Постанова від 12 квітня 2026 р. у справі №754/16410/24 — Київський апеляційний суд

Справа № 754/16410/24Головуючий в суді І інстанції - Скляренко У.В.

Провадження № 33/824/499/2026 Доповідач в суді II інстанції - Рудніченко О.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2026 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Рудніченко О.М.,

секретар: Сіваєва Ю.В.,

за участю:

захисника особи, яка притягається до відповідальності адвоката Кожем'яченка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2025 року, якою:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В :

Як встановлено судом першої інстанції, 30.10.2024 о 00 год. 00 хв. в м. Києві по вул. Крайня, 15/1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Tesla Model S» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, розширені зіниці очей які не реагують на світло, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України.

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень 00 коп.), із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 (шістдесят) коп.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що оскаржувана постанова є незаконною та необгрунтованою.

Апелянт вказує, що постанова та складений протокол на ОСОБА_1 містять завідомо недостовірну інформацію, адже і в протоколі і в постанові вказано, що місцем нібито вчинення правопорушення ОСОБА_1 є адреса: м. Київ, вул. Крайня, 15/1. Ця ж адреса вказана в протоколі в якості місця складання протоколу. Але ж якщо відкрити гугл карту, чи спробувати знайти на сервісах «Укрпошти» поштовий індекс вулиці Крайня де будуть показані всі її номери то буде чітко видно, що такого номеру даної вулиці як 15/1 не існує.

Більше того, як видно на відео, події відбуваються на АЗС «Барс». Проте, якщо ж зайти на офіційний сайт «Барс» та перейти до розділу: «карта АЗК» то там видно, що на вулиці Крайня в місті Києві заправна станція «Барс» знаходиться за номером 17, а не 15 чи 15/1. Таким чином такої події як керування ТЗ по вул. Крайня, 15/1 в місті Києві бути апріорі не могло.

Разом з цим, ОСОБА_1 не є суб`єктом передбаченого ст. 130 КУпАП правопорушення, оскільки не керував жодним транспортним засобом 30.10.2024 по вулиці Крайня в місті Києві і ні матеріали відеофіксації ні жоден інший безсторонній доказ не містять факту керування автомобілем ОСОБА_1 , а навіть факту перебування ОСОБА_1 на водійському сидінні чи що він вийшов саме звідти.

Наявне у справі відео з камер поліцейських розпочинається вже з моменту, коли автомобіль «Tesla» припаркований на заправці, а водій перебуває поза автомобілем. Протягом всього часу спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 прямо та незмінно заперечує керування ним.

При цьому як стає зрозумілим з розмов працівників поліції, зафіксованих на відео, вони і самі ніяк не могли бачити ОСОБА_1 за кермом, адже автомобіль «Tesla» не був ними зупинений, а мав місце інцидент під час руху, в ході якого автомобіль ледве не вчинив зіткнення з поліцейським автомобілем після чого зник з їхнього поля зору та був виявлений на заправці вже в нерухомому стані, коли водій в ньому навіть не перебував.

Також, з відео чітко вбачається, що запис в протоколі про те, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом грунтується виключно на поясненні працівника заправки ОСОБА_2 і все.

Разом з цим, даний свідок був викликаний судом для дачі пояснень та детально пояснив безпосередньо суду під присягою обставини надання цих пояснень та як все було насправді. Суд же викладаючи пояснення даного свідка не вказав всі важливі обставини, які повідомив свідок як усно так і письмово, в свою чергу приписав свідку те, чого він ніколи не казав.

До того ж, запис в протоколі про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом прямо спростовується поясненнями свідка ОСОБА_3 , який вказав, що саме він керував транспортним засобом, а не ОСОБА_1 . Проте, місцевий суд відхилив пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , мотивуючи це тим, що вони нібито є суперечливими, але не навів в чому саме полягає суперечливість.

Поряд із цим, місцевим судом також не наведено жодного мотиву чому він не прийняв до уваги пояснення ОСОБА_1 , які згідно ст. 251 КУПАП мають статус доказу, не меншої доказової сили ніж протокол, в яких водій заперечив факт керування транспортним засобом і це жодним доказом не спростовано. Суд першої інстанції не привів жодного аргументу чому саме поясненням ОСОБА_1 не слід вірити, які повністю відповідають тому, що він заявляв працівникам поліції на місці, при тому, що пояснення ОСОБА_1 підтверджуються сукупністю прямих доказів та побічних фактів, а протокол не тільки нічим не підтверджено, а ще й прямо спростовано.

Відтак, на думку апелянта, місцевий суд проігнорував презумпцію невинуватості, зокрема припис про тлумачення всіх сумнівів на користь обвинуваченого та абсолютно все, що написано в законах про докази.

