поста «Центральний» Енергетичної митниці був поданий та 23 вересня 2023 року випущений у вільний обіг вищевказаний товар за митною декларацією типу ІМ 40 ЕА № 23UA903040019734U0.

Поставка товару відбувалася в рамках контракту від 02 травня 2023 року № 2023/05/02, укладеного між ТОВ «Плац» в особі керівника ОСОБА_1 (Покупець) та литовським підприємством UAB «EKOENERGIJA» (Granito g 11, LT-02241 Vilnius, Литва) в особі керівника компанії Julijus Srage (Продавець), продавець продає, а покупець купує дизельне паливо.

Відповідно до розділу 2, 3, 4 контракту від 10 липня 2023 року № 2023/07/10 товар по своїй якості, що поставляється, повинен відповідати стандартам, а якість товару повинно підтверджуватися паспортом якості/сертифікатом відповідності, виданими заводами виробниками або терміналом, які розташовані (розміщені) в країнах-членах ЄС. Продавець зобов`язаний надати покупцю одночасно з передачею товару наступні документи: інвойс (рахунок-фактуру), міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR), паспорт якості/сертифікати відповідності на товар, що відвантажується. Товар вважається поставленим продавцем по якості - згідно з паспортами якості/сертифікатами відповідності.

Відповідно до вимог ст. 198 Митного кодексу України митному органу в пункті пропуску через державний кордон України згідно з статтею 335 цього Кодексу подаються документи, що містять відомості про товари, достатні для їх ідентифікації.

Нормами ст. 335 Митного кодексу України встановлено, що під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають митному органу в паперовій або електронній формі документи та відомості зокрема, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних заходів. Незалежно від виду транспорту, яким здійснюється переміщення товарів, під час прибуття товарів у пункт пропуску через державний кордон України надаються документи (відомості) або їх реквізити, у тому числі засобами інформаційних технологій (або у вигляді електронного документа), які підтверджують дотримання заборон та/або обмежень згідно із законами України.

Постановами Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1147 «Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з російської федерації» та від 09 квітня 2022 року № 426 «Про застосування заборони ввезення товарів з російської федерації» заборонено ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів з російської федерації.

Вимоги до нафтопродуктів, що вводяться в обіг та реалізуються на території України, з метою захисту життя та здоров`я людини, тварин, рослин, національної безпеки, охорони навколишнього середовища та природних ресурсів встановлені Технічним регламентом щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2013 року № 927 (далі - Технічний регламент).

Відповідно до положень пункту 8 Технічного регламенту передбачено, що кожна партія палива, що вводиться в обіг або перебуває в обігу, повинна мати документ про якість (паспорт якості) палива.

З метою дотримання вищезазначених норм, посадовими особами ТОВ «Плац» під час переміщення товару через митний кордон України до митних органів для підтвердження відомостей про фізико-хімічні характеристики товару, відповідності нафтопродукту стандартам EN 590 (паливо дизельне) і його ідентифікації, подано документ про якість, а саме сертифікат (паспорт) якості від 15 вересня 2023 року № 167533_5325471, який містить відповідні штампи (печатки) заводу виробника - «Orlen Lietuva» та відомості про який внесені до гр. 44 митної декларації.

01 березня 2023 року листом № 20/20-01-01/7.6/211 Держмитслужба проінформувала Енергетичну митницю стосовно використання суб`єктами ЗЕД, з метою приховування походження нафтопродуктів, зокрема вироблених в російській федерації, підроблених сертифікатів якості виданих Public Company «Orlen Lietuva».

З метою перевірки законності ввезення на митну територію України нафтопродуктів, Енергетичною митницею на адресу Public Company «Orlen Lietuva» був направлений лист від 13 лютого 2025 року № 7.6-3/20-01/13/727 стосовно сертифікатів (паспортів) якості нафтопродуктів виданих компанією «Orlen Lietuva» щодо яких існує ризик фальсифікацій.

16 квітня 2025 року Енергетичною митницею отримано відповідь Public Company «Orlen Lietuva» (лист від 15 квітня 2025 року № 2025-D2 (12.11-9)-342) стосовно проведеної перевірки сертифікатів (паспортів) якості виданих компанією «Orlen Lietuva».

