Постанова від 19 квітня 2026 р. у справі №160/25321/24 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/25321/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: судді-доповідача Кальника В.В.,

суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі

апеляційну скаргу Дніпровської міської ради

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 січня 2026 року в адміністративній справі №160/25321/24 (суддя – Луніна О.С.)

за позовом Керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області Кондратова Володимира Гарійовича в інтересах держави

до Дніпровської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Дніпропетровська обласна рада, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод будівельних матеріалів"

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області Кондратова Володимира Гарійовича в інтересах держави до Дніпровської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Дніпропетровська обласна рада, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод будівельних матеріалів», в якій він просив:

- визнати протиправною бездіяльність Дніпровської міської ради щодо невжиття заходів з приводу набуття права власності на безхазяйне майно, а саме споруду цивільного захисту - сховище №12372, площею 96,2 кв.м., розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Олександра Оцупа, 1Б;

- зобов`язати Дніпровську міську раду вчинити дії, спрямовані на набуття права власності на безхазяйне майно шляхом звернення із заявою про взяття на облік до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а саме споруду цивільного захисту – сховище №12372, площею 96,2 м.кв, розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Олександра Оцупа, 1Б.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про відсутність інформації щодо зареєстрованих речових прав, власника чи балансоутримувача нерухомого майна - захисної споруди цивільного захисту -сховище №12372, що свідчить про те, що вказане нерухоме майно є безхазяйним. На виконання вимог законодавства Дніпровською міською радою упродовж тривалого часу не вжито жодних дієвих заходів, спрямованих на визнання об`єкту нерухомого майна - захисної споруди цивільного захисту безхазяйним майном, а також на набуття права власності на це майно. Так, до органів, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень, із заявою стосовно взяття вказаного майна на облік як безхазяйного, відповідач не звертався, чим допущено протиправну бездіяльність.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.01.2026 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Дніпровської міської ради щодо невжиття заходів з приводу набуття права власності на безхазяйне майно, а саме споруду цивільного захисту - сховище №12372, площею 96,2 кв.м., розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Олександра Оцупа, 1Б.

Зобов`язано Дніпровську міську раду вчинити дії, спрямовані на набуття права власності на безхазяйне майно шляхом звернення із заявою про взяття на облік до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а саме споруду цивільного захисту – сховище №12372, площею 96,2 м.кв, розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Олександра Оцупа, 1Б.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач - Дніпровська міська рада, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції є не обґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що інформація щодо державної реєстрації як юридичної особи Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра у Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутня, що дає підстави дійти висновку, що вказаний суб`єкт є структурним утворенням без статусу юридичної особи, а тому, на думку скаржника, не може бути позивачем у цій справі. Відповідачем зазначено, що ані нормами ЦК України, ані Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» не покладено обов`язок вчинення дій для набуття права власності на безхазяйне майно на міську раду, тому у суду відсутні правові підстави для визнання бездіяльності міської ради протиправною. Скаржником наголошено, що спірна споруда залишилась у сфері управління відповідного органу виконавчої влади, а саме, Дніпропетровської обласної ради та знаходиться на балансі у ТОВ «Дніпровський завод будівельних матеріалів», отже не є безхазяйною нерухомою річчю.

Керівник Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив вимоги скарги залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на скаргу, встановила наступне.

Відповідно до наказу Комітету економіки виконавчого комітету Дніпропетровської обласної ради народних депутатів від 04.08.1994 за №90, виданого у відповідності до указу Президента України від 15.06.1993 «Про корпоратизацію підприємств» та «Положення про порядок корпоратизації підприємств», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.1993 №508, прийнято рішення про створення на базі Дніпропетровського заводу стінових матеріалів відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровський силікатний завод».

В подальшому, наказом Регіонального відділу Фонду державного майна у Дніпропетровський області від 03.02.1995 за №12/16 прийнято рішення про приватизацію ВАТ «Дніпропетровський силікатний завод» створеного на основі державного підприємства «Дніпропетровський завод стінових матеріалів», шляхом продажу акцій.

Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради народних депутатів 08.05.1997 внесені відомості до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України про Відкрите акціонерне товариство «Дніпропетровській силікатний завод» (код ЄДРПОУ 00290400), колективної форми власності, що розташоване: м. Дніпропетровськ, Індустріальний район, вул. Байкальська, 1.

