Рішення від 20 квітня 2026 р. у справі №580/4426/25 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 року справа № 580/4426/25

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючої судді Бабич А.М., за участю:

секретаря судового засідання – Міщенко Д.А.,

представниці позивача в режимі відеоконференції – Москаленко О.В. (згідно з ордером),

представниці відповідача – Покотілової І.Ю. (у порядку самопредставництва),

третя особа на стороні відповідача не прибула,

розглянувши у відкритому судовому засіданні правилами загального позовного провадження в залі суду адміністративну справу за позовом адвокатки Москаленко О.В. від імені фізичної особи — підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, – Головне управління ДПС у м.Києві про визнання протиправними та скасування рішень,

УСТАНОВИВ:

23.04.2025 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся фізична особа — підприємець ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) позовною заявою до Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 44131663) (далі - відповідач), в якій просив визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення (далі - ППР) від 07.10.2024 №0146540707 та №014653070.

Обґрунтовуючи зазначив, що спірні рішення прийняті з порушенням процедури податкової перевірки. Посилається на відсутність підстав для проведення перевірки, оскільки копія наказу на проведення перевірки та направлення на перевірку не були вручені платнику податків чи його посадовим (службовим) особам. Натомість вручені ОСОБА_2 , що є представником ТОВ «Фан-Рітейл» і не має жодного відношення до діяльності позивача. Крім того з акту перевірки неможливо встановити, що фактична перевірка проведена за місцем, де позивач в момент проведення перевірки дійсно проводив свою підприємницьку діяльність, оскільки перевірка проводилась в межах приміщення ТРЦ, в якому розташовані численні магазини, торгівельні місця та господарські одиниці, при цьому до матеріалів перевірки не долучені фото- чи відео-докази з місця проведення перевірки. Також стверджує, що предметом фактичної перевірки не може бути дотримання платником податків обліку товарних запасів, оскільки вона не стосується здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, оформлення трудових відносин з працівниками. ППР №0146540707 порушує пункт 5 розділу 11 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1204 від 28.12.2015, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за №124/2825), оскільки застосовано дві штрафних санкції. Щодо ППР №01465370 перевірка розпочата 03.09.2024 о 15:18 год і закінчилась 03.09.2024 (час не зафіксовано), внаслідок чого позивач не міг фактично виконати адресований йому запит про надання документів і був відсутній під час перевірки.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказав, що фактична перевірка проведена за місцем фактичного здійснення діяльності – відділ магазину, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Антоновича, 176. На переконання відповідача, ПК України не передбачено розкриття у наказі про призначення перевірки змісту інформації та фактів, які свідчать про порушення/ймовірне порушення платником податків законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган. Копія наказу вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку перевірки. Посадові особи відповідача допущені позивачем до проведення перевірки, про що свідчить складений акт фактичної перевірки. За місцем фактичного провадження діяльності позивача проведена контрольна розрахункова операція з придбання 1 зовнішнього акумулятора Li ghtstone GP-PB300 30000 mAh QC+PD (22/5W) Green на суму 1999,00грн, щодо якої видано нефіскальний чек, що не фіксований в системі РРО. Також у позивача відсутні на момент перевірки облікові документи на наявний в магазині товар.

Пзивач надав відповідь на відзив, у якій вказав, що наказ, на підставі якого проведена перевірка, оформлений з істотними процесуальними порушеннями: не містить обов`язкових відомостей, а саме не визначений період діяльності, який буде перевірятися, не містить фактичної підстави про отримання податковим органом письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону; не містить найменування та реквізитів суб`єкта, який перевіряється. У направленнях на перевірку зазначено про проведення фактичної перевірки магазину «YABLUKA» на вул. Антоновича, 176, м. Київ та їх отримано представником ТОВ «Фан Рітейл», вказано про вручення йому копії наказу на перевірку. Копія наказу про проведення перевірки не вручена платнику податків або його уповноваженому представнику, фактична перевірка проведена у відсутність вказаних осіб. Контролюючий орган не склав протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155-1 КпАП України за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Тому твердження податкового органу про здійснення контрольно-розрахункової операції не можуть визнаватися допустимими та достовірними доказами на підтвердження того, що реалізація товару була здійснена позивачем чи за його уповноваженням.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Алли Руденко ухвалив рішення від 08.07.2025, яким у задоволенні позову відмовив. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2025 апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08.07.2025 без змін.

Верховний суд постановою від 24.12.2025 касаційну скаргу позивача задовольнив частково. Рішення судів скасував, а справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Суд дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій не установили, на підставі яких доказів контролюючий орган дійшов висновку про наявність у Богатирьова Н.О. повноважень на допуск посадових осіб до проведення фактичної перевірки, без дослідження правового статусу цієї особи, що унеможливлює перевірку дотримання контролюючим органом установленого законом порядку допуску до проведення фактичної перевірки, не з`ясували, чи відповідає звернення вимогам закону, які є обов`язковими для його врахування, як фактичної підстави.

06.01.2026 матеріали справи надійшли до суду. Справа за результатом авторозподілу надійшла на розгляд судді Бабич Анжеліки Миколаївни.