За результатами опрацювання відповіді встановлено, що паспорт (сертифікат) якості від 15 вересня 2023 року № 167533_5325471, був виданий на партію товару «паливо дизельне» у кількості 25 041 кг., яка була реалізована литовському підприємству UAB «EKOENERGIJA».

Public Company «Orlen Lietuva» неодноразово інформувала митні органи України (зокрема листами від 16 жовтня 2023 року № D2(12.11-9)-2356, від 22 листопада 2023 року № D2(12.11-9)-2742, від 20 березня 2024 року № D2(12.11-9)-622, від 06 травня 2024 року № D2(12.11-9)-1011), що продукція придбана в Orlen Lietuva, може бути перепродана покупцями третім особам за умови, що сертифікат (паспорт) якості, виданий компанією, використовуються виключно для кількості придбаної продукції. Якщо продукція зберігається в терміналах покупців з різних джерел або коли параметри продукції змінюються, покупці зобов`язані видати власні сертифікати якості та не мають права використовувати сертифікати видані компанією.

Листом від 13 березня 2024 року № D2(12.11-9)-555 Public Company «Orlen Lietuva» зазначала, що компанія UAB «EKOENERGIJA» зобов`язана видати власний сертифікат якості на відповідний товар, який був складений з декількох партій. Категорично забороняється вносити зміни до сертифікатів якості, виданих Orlen Lietuva.

В свою чергу Енергетична митниця листами від 14 вересня 2023 року № 167507_5323385 та від 10 червня 2025 року № 7.6-3/20/14/2418 звернулася до експортера товару UAB «EKOENERGIJA» з метою отримання пояснень про обставини використання сертифікатів (паспортів) компанії Orlen Lietuva, а також виникнення різниці у вазі товару, на який поширюється дія сертифікату, та у вазі товару, відвантаженого українським підприємствам, зокрема ТОВ «Плац».

У своїй відповіді від 11 червня 2025 року № 25/06/11 UAB «EKOENERGIJA» надала Енергетичній митниці інформацію щодо змішування різних партій продукції виробництва Orlen Lietuva у резервуарах на паливному терміналі UAB «EKOENERGIJA».

Підприємством ТОВ «Плац» з використанням паспорта (сертифіката) якості від 15 вересня 2023 року № 167533_5325471 фактично ввезено на митну територію України товар «паливо дизельне» у кількості 25498 кг., що більше на 457 кг., ніж продано (відвантажено) компанією «Orlen Lietuva» підприємству UAB «EKOENERGIJA» згідно з паспортом (сертифікатом) якості від 15 вересня 2023 року № 167533_5325471.

Тобто посадовими особами ТОВ «Плац» до митних органів України був поданий сертифікат (паспорт) якості від 15 вересня 2023 року № 167533_5325471, який виданий компанією Orlen Lietuva на іншу кількість товару (25 041 кг.).

Відповідно до ч. 8 та ч. 13 ст. 264 МК України декларант та митний представник несуть відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Згідно з розділом 4 «Відповідальність сторін» договору доручення про надання послуг з декларування товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України від 23 січня 2023 року № 23, замовник несе повну відповідальність згідно законодавства України за достовірність наданої інформації.

Згідно з п. 3 Технічного регламенту визначено, що імпортер - це будь-яка фізична чи юридична особа, яка є резидентом України і вводить в обіг на ринку України продукцію походженням з іншої держави та несе відповідальність за її відповідність вимогам Технічного регламенту.

Таким чином, посадовими особами ТОВ «Плац» вчинено дії, спрямовані на переміщення товару «паливо дизельне» загальною вагою 457 кг., вартістю 454,72 євро, що в перерахунку згідно з офіційних курсів валют, чинних на дату перетину кордону, дорівнює 17 686,06 грн. через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо кількості (ваги) товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 459 Митного кодексу України суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Згідно з даними ІКС «Податковий блок» керівником ТОВ «Плац» є громадянин України ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 65 Господарського кодексу України керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і вирішує питання діяльності підприємства.

Згідно з інформацією розміщеною в АСМО «Інспектор» ПІК «Провадження в справах про ПМП» Держмитслужби встановлено, що ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень відповідальність за які передбачена ст. ст. 482, 483 Митного кодексу України не притягувався.

