Рішення від 19 квітня 2026 р. у справі №183/12988/25 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/12988/25

№ 2/183/4233/26

20 квітня 2026 року м.Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Оладенко О.С.

за участю секретаря судового засідання – Павлюк А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадженняу у приміщенні Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЛІОН ПЛЮС", треті особи: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та стягнення безпідставно набутих грошових коштів,-

В С Т А Н О В И В:

28.11.2025 позивач, в інтересах якого діє представник - адвокат Воронін І.О., звернувся до суду із вищезазначеним позовом у якому просить: визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 12.03.2021 вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В., зареєстрований в реєстрі за №16951; стягнути з відповідача безпідставно отримані грошові кошти за виконавчим написом у сумі 51844,45 грн.

В обґрунтування зазначеного позову посилається на те, що на примусовому виконанні у приватного виконавця Сидорук Л.В. перебуває виконавчий напис нотаріуса №16951 від 12.03.2021 про стягнення з позивача кредитної заборгованості, ВП №66280842 в рямках якого проводяться виконавчі дії. ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" є правонаступником права вимоги виконання боргу від первісного кредитора та новим кредитором, на підставі договору про відступлення, тому відповідачем по справі має бути саме ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС». Вважає, виконавчий напис нотаріуса вчинений з істотними порушеннями вимог чинного законодавства, а саме: Закону України "Про нотаріат", Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, оскільки кредитний договір не посвідчено нотаріально, а надані приватному нотаріусу документи не містять детального розрахунку заборгованості. З виконавчого напису не можливо встановити доказовість прорахунків вимог кредитора, що також є підставою для скасування спірного виконавчого напису. Крім того, на виконання оспорюваного виконавчого напису з позивача на користь відповідача було перераховано грошові кошти у сумі 51844,45 грн, які в силу вимог ст.1212 ЦК України, підлягають поверненню. У зв`язку з чим, позивач просить задовольнити його позов повністю, стягнути судові витрати.

Ухвалою суду від 14.01.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений своєчасно, належним чином, шляхом направлення судових викликів та усіх процесуальних документів в особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд» відповідно до ч.5 ст.14 ЦПК України, про причини неявки суду не повідомив. Правом на подання відзиву у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження, відповідач не скористався.

Треті особи у судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлені своєчасно, належним чином.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача, вважає за можливе, проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

У зв`язку з неявкою осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом установлено, що між позивачем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» було укладено кредитний договір №698394577 від 13.01.2020, на підставі якого позичальником було надано позивачу кредитні кошти у сумі 9300 грн (а.с.22-25).

12 березня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною вчинений виконавчий напис, реєстровий номер №16951, яким запропоновано звернути стягнення з позивача на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №698394577 від 13.01.2020, укладеним між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», на загальну суму 51844,45 грн.

Зазначений виконавчий напис перебував на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Лесі Вікторівни, ВП №66280842 (а.с.17). Відповідно до заяви про примусове виконання рішення (а.с.21) та постанови про відкриття виконавчого провадження від 27.07.2021, стягувачем у цьому виконавчому провадженні є Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42254696.

В подальшому ВП №66280842 передано на примусове виконання приватному виконавцю виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо В.В., в ході даного виконавчого провадження з ОСОБА_1 було стягнуто 58038,12 грн, з яких 51844,45 грн. - перераховано стягувачу в рахунок погашення заборгованості згідно з виконавчим написом № 16951 від 12.03.2021, що вбачається зі змісту відповіді приватного виконавця Нордіо В.В. на адвокатський запит (а.с.45).

Отже, судом встановлено, що стягувачем за спірним виконавчим написом є Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42254696.

Позивач вказав відповідачем Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАЛІОН ПЛЮС".

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частин першої, другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.

Відповідно до частин першої та третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадком.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Статтею 175 ЦПК України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

За теоретичним визначенням відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Отже, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

З огляду на зазначене, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язок суду, який виконується під час розгляду справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Згідно із статтею 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

З аналізу наведеної статті слідує, що законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не усіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Тобто ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згідний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно зі специфікою спірних правовідносин), суд відмовляє в задоволенні позову.

Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав позову є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

В пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 304/284/18 (провадження № 14-517цс19) зазначено, що належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача.

Як вбачається зі спірного виконавчого напису відповідач ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» є правонаступником первісного кредитора - Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», а стягувачем за виконавчим написом є Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» - правонаступник Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС», а тому ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» не може вважатись належним відповідачем у справі.

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у позові, оскільки ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» є неналежним відповідачем по справі.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у позові, судові витрати слід покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 158, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У позові ОСОБА_1 – відмовити повністю.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАЛІОН ПЛЮС", код ЄДРПОУ 39700642, місцезнаходження:14017, м. Чернігів, вул. Жаботинського, 13;

третя особа – приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, місцезнаходження: АДРЕСА_2 ;

третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна, місцезнаходження: 49083, м.Дніпро, вул. Богдана Хмельницького, буд4, офіс.400.

Повне судове рішення складено і підписано 20 квітня 2026 року .

Суддя Оладенко О.С.