Заслухавши доповідь судді,

пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Кожем`яченка В.В., який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити,

перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З матеріалів справи щодо ОСОБА_1 слідує, що наведені вимоги закону суддею місцевого суду під час її розгляду були дотримані.

Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно ж з пунктами 1, 12 розділу ІІ Інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Отже, відмова водія від проходження огляду на стан сп`яніння є підставою притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вбачається, що суддя місцевого суду при її розгляді вислухав пояснення ОСОБА_1 та його захисника адвоката Кожем`яченка В.В, дослідив письмові докази у справі, та, за відсутності жодних клопотань щодо дослідження додаткових доказів, постановив рішення на підставі наявних у провадженні доказів.

На противагу доводам апеляційного прохання, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується перш за все письмовими доказами, які правильно були враховані судом на обґрунтування свої висновків, а саме даними, які містяться:

- в протоколі про адміністративне правопорушення ЕПР1 №162791 від 30.10.2024, відповідно до якого, 30.10.2024 о 00 год. 00 хв. в м. Києві по вул. Крайня, 15/1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Tesla Model S» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, розширені зіниці очей які не реагують на світло, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України. Протокол складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. При цьому або заперечень на цей протокол та дії працівників поліції ОСОБА_1 не зазначив, від підпису відмовився;

- у відеозаписі з нагрудних камер (відеореєстратора) 470672, 472246, 473511, 472349 працівників патрульної поліції, що здійснювали оформлення даного адміністративного правопорушення.

Таким чином, суддя місцевого суду, проаналізувавши усі докази по справі, правильно встановив фактичні обставини правопорушення, визнавши доведеним невиконання водієм п. 2.5 ПДР України, отже дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом є безпідставними. Так, із відеозапису з бодікамери поліцейських вбачається, що водій ОСОБА_1 перебуває поряд з атомобілем «Tesla Model S» д.н.з. НОМЕР_1 на автозаправці «Барс». Також із даного відео вбачається, що поліцейський опитує свідків - працівників заправки про обставини того, хто вийшов із автомобіля «Tesla Model S» д.н.з. НОМЕР_1 після зупинки, які вказали, що особа яка перебуває поряд з авто і є водієм. Також з відео вбачається, що свідок ОСОБА_2 добровільно, без будь-якого тиску надає пояснення з приводу того, що саме водій, який перебував поряд з автомобілем «Tesla Model S» д.н.з. НОМЕР_1 керував ним, в автомобілі був один, без пасажирів.

Доводи апелянта про те, що суд безпідставно не взяв до уваги пояснення свідка ОСОБА_3 є безпідставними, оскільки як вбачається із відеозапису даного свідка на місці події не було, працівники заправки не пояснювали, що була інша особа, яка втікла з місця події.

Доводи про те, що поліцейськими було порушено порядок огляду на стан сп`яніння, у зв`язку з чим він вважається недійсним, а протокол недопустимим доказом його вини - є хибними, оскільки ОСОБА_1 ставиться у вину відмова від проходження огляду на стан сп`яніння. Так, із переглянутого відеозапису вбачається, що на неодноразові пропозиції працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння на місці або у медичному закладі, водій ОСОБА_1 відмовлявся, вказуючи, що сам пройде огляд там де побажає. Крім того, пропонував поліцейським вирішити дане питання на місці, але після роз`яснення поліцейськими наслідків таких пропозицій, припинив дані дії.

Доводи апелянта про незаконність, необґрунтованість постанови судді, неналежність та недопустимість доказів у справі апеляційний суд вважає безпідставними й до уваги не бере.

Інших доводів, які б заслуговували на увагу і підтверджували позицію апелянта щодо незаконності постанови судді місцевого суду та наявності підстав для закриття провадження в справі, в апеляційній скарзі не наведено.

Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено з дотриманням вимог ст. 33, ч. 1 ст. 130 КУпАП та в межах строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

Отже, при розгляді даної справи суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, встановлених судом.

Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення у межах апеляційної скарги не встановлено таких порушень, що унеможливили б прийняття законного та обґрунтованого рішення. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та не спростовуються доводами апеляційної скарги.

Враховуючи зазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Також, апеляційний суд зауважує, що незнання ОСОБА_1 своїх обов`язків як водія пройти на вимогу працівника поліції огляд на стан сп`яніння (тобто порушення вимог п.2.5 ПДР України) і наслідків такої відмови, не дає підстав вважати, що рішення суду першої інстанції є незаконним, оскільки, відповідно до п.1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2025 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Рудніченко