Таким чином, керівник ТОВ «Плац» ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на переміщення товару «паливо дизельне» загальною вагою 457 кг., вартістю 454,72 євро, що в перерахунку згідно з офіційних курсів валют, чинних на дату перетину кордону, дорівнює 17 686,06 грн. через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом надання до митного органу, як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо кількості (ваги) товару, чим вчинив порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, за що передбачена адміністративна відповідальність.

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 19 січня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 с. 483 Митного кодексу України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 686,06 грн.,що становить 100 відсотків вартості товару. Стягнуто із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 665,60 грн.

Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Подільського районного суду м. Києва від 19 січня 2026 року та прийняти нову постанову у справі, судові витрати покласти на Енергетичну митницю.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, вказував, що одним із обов`язкових елементів правопорушення є вина (умисел чи необережність), що вбачається із положень ч. 1 ст. 451 МК України. ОСОБА_1 як фізична особа (суб`єкт адміністративного правопорушення) безпосередньо не мав протиправного умислу та не вчиняв дії або бездіяльності в розумінні ст. 9 - 11 КУпАП та ст. 458, 483 МК України, спрямованих на переміщення через митний кордон України товару, з приховуванням від митного контролю, шляхом надання до митного органу документів, що містять неправдиві відомості щодо ваги (кількості) товарів, оскільки:

1. На момент перетину товаром кордону в сертифікаті (паспорті) якості від 15 вересня 2023 року № 167533_5325471, який був наданий разом з товаром постачальником UAB «EKOENERGIJA», відсутні будь-які відомості про кількість товару, на яку цей сертифікат видавався. Такі відомості не є обов`язковими для такого роду сертифікатів, тому фактичної можливості виявити обставину невідповідності, про яку в протоколі зазначає митний орган, в нього не було. Про проблему з сертифікатом дізнався у липні 2025 року, коли ТОВ «Плац» фактично отримало запити від митниці, а згодом і протоколи.

2. Під час проходження митних процедур, митному органу також було надано сертифікат походження товару № 489306 від 22 вересня 2023 року, який видано Торговельно-промисловою палатою Литовської Республіки, та засвідчує, що товар (дизельне паливо) у кількості 25 498 кг., що слідує згідно інвойсу № ЕКО 8016 від 22 вересня 2023 року, має походження товару з ЄС. Тому в нього не було сумнівів щодо території походження товару.

3. ОСОБА_1 не подавалися до митного органу як підстава для переміщення через митний кордон України товару, з приховуванням від митного контролю, шляхом надання до митного органу, документів, що містять неправдиві відомості щодо ваги (кількості) товару, оскільки товар заїхав на митницю у транспортному засобі, під пломбами. Вся кількість товару 25 498 кг. перебувала у одній транспортній ємності. Задекларована вартість товару співпадала з відомостями в інвойсі та СMR, де була зазначена його кількість. Ніяких тайників, чи інших способів приховування товару від митниці під час митних процедур, виявлено не було. Кількість, вказана в товарно-транспортних та видаткових документах, співпадала з задекларованою. На підставі цього митний орган завершив митні процедури і випустив товар у вільний обіг в Україні.

Щодо сертифікату (паспорту) якості від 15 вересня 2023 року № 167533_5325471, зазначено, що на підставі п. 3 Регламенту № 927, в цьому Технічному регламенті вживаються в такому значенні: документ про якість (паспорт якості) палива - документ, що містить дані для ідентифікації та фактичні значення показників якості нафтопродуктів, отримані в результаті лабораторних випробувань, а також інформацію про їх відповідність вимогам нормативних документів.

Тобто документ про якість не міг містити відомостей про кількість товару і в розумінні Регламенту № 927 не є документом, який засвідчує кількість товару. Відповідно митний орган може користуватися ним для отримання даних для ідентифікації та фактичних значень показників якості нафтопродуктів, але ніяк не для встановлення їх кількості (зважаючи на те, що в даному конкретному сертифікаті вони взагалі відсутні). Таким чином, сертифікат якості від 15 вересня 2023 року № 167533_5325471 не є і не може бути документом, що містить неправдиві відомості щодо ваги (кількості товару).

Зауважував, що відносини між «Orlen Lietuva» та UAB «EKOENERGIJA» щодо зобов`язань видати власний сертифікат якості на відповідний товар, який був складений з декількох партій, про яке йдеться в переписці між митним органом та цими компаніями, не є публічною інформацією у відкритих джерелах, тому на момент здійснення поставки йому, як директору ТОВ «Плац», ця інформація йому відома не була.

