Постанова від 21 квітня 2026 р. у справі №160/14697/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: реалізації податкового контролю

Дата: 21 квітня 2026 р.

Справа: №160/14697/25

Суддя: Щербак А.А.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/14697/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року (суддя Лозицька І.О.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістік Груп» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказу та податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Логістік Груп» звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказу та податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року позов задоволено частково.

Суд вирішив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 02.05.2025 №0229570713 (форми «С»).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Відповідачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Документальною позаплановою виїзною перевіркою ТОВ «Логістік груп» з питань дотримання вимог валютного законодавства України за період з 17.03.2017 по 20.03.20125 встановлено порушення пункту 146 постанови Правління Національного банку України від 02.09.2022 №197 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 року №18», ч.2, ч.3 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII, при виконанні умов зовнішньоекономічних контракту від 06.07.2017 №12/16 укладеного ТОВ «Логістік груп» з нерезидентом компанією ZHEJIANG GOODSENSE FORKLIFT CO., LTD, China, в частині не отримання товару по імпорту у сумі 29 535,85 доларів США, за що згідно із ч.5 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.

Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як було встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Логістік Груп», ідентифікаційний код 32838690, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як юридична особа у встановленому законом порядку, запис про проведення державної реєстрації №12241200000005702 від 16.12.2004. Основний вид економічної діяльності позивача згідно КВЕД: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

Наказом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 21.03.2025 №1884-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Логістік Груп» (код ЄДРПОУ 32838690)», на підставі пп. 19-1.1.4 п. 19-1.1 ст. 19-1, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами і доповненнями), у зв`язку з отриманням податкової інформації від Національного банку України від 20.03.2023 №25-0008/59/ДСК щодо виявлених фактів порушень валютного законодавства України ТОВ «Логістік Груп» (код ЄДРПОУ 32838690), призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Логістік Груп» (код ЄДРПОУ 32838690) з 25.03.2025, тривалістю 5 робочих днів за період діяльності з 17.03.2017 по 20.03.2025 з метою перевірки дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 06.07.2016 №12/6.

Копію наказу від 21.03.2025 №1884-п вручено 25.03.2025 під розписку головному бухгалтеру ТОВ «Логістік груп» Тетяні Івахненко.

З направленнями на право проведення перевірки від 25.03.2025 №3256 та від 25.03.2025 №3270 ознайомлено під підпис 25.03.2025 головного бухгалтера ТОВ «Логістік груп» Тетяну Івахненко.

Проведеною перевіркою дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 06.07.2016 №12/16 за період з 17.03.2017 по 20.03.2025 згідно з наданими документами контролюючим органом установлено наступне.

Між ТОВ «Логістік Груп» (Покупець), в особі директора Дерець Станіслава, який діє на підставі Статуту підприємства, з однієї сторони, та нерезидентом – компанією ZHEJIANG GOODSENSE FORKLIFT CO., LTD, Китай (Продавець), в особі директора компанії громадянина Chen Junfu, який діє на підставі Статуту, з іншої сторони, укладено Контракт від 06.07.2016 №12/16 про наступне.

Предмет контракту: Продавець зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити навантажувачі марки «GOODSENSE» виробника «Zhejiang Goodsense Forklift Co., Ltd», Китай, та запчастини до них, в подальшому «товар», у номенклатурі, по якості та по цінам, зазначеним у Специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Контракту.

Ціна за товар встановлюється в доларах США, включаючи вартість пакування, маркування, транспортних витрат та інших витрат (у відповідності до умов Контракту) та відповідають Специфікаціям, які є невід`ємною частиною Контракту.

Загальна вартість контракту складає та відповідає сумі погоджених Специфікацій.

Валютою платежу по діючому контракту приймаються долари США. Оплату за товар, що постачається, Покупець здійснює банківським переказом по реквізитах, зазначених Продавцем в наступному порядку: 100% суми погодженої специфікацією перераховується Покупцем передплатою.