12.01.2026 суд постановив ухвалу про прийняття справи до розгляду за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 28.01.2026 о 12год. 00хв.

15.01.2026 на адресу суду надійшла заява представниці позивача вх.№2128/26 про участь у судових засіданнях у справі № 580/4426/25 в режимі відео-конференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відео-конференцзв`язку ЄСІТС.

Суд ухвалою від 20.01.2026 задовольнив повністю заяву про участь представниці позивача у судових засіданнях у справі № 580/4426/25 в режимі відео-конференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відео-конференцзв`язку ЄСІТС.

27.01.2026 на адресу суду надійшло клопотання представниці позивача вх.№4332/26 про відкладення (перенесення) розгляду справи (підготовчого засідання) та продовження строку проведення підготовчого провадження. Обґрунтовуючи зазначила, що не може взяти участь у підготовчому засіданні від 28.01.2026 у зв`язку із тим, що вона перебуває на лікарняному. Додатково просила продовжити строк підготовчого провадження у справі на 30 днів.

28.01.2026 відповідач подав на адресу суду клопотання вх.№4555/26 про відкладення судового засідання, що призначене на 28.01.2026 о 12год. 00хв. на іншу дату. Вказану необхідність обґрунтував наявністю у цей час довготривалої повітряної тривоги. Просив повідомити про нову дату, на яку призначено підготовче засідання у справі.

Ухвалою від 28.01.2026 суд задовольнив клопотання від 27.01.2026, відклав підготовче засідання у справі та призначив його на 18.02.2026 о 14год. 00хв.

18.02.2026 суд усною ухвалою оголосив перерву у справі, продовжив термін підготовчого провадження на 30 днів, залучив третьою особою без самостійних вимог на стороні відповідача ГУ ДПС у м.Києві (далі – Третя особа) та призначив судове засідання на 18.03.2026 об 11год. 00хв.

Ухвалою від 18.03.2026 суд вирішив відкласти розгляд адміністративної справи та призначив судове засідання на 26.03.2026.

Під час підготовчого провадження суд долучив всі подані учасниками судового процесу документи.

26.03.2026 усною ухвалою суд закрив підготовче провадження у справі та призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 07.04.2026 о 14год. 30хв.

31.03.2026 на адресу суду надійшло клопотання вх.№17133/26 від представника третьої особи про участь у призначеному судовому засіданні на 07.04.2026 о 14 год. 30хв. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке задоволено повністю ухвалою суду від 02.04.2026.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши письмові докази, оцінивши доводи сторін, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відомості ЄДРПОУ підтверджують, що позивач зареєстрований 30.04.2024 у м.Черкаси. Зареєстровані види господарської діяльності: основний – «47.41 Роздрібна торгівля комп`ютерами, периферійним устаткованням і програмним забезпеченням у спеціалізованих магазинах».

На адресу Третьої особи надійшли письмові звернення споживачів від 28.08.2024 №б/н (вх. ГУ ДПС у м. Києві від 29.08.2024 №к/1345/ЕЗ) та від 29.08.2024 №б/н (вх. ГУ ДПС у м. Києві від 29.08.2024 №к/1379/ЕЗ) щодо невидачі фіскальних чеків при проведенні розрахунків за товари у торгових мережах під торговими марками «YABLUKA» за вказаними в скаргах адресами, у т.ч. вказаною позивачем у довідці 20-ОПП про використовуваний ним об`єкт. Тому 02.09.2024 управління фактичних перевірок ДПС звернулося до Третьої особи доповідною запискою №1642/26-15-07-07-00-12 (управлінське рішення) щодо необхідності проведення податкових перевірок вказаних у них фактів.

02.09.2024 Головне управління ДПС у м. Києві (Третя особа) видало наказ №5738-п, посилаючись на виконання підп. 80.2.3 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України (далі - ПК України), Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – ЗУ №265/95-ВР), а також інших нормативних актів, контроль за дотриманням яких покладено на територіальні органи ДПС, про призначення фактичних перевірок платників податків/об`єктів, зазначених у додатках 1-43, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцями законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами), а організувати їх протягом вересня 2024 року. У додатку 43 вказано позивача та адресу: магазин «YABLUKA», м. Київ, вул. Антоновича, №176, - дата початку перевірки – 03.09.2024, тривалість – до 10 діб.

На підставі вказаного наказу посадовим особам Головного управління ДПС у м. Києві Катерині Тригуб, Олександру Більському та Віталію Ющенку видані направлення на проведення фактичної перевірки за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 176 (магазин «YABLUKA») від 03.09.2024 за №19493/26-15-07-05-07, №19553/26-15-07-02-05, №19492/26-15-07-07-01.

Вказані посадові особи вручили письмовий запит на надання до 16год. 45 хв. 03.09.2025 документів за період 01.01.2024-03.09.2025, адресований позивачу за адресою його магазину ТРЦ «Оушен Плаза», ОСОБА_2 , як представнику позивача, що підписався представником ТОВ «Фін Рітейл», 03.09.2024. У ньому просили надати книгу обліку доходів і витрат, документи на приміщення, накладні на товари, журнла обліку товарних запасів, облікові залишки товару та інші. Також перед початком проведення здійснили контрольно-розрахункову операцію, а під час проведення – облік наявних залишків товарів – 76видів.