Наголошував, що в оскаржуваній постанові судом не зазначено, яким чином суд на підставі наведеного ним переліку доказів встановив наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, та які саме дії ОСОБА_1 утворили склад інкримінованого йому правопорушення, в постанові не зазначено.

Яким чином ключовий доказ у справі, сертифікат якості від 15 вересня 2023 року № 167533_5325471 (який не містить в своєму тексті згадки про кількість палива), але за текстом протоколу про порушення митних правил був поданий ОСОБА_1 до митного органу як документ, що містить неправдиві відомості щодо ваги (кількості) товару, доводить вину ОСОБА_1 , в постанові також не зазначено.

Єдиним доказом, на який посилається митний орган, як на доказ вини ОСОБА_1 , є дані, що містяться у переписці між митним органом, «Orlen Lietuva» та UAB «EKOENERGIJA» та інших внутрішніх документах митниці. Однак вказані документи не спростовують відомостей первинних документів по поставці, поданих до митного оформлення та відомостей, зазначених у митних деклараціях, тобто не доводять факту приховування ОСОБА_1 ваги товару та наявності відповідного умислу, направленого на його приховування.

Від Енергетичної митниці надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому митниця просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на те, що апеляційна скарга не містить жодних обґрунтувань, які б вказували на відсутність складу правопорушення чи протиправність постанови Подільського районного суду м. Києва від 19 січня 2025 року, яка є законною, під час розгляду справи всебічно, повно та об`єктивно досліджені матеріали справи та наявні докази.

Обґрунтовувала наявність складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 , а саме об`єктивної та суб`єктивної сторони, суб`єкта правопорушення, що визначають вчинене останнім протиправного діяння як конкретного адміністративного правопорушення та їх узгодженість із диспозицією ч. 1 ст. 483 МК України.

Вказувала, що у порядку ст. 495 МК України Енергетичною митницею було зібрано докази (усі матеріали справи, листування з виробником та продавцем товару), які суд першої інстанції правомірно визнав належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами у справі, які підтверджують та доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил.

Посилалася на те, що постановами Київського апеляційного суду залишено в силі постанови Подільського районного суду м. Києва про визнання винними та притягнення до відповідальності посадових осіб підприємств-імпортерів в ідентичних справах (переміщення через митний кордон України нафтопродуктів із використанням сертифікатів якості компанії Orlen Lietuva), і натомість, скасовано постанови Подільського районного суду м. Києва та винесено нові, якими визнано винними та притягнуто до відповідальності посадових осіб підприємств-імпортерів в ідентичних справах.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу, представника Енергетичної митниці Носко Ю.Ю., яка просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 8 МК України державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.

Частиною 1 ст. 458 МК України встановлено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Відповідно до ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

З аналізу вказаних правових норм статей 486 та 487 МК України, а також статей 2, 9, 11 КУпАП підставою для визнання особи винною в порушенні митних правил, як різновиду адміністративного правопорушення, є встановлення у вчиненому нею діянні всіх ознак складу такого правопорушення, в тому числі ознак суб`єктивної та об`єктивної сторони складу правопорушення.

Усі вказані елементи складу адміністративного правопорушення є неподільним цілим. Наявність цих елементів обов`язкова для кваліфікації конкретного діяння, як адміністративного проступку. Якщо хоча б один з них відсутній, або не відповідає вимогам, що передбачені відповідною статтею глави 68 МК України, вказане діяння не є порушенням митних правил.

При цьому наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи встановлюється наявними у справі доказами.

Відповідно до ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 491 МК України підставами для порушення справи про порушення митних правил є: 1) безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил; 2) офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що проводять заходи офіційного контролю; 3) офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.

За змістом положень ч. 1 ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Зміст положень частини другої статті 495 МК України у взаємозв`язку із положеннями статті 489 МК України свідчить про те, що докази у справі про порушення митних правил повинні відповідати критерію належності, тобто повинні бути такими, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмету доказування.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 483 МК України настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Безпосереднім об`єктом посягання при вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 483 МК України, є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.

Об`єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи.

Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України документів, які містять неправдиві дані.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка вчинила правопорушення характеру незаконного переміщення товарів через митну територію України.

Не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України (п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду від 03 червня 2005 року №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил»).