Всі банківські комісії за проходження платежу сплачуються за рахунок Покупця.

Додатковою угодою від 28.11.2016 №1 змінено умови оплати:

- 20% суми погодженої специфікацією перераховується Покупцем як авансовий платіж, після чого починається виробництво;

- 80% загальної вартості може бути виплачено передплатою та одночасно дозволяється відстрочка платежу до 120 днів з моменту відвантаження. Момент відвантаження приймається дата коносамента. Всі банківські комісії за проходження платежу сплачуються за рахунок Покупця.

Місцем передачі товару є м. Дніпро через транспорту організацію.

Прийомка-здача товару здійснюється у відповідності з товаро-супроводжувальними документами.

Поставка здійснюється на умовах «Інкотермс 2010» FOB – порт Нінгбо, Китай, морським та автомобільним транспортом.

Строк дії Контракту до 31.12.2017. Додатковою угодою від 27.12.2017 № 2 до Контракту №12/16 від 06.07.2016 строк дії Контракту продовжено до 31.12.2021, додатковою угодою від 27.12.2019 № 2 до Контракту №12/16 від 06.07.2016 строк дії Контракту продовжено до 31.12.2024.

Станом на 17.03.2017 згідно регістрів бухгалтерського обліку ТОВ «Логістік Груп» за рахунком №63.25 «Розрахунки з іноземними постачальниками» за Контрактом від 06.07.2016 №12/16 сальдо по Кт дорівнює 90 688,80 доларів США.

На виконання договірних зобов`язань по контракту від 06.07.2016 №12/16 у періоді, що перевірявся з 17.03.2017 по 20.03.2025 ТОВ «Логістік Груп» перерахувало з рахунку, який відкритий в уповноваженому банку ПАТ «Укрсіббанк», МФО 351005, нерезиденту – компанії «Zhejiang Goodsense Forklift Co., Ltd», валютні кошти на загальну суму 4 532 407,65 доларів США (еквівалент 122 790 221,90 грн), що зафіксовано в бухгалтерському обліку підприємства по рахунку Дт 63.25 «Розрахунки з постачальниками в іноземній валюті».

У періоді, що перевірявся з 17.03.2017 по 20.03.2025 по контракту від 06.07.2016 №12/16 ТОВ «Логістік Груп» отримано товар (автонавантажувачі самохідні з вилковим захватом, нові, для складських вантажних робіт, для рівної місцевості, в комплекті ЗІП, які не містять у своєму складі передавачі та приймачі, телевізійну апаратуру та радіоелектронні прилади, WI-FI (код товару 84272019) та запчастини до них (код товару 8301200090) від нерезидента «Zhejiang Goodsense Forklift Co., Ltd», згідно МД типу ІМ40 ДЕ на загальну суму 4 412 183 доларів США (еквівалент 119 079 752,42 грн), що зафіксовано в бухгалтерському обліку підприємства Кт 63.25 «Розрахунки з постачальниками в іноземній валюті».

За результатами перевірки станом на 20.03.2025 по контракту від 06.07.2016 №12/16, складеному з «Zhejiang Goodsense Forklift Co., Ltd», зафіксована прострочена дебіторська заборгованість у розмірі 29 535,85 дол. США (еквівалент 3 711 013,62 грн).

Відповідно до наданої ТОВ «Логістік Груп» додаткової угоди від 03.10.2022 №6 до Контракту №12/16 від 06.07.2016: компанія «Zhejiang Goodsense Forklift Co., Ltd», Zhejiang, Китай, в подальшому «Продавець», особі директора громадянина Chen Junfu, який діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та ТОВ «Логістік груп», Україна, в подальшому «Покупець», в особі директора С.С. Дерця, який діє на підставі Статуту, з іншої сторони, в подальшому «Сторони», підписали цю угоду про наступне:

1. У зв`язку з неможливістю поставки товару (навантажувачів Goodsense) по Контракту №12/16 від 06.07.2016 по специфікації №60 від 27.12.2021 та специфікації №62 від 18.02.2022 сторони дійшли угоди.