03.09.2024 вони склали акт фактичної перевірки №101022/26/15/07/3482002158 (далі – Акт перевірки), в якому зафіксовано, що за адресою м. Київ. вул. Антоновича, 176 знаходиться магазин «YABLUKA», де здійснює діяльність позивач у сфері роздрібної торгівлі товарами непродовольчої групи, у тому числі технічно-складними побутовими товарами, що підлягають гарантійному ремонту (телефони Apple, годинники, акустичні колонки). При здійсненні контрольно-розрахункової операції на загальну суму 1999 грн – купівлю зовнішнього акумулятора акумулятора Li ghtstone GP-PB300 30000 mAh QC+PD (22/5W) Green розрахункову операцію проведено за готівку без застосування РРО, без видачі відповідного розрахункового документа фіскального чека, натомість видано нефіскальний чек від 03.09.2024, який відсутній в СОД РРО. Розрахункову операцію провела продавець на ім`я ОСОБА_3 , після чого за вказівкою директора магазину – ОСОБА_2 залишила територію магазину та протягом проведення перевірки не поверталась. У подальшому директор магазину ОСОБА_2 ознайомився з направленнями на перевірку, підписав їх та зазначив, що він є представником ТОВ «Фан-Рітейл». ОСОБА_2 протягом проведення перевірки здійснював координування та контроль за роботою магазину, з огляду на що податковий орган дійшов висновку про факт допуску позивачем до роботи найманого працівника – директора магазину ОСОБА_2 без оформлення трудового договору, без повідомлення центрального органу виконавчої влади про допуск працівника на роботу. Також перевіркою встановлено, що позивач не забезпечив облік товарів за місцем їх реалізації на загальну суму 1709457,00 грн: суб`єкт господарювання на момент початку перевірки, а також на запит про надання документів не надав документи, що підтверджують облік та походження товару (опис товару додається). Протокол про адміністративну відповідальність не складався у зв`язку з відсутністю позивача на місці торгівлі.

У висновку Акта перевірки зазначено про виявлені порушення позивачем пунктів 1, 2, 12 статті 3 ЗУ №265/95-ВР, пункту 85.2 ст.85 ПК України. Додатками долучені акти опису товарів, виявлених на місці проведення перевірки у вказаному магазині.

Матеріали вказаної податкової перевірки направлені відповідачу, на основному податковому обліку в якого перебував позивач. На їх підставі відповідач виніс ППР від 07.10.2024:

№0146540707, яким за порушення пунктів 1, 2, 12 ст. 3 ЗУ №265/95-ВР застосував штрафні санкції, передбачені пунктом 1 статті 17, статтею 20 вказаного Закону, у розмірі 1706956,00грн;

№0146530707, яким за порушення ст.44, п.85.2 ст.85 ПК України застосував штраф, передбачений пунктом 212.1 ст.121 ПК України, у розмірі 1020,00 грн.

Тому позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам суд урахував.

Відповідно до вимог абзацу другого ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підп.20.1.2, 20.1.4, 20.1.8-20.1.11 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право:

для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом;

проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення;

під час проведення перевірок у платників податків - фізичних осіб, а також у посадових осіб платників податків - юридичних осіб та платників єдиного внеску перевіряти документи, що посвідчують особу, а також документи, що підтверджують посаду посадових осіб та/або осіб, які фактично здійснюють розрахункові операції;

вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю;

здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів;

проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій. Товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів.

Отже, купівля вказаного вище акумулятора до вручення наказу та направлень на перевірку відповідає закону.

Згідно з п.81.3 ст.81 ПК України під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.

Керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи - платники податків під час перевірки, що проводиться контролюючими органами, зобов`язані виконувати вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт (довідку) про проведення перевірки та мають право надати заперечення на цей акт (довідку).

При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу не мають права вимагати у платника податків отримувати витяг із відповідного реєстру про взяття такого платника податків на облік відповідно до вимог цього Кодексу.

Серед обов`язків платників податків згідно з п.16.1 ПК України:

подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;

сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи;

подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання;

законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки;

не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов`язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи та інші.

Незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, згідно з п.121.1 ст.121 ПК України тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Пунктом п.75.1 ст.75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з положеннями підп.75.1.3 п.75.1 ст. 73 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Отже, спірні ППР винесені на підставі акту перевірки в межах, передбачених для вказаного виду контрольного заходу питань.

Статтею 80 ПК України передбачено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав перелічених в підпунктах 80.2.1 - 80.2.7 ст.80 ПК України.

То ж відсутність завчасного повідомлення позивача про фактичну перевірку його об`єкта не суперечить закону.

Підстави проведення фактичної перевірки передбачені статтею 80 ПК України.

Зокрема, згідно з підп.80.2.3 п.80.2 ст.80 ПК України фактична перевірка проводиться у разі письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування.

