Вирок від 21 квітня 2026 р. у справі №185/14201/25 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 185/14201/25

Провадження № 1-кп/185/168/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в період воєнного стану в залі в м.Павлоград кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025046370000415 від 07.11.2025 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Павлограда Дніпропетровської області, громадянки України, з неповною середньою освітою, непрацюючої, незаміжньої, раніше не судимої, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,

за участю:

прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 , -

В С Т А Н О В И В :

25.10.2025 року близько 22.00 год. обвинувачена ОСОБА_3 , та її мати - потерпіла ОСОБА_6 перебували біля під`їзду №1 буд. АДРЕСА_3 , де у них виник словесний конфлікт на ґрунті неприязних сімейних відносин. В цей час у обвинуваченої ОСОБА_3 , яка перебувала в емоційно-збудженому стані, чому передував словесний конфлікт з потерпілою, раптово виник умисел, направлений на нанесення тілесних ушкоджень своїй матері потерпілій ОСОБА_6 . Достовірно усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, реалізуючи раптово виниклий умисел, направлений на нанесення тілесних ушкоджень своїй матері потерпілій ОСОБА_6 , діючи умисно, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин обвинувачена ОСОБА_3 , перебуваючи навпроти потерпілої ОСОБА_6 , яка знаходилась в положенні стоячи, штовхнула останню, від чого потерпіла ОСОБА_6 впала на землю. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, обвинувачена ОСОБА_3 , сидячи зверху на потерпілій, нанесла кулаками та долонями рук не менше шести ударів в область обличчя зліва, а також невстановлену кількість ударів в область стегон, попереку та правого передпліччя, тим самим завдала потерпілій ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді:

- закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, саден обличчя, попереку, обох стегон, синців на шкіряних покривах нижньої повіки лівого ока, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я впродовж більше шести днів, але не більше як три тижні;

- саден на шкіряних покривах правого передпліччя у нижній третині та на тильній поверхні правої кисті в проекції основної фаланги другого пальця, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Дії обвинуваченої ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.2 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.125 КК України визнала, повідомила, що потерпіла їй доводиться матір`ю. З 13 років в неї склались неприязні відносини з потерпілою. Мати зловживає спиртними напоями. Вона разом з молодшою сестрою проживають окремо від потерпілої. 25 листопада 2025 року ближче до обіду подзвонила молодша сестра та сказала, що мати виганяє їх з квартири. Ввечері вона приїхала на АДРЕСА_3 , - хотіла лише побалакати з потерпілою. Всі відбувалось у дворі будинку. Тільки вона почала говорити, мати стала відповідати сестрі : «Там лезо, ще раз розкрийся». Вона не витримала та «скипіла». Потерпіла стала тягати її за кофту, вона намагалась відчепити мати від себе. Потерпіла відштовхувала її від себе, вони стали штовхати одна одну, що переросло все у бійку. Вона нанесла приблизно 5-6 ударів потерпілій, по тулубу ніяких ударів вона не наносила. Потреби бити матір, коли потерпіла впала, - не було. Їй соромно за вчинене. Під час конфлікту були присутні молодша сестра, друзі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

Потерпіла ОСОБА_6 суду показала, що обвинувачена – це її рідна донька. В день подій приблизно о 15-16 годині вона прийшла прибирати на квартиру, наводити там порядок. В квартирі були сліди тварин та сміття. Прийшла донька ОСОБА_10 . Вона попросила допомогти доньку поприбиратись. Донька відмовилась та пішла. Вона в той день вживала алкогольні напої. Вона нікого з квартири не виганяла. О 10.00 годині вечора донька ОСОБА_11 стала вимагати ключі від квартири, проте вона не відала ключі. Вона не провокувала на сварку. Донька ОСОБА_12 почала її штовхати, бо вона ніяк не реагувала на неї. Першою вона ніяких ударів не наносила. Пригадує, що її збили з ніг. Донька ОСОБА_12 спричинила удар по обличчю. Обвинувачена сиділа зверху і долонями наносила удари по обличчю. Було більше 7 ударів. Невідомі підійшли, і це налякало обвинувачену, остання припинила конфлікт та пішла. Після бійки в неї з`явився синець на плечі, під груддю, синці на руках, садна на фаланзі другого пальця, забій стегон. Її було погано, нудило, боліла голова. Вона спостерігалась у невролога, перебувала на лікарняному. Вона не розуміє – чому у обвинуваченої такої відношення до неї. При визначенні покарання обвинуваченій покладається на розсуд суду.

