Постанова від 21 квітня 2026 р. у справі №520/21179/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 р. Справа № 520/21179/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Бегунца А.О. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2025, головуючий суддя І інстанції: Ніколаєва О.В., м. Харків, повний текст складено 16.12.25 у справі № 520/21179/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі за текстом також – позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі за текстом також – відповідач, ГУ ПФ України в Харківській області), в якій просила:

- скасувати рішення відповідача, викладене у листі від 18 липня 2025 року №19181-21758/I-05/8-2000/25, про відмову позивачу у формуванні подання про повернення сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, яке придбавається вперше;

- зобов`язати відповідача сформувати та подати до Головного управління державної казначейської служби України в Харківській області подання про повернення позивача, сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 13117,86 грн відповідно до квитанції №9В0К-19042025/8103242 від 19.04.2025.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо підготування та направлення подання до Управління Державної казначейської служби України в Харківській області для повернення ОСОБА_1 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло у розмірі 13 117 грн 86 коп., згідно з квитанцією №9В0К-19042025/8103242 від 19.04.2025.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області сформувати та подати до Головного управління державної казначейської служби України в Харківській області подання про повернення ОСОБА_1 сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 13 117 грн 86 коп. відповідно до квитанції №9В0К-19042025/8103242 від 19.04.2025.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати зі сплати судового збору на користь ОСОБА_1 у сумі 1211 грн 20 коп.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, із ненаданням належної оцінки усім істотним обставинам справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що з урахуванням приписів чинного законодавства підстави для складення подання на повернення збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна позивача відсутні.

За результатами апеляційного розгляду просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також – КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що 19.04.2025 між ОСОБА_2 (як Продавцем) та ОСОБА_1 (як Покупцем) укладено договір купівлі-продажу квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказаний договір купівлі-продажу квартири посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області О.М. Коробець та зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №1266.

Відповідно до пункту 2.1 зазначеного договору вартість квартири становить 1 311 786,00 грн.

Позивачем відповідно до 5.9 цього договору сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості придбаного житла, а саме – 13 117,86 грн, що підтверджується копією квитанцією від 19.04.2025 за №9BOK-19042025/8103242. Кошти у розмірі 13 117,86 грн зараховані на відповідний рахунок та надійшли до Державного бюджету України.

Оскільки, на думку позивача, житло ним придбавалось вперше, він, керуючись пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування", звернувся до відповідача з заявою від 11.07.2025 щодо повернення помилково (безпідставно) сплачених коштів як збору з операції купівлі-продажу нерухомого майна.

Однак листом ГУ ПФ України в Харківській області від 18.07.2025 позивачу відмовлено у задоволенні його вимог та повідомлено про підстави такої відмови. Зокрема, зазначено про те, що відсутні правові підстави для складання подання на повернення збору з операції купівлі-продажу нерухомого майна, оскільки для складання подання та повернення коштів позивачу потрібно надати додаткові документи, а саме: - інформацію про всі місця проживання (після 1992 року); - довідки з усіх місць проживання (після 1992 року) про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду; - відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесення. змін до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих прав власності на житло; - заяву про те, що позивач не набував права власності на житло (в тому числі не приватизовував, не успадковував, не отримував у дар, не купував, зокрема, як частку в спільному майні подружжя); - банківська довідка з реквізитами рахунку отримувача коштів; - копію реєстраційного номеру облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер); - копію договору купівлі-продажу нерухомого майна; - копію паспорта громадянина України. Враховуючи зазначене, підстави для складення подання на повернення збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна відсутні.

Позивач уважає, що має право на повернення сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна як особа, яка придбавала житло вперше, внаслідок чого звернувся до суду з позовом у цій справі.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним квартири вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у позивача права на звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, відповідачем не надано, та дійшов висновку про те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області протиправно не вчинило дій щодо направлення до Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області подання про повернення позивачу збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, з огляду на таке.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з пунктом 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов`язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України. Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками цього збору за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.

Пунктом 8 частини першої статті 2 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що об`єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" врегульовано також Порядком сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року № 1740 (далі – Порядок № 1740).

Згідно з абзацом першим пункту 151-153 (в редакції від 04 липня 2017 року, що діяла до 25 вересня 2020 року):

- збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше;

- збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо, зокрема, особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);

- нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Документом, що підтверджує сплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір. Суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 151 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса. Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах "в" і "г" пункту 152 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

23 вересня 2020 року до Порядку № 1740 внесені зміни Постановою Кабінету Міністрів України № 866 "Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій" (далі - Постанова № 866), відповідно до якої, серед іншого, доповнено Порядок № 1740, а саме: пункт 152 підпунктами "в" і "г", відповідно до яких збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо: "в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року); г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов".

Пункт 153 доповнено абзацом такого змісту: "Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах "в" і "г" пункту 152 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування".

Постанова № 866 набрала чинності 26 вересня 2020 року.