Оскільки на адресу Третьої особи надійшли письмові скарги споживачів від 28.08.2024 №б/н (вх. ГУ ДПС у м. Києві від 29.08.2024 №к/1345/ЕЗ) та від 29.08.2024 №б/н (вх. ГУ ДПС у м. Києві від 29.08.2024 №к/1379/ЕЗ) щодо невидачі фіскальних чеків при проведенні розрахунків за товари у торгових мережах під торговими марками «YABLUKA» за адресами, у т.ч. місця ведення господарської діяльності позивача, податковий орган мав обов`язок провести передбачені законом заходи перевірки для недопущення податковим порушенням.

Абзац четвертий п.63.3 ст.63 ПК України приписує, що платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Відповідно до п.8.1 розділу VIIІ «Порядок обліку об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням» Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 22.04.2014 № 462), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 року за № 1562/20300 (далі Порядок №1588), платник податків зобов`язаний повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому цим розділом.

Згідно з приписами пункту 8.4 Порядку №1588 повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. У повідомленні за формою № 20-ОПП надається інформація про всі об`єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду. Під час надання повідомлень за формою № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об`єкт оподаткування (наприклад, якщо подається інформація про об`єкти оподаткування - офіс, склад, склад-магазин, розташовані в одному офісному центрі за одною адресою, достатньо надати інформацію за одним із типів об`єктів оподаткування, зазначивши у найменуванні: офіс, склад, склад-магазин). Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об`єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, у повідомленні за формою № 20-ОПП надається інформація і про земельну ділянку, і про об`єкт нежитлової нерухомості, що розташований на такій земельній ділянці). Інформація про однотипні (за видом, використанням, станом та видом права власності) автомобільні транспортні засоби, які не є пунктами пересувної роздрібної торгівлі, громадського харчування або послуг, інших ніж пасажирські та вантажні перевезення, може бути подана в повідомленні за формою № 20-ОПП як узагальнена з типом об`єкта оподаткування автомобільні транспортні засоби та зазначенням кількості таких транспортних засобів в графі Реєстраційний номер об`єкта оподаткування.

Згідно з п.8.5. Порядку №1588 у разі зміни відомостей про об`єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об`єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією про об`єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об`єкта оподаткування. При цьому в разі зміни призначення об`єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об`єкта оподаткування надається в повідомленні двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об`єкта оподаткування, призначення якого змінюється, у другому - оновлена інформація про об`єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого, при цьому ідентифікатор об`єкта оподаткування змінюється.

Невиконання вказаних обов`язків є податковим порушенням, за яке ст.117 ПК України встановлює фінансову відповідальність.

Відомості довідки 20-ОПП, поданої позивачем, і зареєстрований вид господарської діяльності підтверджують використання ним магазину за адресою, вказаною у згаданих вище скаргах споживачів на порушення закону у сфері обігу готівкових коштів та продажу товарів, на які передбачене гарантійне обслуговування.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26 березня 2024 року у справі № 420/9909/23 акцентує увагу на наявності істотної різниці у критеріях оцінки правомірності наказу на предмет його підставності та/або оформлення, як наслідок, необхідності відмежування у спорах цієї категорії питання «наявності підстав для проведення перевірки» від питання «достатності відображення підстав для проведення перевірки у наказі» та/або «недоліків в оформленні рішення про проведення перевірки». Під час вирішення питання щодо правомірності призначення і проведення перевірки, зокрема фактичної, необхідно надавати оцінку достатності змісту наказу в контексті чіткого визначення у ньому правової (юридичної) підстави проведення такої перевірки та існування відповідної фактичної підстави, яка є передумовою для її проведення.

Крім того Верховний Суд у постанові від 19.02.2026 у справі №520/7463/25 роз`яснив вимоги до наказу про проведення фактичної податкової перевірки. Суд дійшов висновку, що відсутність ПІБ підприємця у наказі або стислий опис підстав для перевірки не є порушенням, якщо об`єкт перевірки можна чітко ідентифікувати, а реальні підстави для її проведення існують

Тому посилання позивача на відсутність в наказі на перевірку відомостей про детальний зміст скарги конкретної особи на порушення саме позивача не враховано.

Щодо відсутності у наказі на проведення перевірки прізвища позивача як платника податку, у якого здійснюється фактична перевірка, суд урахував наявність відомостей про призначення його перевірки саме в додатку до вказаного вище додатку, в якому наявні і інші суб`єкти господарювання. Крім того позивач за адресою м. Київ, вул. Антоновича, 176 здійснює господарську діяльність, що підтверджується повідомленням про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність, форми №20-ОПП від 15.05.2024, в якому позивач зазначив Відділ магазин без зазначення конкретної назви та під час контрольної закупки саме від його імені виданий нефіскальний чек. Водночас за цією ж адресою місця реалізації товарів не встановлено іншого суб`єкта господарювання з відповідним видом діяльності. То ж посилання позивача на те, перевірка проведена поза межами його діяльності не переконливі.