Передплати: 59 291,85 дол. США від 06.01.2022, 21 280,00 дол. США від 22.02.2022, на загальну суму 80 571,85 дол. США зарахувати в оплату отриманого товару (навантажувачів Goodsense) по митним деклараціям №UA500130/2022/007090 від 31.03.2022 та №UA110160/2022/001270 від 07.02.2022.

ТОВ «Логістік Груп» надано бухгалтерську довідку БС/К від 10.01.2023, згідно якої проведено взаємозалік передплати по Контракту №12/16 в оплату отриманого товару по контракту №09/21 від 20.09.2021, укладеного між ТОВ «Логістік Груп» (Покупець) та компанією «Zhejiang Goodsense Forklift Co., Ltd» (Продавець) на поставку навантажувачів Goodsense.

Залік проведено на загальну суму 29535,85 доларів США, а саме:

- Дт рах. 63.25 Кт рах.63.25 сума в національній валюті 226665,19 грн, курс 27,4551 (станом на 06.01.2022), сума в іноземній валюті 8255,85 дол. США;

- Дт рах. 63.25 Кт рах.63.25 сума в національній валюті 606152,29 грн, курс 28,4846 (станом на 22.02.2022), сума в іноземній валюті 8255,85 дол. США.

Таким чином, залік взаємних однорідних вимог за Контрактом №12/16 від 06.07.2016 було проведено 10.01.2023.

Відповідно постанови Правління Національного банку України від 02.09.2022 №197 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 року №18» постановку доповнено пунктом такого змісту:

« 14-6. Банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту/імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов`язань зарахування зустрічних однорідних вимог.

Вимоги абзацу першого пункту 14-6 цієї постанови не поширюються на випадки завершення здійснення валютного нагляду за операціями операторів телекомунікацій з оплати міжнародних телекомунікаційних послуг (міжнародного роумінгу та пропусків міжнародного трафіка).»

Таким чином, станом на 20.03.2025 по Контракту №12/16 від 06.07.2016 рахується прострочена дебіторська заборгованість на загальну суму 29 535,85 дол. США.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області отримано податкову інформацію від Національного банку України від 23.10.2023 №25-0008/249/ДСК щодо виявлених фактів порушень ТОВ «Логістік Груп» норм валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 06.07.2016 №12/16: імпортна операція дата першого перевищення 22.02.2023, дата авансового платежу 22.02.2022.

За результатами перевірки встановлено порушення норм валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічного контракту від 06.07.2016 №12/16, а саме:

від 02.12.2022 в сумі 19 535,85 доларів США, граничний термін поставки товару – 30.05.2023, станом на 20.03.2025 перевищено на 660 днів;

від 18.01.2023 в сумі 10 000,00 доларів США, граничний термін поставки товару – 16.07.2023, станом на 20.03.2025 перевищено на 613 днів.

Документальною позаплановою виїзною перевіркою ТОВ «Логістік груп» з питань дотримання вимог валютного законодавства України за період з 17.03.2017 по 20.03.2025 встановлено порушення пункту 14-6 постанови Правління Національного банку України від 02.09.2022 №197 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18», ч. 3 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII, при виконанні умов зовнішньоекономічних контракту від 06.07.2017 №12/16, укладеного ТОВ «Логістік Груп» з нерезидентом – компанією «Zhejiang Goodsense Forklift Co., Ltd», China, в частині неотримання товару по імпорту у сумі 29 535,85 доларів США, за що згідно із ч. 5 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

За результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Логістік-Груп» Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складено акт від 07.04.2025 №1579/04-36-07-13/32838690 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістік-Груп» (податковий номер 32838690), з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 06.07.2016 №12/16 за період з 17.03.2017 по 20.03.2025».

На підставі наведених висновків акту перевірки, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.05.2025 №0229570713 (форми «С»), яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 714 398,68 грн за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем наказу про призначення перевірки та податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність оскарженого податкового повідомлення-рішення не було доведено.