При цьому, що стосується використання документів, то судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів, тобто ті документи, що подаються митному органу на кордоні та є підставою для пропуску товару на митну територію України.

Відповідно до роз`яснень, наведених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 03 червня 2005 року № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил», порушення митних правил, відповідальність за яке встановлена статтею 483 МК України, може бути вчинене лише умисно.

Таким чином, правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України, може бути вчинено лише умисно, коли особа знає, що документи, які вона надає митному органу, містять неправдиві дані, але бажає таким чином незаконно перемістити товар.

Визнаючи ОСОБА_1 винним в порушенні митних правил і скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, суд першої інстанції виходив із того, що на підтвердження вини ОСОБА_1 митний орган надав копії таких документів:

копія листа Енергетичної митниці ПОВІДОМЛЕННЯ «Про направлення примірників протоколів про порушення митних правил» №7.6-20-01/20-01/10/21 від 01.08.2025, адресований керівнику ТОВ «ПЛАЦ» ОСОБА_6 та докази направлення поштового відправлення: копія списку №01.08.2025 згрупованих відправлень «Рекомендований лист», замовник Енергетична митниця, копія поштового відправлення, що повернулося (копія конверту) з Довідкою про причини повернення /досилання/зберігання та Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, ідентифікатори 0601176766070, 0690225929375; службова записка «Щодо складення протоколу про ПМП 0272/UA903000/2025» №20-01/20-01/4279 від 01.08.2025; копія витягу з ЄАІС Держмитслужби щодо ЕА № UА903040/2023/19344; копія митної декларації типу ІМ40ЕА від 22.09.2023 №23 UA903040019334U0; копія рахунку-проформи №2023-09-18/2 від 18.09.2023 з перекладом; копія рахунка (invoice) від 22.09.2023 №ЕК8016 з перекладом; копія міжнародної товаротранспортної накладної (CMR) від 22.09.2023 №1101 з перекладом; копія сертифікату якості від 15.09.2023 № 167533_5325471 з перекладом; копія сертифікату про походження №А489204 з перекладом; копія експортної декларації №23LTKC0100EK29С5С1 з перекладом; копія зовнішньоекономічного контракту від 10.07.2023 №2023/07/10 та копія Додаткової угоди №9; копія договору доручення №23 про надання послуг з декларування товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України від 23.01.2023; роздруківка курсу валют, встановленого на 24.09.2023; розрахунок вартості предметів ПМП, кількість товару згідно інформації ОРЛЕН перевищення.

Дослідивши та вивчивши документи, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції дійшов висновку, що директором ТОВ «Плац» було вчинено дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, з приховуванням від митного контролю шляхом надання до митного органу, як підстави для переміщення товарів документів, одержаних незаконним шляхом.

Разом із тим, будь-якої оцінки наданих доказів та мотивів, з яких суд першої інстанції дійшов висновків про вину ОСОБА_1 в порушенні митних правил і скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, постанова суду першої інстанції не містить, і фактично суд першої інстанції обмежився переліком доказів, наявних в матеріалах справи.

За приписами частини сьомої статті 257 МК України, перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Заявлення таких відомостей здійснюється за встановленою законом формою в ході процедури декларування, повноваженнями щодо якого відповідно до положень статті 265 МК України наділений декларант.

Згідно з пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03 червня 2005 року № 8, документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

Митний кодекс України нормою статті 257 вичерпно формулює поняття «декларування», яке здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Пунктом 3.8 розділу 3 Загального додатку Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур, ратифікованої Законом України від 05 жовтня 2006 року №227-V, визначено, що декларант несе відповідальність перед митною службою за достовірність даних, представлених у декларації, а також за сплату мит та податків.

Пунктом 8 статті 4 МК України визначено, що декларант - особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування.

Згідно з частини восьмої статті 264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Як вбачається з матеріалів справи, 10 липня 2023 року між ТОВ «Плац» в особі керівника ОСОБА_1 (Покупець) та литовським підприємством UAB «EKOENERGIJA» (Granito g 11, LT-02241 Vilnius, Литва) в особі керівника компанії Julijus Srage (Продавець) укладено контракт № 2023/05/02, за умовами якого продавець продає, а покупець купує дизельне паливо (а. с. 42 - 46).