Зважаючи, що ОСОБА_2 мав доступ до матеріальних цінностей позивача за вказаною адресою магазину під час контрольної закупки та назвався податковим органам директором магазину, суд урахував, що відповідно до пункту 81.1 ст.81 ПК України при пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Як визначено підп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Зазначення ОСОБА_2 посади в юридичній особі, яка є для його офіційним місцем роботи, не спростовує фактів наявності у нього повного доступу до товарів позивача під час податкової перевірки в заявлених спірних правовідносинах і не спростовує допустимості порушення трудового законодавства, а саме допуск до роботи без офіційного оформлення. Як свідчить ЄДРПОУ, ТОВ «Фан-Рітейл» зареєстроване 15.10.2020 у місті Запоріжжя з основним видом господарської діяльності – « 47.42 Роздрібна торгівля телекомунікаційним устаткованням у спеціалізованих магазинах». Здійснення ним господарської діяльності в ТЦ «Оушен Плаза» доказами не підтверджено. Тому зазначення офіційного місця роботи при повному доступі до товарно-матеріальних цінностей позивача магазині, де здійснена контрольно-розрахункова операція з видачею нефіскального чека саме позивача, не спростовує уповноваження діяти саме від його імені.

Отже, пред`явлені направлення на перевірку та службові посвідчення посадових осіб особі, яка має безпосередній доступ до товарно-матеріальних цінностей і РРО платника податку надавало Третій особі обґрунтовані підстави вважати його фактичним працівником позивача. Як наслідок, вручення ОСОБА_2 , який власноручно розписався в документах на проведення фактичної перевірки позивача без заперечень і зауважень, надання доступу до опису товарів, належних позивачу на місці ведення господарської діяльності з реалізації товарів дало обґрунтовані підстави Третій особі проводити фактичну перевірку, вимагати документи щодо походження наявного товару тощо. В цій частині будь-яких порушень відповідача в межах заявленого предмета та підстав позову не підтверджено.

Натомість суд урахував, що організаційні заходи призначення та проведення його фактичної перевірки вчинені Третьою особою, яку позивач не вказав стороною судового процесу та не заявив жодних позовних вимог до неї. Водночас дії відповідача в межах заявлених підстав і предмета спору у спірних правовідносинах обмежені наданням кваліфікації виявленим і зафіксованим іншим податковим органом фактів і обставин, щодо якого відповідач не є правонаступником чи відповідальним. В межах отриманих документів, у т.ч. від позивача, за умов відсутності надання позивачем доказів до дати прийняття оскаржуваних ППР, відповідач діяв з дотриманням вимог закону.

Зокрема, умовою винесення ППР є встановлення складу податкового правопорушення. Відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

У вказаному контексті суд урахував, що загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, врегульовані нормами ст.112 ПК України.

Зокрема, особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Особа не може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення інакше, як на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом.

Підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення та стягнення штрафу є податкове повідомлення-рішення, що відповідає вимогам, визначеним пунктом 58.1 статті 58 цього Кодексу.

У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.

Згідно з п.83.1 ст.83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом, податкова інформація, експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України, судові рішення, податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи, мультимедійна інформація (фото, відео-, звукозапис), отримана (виготовлена) контролюючими органами.

Порядок нарахування штрафних санкцій урегульований ст.114 ПК України.

Зокрема, граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування грошових зобов`язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

Перебіг строку давності для застосування штрафних (фінансових) санкції (штрафів) зупиняється у випадках, визначених пунктом 102.3 статті 102 цього Кодексу.

У разі вчинення платником податків двох або більше порушень іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо.

Перебіг строку давності для застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) відновлюється з дня, наступного за днем усунення передбачених пунктом 102.3 статті 102 цього Кодексу обставин, що були підставою для зупинення його відліку (перебігу).

У разі наявності хоча б однієї обставини, що пом`якшує відповідальність, розмір штрафу становить 50 відсотків від розміру, встановленого відповідною статтею цього Кодексу.

У разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення-рішення.

За одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу), передбаченої цим Кодексом та іншими законами України.

З приводу фактів, які оцінені податковими порушеннями та за які винесені ППР, суд урахував таке.

Програмний реєстратор розрахункових операцій фіскальний номер 40008737135, який вказаний у нефіскальному чеку на придбання під час контрольно-розрахункової операції акумулятора акумулятора Li ghtstone GP-PB300 30000 mAh QC+PD (22/5W) Green у сумі 1999,00 грн від 03.09.2024 о 14:58:57 та видатковому фіскальному чеку на повернення готівки у сумі 1999,00 грн від 03.09.2025 о 16:56:18, які надані до суду позивачем, зареєстрований саме ним і має його ідентифікаційні дані та відсутній в СОД РРО, що є порушенням пунктів 1, 2 статті 3 ЗУ №265/95-ВР.

Розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Для цілей цього Закону розрахунки при організації та проведенні азартних ігор є розрахунковими операціями (ст.2 ЗУ №265/95-ВР).

Згідно з пункту 80.4 ст.80 ПК України перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція. Крім того, підпунктом 20.1.11 пункту 20.1 ст.20 ПК України контролюючому органу надано право проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Посилання позивача на відсутність у відповідача документів на повернення посадовим особам грошових коштів та відсутність протоколу про адміністративне правопорушення як підтвердження того, що контрольно-розрахункова операція не була здійснена, не спростовує допущеного і виявленого саме у вказаний спосіб під час фактичної перевірки порушення – взяття готівкових грошових коштів та видача товару на загальну суму 1999 грн.