Крім наведених показань обвинуваченої та потерпілої судом були досліджені наступні письмові докази та прийняті процесуальні рішення.

Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію від 06.11.2025 року, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_6 звернулась до поліції з заявою, в якій вона повідомила, що 25.10.2025 року близько 22.30 год. біля будинку №12 по вул.Преображенська донька ОСОБА_3 спричинила їй тілесні ушкодження, вдаривши руками по обличчю, спині, ногах, близько п`яти ударів /а.п.35/.

Копія довідки КНП «ПЛІЛ» ПМР №11343, відповідно до якої 25.10.2025 року о 23:20 годині до них звернулась потерпіла ОСОБА_6 після побиття, діагноз: забій та садна обличчя, попереку, обох стегон, ЗЧМТ /а.п.36/.

Копії медичних документів та листків непрацездатності потерпілої ОСОБА_6 , відповідно до яких потерпіла перебувала на лікуванні з 25.10.2025 року до 05.11.2025 рік. Вказаний лікарем діагноз: ЗЧМТ, струс головного мозку, забій та садна обличчя, попереку, обох стегон /а.п.37-43/.

Висновок експерта №827 від 11.11.2025 року за результатами судово-медичної експертизи потерпілої ОСОБА_6 . Згідно наданої медичної документації та об`єктивних даних огляду у потерпілої ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, саден обличчя, попереку, обох стегон, синців на шкіряних покривах нижньої повіки лівого ока, та синця на шкіряних покривах зовнішньої поверхні правого плеча в проекції середньої третини. Виявлені тілесні ушкодження за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я впродовж більше шести днів, але не більше як три тижні; та були спричинені не менш ніж шістьма травмуючими діями тупого твердого предмету (предметів). Враховуючи анатомічне розташування виявлених тілесних ушкоджень їх утворення є нехарактерним при однократному падінні з висоти власного зросту. Враховуючи морфологічні ознаки виявлених тілесних ушкоджень, ступень ознак їх загоєння, можливо вказати, що вони могли утворитись в термін 17-18 діб до моменту огляду потерпілої, тобто 25.10.2025 року /а.п.44-45/.

Протокол проведення слідчого експерименту за участі потерпілої ОСОБА_6 від 11.11.2025 року, проведення якого фіксувалось на відеокамеру. Під час слідчої дії потерпіла відтворила механізм нанесення їй обвинуваченою ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, в ході конфлікту, що мав місце 25.10.2025 біля під`їзду будинку по вул.Преображенська м.Павлограда, зазначила, що вона, вийшовши з під`їзду, зустріла своїх доньок обвинувачену ОСОБА_3 та ОСОБА_13 , з якими у неї виник словесний конфлікт. В ході якого її повалили на землю, і вона впала на спину. Після цього обвинувачена ОСОБА_3 сіла на неї зверху, колінами охопила стегна та почала наносити удари рукою (долонею та кулаком) в ліву частину обличчя, приблизно 10 ударів. Також, вона відчула удари по ногам, стегнам, попереку. Кількість ударів вона не може вказати, свідомість не втрачала /а.п.46-48/.

Висновок експерта №829-Д від 11.11.2025 року за результатами проведення додаткової судово-медичної експертизи потерпілої ОСОБА_6 , відповідно до якого механізм утворення виявлених тілесних ушкоджень у потерпілої не суперечить механізму їх спричинення, зазначеному потерпілою ОСОБА_6 в ході проведення слідчого експерименту за її участі /а.п.49-50/.