З наведених нормативних положень Закону № 400/97-ВР та Порядку №1740 слідує, що з 19 серпня 1999 року фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, є платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. Об`єктом оподаткування цим збором є вартість нерухомого майна, зазначена у договорі купівлі-продажу, а ставка збору становить один відсоток від вартості майна. Законодавець встановив виняток з цього правила для громадян, які придбавають житло вперше, виключивши їх з переліку платників збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Суд зауважує, що від часу набрання цією нормою чинності у 1999 році і до 25 вересня 2020 року включно механізм її реалізації громадянами, що придбавають житло вперше, не був нормативно визначений.

Порядок № 1740 визначив, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. При цьому Порядок №1740 не визначав, хто та у який спосіб може прийняти рішення про те, що фізична особа придбаває житло вперше та, відповідно, не є платником збору з цієї операції. Адміністративна практика підтвердження факту придбання громадянами житла вперше органами ПФУ відсутня. Тому громадяни, які придбавали житло вперше, були змушені спочатку сплатити збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, щоб уникнути відмови у вчиненні відповідної нотаріальної дії. А вже після нотаріального посвідчення договору звертатися для повернення витрачених на сплату збору коштів як помилково сплачених. Територіальні органи ПФУ, що контролюють сплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, послідовно відмовляли громадянам у поверненні коштів, посилаючись на відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно. Фактично єдиним дієвим способом повернути сплачений збір було звернення до суду з позовом, а оформити договір купівлі-продажу без сплати збору було неможливо.

Ситуація докорінно змінилася 26 вересня 2020 року з набранням чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 866.

Отже, починаючи з 26 вересня 2020 року, шляхом внесення змін до Порядку № 1740, держава запровадила механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше (та, відповідно, не є платником збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого житла), може скористатися вказаною пільгою та не сплачувати збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу такого житла.

Для цього фізична особа подає нотаріусу: 1) заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя); 2) відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло; 3) дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).

За умови отримання від фізичної особи перелічених документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 153 Порядку №1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Якщо ж особа не скористалася цим механізмом під час нотаріального посвідчення та помилково сплатила збір, то така особа вправі скористатися таким самим порядком вже після укладення договору купівлі-продажу житла, подавши територіальному органу ПФУ визначені підпунктом "в" пункту 152 Порядку № 1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують наявність підстав для звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Водночас зміни, внесені Постановою №866 до Порядку №1740, не позбавляють Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області обов`язку щодо повернення позивачу безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Інформація щодо реєстрації нерухомого майна, що перебуває у власності фізичних та юридичних осіб міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Підстави та процедуру надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно визначено Порядком надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 (далі за текстом - Порядок №1127).

Пунктом 8 вказаного Порядку №1127 передбачено, що інформація з Державного реєстру прав у паперовій формі надається за заявою особи, яка бажає отримати таку інформацію, або уповноваженої нею особи шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав, фронт-офісу або нотаріуса.

Згідно з пунктом 4 Порядку №1127 інформація з Державного реєстру прав містить актуальні на дату та час її надання відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, наявні в ньому, а також відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, або відомості про відсутність зареєстрованих речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Інформація з Державного реєстру прав за бажанням особи, яка отримує таку інформацію, може містити, крім відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, відомості про виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, обтяження таких прав щодо запитуваного суб`єкта або об`єкта нерухомого майна, а також про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру прав та реєстрів у хронологічному порядку.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" платники збору, визначені пунктами 6, 7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування сплачують до Державного бюджету України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.

Згідно з додатком до Постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року №106 "Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов`язкових платежів) та інших доходів бюджету" контроль за справлянням (стягненням) до бюджету надходжень, що обліковуються за кодом доходів бюджету 24140500 "Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна", покладений на Пенсійний фонд України.

Системний аналіз указаних норм Закону та Порядку № 1740 дає підстави стверджувати, що громадяни, які придбавають нерухоме майно вперше, звільнені від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, тому не є платниками такого збору.

За матеріалам справи, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 08.02.2011, посвідченого державним нотаріусом Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області Якименко О.І. на підставі ст.1261 Цивільного кодексу України спадкоємицею зазначеного у цьому свідоцтві майна - ОСОБА_3 є його дружина - ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з 1/2 (однієї другої) частини житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_2 .

Разом з тим, у контексті спірних правовідносин юридичне значення мають правові підстави набуття нерухомого майна позивачем.

Так, для позначення виникнення/переходу права власності на майно законодавцем, зокрема, в Цивільному кодексі України, застосовується поняття "набувається" (стаття 328 Цивільного кодексу України).

Таке поняття передбачає як оплатні (наприклад, купівля-продаж), так і безоплатні (дарування, спадкування, приватизація тощо) підстави набуття майна у власність.

Водночас у статті 1 Закону України "Про збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" для означення пільги зі сплати такого збору використано словосполучення "придбавають майно вперше".

Використовуючи граматичний, логічний та цільовий способи тлумачення правової норми, суд дійшов висновку, що вжите у вказаній нормі словосполучення "придбавають майно вперше" вказує саме на оплатний спосіб набуття майна у власність - його купівлю.