Відповідно до розділу 2, 3, 4 контракту від 10 липня 2023 року № 2023/07/10 товар по своїй якості, що поставляється, повинен відповідати стандартам, а якість товару повинно підтверджуватися паспортом якості/сертифікатом відповідності, виданими заводами виробниками або терміналом, які розташовані (розміщені) в країнах-членах ЄС. Продавець зобов`язаний надати покупцю одночасно з передачею товару наступні документи: інвойс (рахунок-фактуру), міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR), паспорт якості/сертифікати відповідності на товар. що відвантажується. Товар вважається поставленим продавцем по якості - згідно з паспортами якості/сертифікатами відповідності.

Згідно додатку № 10 від 10 липня 2023 року до контракту від 10 липня 2023 року, продавець зобов`язався продати, а покупець купити: дизельне паливо (країна походження - Литва), в кількості 50 тон +/-10 % в опціоні продавця, на умовах цих доповнень.

Отже, відповідно до договірних зобов`язань саме на UAB «EKOENERGIJA» (Продавця) покладено обов`язок забезпечити товар належної якості, на підтвердження чого продавець має надати сертифікат якості.

При цьому апеляційний суд звертає увагу, що між покупцем та продавцем товару виникли договірні відносини, які останні узгодили у контракті та доповненні до нього, тим самим визначили кількість товару, яка буде поставлена.

Згідно з відомостями, зазначеними в наданих до митних органів документах, на митну територію України ввезено товар «паливо дизельне» загальною вагою 25 498 кг., 30,391 тис.л., при 15 °C вартістю 25 370,51 євро.

При цьому митним брокером ФОП « ОСОБА_2 » на підставі договору доручення № 23, укладеного з ТОВ «Плац» 23 січня 2023 року (а. с. 47) задекларовано товар, що придбаний ТОВ «Плац» у UAB «EKOENERGIJA», на підставі наданих продавцем товаросупровідних документів у відповідності до вимог чинного законодавства.

Переміщення товару через митний кордон України здійснено на підставі наступних документів: митної декларації типу ІМ 40 ЕА від 22 вересня 2023 року № 23UA903040019734U0; товаротранспортної накладної CMR від 22 вересня 2023 року № 1101; рахунка (invoice) від 22 вересня 2023 року № ЕКО 8016; сертифікату якості від 15 вересня 2023 року № 167533_5325471; зовнішньоекономічного контракту від 10 липня 2023 року № 2023/07/10.

Відомості, заявлені у графах 35, 44 митної декларації (маса брутто 25498 кг., 30,391 тис.л.), відповідають відомостям, наявним у товаросупровідних документах (товарно-транспортній накладній CMR від 22 вересня 2023 року № 1101; рахунку від 22 вересня 2023 року № ЕКО 8016, а тому відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 могло бути відомо про будь-яку, навіть ймовірну, недостовірність відомостей, зазначених у товаросупровідних документах. ТОВ «Плац» не створювало і не затверджувало відповідні документи для декларування товару за МД ІМ 40 ЕА від 22 вересня 2023 року № 23UA903040019734U0, а докази щодо їх недостовірності матеріали справи не містять.

В сертифікаті якості ваги товару не зазначено.

Товар був розмитнений на підставі наданих документів, належність яких не викликала сумніву під час розмитнення, що було перевірено митними органами, товар було введено в вільний обіг.

23 вересня 2023 року зазначений товар був випущений у вільний обіг за митною декларацією типу ІМ 40 ЕА від 22 вересня 2023 року № 23UA903040019734U0.

Таким чином, відсутні докази обізнаності ОСОБА_1 щодо можливого внесення недостовірних відомостей у сертифікат якості, адже останній мав підстави покладатися на достовірність інформації, зазначеної в сертифікаті якості, наданому відповідно до умов контракту.

Що стосується доводів Енергетичної митниці даних про те, що вказаний документ (сертифікат якості від 15 вересня 2023 року № 167533_5325471), виробником товару, а саме литовським підприємством Public Company «Orlen Lietuva», видавався на меншу кількість товару, то вони не можуть слугувати беззаперечним підтвердженням того, що ОСОБА_1 намагався приховати кількість товару, оскільки за умовами договору саме продавець зобов`язується гарантувати якість товару, що підтверджується відповідним сертифікатом якості (паспортом якості), виданим виробником та доданим до супровідних документів на товар.