Протокол проведення слідчого експерименту за участі неповнолітнього свідка ОСОБА_13 від 11.11.2025 року, проведення якого фіксувалось на відеокамеру. Під час слідчої дії свідок відтворила механізм нанесення тілесних ушкоджень обвинуваченою ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_6 , що мало місце 25.10.2025 року біля під`їзду будинку по вул.Преображенська м.Павлограда. Свідок зазначила, що потерпіла є її матір`ю, а тілесні ушкодження останній наносила її старша сестра, обвинувачена ОСОБА_3 . Зазначила, що вона бачила, як її мати, потерпіла ОСОБА_6 лежала на спині, а обвинувачена сиділа зверху на ній в районі стегон та нанесла приблизно 5-6 ударів руками в область обличчя, а саме: один удар лівою рукою кулаком в праву частину обличчя та іншій удар кулаком правої руки в ліву частину обличчя /а.п.51-52/.

Висновок експерта №830-Д від 12.11.2025 року за результатами проведення додаткової судово-медичної експертизи потерпілої ОСОБА_6 , відповідно до якого локалізація та характер тілесних ушкоджень, виявлених у потерпілої ОСОБА_6 , не суперечить механізму їх утворення, зазначеному неповнолітнім свідком ОСОБА_13 в ході проведення слідчого експерименту за її участі /а.п.53-54/.

Протокол проведення слідчого експерименту за участі неповнолітнього свідка ОСОБА_14 від 19.11.2025 року, проведення якого фіксувалось на відеокамеру. Під час слідчої дії свідок відтворила механізм нанесення тілесних ушкоджень обвинуваченою ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_6 , що мало місце 25.10.2025 року біля під`їзду по вул.Преображенська м.Павлограда. Свідок зазначила, що вона прийшла на місце події та побачила, що ОСОБА_3 , її сестра ОСОБА_15 та їх мати ОСОБА_6 сперечаються між собою на підвищених тонах, між ними відбувся словесний конфлікт. В ході якого обвинувачена ОСОБА_3 , стоячи навпроти матері, потерпілої ОСОБА_6 , та підійшовши ближче, відштовхнула її. Коли обвинувачена знов підійшла до потерпілої, та її знов відштовхнула. Після чого обвинувачена ОСОБА_3 відштовхнула потерпілу обома руками, від чого остання впала на спину. Тоді обвинувачена сіла на неї зверху в районі стегон та, тримаючи правою рукою за одяг, нанесла приблизно 5-6 ударів кулаком лівої руки в область обличчя справа /а.п.55-57/.

Висновок експерта №857-Д від 20.11.2025 року за результатами проведення додаткової судово-медичної експертизи потерпілої ОСОБА_6 , відповідно до якого локалізація та характер тілесних ушкоджень, виявлених у потерпілої ОСОБА_6 , не суперечить механізму їх утворення, зазначеному неповнолітнім свідком ОСОБА_14 в ході проведення слідчого експерименту за її участі /а.п.58-59/.

Протокол проведення слідчого експерименту за участі неповнолітнього свідка ОСОБА_16 від 19.11.2025 року, проведення якого фіксувалось на відеокамеру. Під час слідчої дії свідок відтворив механізм нанесення тілесних ушкоджень обвинуваченою ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_6 що мало місце 25.10.2025 року біля під`їзду по вул.Преображенська м.Павлограда, вказав, що дана подія відбулась між ОСОБА_17 , неповнолітнім свідком ОСОБА_18 та їх матір`ю ОСОБА_6 . В ході сварки потерпіла та обвинувачена стали штовхати одна одну. Потім обвинувачена сильніше відштовхнула потерпілу, від чого остання впала на спину. Сварка продовжилась, обвинувачена з потерпілою відійшли подалі від під`їзду на траву. Обвинувачена з силою побігла на потерпілу, від чого ОСОБА_6 знов впала на спину. Потім обвинувачена сіла зверху та нанесла кулаками обох рук в область обличчя потерпілої близько 5-7 ударів /а.п.60-62/.