У направленнях на проведення фактичної перевірки наявні записи про вручення ОСОБА_2 03.09.2024 о 15 год 18 хв., в акті перевірки зазначено, що фактична перевірка розпочалась 03.09.2024 о 15 год. 18 хв. Отже, контрольно-розрахункова операція проведена саме під час фактичної перевірки.

Відповідно до пунктів 1, 2 ст.3 ЗУ №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Фізичні особи - підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.

Отже наданий особі, яка отримує товар, розрахунковий документ в електронній формі повинен містити QR-код, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься.

Згідно зі ст.8 ЗУ №265/95/ВР форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів затверджено наказом Міністерства фінансів України 21.01.2016 № 13, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за № 220/28350 (далі – Положення №13).

Згідно з п.2 розділу 1 Положення №13 фіскальний номер електронного розрахункового документа - унікальний код, що формується реєстратором розрахункових операцій або фіскальним сервером контролюючого органу та присвоюється електронному розрахунковому документу під час його реєстрації.

Відповідно до пункту 3 розділу 1 Положення №13 установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів.

У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Згідно з п.1 розділу 11 Положення №13 фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Форма № ФКЧ-1 фіскального касового чека на товари (послуги) наведена у додатку 1 до цього Положення.

Пунктом 2 розділу 11 Порядку №13 передбачено, що фіскальний чек має містити такі обов`язкові реквізити:

найменування суб`єкта господарювання (рядок 1);

назва господарської одиниці - найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику «Типи об`єктів оподаткування» та повідомлене ДПС формою 20-ОПП (рядок 2);

адреса господарської одиниці - адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку/офісу/квартири) та повідомлена ДПС формою 20-ОПП (рядок 3);

для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Кодексом; перед номером друкуються великі літери «ПН» (рядок 4);

для СГ, що не є платниками ПДВ,- податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), перед яким друкуються великі літери «ІД» (рядок 5);

якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру,- кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги) (рядок 6);

назва товару (послуги) / спрощена назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 11);

позначення форми оплати («ГОТІВКА», «БЕЗГОТІВКОВА», «ІНШЕ»), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 18);

засоби оплати (вид платіжного інструменту, талон, жетон тощо) (рядок 19);

загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО» (рядок 20);

для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ» (рядок 21);

заокруглення (рядок 23);

до сплати, валюта (рядок 24);

решта, валюта (зазначається у разі здійснення оплати в готівковій формі) (рядок 25);

фіскальний номер фіскального чека / фіскальний номер електронного фіскального чека, перед яким друкується назва «ЧЕК №» (рядок 26);

дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 27);

QR-код, який містить у собі пошуковий запит до Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі — СОД РРО).

Наказом Міністерства фінансів України від 05.08.2020 №477, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.11.2020 за № 1096/35379, затверджено Порядок функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, яким встановлено механізм функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - СОД РРО) щодо отримання від реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі - ПРРО) визначених законодавством даних та збереження таких даних у базі даних інформаційно-телекомунікаційної системи Державної податкової служби України (далі – Порядок №477).

Згідно з п.1 розділу 2 Порядку №477 СОД РРО - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.

Відповідно до пункту 4 розділу 11 Порядку №477 СОД РРО забезпечує:

1) функціонування у цілодобовому режимі;

2) інтеграцію та обмін даними з фіскальним сервером контролюючого органу та іншими інформаційними системами ДПС;

3) обробку даних, отриманих від Системи збору і зберігання даних РРО, побудованої за технологією Національного банку, та від фіскального сервера контролюючого органу;

4) збереження даних про реєстрацію, перереєстрацію, скасування реєстрації РРО/ПРРО;

5) збереження документів:

створених РРО, що переведені у фіскальний режим роботи;

створених ПРРО, що зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу, або створених в режимі офлайн з присвоєними ПРРО фіскальними номерами з діапазону номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, та переданих до фіскального сервера контролюючого органу після завершення режиму офлайн у порядку, встановленому статтею 7 Закону;

6) можливість надання через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до статті 42-1 розділу II Податкового кодексу України, даних про розрахунковий документ на запит покупця (споживача).

Дослідженням згаданого вище фіскального чеку, отриманого в процесі контрольно-розрахункової операції, встановлено обґрунтованість твердження відповідача та Третьої особи, що у ньому відсутній рядок 26 - фіскальний номер фіскального чека / фіскальний номер електронного фіскального чека, перед яким друкується назва «ЧЕК №» (рядок 26). Отже, він не дає можливість його зчитування в СОД та надання через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до статті 42-1 розділу II ПК України, даних про розрахунковий документ на запит покупця (споживача).

Пунктом 1 ст.17 ЗУ №265/95-ВР передбачено, що у разі встановлення під час перевірки факту невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання застосовується штраф у розмірі 100 відсотків суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими цим пунктом, - за порушення, вчинене вперше.