Згідно з актом прийому-передачі об`єктів нерухомості від 13.03.1998, Регіональне відділення Фонду державного майна у Дніпропетровській області передало об`єкти нерухомості, що знаходилися на балансі ВАТ «Дніпропетровській силікатний завод» і не увійшли до його установчого фонду після завершення процедури його приватизації, однак серед об`єктів майна споруда цивільного захисту – сховище №12372 не зазначено.

Приватизацію ВАТ «Дніпропетровський силікатний завод» було завершено після продажу Регіональним відділенням державної частки акцій, про що видано наказ від 04.03.1998 за №12/08-ЗВП.

Ухвалою арбітражного суду Дніпропетровської області від 06.02.2002 у справі №Б26/8/02 прийнято до розгляду заяву Лівобережної міжрайонної ДПІ м. Дніпропетровська про визнання банкрутом ВАТ «Дніпропетровській силікатний завод».

Розпорядженням міського голови Дніпропетровської міської ради від 09.07.2004 за №681р, відповідно до листа Відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровський силікатний завод» (код ЄДРПОУ 00290400) від 08.04.2004 №283 присвоєно будівлям та спорудам по вул. Комісара Крилова – нову адресу: вул. Комісара Крилова, 1Б (колишня адреса – вул. Байкальська, 1).

В подальшому, 20.09.2004 прийнято рішення про реєстрацію права колективної власності на будівлі та споруди, що розташовані по вул. Комісара Крилова, 1Б за Відкритим акціонерним товариством «Дніпровський силікатний завод» з видачою відповідного витягу.

Відповідно до наданої до КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної Вінвентаризації» довідки ВАТ «Дніпропетровський силікатний завод» від 10.09.2004 про знаходження на балансі товариства будинків та споруджень по вул. Комісара Крилова, 1 Б з`ясовано, що сховище №12372 не вказано в переліку майна, що перебуває на балансі товариства.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2006, боржника визнано банкрутом і відкрита ліквідаційна процедура у справі, з призначенням ліквідатора - арбітражного керуючого Андросову В.Є. (ліцензія серія АА №719835).

У подальшому, 15.01.2007 юридичну особу ВАТ «Дніпропетровській силікатний завод» (код ЄДРПОУ 00290400) припинено у зв`язку з визнанням її банкрутом на підставі ухвали Господарського суду Дніпропетровської області у справі №Б26/8/02 від 26.12.2006 (реєстраційний запис №12241170004003240).

18.10.2006 шляхом добровільного об`єднання своїх внесків – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ТОВ «СФЕРА-1» - створено Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод будівельних матеріалів» (код ЄДРПОУ 34775113). Відповідно до договору про заснування ТОВ «Дніпровський завод будівельних матеріалів» вищевказані учасники передали товариству у власність належне їм майно у вигляді будівель та споруд, розташованих по АДРЕСА_1 та Комісара Крилова, буд.1Б в м.Дніпропетровську.

Рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 08.02.2007 за №262 оформлено право приватної власності з видачею свідоцтва Товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський завод будівельних матеріалів» на об`єкти нерухомого майна, що розташовані за адресами: вул. Комісара Крилова, 1Б та вул. Байкальська, 2П.

З переліку об`єктів нерухомого майна, на яке оформлюється право приватної власності ТОВ «Дніпропетровський завод будівельних матеріалів», та які зазначені в додатку до рішення виконкому міської ради від 08.02.2007 за №262 встановлено, відсутність відомостей про набуття права приватної власності на захисну споруду цивільного захисту №12372.

В подальшому, з метою виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.11.2008 за №1473-р «Про підготовку та проведення у 2009-2010 роках технічної інвентаризації захисних споруд цивільної оборони», згідно з наказом МНС України від 10.06.2009 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо проведення технічної інвентаризації захисних споруд цивільної оборони», в тому числі розпорядженням голови районної у місті ради проведено технічна інвентаризація захисної споруди цивільної оборони за №12372, яка розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, Самарський район, вул. Комісара Крилова, 1Б.

Комунальним підприємством «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради на виконання замовлення від ТОВ «Дніпропетровський завод будівельних матеріалів» №2982/06 від 13.04.2012 проведено інвентаризацію захисної споруди, розташованої за адресою: вул. Комісара Крилова, 1Б.