Крім того, судом першої інстанції залишено поза увагою, що в матеріалах справи немає будь-якого документа, в тому числі отриманого від виробника товару Public Company «Orlen Lietuva», що сертифікат якості від 15 вересня 2023 року № 167533_5325471 видавався на партію товару «паливо дизельне» у кількості 25 041 кг. (ввезено було 25 498 кг.).

Відомості про те, що сертифікат якості від 15 вересня 2023 року № 167533_5325471 видавався на партію товару «паливо дизельне» у кількості 25 041 кг., є лише в протоколі про порушення митних правил, де зазначено, що особа, яка складала протокол, дійшла до такого висновку в результаті опрацювання відповіді Public Company «Orlen Lietuva» (лист від 15 квітня 2025 року № D2 (12.11-9)-342) стосовно проведеної перевірки сертифікатів (паспортів) якості, виданих компанією «Orlen Lietuva».

Разом із тим, у листі «Orlen Lietuva» від 15 квітня 2025 року № D2 (12.11-9)-342 не зазначено жодної інформації про сертифікат якості від 15 вересня 2023 року № 167533_5325471 (а. с. 58), натомість, в матеріалах справи є відповіді Public Company «Orlen Lietuva», згідно яких компанія підтверджує видачу сертифікатів якості за інші дати та з іншими номерами (а. с. 62, 65, 69, 72, 76, 77).

Крім того, згідно п. 3 Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2013 року № 927, в цьому Технічному регламенті терміни вживаються в такому значенні: документ про якість (паспорт якості) палива - документ, що містить дані для ідентифікації та фактичні значення показників якості нафтопродуктів, отримані в результаті лабораторних випробувань, а також інформацію про їх відповідність вимогам нормативних документів.

Враховуючи наведене, апеляційний суд погоджується з доречними доводами апеляційної скарги, що сертифікат як документ про якість не міг містити відомостей про кількість товару і в розумінні Регламенту № 927 не є документом, який засвідчує кількість товару, відповідно митний орган може користуватися ним для отримання даних для ідентифікації та фактичних значень показників якості нафтопродуктів, але ніяк не для встановлення їх кількості, зважаючи на те, що в даному конкретному сертифікаті вони взагалі відсутні.

Таким чином, сертифікат якості від 15 вересня 2023 року № 167533_5325471 не є і не може бути документом, що містить неправдиві відомості щодо ваги (кількості товару), і до протоколу про порушення митних правил митним органом не долучено жодного належного доказу на підтвердження обставин, викладених в протоколі, а, отже, висновки митного органу та суду першої інстанції ґрунтуються на припущеннях, що є неприпустимим з огляду на вимоги чинного законодавства.

Наведене вказує на відсутність в діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил, передбаченого частиною першою статті 483 МК України.

Стаття 62 Конституції України закріплює принцип презумпції невинуватості, відповідно до якого особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи викладені обставини справи та норми законодавства, апеляційний суд приходить до висновку про помилковість висновку суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 483 МК України, з огляду на те, що до протоколу не додано будь-яких доказів, які б свідчили про подання ОСОБА_1 митному органу документів, що містять неправдиві відомості щодо кількості (ваги) товару.

Отже, в даному випадку переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю не відбулося. З матеріалів справи вбачається, що товар був розмитнений на підставі наданих документів, належність яких не викликала сумніву під час розмитнення, що було перевірено митними органами.

Таким чином, матеріали справи про порушення митних правил не містять будь-яких відомостей та належних і допустимих доказів, які б беззаперечно вказували на те, що дії ОСОБА_1 як директора ТОВ «Плац» були спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом поданням митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо кількості товару.

З урахуванням положень, викладених у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 вересня 2016 року у справі «Карелін проти Росії», відповідно до якого збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутністю сторони обвинувачення у справах про адміністративне правопорушення, свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд, за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин, викладених у протоколі про порушення митних правил та постанові суду, апеляційний суд доходить висновку, що наявною сукупністю доказів у справі не доведена наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, а тому апеляційна скарга підлягає до задоволення, постанова суду - скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Установивши, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 483 МК України, апеляційний суд приходить до висновку про закриття провадження по справі.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 294 КУпАП, ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Подільського районного суду м. Києва від 19 січня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, скасувати та прийняти нову постанову.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Кашперська Т.Ц.