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про валюту і валютні операції» № 2473-VIII, валютна операція – операція, що має хоча б одну з таких ознак: а) операція, пов`язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов`язаних з цим зобов`язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта; б) торгівля валютними цінностями; в) транскордонний переказ валютних цінностей та транскордонне переміщення валютних цінностей;

Валютне регулювання – діяльність Національного банку України та в установлених цим Законом випадках Кабінету Міністрів України, спрямована на регламентацію здійснення валютних операцій суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами; валютний нагляд – система заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства.

Резиденти: а) фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають за межами України; б) фізичні особи - підприємці, зареєстровані згідно із законодавством України; в) юридичні особи та інші суб`єкти господарювання з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України; г) дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також філії та представництва підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності відповідно до законодавства України; ґ) відокремлені підрозділи юридичних осіб, зазначених в підпункті "б" пункту 8 частини першої цієї статті, а саме філії, представництва, відділення або інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи та здійснюють підприємницьку діяльність від імені юридичної особи на території України.

Відповідно до ст. 11 Закону № 2473-VIII валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.

Валютний нагляд здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду з метою встановлення відповідності здійснюваних валютних операцій валютному законодавству з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

У разі виявлення агентом валютного нагляду порушення суб`єктом валютної операції валютного законодавства агент валютного нагляду запобігає проведенню такої валютної операції та інформує про таку валютну операцію орган валютного нагляду у порядку, встановленому Національним банком України.

Відповідно до ч. 1 статті 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов`язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.

Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до частини 5 статті 13 Закону № 2473-VIII, порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до ст. 44 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні валютного законодавства. До компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання та нагляду належать, зокрема, видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій.

Відповідно до п. 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Відповідно до пункту 14-2 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022.

Відповідно до підпункту 2 пункту 7 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №7, банк розпочинає відлік встановлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати:

1) оформлення МД типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів;

2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива – здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) – за операціями з імпорту товарів.

Датою здійснення платежу на користь нерезидента – постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента – постачальника товару, якщо оплата зобов`язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку.

Згідно пункту 8 Інструкції № 7, Банк для здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів самостійно визначає систему заходів (уключаючи фіксацію цих операцій з дотриманням принципів актуальності, достовірності та інформативності).

Підпунктом 2 пункту 9 Інструкції № 7 встановлено, що Банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків:

у разі експорту товару – після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції.

Згідно пункту 14-6 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», Банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту/імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Вимоги абзацу першого пункту 14-6 цієї постанови не поширюються на випадки завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог за операціями операторів телекомунікацій з оплати міжнародних телекомунікаційних послуг (міжнародного роумінгу та пропуску міжнародного трафіка).

Відповідно до пункту 25 Інструкції № 7, Банк відповідно до Правил організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 13.11.2018 №120, надає Національному банку інформацію про виявлені факти ненадходження в установлені Національним банком граничні строки розрахунків або строки, визначені у висновках, грошових коштів, товарів (або незавершення у граничні строки розрахунків імпортних операцій резидентів без увезення продукції на територію України), уключаючи такі факти за власними операціями банку.

Судом було вірно зазначено, що виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки визначені законодавством, а у разі порушення встановлених строків до резидента застосовується відповідальність у вигляді пені у визначеному розмірі, а саме: 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості, за кожний день прострочення, при цьому, валютним законодавством передбачено можливість зняття експортної операції з контролю (завершення здійснення банком валютного нагляду) через припинення зобов`язань між резидентом і нерезидентом як шляхом їх виконання, так і у разі припинення зобов`язання в інший спосіб, зокрема, відступленням права вимоги та зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності умов, передбачених підпунктом 6 пункту 9 та підпунктом 5 пункту 10 розділу III Інструкції № 7.