В акті комплексної перевірки захисної споруди цивільного захисту №12372 та в акті технічної інвентаризації захисної споруди цивільного захисту №12372, що складені 19.03.2012 ТОВ «Дніпропетровський завод будівельних матеріалів» вказано, що сховище № 12372 належить до державної форми власності.

З метою встановлення форми власності споруди цивільної оборони №12372, окружна прокуратура в 2023 році звернулася до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод будівельних матеріалів».

Згідно з листом ТОВ «Дніпровський завод будівельних матеріалів» від 21.08.2023 за вих. 7/2, вказане товариство не визнає себе власником, або балансоутримувачем захисної споруди №12372. В 2007 році товариством отримано від міської ради земельну ділянку разом з згаданою захисною спорудою, однак будь-яких документів на будівлю бомбосховища міська рада підприємству не надала.

При цьому, відповідно до наданої інформації, ТОВ «Дніпровський завод будівельних матеріалів», зверталося до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізький та Кіровоградській областях з відповідним клопотанням №7 від 07.04.2023 про передачу захисної споруди №12372 на баланс ТОВ «ДЗБМ».

Листом РВ ФДМ по Дніпропетровській, Запорізький та Кіровоградській областях зазначив, що в нього не обліковується спірна захисна споруда №12372, при цьому Фонд держмайна лише передав акції заводу ВАТ «Дніпропетровський силікатний завод» і запропонував звернутися до колишнього власника та засновника - Дніпропетровської обласної ради. Фонд держмайна зазначив, що він не може передати те майно, якого в нього не має і ніколи не було (не лишилося в процесі приватизації поза статутним фондом).

З листа, отриманого ТОВ «ДЗБМ» від Дніпропетровської обласної ради від 18.04.2023 за вих. 817/0/2/-23, з`ясовано, що на балансі ДПА не перебуває захисна споруда 12372 і Дніпропетровська обласна рада не була засновником заводу (ВАТ «Дніпропетровський силікатний завод»), оскільки засновником виступив виконавчий комітет Дніпропетровської обласної ради народних депутатів, а не Дніпропетровська обласна рада народних депутатів.

Відповідно до інформації, наданої 18.08.2023 за вих. 10-10-03666 до окружної прокуратури РВ ФДМ по Дніпропетровській, Запорізький та Кіровоградській областях, встановлено, що листом від 27.07.1994 №178/7 за підписом голови Комітету по будівництву, архітектурі та будіндустрії виконкому Дніпропетровської ради народних депутатів було повідомлено Регіональне відділення, що Облвиконком завершив роботу по корпоратизації державного підприємства «Дніпропетровський завод стінових матеріалів» та підтверджено, що підприємство виконало вказаний графік корпоратизації згідно з пунктом 9 Указу Президента України від 15.06.1993 №210 «Про корпоратизацію підприємств» і має право пільгового придбання акцій акціонерного товариства «Дніпропетровський силікатний завод» у розмірі 5% статутного капіталу.

На підставі наказу Комітету економіки виконавчого комітету Дніпропетровської обласної ради народних депутатів від 04.08.1994 №90, було створено ВАТ «Дніпропетровський силікатний завод» на базі державного підприємства Дніпропетровський завод стінових матеріалів.

Засновником товариства є виконкомом Дніпропетровської обласної ради народних депутатів, згідно з Актом передачі акцій від 03.02.1995, Регіональному відділенню було передано сертифікат акцій на суму 6 947 010,00 тис. крб., який відповідав сумарній номінальній вартості акцій ВАТ «Дніпропетровський силікатний завод» та інші документи, необхідні для продажу акцій.

Наказом Регіонального відділення від 03.02.1995 №12/16-ПАОК було прийнято рішення про приватизацію ВАТ «Дніпропетровський силікатний завод» (ЄДРПОУ 00290400) шляхом продажу акцій.

Приватизацію ВАТ «Дніпропетровський силікатний завод» було завершено після продажу Регіональним відділенням державної частки акцій, про що видано наказ від 04.03.98 №12/08-ЗВП.

Відповідно до законодавства України, управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації/корпоратизації, здійснюють засновники таких товариств.

Крім того, в матеріалах Регіонального відділення відсутня інформація стосовно державного майна, яке не увійшло до статутного капіталу ВАТ «Дніпропетровський силікатний завод».

