Рішення від 21 квітня 2026 р. у справі №640/29386/21 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 р. Справа № 640/29386/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у місті Києві про скасування наказу в частині, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у місті Києві про скасування пункту 2 наказу від 13.09.2021 № 95 щодо застосування дисциплінарного стягнення до старшого сержанта поліції ОСОБА_1 у вигляді догани.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва по справі відкрито спрощене позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, Київським окружним адміністративним судом направлено адміністративну справу №640/29386/21 до Харківського окружного адміністративного суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями, справу розподілено судді Шевченко О.В.

Ухвалою суду прийнято до провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у місті Києві про скасування наказу в частині. Призначено розгляд справи в порядку статті 262 КАС України без виклику сторін в судове засідання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваний наказ є незаконним, а тому підлягає скасування в судовому порядку.

Окремо суд звертає увагу на те, що від позивача до суду надійшли додаткові пояснення, в яких , серед іншого, позивач просить суд скасувати догану, яку позивач вважає незаконною, повернути позивачу стягнення у вигляді 2000 грн, отримати моральну компенсацію на розсуд суду, судові витрати та послуги адвоката та зобов`язати УПП надати позивачу заслужену посаду інспектора і відповідне звання за вислугу років.

Тобто, фактично позивач збільшив розмір позовних вимог, проте така заява подана позивачем без дотримання вимог, визначених положеннями статті 47 КАС України (ч.ч. 1, 8), тому суд розглядає позовні вимоги в первинній редакції.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Наказом Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції від 07.07.2021 №249 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» з метою повної, усебічної та об`єктивної перевірки причин та обставин можливого порушення службової дисципліни 09 травня 2021 року інспектором взводу №1 кавалерійської роти батальйону тактико-оперативного реагування управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції (далі УПП у м. Києві ДПП) лейтенантом поліції ОСОБА_2 та поліцейським взводу №1 кавалерійської роти тактико-оперативного реагування УПП у м. Києві ДПП старшим сержантом поліції ОСОБА_1 призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію.

За результатами проведення службового розслідування дисциплінарною комісією складено висновок від 25.08.2021, в якому вирішила, зокрема:

за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 2, 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 № 2337-VIII, пунктів 4, 5 розділу ІІ, пункту 2 розділу ІІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, розділів VIII та X доручення начальника УПП у м. Києві ДПП № 308вн/41/11/2/01-2019 від 23.01.2019, поліцейському взводу №1 кавалерійської роти тактико-оперативного реагування УПП у м. Києві ДПП старшому сержанту поліції ОСОБА_1 оголосити дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Пунктом 2 наказу УПП у м. Києві ДПП № 95 від 13.09.2021 року «Про застосування дисциплінарного стягнення до лейтенанта поліції ОСОБА_2 та старшого сержанта поліції ОСОБА_1 » поліцейському взводу №1 кавалерійської роти тактико-оперативного реагування УПП у м. Києві ДПП старшому сержанту поліції ОСОБА_1 оголошено дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Не погоджуючись з вказаним наказом в частині пункту 2, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 68 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Відповідно до частини першої, другої статті 19 вказаного Закону у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначається Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).

Відповідно до частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За приписами статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Статтею 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Згідно із статтею 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

За змістом частини першої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.

Як вбачається з матеріалів справи, інспектором ВМАЗ УПП у м. Києві ДПП лейтенантом поліції М. Шелестуном подано рапорт відповідно до якого вказано, що 09.05.2021 року близько 11:30 за адресою АДРЕСА_1 було помічено екіпаж Рубін – КН1 (Вовк, Котова) який займався відпрацюванням виклику «ДТП без травмованих». В ході перевірки екіпажу було встановлено, що інспектор взводу №1 кавалерійської роти батальйону «ТОР» лейтенант поліції ОСОБА_2 та поліцейський взводу №1 кавалерійської роти батальйону «ТОР» сержант поліції ОСОБА_1 не користувалися засобами індивідуального захисту, а саме «бронежилетами» чим порушили доручення №308 від 23.01.2019.

Під час службового розслідування дисциплінарною комісією були підтверджені вказані у рапорті обставини на підставі:

пояснень інспектора ВМАЗ УПП у м. Києві ДПП лейтенанта поліції М. Шелестуна відібраними 25.07.21, які аналогічні за змістом його рапорту. Крім того, у вказаних поясненнях зазначено, що після зауваження щодо виявленого порушення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відреагували та одягнули бронежилети, які знаходились у службовому автомобілі;

пояснень ОСОБА_2 , який зазначив, що, перебуваючи 09 травня 2021 року в екіпажі КН1 при оформленні ДТП інспекторами ВМАЗ йому дійсно було зроблене зауваження щодо перебування без спецзасобу – бронежилету, на що останній пояснив, що перед цим заходив до вбиральні та для зручності зняв його. Після зауваження вказаний недолік ним був усунутий.