Суд вірно встановив, що законодавство, в тому числі й спеціальне в сфері зовнішньоекономічних договорів, не містить обмежень щодо зміни сторони за зобов`язанням у зовнішньоекономічному договорі та щодо припинення зобов`язань за таким договором зарахуванням зустрічних однорідних вимог, водночас, необхідно враховувати специфіку таких правовідносин, зокрема, щодо розповсюдження на них валютного нагляду.

Як встановлено судом першої інстанції, між компанією-нерезидентом «Zhejiang Goodsense Forklift Co., Ltd», Китай, (продавець) та ТОВ «Логістік Груп» (покупець) було укладено Контракт № 12/16 від 06.07.2016, відповідно до умов якого продавець зобов`язується поставити, а покупець – прийняти та оплатити навантажувачі марки «Goodsense» виробника «Zhejiang Goodsense Forklift Co., Ltd», Китай, та запчастини до них, в подальшому «товар», в номенклатурі, за якістю та цінами, вказаними у специфікаціях, що є невід`ємною частиною даного Контракту.

Згідно п. 3 Контракту умови поставки – FOB, порт Нінгбо, Китай (Інкотермс – 2010). Товар поставляється морським та автомобільним транспортом до м. Дніпро. Строк поставки не більше 45 днів з моменту перерахування коштів за товар.

Відповідно до п. 4 Контракту ціна за товар встановлюється у доларах США, включаючи вартість упаковки, маркування, транспортних витрат та інших витрат (у відповідності до умов Контракту), та відповідає специфікаціям, що є невід`ємною частиною Контракту. Загальна вартість Контракту складає та відповідає сумі узгоджених специфікацій.

Згідно п. 5 Контракту валютою платежу по даному контракту є долар США. Оплату за товар, що поставляється, покупець здійснює шляхом банківського переводу за реквізитами, вказаними продавцем у наступному порядку:

- 100% суми узгодженої специфікацією перераховується покупцем передплатою.

Усі банківські комісії за проходження платежу сплачуються Покупцем.

03.10.2022 сторонами Контракту укладено Додаткову угоду №6, згідно якої у зв`язку з неможливістю поставки товару (навантажувачів Goodsense) за Контрактом №12/16 від 06.07.2016 за специфікацією №60 від 27.12.2021 та специфікацією №62 від 18.02.2022, сторони дійшли до згоди попередню оплату: 59291,85 дол. США від 06.01.2022, 21280,00 дол. США від 22.02.2022, на загальну суму 80571,85 дол. США зарахувати в оплату отриманого товару (навантажувачів Goodsense) за вантажною митною декларацією №UA500130/2022/007090 від 31.03.2022.

На виконання умов Контракту та Додаткової угоди № 6 до нього проведено платіж на суму 59 291,85 дол. США, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах №145/01d від 06.01.2022, та платіж на суму 21 280,00 дол. США, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах №166/02d від 22.02.2022 №166/02d від 22.02.2022, копії яких містяться у матеріалах справи.

Також судом було встановлено, що сторонами Контракту проведено взаємозалік зустрічних однорідних вимог за Контрактом, що також підтверджується листом компанії-нерезидента «Zhejiang Goodsense Forklift Co., Ltd», Китай, від 02.05.2025, в якому представником останньої підтверджено, що відповідно до Додаткової угоди №6 від 03.10.2022 до Контракту № 12/16 від 06.07.2016 за специфікацією №60 від 27.12.2021 та специфікацією №62 від 18.02.2022 усі зустрічні однорідні вимоги між компанією «Zhejiang Goodsense Forklift Co., Ltd», Китай, та ТОВ «Логістік Груп» повністю врегульовані шляхом зарахування коштів в оплату поставленого товару.