Будь-яка інша інформація стосовно зазначених захисних споруд цивільного захисту в Регіональному відділенні відсутня.

Відповідно до інформації Департаменту цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 27.02.2024 за вих. 486/345-24 з`ясовано, що захисна споруда цивільного захисту № 12372 була поставлена на облік в часи Радянського Союзу, лише в 2012 році була проведена технічна інвентаризація, як об`єкту нерухомого майна та у 2017 році оновлено облікову документацію.

На даний час, зазначена захисна споруда внесена до загальнодержавного електронного обліку захисних споруд цивільного захисту, який веде Державна служба України з надзвичайних ситуацій. Облікові документи занесені до Інформаційної системи «Облік та візуалізація фонду захисних споруд цивільного захисту».

Відповідно до інформації наданої товариством з обмеженою відповідальністю «Юридично-архівне бюро ЛЕГІС» від 03.11.2023 за вих. 121 – з`ясовано, що у зв`язку з ліквідацією Відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровський силікатний завод» (код платника податків згідно з ЄДРПОУ 00290400), ТОВ «ЮАБ» «ЛЕГІС» прийняті на архівне зберігання від ліквідатора Андросової В.С. документи з особового складу Товариства (накази з особового складу та особові рахунки з нарахування заробітної платні).

Документи на приватизацію Дніпропетровського заводу стінових матеріалів (Відкрите акціонерне товариство «Дніпропетровський силікатний завод» та матеріали по банкрутству даного Товариства ліквідатором Андросовою В.С. до ТОВ «ЮАБ «ЛЕГІС» не передавались. Відповідно до листа Дніпровської міської ради від 05.04.2024 за вих. 7/11-828 з`ясовано, що до переліку сховищ, розташованих на території міста Дніпра, включено захисну споруду цивільного захисту №12372.

За обліковими документами, наявними в Департаменті громадського порядку і цивільного захисту Дніпровської міської ради майна України (далі - Фонд) від 03.06.2024 за вих.10-21-14905 щодо належності захисних споруд цивільного захисту (далі - ЗСЦЗ) № 12224 та № 12372, розташованих за адресами: 49022, м. Дніпро, Самарський р-н, вул. Олександра Оцупа (Комісара Крилова), буд. 1 С, вул. Олександра Оцупа (Комісара Крилова), буд. 1 Б зазначено, що відомості про нерухоме майно, зокрема сховища № 12372 та № 12224 за класифікаційним угрупуванням: 2420.8 - «Захисні споруди цивільного захисту» відповідно до Класифікатора державного майна, затвердженого наказом Фонду від 15 березня 2006 року № 461, та місцезнаходженням: м. Дніпро (Дніпропетровськ), вул. Олександра Оцупа (Комісара Крилова), 1Б та 1С відповідно, від суб`єктів управління до Фонду з метою внесення до Єдиного реєстру об`єктів державної власності не надавалися.

Будь-яка інформація стосовно вищевказаних ЗСЦЗ у Фонді відсутня.

Відповідно до листа Комунального підприємства «Дніпровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпровської міської ради від 10.05.2024 за вих. 5377, станом на 31.12.2012, згідно з матеріалами інвентаризаційних справ за адресами: м.Дніпропетровськ, вул. Комісара Крилова (зараз - вул. Олександра Оцупа), 1Б значиться захисна споруда сховище №12372 (літ. АБ-1), захисна споруда сховище №12224 (літ. АА-1), відомості щодо реєстрації права власності на які в КП «ДМБТІ» ДМР відсутні.

На даний час Дніпровська міська рада не здійснювала заходів щодо визнання захисної споруди №12372 безхазяйним майном та її передачі у комунальну власність громади.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не взяття на облік нерухомого майна, позивач оскаржив таку бездіяльність до суду.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Органи місцевого самоврядування з огляду на частини першу, п`яту статті 15 Закон України від 21.05.1997 року №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі по тексту - Закон №280/97-ВР) є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону; від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду (частина п`ята статті 60 Закону №280/97-ВР).

Відтак, орган місцевого самоврядування уповноважений визначати юридичну долю об`єктів, що розташовані на земельних ділянках комунальної власності.