З аналізу положень Дисциплінарного статуту вбачається, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.

В той же час, підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни, які свідчать про його низькі морально-ділові якості, що суперечать інтересам законності, компрометують звання поліцейського.

Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією порушника дисципліни.

Так, відповідно до частини третьої статті 18 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України» «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського, зокрема:

1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;

6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;

13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.

Стосовно висновків дисциплінарної комісії в частині встановлення, що позивач знехтував правилами особистої безпеки та перебував під час виконання службових обов`язків без засобів індивідуального захисту, а саме бронежилета, то варто зазначити, що у висновку службового розслідування лише констатовано факт такого правопорушення.

Однак, таке правопорушення зафіксовано без належного з`ясування та доказового підтвердження ( відсутні будь-які фото, або відео матеріали). В ході судового розгляду справи також не надано належних доказів в підтвердження цієї обставини, тобто є недоведеним з боку суб`єкта владних повноважень, а тому в цій частині не обґрунтована вина позивача.

Окремо суд звертає увагу, що відповідно до доручення начальника УПП у м. Києві ДПП № 308вн/41/11/2/01-2019 від 23.01.2019, а саме розділу VIII визначено, що з метою захисту під час патрулювання життєво важливих органів людини від уражень вогнепальної та холодної зброї, чи осколкових часток вибухових пристроїв поліцейські забезпечують носіння засобу індивідуального захисту, а саме бронежилету 2 класу захисту.

Разом з тим, розділом ІХ цього ж доручення передбачено, що при оформленні працівниками патрульної поліції матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, при оформленні дорожньо-транспортних пригод, при регулюванні дорожнього руху та/або при безпосередньому знаходженні на проїжджій частині, останні мають знаходитись в світло відбиваючих жилетах.

За матеріалами службового розслідування, екіпаж Рубін – КН1 (Вовк, Котова) займався саме відпрацюванням виклику «ДТП без травмованих» та складенням відповідних матеріалів, а отже висновок щодо порушення позивачем розділу VIII доручення начальника УПП у м. Києві ДПП № 308вн/41/11/2/01-2019 від 23.01.2019 є необґрунтованим.

Щодо висновку про порушення позивачем пунктів 4, 5 розділу ІІ, пункту 2 розділу ІІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, розділу X доручення начальника УПП у м. Києві ДПП № 308вн/41/11/2/01-2019 від 23.01.2019, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 4 розділу ІІ Інструкції №1026 під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Інструкції №1026 включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов`язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки (пункт 2 розділу ІII Інструкції №1026).

Розділом Х доручення начальника УПП у м. Києві ДПП № 308вн/41/11/2/01-2019 від 23.01.2019 передбачено, що для забезпечення публічної безпеки і порядку поліцейські закріплюють на форменому одязі автоматичну фото і відеотехніку з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб.

За матеріалами службового розслідування встановлено, що згідно роздаточної відомості відеореєстраторів виданих під звіт портативний відеореєстратор був отриманий лише інспектором ОСОБА_2 , тоді як позивач взагалі не отримувала портативного відеореєстратора, що унеможливлює порушення позивачем пунктів 4, 5 розділу ІІ, пункту 2 розділу ІІІ Інструкції № 1026, розділу X доручення начальника УПП у м. Києві ДПП № 308вн/41/11/2/01-2019 від 23.01.2019, тобто порядку використання та експлуатації відеореєстратора.

За встановлених обставин, відповідач мав би притягнути позивача до відповідальності саме за неотримання (відмову в отриманні) портативного відеореєстратора, за умови законодавчо встановленого обов`язку його отримання кожним поліцейським.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень статті 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління патрульної поліції у місті Києві (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 9, код ЄДРПОУ 39856296) про скасування наказу в частині - задовольнити.

Скасувати пункт 2 наказу Управління патрульної поліції у місті Києві від 13.09.2021 № 95 "Про застосування дисциплінарного стягнення до лейтенанта поліції ОСОБА_2 та старшого сержанта поліції ОСОБА_1 ".

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у місті Києві (код ЄДРПОУ 39856296).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Шевченко О.В.