Виконання вимог до притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.155-1 КУпАП, на що посилається позивач, не передбачено законом умовою для притягнення до фінансової відповідальності у сфері здійснення господарської діяльності.

З розрахунку фінансових санкцій до ППР №046540707 встановлено, що за порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону застосовані фінансові (штрафні) санкції, передбачені пунктом 1 статті 17 ЗУ №265/95-ВР у розмірі 100 відсотків вартості товару, проданого з порушенням, а саме 1999,00 грн. Отже, воно правомірне та підстави для його скасування відсутні.

З приводу обліку товарних запасів суд урахував п.12 ст.3 ЗУ №265/95-ВР, згідно з яким суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб-підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 №496, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.11.2021 за №1411/37033 (далі – Порядок №496), визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на ФОП, у тому числі платників єдиного податку, які відповідно до Закону зобов`язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об`єкті) такого ФОП.

То надання для податкової фактичної перевірки первинних документів на наявний під час реалізації за готівку товару, його облік є обов`язковою вимогою, у т.ч. не зважаючи на факт отримання чи неотримання запиту на їх надання.

Згідно з п.1 розділу 11 Порядку №496 облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми обліку інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід`ємною частиною такого обліку.

ФОП, яка здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об`єктах), веде облік товарних запасів також за кожним окремим місцем продажу (господарським об`єктом) на підставі первинних документів, які підтверджують отримання товарів такою ФОП або окремим місцем продажу (господарським об`єктом), та/або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів між ФОП та його окремими місцями продажу (господарськими об`єктами). Первинні документи на внутрішнє переміщення товарів є невід`ємною частиною такого обліку.

Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов`язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.

Пунктом 2 розділу 11 Порядку №496 передбачено, що форма обліку ведеться за вибором ФОП у паперовій або в електронній формі.

Згідно з п.9 розділу 11 Порядку №496 заборонено продаж товарів, на які у місцях продажу таких товарів (господарських об`єктах) відсутні: 1) первинні документи, записи про які внесено до Форми обліку; 2) відповідні записи у Формі обліку про наявні первинні документи; 3) первинні документи і записи у Формі обліку про такі первинні документи.

Пункти 10, 11 розділу 11 Порядку №496 приписують, що форма обліку, первинні документи на товари мають зберігатись у місці продажу (господарському об`єкті) до моменту вибуття останньої одиниці товару, відображеної в таких первинних документах.

Такі документи щомісячно групуються в хронологічному порядку їх відображення у Формі обліку та/або підшиваються для подальшого зберігання разом із Формою обліку, в якій інформацію про такі документи відображено.

Форма обліку, первинні документи, які підтверджують облік та походження товарів, надаються посадовій особі контролюючого органу на її вимогу під час проведення перевірки. У разі якщо оригінали первинних документів відсутні у місці продажу, посадовій особі контролюючого органу можуть бути надані копії таких первинних документів з подальшим пред`явленням їх оригіналів до закінчення перевірки (за потреби).

Такі документи надаються особисто ФОП або особою, яка фактично здійснює продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об`єкті) такої ФОП.

Форма обліку в електронній формі на вимогу посадових осіб контролюючого органу має бути візуалізована у форматі, який дозволяє такій особі здійснити його перегляд та/або копіювання.

Позивач є платником єдиного податку та провадить діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а отже, зобов`язаний вести облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та надати контролюючому органу на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Письмовий запит позивачу про надання документів: книгу обліку доходів і витрат, документи на приміщення (право власності/оренда), акт приймання-передачі; трудові договори з працівниками (найманими особами); договір про банківське обслуговування (еквайринг) на платіжний термінал, акт приймання-передачі; банківську виписку загальну з розрахункового рахунку ФОП; звіт з еквайрингу по господарській одиниці (помісячно); форму обліку товарних запасів, накладні на товар, облікові залишки товару,- отриманий уповноваженою особою позивача ОСОБА_2 03.09.2024. Проте форма обліку та первинні документи на товари, реалізація яких здійснювалась у магазині «YABLUKA» за місцем здійснення діяльності позивача, надані не були.

Статтею 20 ЗУ №265/95-ВР встановлено, що до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Відповідно до описів залишків необлікованих товарів, які знаходилися в реалізації в магазині «YABLUKA» за адресою м. Київ, вул. Антоновича, 176, (додаток №1 до акту перевірки) під час фактичної податкової перевірки, загальна вартість необлікованих товарів становить 1704957,00грн (Розрахунок: 948324,00 грн + 149073,00 грн +267793,00 грн +339767,00 грн = 1704 957,00 грн)

Щодо доводів позивача про те, що посадові особи під час перевірки мають право лише вимагати у платника податків проведення інвентаризації, а не складати опис залишків товарів, згідно підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Згідно з п.5 розділу І Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879 у редакції на час виникнення спірних правовідносин, інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов`язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка. При цьому забезпечуються:

виявлення фактичної наявності активів та перевірка повноти відображення зобов`язань, коштів цільового фінансування, витрат майбутніх періодів;

установлення лишку або нестачі активів шляхом зіставлення фактичної їх наявності з даними бухгалтерського обліку;

виявлення активів, які частково втратили свою первісну якість та споживчу властивість, застарілих, а також матеріальних та нематеріальних активів, що не використовуються, невикористаних сум забезпечення;

виявлення активів і зобов`язань, які не відповідають критеріям визнання.

