Постанова від 21 квітня 2026 р. у справі №331/608/24 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 331/608/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області

на рішення Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 03 лютого 2025 року (суддя Яцун О.О.) в адміністративній справі №331/608/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, третя особа: інспектор СПДН ЗРУП ГУНП в Запорізькій області Яшина (Шрам) Анастасія про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

в с т а н о в и В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила скасувати постанову серії ГБВ № 563036 від 12.01.2024 року по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 183 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування заявлених вимог посилалась на те, що згідно даної постанови позивачку визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, оскільки вона здійснила завідомо неправдивий виклик на номер телефону « 102». Неправомірність оскаржуваної постанови пов`язувала з тим, що її прийнято посадовою особою відповідача за відсутності події та складу правопорушення, без наявності доказів вчинення такого.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 03 лютого 2025 року позов задоволено.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції фактично виходив з того, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факт скоєння позивачкою адміністративного правопорушення, що свідчить про необґрунтованість притягнення останньої до адміністративної відповідальності.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне дослідження обставин справи, невідповідність висновкам обставинам справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволені позову.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач зазначає те, що спірна постанова винесена поліцейським на підставі належних доказів, які в своїй сукупності підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що 12 січня 2024 року інспектором СПДН ЗРУП ГУНП в Запорізькій області старшим лейтенантом поліції Яшиною А.П. було

винесено постанову серії ГБВ № 563036 у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн.

У постанові зазначено, що 12.01.2024 року о 10:47 год. Громадянка ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , зробила завідомо неправдивий виклик спецслужб, а саме зателефонувала на спецлінію « 102» та повідомила про конфлікт зі сватом, хоча насправді такого не було (а.с.3).

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивачка звернулася з позовом до суду.

За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ст.183 КУпАП завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань -тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Тобто, особа, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.

Суд першої інстанції обгрунтовано зазначив про недоведеність вини позивачки у вчиненні вказаного правопорушення, а відповідно не доведеності і наявності складу адміністративного правопорушення у діях позивачки.

Так, встановлені у цій справі обставини, підтверджували наявність виниклого конфлікту між дочкою позивачки та ОСОБА_2 , який є свекром останньої. Вказані обставини судом першої інстанції встановлено шляхом допиту ОСОБА_3 – доньки позивачки та ОСОБА_2 .

З огляду на цей конфлікт позивачкою і було здійснено виклик поліції. У свою чергу, ступень небезпеки цього конфлікту для осіб, які в ньому приймали участь, є суб`єктивною оцінкою особи, яка викликала поліцію та не може свідчити саме про завідомо неправдивий виклик поліції.

Отже, враховуючи те, що стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що у спірному випадку поліцейським такий обов`язок виконано не було, оскільки поліцейським не було надано належних та допустимих доказів вчинення позивачкою дій, які полягали у завідомо неправдивому виклику поліції.

Таким чином суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстав для його скасування не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст.316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області залишити без задоволення, а рішення Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 03 лютого 2025 року в адміністративній справі №331/608/24 – без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення та відповідно до ч.3 ст.272 Кодексу адміністративного судочинства України касаційному оскарженню не підлягає.

Постанова складена у повному обсязі 22.04.2026

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя І.Ю. Добродняк

суддя А.В. Суховаров