Натомість безоплатне набуття майна внаслідок приватизації, спадкування, дарування тощо поняттям "придбання майна" не охоплюється.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що за наведеного, той факт, що позивач на момент укладення договору купівлі-продажу квартири від 19.04.2025 вже був власником нерухомого майна (отриманого внаслідок спадкування), не є перешкодою для застосування до нього пільги, передбаченої статтею 1 Закону України "Про збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19.04.2025 за № 423420638 ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_3 , яка належить їй на праві приватної власності і зареєстрована на підставі договору купівлі-продажу квартири за №1266 від 19.04.2025.

Тобто житла за позивачем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності не зареєстровано, крім права власності на квартиру, при придбанні якої сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу квартири згідно з копією квітанції №9ВОК-19042025/8103242 від 19.04.2025.

Доказів, які б стверджували протилежне та вказували на те, що позивач придбавала житло до цього і придбання вказаної квартири було здійснено ним не вперше, а також свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що 19.04.2025 ОСОБА_1 вперше придбала нерухоме майно за договором купівлі-продажу, і при нотаріальному посвідченні такого договору безпідставно сплатила збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від його вартості в сумі 13 117,86 грн.

Водночас сама по собі сплата суми збору при оформленні договору не є доказом придбання позивачем житла не вперше та не виключає для громадянина можливості звернення із заявою про повернення помилкового сплаченої суми збору.

Отже, за відсутності протилежного та на підставі досліджених судом доказів, висновок суду першої інстанції про те, що у межах спірних правовідносин позивач придбав житло вперше, а відтак звільняється від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, є обґрунтованим і законним.

Відсутність механізму перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала житло, не є підставою для позбавлення законодавчо встановлених пільг зі сплати збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та покладення на особу обов`язку по сплаті цього платежу без наявності відповідних доказів.

Додатково колегія суддів зазначає, що відповідач задля перевірки факту придбання особою житла вперше не позбавлений можливості подати у встановленому законом порядку запит на отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30 січня 2018 року у справі №819/1498/17.

Колегія суддів зазначає, що доводи відповідача про відсутність доказів на підтвердження того, що позивач виконав вимоги підпункту "в" пункту 152 Порядку №1740 щодо подання нотаріусу відповідної заяви та документів при посвідчення договору купівлі-продажу квартири, як підставу для відмови у задоволенні позову, є необґрунтованими, оскільки вказане не спростовує факту придбання позивачем житла вперше.

З огляду на викладене висновок суду першої інстанції, що бездіяльність відповідача щодо повернення позивачу помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна не відповідають вимогам пункту 9 частини першої статті 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" є обґрунтованим і законним.

Частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787 (далі за текстом - Порядок №787).

Згідно з пунктом 3 Порядку №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Відповідно до пункту 5 Порядку №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Казначейства, складається платником у довільній формі з обов`язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб`єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи у готівковій формі.

Згідно з пунктом 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року №21-2, яким установлено механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року №215, казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Згідно з Додатком до Постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року №106 "Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету", контроль за справлянням (стягненням) до бюджету надходжень, що обліковуються за кодом доходів бюджету 24140500 "Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна" покладено на Пенсійний фонд України.

Отже, законодавством визначено порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджетів, який передбачає наявність подання відповідного органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з метою внесення його платником до органу Державної казначейської служби України.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеної в постановах від 20.02.2018 у справі № 819/1730/17, від 20.03.2018 у справі № 819/1249/17, від 28.11.2018 у справі №813/1126/17 та від 14.11.2019 у справі №819/442/17, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на відповідача покладено обов`язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Оскільки належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним квартири вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у позивача права на звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, відповідачем не надано, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області протиправно не вчинило дій щодо направлення до Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області подання про повернення позивачу збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Колегія суддів не бере до уваги посилання відповідача на те, що під час звернення з заявою про повернення збору позивач був повинен надати документи, визначені в пункті 15-2 Порядку №1740, оскільки наведеним пунктом лише врегульовано, що за наявності таких документів збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, що свідчить про необхідність надання таких документів під час нотаріального оформлення угоди купівлі-продажу, але не під час звернення до органу Пенсійного фонду України.

Наведений висновок підтверджується також шляхом тлумачення вказаного вище абзацу 4 пункту 15-3 Порядку №1740, яким визначено, що за наявності документів, зазначених у підпунктах в і г пункту 15-2 цього Порядку, нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Водночас Порядок №787 не вимагає надання відповідних документів до органу Пенсійного фонду України для складання та направлення до органу казначейства подання про повернення збору.

Зважаючи на обставини цієї справи, колегія суддів уважає, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Доводи та їх обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно установив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та правильно вирішив справу, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Ураховуючи положення статті 139 КАС України, підстави для зміни розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2025 у справі № 520/21179/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.В. П`янова

Судді А.О. Бегунц В.Б. Русанова