Частиною першою статті 317 ЦК України визначено, що саме власникові належать повний перелік правомочностей - право володіння, користування та розпорядження своїм майном, які він може реалізовувати на власний розсуд.

Відповідно до частини другої статті 335 УК України, орган місцевого самоврядування реалізує надані йому повноваження від імені та в інтересах територіальних громад. До відання місцевих рад належить також вжиття заходів щодо реєстрації та взяття на облік безхазяйного майна, розташованого на території відповідної громади, шляхом звернення до органу державної реєстрації прав або нотаріуса в установленому для державної реєстрації прав порядку.

Відповідно до частини першої статті 335 ЦК України, безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.

Предметом спору в межах даної справи є бездіяльність органу місцевого самоврядування, яка полягає у невжитті Дніпровською міською радою дій, спрямованих на набуття права власності територіальної громади на безхазяйне нерухоме майно - сховища №12372.

Судом апеляційної інстанцій встановлено, що сховище за №12372 не перебуває у комунальній чи державній власності, а будь-які заходи Дніпровською міською радою з вказаного питання не вживались, що підтверджується змістом листа Дніпровської міської ради №7/11-1638 від 22.07.2024 року.

За позицією прокурора, захисна споруда - сховище №12372 за адресою: місто Дніпро, Самарський район, вулиця Олександра Оцупа, 1Б є безхазяйним нерухомим майном, проте відповідач, як орган місцевого самоврядування, не вчинив жодних дій щодо набуття права власності на цей об`єкт впродовж тривалого часу, попри обізнаність міської ради про корпоратизацію власника такої споруди – ВАТ «Дніпропетровського силікатного заводу» з 1998 року, яке в подальшому було ліквідовано як юридичну особу.

Враховуюче викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що прокурор обґрунтовано звернувся до суду із даним адміністративним позовом як самостійний позивач, відповідно до вимог ст.23 Закону України «Про прокуратуру», оскільки порушення допущено саме Дніпровською міською радою.

Апеляційний суд вказує, що орган місцевого самоврядування, на території якого розміщено безхазяйну нерухому річ, зобов`язаний звернутися із заявою до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, для взяття безхазяйної нерухомої речі на облік.

Оскільки частину другу статті 355 ЦК України сформульовано імперативно, звернення з відповідною заявою є обов`язком, а не правом органу місцевого самоврядування.

Аналогічна правова позиція викладене у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 червня 2024 року 420/19870/21.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України, захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів.

Цивільним захистом, відповідно до статті 4 КЦЗ України є функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період.

Відповідно до частини четвертої статті 32 КЦЗ України, для вирішення питань щодо укриття населення в захисних спорудах цивільного захисту центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд.

Відповідно до частини п`ятої статті 32 КЦЗ України, порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 року №138 (далі по тексту - Порядок №138) визначено, що утримання захисних споруд - є комплекс заходів організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням.

Відповідно до частини восьмої статті 32 КЦЗ України, утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Пунктом 9 Порядку №138 передбачено, що утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами.

Відповідності до пункту 3 Порядку №138, балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.

Згідно із пунктом 10 Порядку №138, балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

Зі змісту листів Дніпровського РУ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області №492601-4393/4926 від 16.08.2023, №492601-4009/49 від 11.07.2024 вбачається, що згідно з електронним обліком захисних споруд Дніпропетровської області, за адресою: м.Дніпро, вул. Олександра Оцупа, 1Б, обліковується сховище №12372, балансоутримувач якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод будівельних матеріалів» (ЄДРПОУ 34775113). Згідно наданих останнім актів оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту № 12372 в продовж 2018-2024 років, стан сховища визначений як «обмежено готове», питання щодо виключення з фонду захисних споруд цивільного захисту, не ініціювалося.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів передачі сховища на баланс ТОВ «Дніпровський завод будівельних матеріалів».

Відповідно до акту комплексної перевірки захисної споруди цивільного захисту №12372 та акту технічної інвентаризації захисної споруди цивільного захисту №12372, що складені 19.03.2012, ТОВ «Дніпропетровський завод будівельних матеріалів», встановлено, що сховище № 12372 належить до державної форми власності.