Проте опис товарів залишків товарів, не облікованих згідно зі встановленим порядком, які знаходяться в реалізації, не є інвентаризацією у розумінні Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879. Складання опису товарів залишків необлікованих товарів, які знаходяться в реалізації, передбачене Методичними рекомендаціями щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, затверджених наказом ДПА України від 12.08.2018 №534, і слугує способом фіксації порушення пункту 12 статті ЗУ №265/95-ВР.

Право контролюючих органів вимагати проведення інвентаризації не є їх обов`язком.

На підтвердження обліку товарів позивач надав суду копію накладної на внутрішнє переміщення товару від 03.09.2024 №0309 на суму 211679,00 грн, та Форму ведення обліку товарних запасів, згідно з якою облікований товар за накладною на переміщення товару від 22.05.2024 №2205 на суму 166341,00 грн, накладною на переміщення товару від 02.07.2024 №0207 на суму 123729,00 грн, накладною на переміщення товару від 22.08.2024 №1208 на суму 153440,00грн та накладною на внутрішнє переміщення товару від 03.09.2024 №0309 на суму 211679,00грн. Проте ці документи не були надані ні для податкової перевірки, ні до винесення спірних ППР, ні для заперечень на них в порядку адміністративного оскарження. Тому викликають обґрунтовані сумніви в їх складанні відповідно до строків і порядку, визначених ЗУ №265/95-ВР. Крім того з наданих накладних неможливо ідентифікувати, коли та згідно яких первинних документів (накладна, видаткова накладна, тощо) позивач придбав товари, що переміщаються.

Пунктом 86.7 ст. 86 ПК України передбачено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками чи фактами і даними, викладеними в акті перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводить перевірку.

Вказаним правом позивач не скористався.

Згідно з правовими позиціями, викладеними у постанові Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.06.2020 у справі №140/388/19, акт податкової перевірки є службовим документом, в якому зафіксовані виявлені при проведенні тієї або іншої податкової перевірки порушення, він є носієм доказової інформації про виявлені порушення та його зміст може бути оспорено шляхом подання до контролюючого органу за основним місцем обліку заперечень.

Статтею 3 ЗУ №265/95-ВР визначені обов`язки суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції, зокрема, обов`язок ведення обліку товарних запасів.

Пунктом 9 розділу 11 Порядку №496 заборонено продаж товарів, на які у місцях продажу таких товарів (господарських об`єктах) відсутні первинні документи, записи про які внесено до Форми обліку та/або відповідні записи у Формі обліку про наявні первинні документи, та/або первинні документи і записи у Формі обліку про такі первинні документи.

Облік товарних запасів є складовою дотримання порядку здійснення розрахункових операцій. Тому при проведенні фактичної перевірки контролюючі органи мають право перевіряти облік товарних запасів.

Доводи позивача щодо неможливості надати документи у зв`язку з відсутністю часу для такого надання не враховано, оскільки відповідно до пункту 12 ст.3 ЗУ №265/95-ВР суб`єкт господарювання зобов`язаний надати первинні документи на підтвердження обліку та походження товарних запасів на початок перевірки.

Вищезазначеним підтверджується порушення позивачем пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР, а отже передбачені статтею 20 ЗУ №265/95-ВР фінансові санкції у розмірі вартості необлікованих товарів, що становить 1704957,00 грн застосовані на законних підставах.

Пункт 5 розділу 11 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1204 від 28.12.2015, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за №124/2825, передбачає, що ППР складається за кожним окремим податком, збором та/або іншим зобов`язанням, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або разом зі штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), передбаченими Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією (штрафом) та пенею за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у тому числі за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

ППР №0146530707 включає застосування штрафу у розмірі 1020,00 грн за невиконання позивачем пункту 85.2 ст.85 ПК України обов`язку надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки. Згідно з п.121.1 ст.121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Отриманий 03.09.2024 особою, що мала безпосередній доступ до товарно-матеріальних цінностей позивача особою запит про надання документів був обов`язковим для виконання. Однак позивач їх не надав податковим органам ані під час податкової перевірки, ані до прийняття спірних ППР. Поважності тому причин не встановлено. Отже, позивач допустив порушення, передбачене пунктом 85.2 ст. 85 ПК України, за що відповідач правомірно застосував вказаний штраф у розмірі 10120,00 грн.

Зазначених норм відповідач, приймаючи оскаржувані ППР, дотримався порядку донарахування штрафних санкцій. Отже, позовні вимоги не обґрунтовані та не підлягають задоволенню. Зважаючи на результат вирішеного спору згідно з ст.139 КАС України, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору за звернення до суду з позовною заявою розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог адвокатки Москаленко О.В. від імені фізичної особи — підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 44131663), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, – Головне управління ДПС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.10.2024 №0146540707 та №014653070.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання повного його тексту.

Суддя Анжеліка БАБИЧ

Повний текст рішення виготовлений і підписаний 22.04.2026.