Висновок експерта №858-Д від 20.11.2025 року за результатами проведення додаткової судово-медичної експертизи потерпілої ОСОБА_6 , відповідно до якого локалізація та характер тілесних ушкоджень, виявлених у потерпілої ОСОБА_6 , не суперечить механізму їх утворення, зазначеному неповнолітнім свідком ОСОБА_16 в ході проведення слідчого експерименту за його участі /а.п.63-64/.

Протокол проведення слідчого експерименту за участі обвинуваченої ОСОБА_3 від 22.11.2025 року, проведення якого фіксувалось на відеокамеру. Під час слідчої дії обвинувачена відтворила механізм нанесення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_6 що мало місце 25.10.2025 року біля під`їзду будинку №12 по вул.Преображенська м.Павлограда, зазначила, що в неї з потерпілою ОСОБА_6 виник конфлікт, в ході якого вона штовхнула потерпілу руками у плечі, від чого остання впала на землю на спину. Потім вона присіла над потерпілою в районі талії та нанесла приблизно 5-6 ударів кулаком правої руки в область лівої частини обличчя останньої. Інших ударів вона не наносила /а.п.74-76/.

Суд, проаналізувавши викривальні покази обвинуваченої в судовому засіданні, співставляючи з обвинуваченням, що інкримінується ОСОБА_3 , а також з іншими доказами кримінального провадження: показаннями потерпілої, протоколами слідчих дій, висновками експерта, які повністю викривають обвинувачену у вчиненні інкримінованого кримінального проступку, - робить висновок про те, що наведені судом докази, мають характер логічних, послідовних та об`єктивних, тому і покладені в основу вироку. Зазначені докази винуватості обвинуваченої є такими, що доповнюють одне одного, є належними, допустимими та достатніми, оскільки повністю підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному проваджені, та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також є такими, що отримані в порядку, встановленому Конституцією та КПК України.

Таким чином, винуватість обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України – доведена повністю та підтверджена дослідженими в судовому засіданні доказами.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 у відповідності з вимогами ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, віднесення його до категорії кримінальних проступків, ступінь негативних наслідків, думку потерпілої, даних про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, не працює, на обліку в психіатричному та наркологічному диспансерах не перебуває, визнання нею своєї вини.

Обставин, відповідно до вимог ст.66 КК України, що пом`якшують покарання обвинуваченої, суд не встановив.

Зазначене в обвинувальному акті щире каяття, як обставина яка пом`якшує покарання обвинуваченого, - не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду. Розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочинних дій, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї вини у вчиненому певному кримінальному правопорушенні, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки. За весь час розгляду обвинувачена визнала свою вину у вчиненні кримінального проступку. Разом з тим під час судового засідання не висловила щирого жалю або осуду своєї поведінки, навіть не вибачилась перед потерпілою, яка є її матір`ю. Аналогічного висновку прийшов Верховний Суд в своєму рішенні від 10.06.2020 року в справі №149/1596/16-к.

Обставинами, відповідно до вимог ст.67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченої, суд визнає вчинення кримінального правопорушення у присутності дитини, вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винна перебуває у сімейних відносинах.

За сукупністю обставин вчинення кримінального правопорушення, ступеня тяжкості, думки потерпілої, даних про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, не працює, відсутності пом`якшуючих та наявності обтяжуючих її покарання обставин, суд дійшов висновку про призначення обвинуваченій покарання в межах санкції інкримінованої статті Особливої частини Кримінального кодексу України у вигляді громадських робіт.

Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.

Речові докази, судові витрати – відсутні.

Керуючись ст.ст. 368, 374 КПК України, суд –

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, та призначити покарання за ч.2 ст.125 КК України у виді громадських робіт на строк 150 (сто п`ятдесят) годин.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1