Згідно зазначеної Додаткової угоди, попередні оплати, проведені ТОВ «Логістік Груп», в розмірі 59 291,85 дол. США від 06.01.2022 та 21 280,00 дол. США від 22.02.2022, на загальну суму 80 571,85 дол. США, були зараховані в якості оплати за отриманий товар (навантажувачі Goodsense) за митною декларацією №UA500130/2022/007090 від 31.03.2022. Ці платежі були зараховані в рахунок зобов`язань за Контрактом № 09/21 від 20.09.2021, як було узгоджено сторонами. Компанія «Zhejiang Goodsense Forklift Co., Ltd» підтвердила відсутність подальших претензій до ТОВ «Логістік Груп» за Контрактом №12/16 від 06.07.2016 за специфікацією №60 от 27.12.2021 та специфікацією №62 от 18.02.2022, оскільки всі зобов`язання були виконані шляхом зазначеного вище зарахування коштів в оплату поставленого товару.

За висновками відповідача, залік зустрічних вимог суперечить пункту 14-6 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану».

Пунктом 14-6 постанову Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» доповнено згідно з постановою Правління Національного банку України від 02.09.2022 №197, яка набула чинності 06.09.2022.

Тобто, зарахування між позивачем та його контрагентом зустрічних однорідних вимог відбулось до внесення відповідних змін до постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18, а саме: 06.01.2022 та 22.02.2022.

Судом першої інстанції було вірно враховано, що одним із принципів валютного регулювання, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону 2473-VIII є свобода здійснення валютних операцій, що передбачає, зокрема право фізичних та юридичних осіб – резидентів укладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами та виконувати зобов`язання, пов`язані з цими угодами, у національній валюті чи в іноземній валюті, у тому числі відкривати рахунки у фінансових установах інших країн; запровадження обмежень і заходів захисту виключно з підстав та у порядку, визначених законом, з метою забезпечення стабільності фінансової системи і рівноваги платіжного балансу України; недопущення неправомірного і необґрунтованого втручання держави у валютні операції.

Статтею 3 Закону 2473-VIII передбачено, що відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.

У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.

Закони України та інші нормативно-правові акти валютного законодавства, що встановлюють нові обов`язки для суб`єктів валютних операцій або погіршують їхнє становище, не мають зворотної сили.

У разі якщо норма цього Закону чи нормативно-правового акту Національного банку України, виданого на підставі цього Закону, або норми інших нормативно-правових актів Національного банку України допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов`язків резидентів та нерезидентів у сфері здійснення валютних операцій або повноважень органів валютного нагляду, така норма трактується в інтересах резидентів та нерезидентів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 4 вказаного Закону валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов`язань за міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту.

Свобода здійснення валютних операцій забезпечується шляхом дотримання принципів валютного регулювання, встановлених цим Законом.

Засоби захисту, які можуть запроваджуватись Національним банком України передбачені частиною 1 статті 12 Закону 2473-VIII, до них відносяться: 1) обов`язковий продаж частини надходжень в іноземній валюті у межах, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку України; 2) встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів; 3) встановлення особливостей здійснення операцій, пов`язаних із рухом капіталу; 4) запровадження дозволів та (або) лімітів на проведення окремих валютних операцій; 5) резервування коштів за валютними операціями; 6) заходи відповідно до статті 7-1 Закону України «Про Національний банк України», виключний перелік яких визначається нормативно-правовими актами Національного банку України.

Постановою Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» встановлено, що банки продовжують роботу з урахуванням обмежень, визначених цією постановою. Банкам забороняється проводити операції, що порушують визначені цією постановою обмеження, сприяють або можуть сприяти їх уникненню.

Пунктом 14-2 Постанови № 18 передбачено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022.

Відповідно до пункту 14-4 Постанови № 18 розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 14-2 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.

Пунктом 14-6 Постанови № 18 встановлено, що банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту/імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт) – домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб`єкти господарської діяльності України та іноземні суб`єкти господарської діяльності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності керуються такими принципами, серед яких зокрема:

- принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає у: праві суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв`язки; праві суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в будь-яких формах, які прямо не заборонені чинними законами України; обов`язку додержувати при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності порядку, встановленого законами України.

