Вирок від 15 квітня 2026 р. у справі №201/9548/25 — Соборний районний суд міста Дніпра

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2026 року Соборний районний суд міста Дніпра

у складі: головуючого судді – ОСОБА_1

з секретарем: ОСОБА_2

за участю: прокурора – ОСОБА_3

обвинуваченого – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соборного районного суду міста Дніпра матеріали кримінального провадження № 201/9548/25 (пр. № 1-кп/201/720/2026), відомості про яке 02 липня 2025 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025042020000063, стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Дніпропетровськ, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, не одруженого, не працевлаштованого, раніше судимого: 24 грудня 2024 року вироком Соборного районного суду міста Дніпра (Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська), за ст. 126-1 КК України, до покарання у виді 2 років пробаційного нагляду, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

23 червня 2025 року близько о 10.00 годині, що у ОСОБА_4 за місцем мешкання: АДРЕСА_1 , виникла словесна сварка з матір`ю ОСОБА_5 . Під час сварки ОСОБА_4 , діючи з кримінально протиправною недбалістю, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, стоячи з правого боку до ОСОБА_5 , яка находилась в положенні сидячи на стільці, застосовуючи фізичну силу, корпусом тіла умисно штовхнув потерпілу, в ділянку правої сторони тулуба, внаслідок чого ОСОБА_5 впала зі стільця на підлогу, лівою стороною тіла, обпершись на підлогу лівим ліктем руки. В цей час ОСОБА_4 , який не розрахував силу свого поштовху, втратив рівновагу та впав на ОСОБА_5 .

В результаті неумисних дій ОСОБА_4 , потерпілій ОСОБА_5 спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритого переломо-вивиху голівки лівої плечової кістки, перелом третини плечової кістки без зміщення уламків.

За своїм характером вказані тілесні ушкодження відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров`я, строком понад 3 тижні (більш, як 21 день).

Своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 128 КК України, а саме спричинення необережного середньої тяжкості тілесного ушкодження.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєному кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі та підтвердив фактичні обставини щодо вчиненого ним діяння та викладених у обвинувальному акті.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини кримінального провадження і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам кримінального провадження положення ст. 349 КПК України, ухвалив проводити судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів.

Таким чином, суд доходить висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 в спричиненні необережного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України.

При визначенні виду та розміру покарання, суд виходить зі ступеня тяжкості скоєного кримінального правопорушення та особи обвинуваченого, який на обліку у лікарів психіатра і нарколога не перебуває, вину визнав у повному обсязі та щиро розкаявся у скоєному, при цьому, ці обставини на підставі ст. 66 КК України, суд відносить до таких, що пом`якшують його покарання. Обтяжуючих покарання обвинуваченого ОСОБА_4 обставин, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді громадських робіт, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії необережних нетяжких злочинів, конкретним його обставинам та наслідкам, даним про особу обвинуваченого, а також обставинам, що пом`якшують його покарання і відсутністю таких, що його обтяжують, а отже, сукупність всіх цих даних свідчить про недоцільність призначення обвинуваченому іншого покарання, передбаченого санкцією інкримінованої йому статті, при цьому, на думку суду, призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання саме у виді громадських робіт в межах санкції ст. 128 КК України, буде необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а також буде відповідати загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України, та принципам справедливості, достатності і співрозмірності.

Крім того, судом встановлено, що 24 грудня 2024 року, вироком Соборного районного суду міста Дніпра (Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська), ОСОБА_4 було визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, та призначено покарання у виді двох років пробаційного нагляду, з яких невідбутою залишилась частина призначеного покарання у вигляді дев`яти місяців 21 дня пробаційного нагляду, при цьому, останній після постановлення вироку, але до повного відбуття даного покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, у зв`язку з чим, суд вважає за потрібне визначити ОСОБА_4 остаточне покарання на підставі ст. 71 КК України, застосувавши в даному випадку принцип часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком суду, при цьому, покарання у вигляді громадських робіт, призначене цим вироком суду, підлягає переведенню в більш суворий вид покарання у виді пробаційного нагляду за правилами, встановленими п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 72 КК України.

Речові докази та процесуальні витрати відсутні, цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлений, заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374-376 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України та призначити йому покарання у виді ста шістдесяти годин громадських робіт.

Відповідно до ст. 71, 72 КК України, призначити ОСОБА_4 покарання за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до призначеного цим вироком суду покарання, яке згідно вимог п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 72 КК України відповідає 20 (двадцяти) дням пробаційного нагляду, невідбутої частини призначеного вироком Соборного районного суду міста Дніпра (Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська) від 24 грудня 2024 року покарання у виді 9 місяців 10 днів пробаційного нагляду, остаточно визначивши ОСОБА_4 покарання у виді десяти місяців пробаційного нагляду.

На підставі ч. 2 ст. 59-1 КК України, покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк відбування покарання рахувати з дня постановки ОСОБА_4 на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана учасниками кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду.

Головуючий - суддя: ОСОБА_1