Постанова від 20 квітня 2026 р. у справі №644/7493/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 р. Справа № 644/7493/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Індустріального районного суду міста Харкова від 02.10.2025, головуючий суддя І інстанції: Шевченко С.В., м. Харків, по справі № 644/7493/25

за позовом ОСОБА_1

до Адміністративної комісії Індустріального району при виконавчому комітеті Харківської міської ради , Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції

про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі- позивач) звернулась до Індустріального районного суду м. Харкова з позовом до Адміністративної комісії Індустріального району при виконавчому комітеті Харківської міської ради, УПП Х\О ДПП Певко Богдани Ярославівни, Клочкова Михайла Петровича УПП в Х/О ДПП, в якому просила суд:

- всебічно розглянути сфальсифіковані та протоколи та постанову.

- визнати та скасувати постанову на підставі КУПаП п.1 ч.1 ст.247 ст. 164, ст. 248-249, 251-252, 279-280, 283-285, та закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 246.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 25.08.2025 року залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Адміністративної комісії Індустріального району при виконавчому комітеті Харківської міської ради, УПП Х\О ДПП Певко Богдани Ярославівни, Клочкова Михайла Петровича УПП в Х/О ДПП про скасування постанови. Повідомлено позивача про необхідність усунення встановлених судом недоліків позовної заяви у строк протягом 5 днів з дня вручення копії ухвали шляхом зазначення в уточненій заяві чи додатковій заяві відсутніх відомостей, перелік яких зазначено вище, надання суду копій доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, а також надання суду доказів сплати судового збору в розмірі 605 грн. 60 коп. або надання документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

На виконання ухвали суду позивачем 04.09.2025 року надіслано заяву про усунення недоліків, разом з уточненою позовною заявою та додатками до неї, а також надана квитанція про сплату судового збору у розмірі 605 грн. 60 коп.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 02.10.2025 року повернуто позивачці позовну заяву ОСОБА_1 до Адміністративної комісії Індустріального району при виконавчому комітеті Харківської міської ради, УПП Х\О ДПП Певко Богдани Ярославівни, Клочкова Михайла Петровича УПП в Х/О ДПП про скасування постанови.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Індустріального районного суду м. Харкова від 02.10.2025 року по справі № 644/7493/25 та направити справу для продовження розгляду до Індустріального районного суду м. Харкова.

Відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції, зокрема про повернення заяви позивачеві (заявникові), розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Повертаючи позивачу позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що станом на 02.10.2025 року вимоги суду, викладені в ухвалі від 25.08.2025 року про залишення позовної заяви без руху, позивачкою не виконані.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

В позовній заяві зазначаються:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень;

4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно з ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи:

1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;

2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);

3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;

5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст.169 КАС України передбачає, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Так, повертаючи позовну заяву суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява містить недоліки, які не усунуті позивачем на вимогу суду, а саме позовна заява і уточнена позовна заява від 29.09.2025 року не містять:

повне найменування відповідачів, їх місцезнаходження, відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін;

зміст позовних вимог, оскільки позивачкою не вказані реквізити постанови, яку вона просить скасувати (дату прийняття постанови, орган, що прийняв постанову);

виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

зміст позовних вимог щодо УПП Х/О ДПП Певко Богдани Ярославівни, Клочкова Михайла Петровича УПП в Х/О ДПП ст. л-нт поліції;

виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 25.08.2025 року вказано про необхідність усунення встановлених судом недоліків позовної заяви у шляхом зазначення в уточненій заяві чи додатковій заяві відсутніх відомостей, перелік яких зазначено вище, між тим, судом першої інстанції в ухвалі не наведено які конкретно відомості повинен зазначити позивач та не зазначено про необхідність подання нової позовної заяви в якій навести певні відомості.

Колегія суддів вказує, що зміст ухвали про усунення недоліків має бути чітким та зрозумілим для позивача, що дасть можливість для повного їх усунення.