Також, як зазначалось вище, відповідно до листа Комунального підприємства «Дніпровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпровської міської ради від 10.05.2024 за вих. 5377, було встановлено, що станом на 31.12.2012, згідно з матеріалами інвентаризаційних справ за адресами: м.Дніпропетровськ, вул. Комісара Крилова (зараз - вул. Олександра Оцупа), 1Б значиться захисна споруда сховище №12372 (літ. АБ-1), захисна споруда сховище №12224 (літ. АА-1). При цьому, відомості щодо реєстрації права власності на вказані захисні споруди в КП «ДМБТІ» ДМР відсутні.

Належних доказів на спростування наведеного вище відповідачем до суду не надано.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, сховище №12372 було зареєстроване на праві власності за ВАТ «Дніпропетровський завод будівельних матеріалів», яке ліквідовано як юридична особа, в державній та комунальній власності не перебуває, що не заперечується відповідачем, а тому, вказаний об`єкт слід вважати безхазяйним.

Отже, бездіяльність відповідача, яка виразилася у невчиненні заходів щодо звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а саме, захисної споруди цивільного захисту - сховища №12372, суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини, оскільки станом на початок збройної агресії проти України захисна споруда цивільного захисту не має балансоутримувача, який має відповідати за стан готовності до використання за призначенням, через що не здатна забезпечити захист цивільного населення.

Порядок створення, утримання ЗСЦЗ, виключення таких споруд з фонду та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.15 Порядку №138, усі ЗСЦЗ на території України незалежно від форми власності підлягають обліку. Облік фонду ЗСЦЗ ведеться в паперовій та електронній формі.

Облік ЗСЦЗ здійснюють їх балансоутримувачі, які проводять облік шляхом складення в паперовій формі паспорта та облікової картки ЗСЦЗ, а також ведення в паперовій та електронній формі книги обліку ЗСЦЗ.

Відповідно до пунктів 22, 23 Порядку №138, Державна служба з надзвичайних ситуацій України веде загальнодержавний електронний облік ЗСЦЗ. Документальний облік ЗСЦЗ ведуть органи місцевого самоврядування, Рада міністрів АРК, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації.

Зняття ЗСЦЗ з обліку здійснюється міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів АРК, обласними держадміністраціями, органами місцевого самоврядування після їх виключення за погодженням з ДСНС з фонду ЗСЦЗ.

В пункті 20 Вимог щодо визначення критеріїв неможливості подальшого утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, оформлення документів, що підтверджують таку неможливість, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 року №579, визначено, що ЗСЦЗ втрачає статус захисної споруди з дати її виключення з фонду захисних споруд, після чого підлягає виключенню з обліків фонду захисних споруд.

Отже, орган місцевого самоврядування не вправі в односторонньому порядку без погодження ДСНС приймати рішення про недоцільність використання ЗСЦЗ. Оскільки спірна ЗСЦЗ перебуває на обліку захисних споруд, орган місцевого самоврядування має виконувати норми цивільного законодавства та законодавства про цивільний захист населення, що стосуються порядку утримання споруд цивільного захисту.

Так, відповідно до пункту 14 Порядку №138, у разі банкрутства (ліквідації) балансоутримувача захисних споруд державної та комунальної форми власності, а також виявлення безхазяйних захисних споруд органи місцевого самоврядування за погодженням з місцевими держадміністраціями, а також центральними органами виконавчої влади, у сфері управління яких перебувають захисні споруди державної форми власності, приймають рішення про їх подальше використання.

З урахуванням наведених вище обставин в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач як орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень із заявою стосовно взяття вказаного майна на облік як безхазяйного не звертався, оголошення про намір взяття на облік об`єкту нерухомого майна як безхазяйного майна у друкованих засобах масової інформації міською радою не розміщувалися, чим допущено протиправну бездіяльність.

З метою уникнення загрози заподіяння шкоди інтересам держави у сфері цивільного захисту, пов`язаних з неналежним станом ЗСЦЗ, саме Дніпровська міська рада зобов`язана вжити дії, спрямовані на визначення правового статусу ЗСЦЗ як безхазяйного майна шляхом звернення із відповідною заявою до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно.

Згідно з ч.1 статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують.

Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції відповідності до вимог частини 1 статті 310 КАС України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 КАС України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпровської міської ради - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 січня 2026 року в адміністративній справі №160/25321/24 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач В.В. Кальник

суддя С.В. Сафронова

суддя Д.В. Чепурнов