- принцип верховенства закону, що полягає у: регулюванні зовнішньоекономічної діяльності тільки законами України; забороні застосування підзаконних актів та актів управління місцевих органів, що у будь-який спосіб створюють для суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності умови менш сприятливі, ніж ті, які встановлені законами України.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» всі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форми власності та інших ознак мають рівне право здійснювати будь-які види зовнішньоекономічної діяльності та дії щодо її провадження, у тому числі будь-які валютні операції та розрахунки в іноземній валюті з іноземними суб`єктами господарської діяльності, що прямо не заборонені або не обмежені законодавством, у тому числі заходами захисту, запровадженими Національним банком України відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції».

Втручання державних органів у зовнішньоекономічну діяльність її суб`єктів у випадках, не передбачених цим Законом, в тому числі і шляхом видання підзаконних актів, які створюють для її здійснення умови гірші від встановлених в цьому Законі, є обмеженням права здійснення зовнішньоекономічної діяльності і як таке забороняється.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнано недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорів України.

Суд першої інстанції вірно врахував, що станом на дату проведення позивачем з компанією-нерезидентом «Zhejiang Goodsense Forklift Co., Ltd» зарахування зустрічних однорідних вимог положення Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» жодних заборон не містив.

Відповідно до статей 627, 628 Цивільного кодексу України сторони вільні у виборі виду договору та його умов, а згідно зі статтею 629 цього Кодексу укладений договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одним із способів припинення зобов`язань у цивільному праві є зарахування, при якому погашаються зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, або не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги (ст. 601 ЦК України).

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що зарахування зустрічних однорідних вимог контрагентів є одним із законних засобів врегулювання сторонами своїх взаємних зобов`язань.

Обмежень на використання такого способу розрахунку за зовнішньоекономічними операціями законами України (у тому числі Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність») не передбачено, а Положення актів Національного банку України не регулюють підприємницьку діяльність суб`єктів господарювання, не встановлюють форми розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами, не містять прямої заборони припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних вимог та, як підзаконні акти, не можуть обмежувати дію норм Законів України, якими передбачено вільний вибір сторонами форми розрахунків.

Суд також вірно взяв до уваги, що підпунктом 5 пункту 10 розділу III Інструкції № 7 встановлено, що банк, крім підстав, передбачених у пункті 9 розділу III цієї Інструкції, має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності документів про припинення зобов`язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності таких умов:

- вимоги випливають із взаємних зобов`язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями;

- вимоги однорідні;

- строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги;

- між сторонами не було спору щодо характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання.

Тобто, постанова Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 (пункт 14-6) та постанова Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 7 (підпункт 5 пункту 10 розділу III) містять суперечливі положення щодо можливості завершення здійснення банками валютного нагляду. Так, підпункт 5 пункту 10 розділу Постанови № 7 вказує на таку можливість, пункт 14-6 Постанови № 18 зазначає, що банк не має права завершити здійснення валютного нагляду на підставі документів про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Відповідно до статті 3 Закону 2473-VIII у разі якщо норма цього Закону чи нормативно-правового акту Національного банку України, виданого на підставі цього Закону, або норми інших нормативно-правових актів Національного банку України допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов`язків резидентів та нерезидентів у сфері здійснення валютних операцій або повноважень органів валютного нагляду, така норма трактується в інтересах резидентів та нерезидентів.

Суд першої інстанції вірно встановив, що суперечності щодо можливості завершення здійснення банками валютного нагляду на підставі документів про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, наявні в пункті 14-6 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 та підпункт 5 пункту 10 розділу III постанови Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 7 повинні трактуватися на користь позивача.

Доводи апеляційної скарги вказаного не спростовують.

Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістік Груп» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказу та податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Постанова у повному обсязі складена 22 квітня 2026 року.

Головуючий - суддя А.А. Щербак

суддя Н.П. Баранник

суддя Н.І. Малиш

Оригінал: reyestr.court.gov.ua