При цьому, позивачем вчинялись дії на виконання ухвали про залишення без руху від 25.08.2025 року, а саме позивачем 04.09.2025 року надіслано заяву про усунення недоліків разом з уточненою позовною заявою та доданими до неї документами, а також надано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 605 грн 60 коп.

Колегія суддів зазначає, що перелік додатків доданих до позовної заява містить, зокрема, копії протоколів Певко та Клочко; копії постанов; копія чека про сплату судового збору; пояснення вимога по скасуванню постанови №51; конверт; пояснювальна з приводу морального та психічного тиску; заява про усунення недоліків; позивні вимоги до ДПП; заява.

Разом з тим, судом першої інстанції не було залучено копії вищезазначених додатків до матеріалів справи, оскільки позовна заява була повернута позивачеві, у зв`язку з чим у суду апеляційної інстанції відсутня можливість зробити аналіз вказаних документів.

Щодо посилань суду першої інстанції в ухвалі про повернення позовної заяви, що позовна заява і уточнена позовна заява від 29.09.2025 року не містять зміст позовних вимог, оскільки позивачкою не вказані реквізити постанови, яку вона просить скасувати (дату прийняття постанови, орган, що прийняв постанову), колегія суддів зазначає, що судом в ухвалі від 25.08.2025 року взагалі не зазначені вказані вимоги.

З поданої 04.09.2025 року уточненою позовною заявою наявний виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зміст позовних вимог щодо УПП Х/О ДПП Певко Богдани Ярославівни, Клочкова Михайла Петровича УПП в Х/О ДПП ст. л-нт поліції та позивачем долучені докази, що підтверджують вказані обставини.

Крім того, зі змісту ст.160 КАС України слідує, що відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору зазначаються в позовній заяві лише у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Пунктом 3 частини першої статті 288 КУпАП передбачено постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Тобто, чинним законодавством не встановлено обов`язкового досудового порядку урегулювання спору щодо оскарження постанов у справі про адміністративне правопорушення.

Аналогічно, як слідує зі змісту п.7 ч.5 ст.160 КАС України, відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви обов`язково зазначаються в позовній заяві лише у випадку, якщо такі заходи здійснювалися.

Відсутність в позовній заяві відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви свідчить про нездійснення таких заходів.

Колегія суддів зазначає, що виходячи із закріплених у КАС України засад адміністративного судочинства, а також практики ЄСПЛ, суд має оцінювати процесуальні дії сторони у контексті усунення недоліків позовної заяви не за формальною зовнішньою формою, а за їх змістовним значенням для забезпечення права на розгляд справи по суті, інакше б це суперечило реалізації завдання адміністративного судочинства, що передбачене частиною першої статті 2 КАС України.

Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елементу права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції).

Постановою Великої палати Верховного Суду від 05.12.2018 року в справі № П/9901/736/18 встановлено, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно уникати надто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

Крім цього, у низці рішень Європейського суду з прав людини, юрисдикцією якого в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.

У справі “Bellet v. France” Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»).

Колегія суддів зазначає, що встановлення обмежень доступу до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Право на захист у суді своїх прав і свобод є конституційною гарантією, яка забезпечується реальною можливістю усякій заінтересованій особі звернутися до суду у встановленому законом порядку про захист прав, свобод та інтересів та можливістю обирати спосіб захисту, використовуючи при цьому всі дозволені законодавством інструменти та засоби.

Колегія суддів зазначає, що передчасний висновок суду першої інстанції про неусунення позивачем недоліків позовної заяви, який мав наслідком повернення позовної заяви на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України та прийняття оскаржуваного рішення, фактично перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви постановлена передчасно, тому наявні підстави для її скасування та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи .

За встановлених обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про повернення позовної заяви порушено норми процесуального права, у зв`язку з чим уважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити - ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Індустріального районного суду міста Харкова від 02.10.2025 по справі № 644/7493/25 - скасувати.

Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії Індустріального району при виконавчому комітеті Харківської міської ради, УПП Х\О ДПП Певко Богдани Ярославівни, Клочкова Михайла Петровича УПП в Х/О ДПП про скасування постанови направити Індустріального районного суду м. Харкова для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Я.М. Макаренко

Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій