Рішення від 19 квітня 2026 р. у справі №320/18238/24 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2026 року м. Київ №320/18238/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" до Управління Північно офісу Держаудитслужби у Вінницькій області, Північного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось КП ВОК "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" з позовом до Управління Північно офісу Держаудитслужби у Вінницькій області , Північного офісу Держаудитслужби, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області, яке є структурним підрозділом Північного офісу Держаудитслужби, від 09.04.2024 про результати моніторингу спрощеної закупівлі за предметом Виконання робіт із здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта «Реконструкція схеми резервного підключення автотрансформатора АТ-2» код ДК 71247000-1 Нагляд за будівельними роботами оголошення про закупівлю №UA-2024-01-11-006612-a, ідентифікатор моніторингу № UA-M-2024-03-19-000038.

Позивач зазначає, що за результатами проведеного Управлінням Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області моніторингу закупівлі №UA-2024-01-11-006612-a (моніторинг №UA-M-2024-03-19-000038) 09.04.2024 було складено та оприлюднено висновок, яким встановлено порушення вимог частини 16 статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі». Позивач вважає вказаний висновок протиправним, оскільки висновок затверджений неналежним суб`єктом — начальником Управління, а не керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Позивач стверджує, що висновок не відповідає критеріям обґрунтованості, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України. На думку позивача фактично порушення відсутнє, оскільки замовник діяв відповідно до Інструкції ДП «Прозорро», яка дозволяє застосування механізму усунення невідповідностей, та сам відповідач у висновку визнав відсутність порушень щодо більшості аспектів закупівлі. Крім того, висновок містить суперечності та не враховує всі обставини. Позивач наголошує, що використання механізму усунення невідповідностей було правомірним та здійснено в межах чинного регулювання електронної системи закупівель.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач у відзиві на адміністративний позов заперечує проти його задоволення та зазначає про те, що державна аудиторська служба України реалізує свої повноваження як безпосередньо, так і через міжрегіональні територіальні органи, до складу яких входять відповідні управління, що діють як структурні підрозділи та здійснюють діяльність на підставі делегованих повноважень. Крім того, відповідач наголошує, що оскаржуваний висновок оформлено з дотриманням вимог чинного законодавства, зокрема він складений у формі електронного документа, підписаний кваліфікованим електронним підписом уповноваженої посадової особи, відповідає вимогам Порядку № 552 та містить усі передбачені структурні елементи. Разом із тим, відповідач вказує на наявність порушення у діях замовника, яке полягає у неправомірному застосуванні механізму усунення невідповідностей, оскільки такий механізм передбачений виключно для конкурентних процедур закупівель, визначених статтею 13 Закону України «Про публічні закупівлі», тоді як спрощена закупівля, що регулюється статтею 14 цього Закону, не передбачає можливості його застосування.

Позивач у відповіді на відзив додатково зазначає, що оскаржуваний висновок затверджено не керівником органу державного фінансового контролю чи його заступником, а начальником управління, що, на його думку, свідчить про істотне порушення процедури його прийняття та є підставою для визнання такого висновку протиправним. Крім того, позивач вказує, що відзив на позовну заяву підписано особою, яка не мала належних повноважень діяти від імені відповідача, у зв`язку з чим такий відзив не може вважатися належним процесуальним документом та не підлягає врахуванню судом. Також позивач наполягає на правомірності своїх дій, зазначаючи, що застосування механізму усунення невідповідностей прямо передбачено Інструкцією функціонування електронної системи закупівель Prozorro, а отже, його дії відповідали чинному законодавству та не можуть розцінюватися як порушення.

Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив зазначає, що представництво інтересів органу здійснюється у порядку самопредставництва, а повноваження відповідної посадової особи підтверджуються даними офіційних реєстрів, у зв`язку з чим доводи позивача щодо відсутності повноважень є безпідставними. Крім того, відповідач наголошує, що з 07.09.2023 органи державного фінансового контролю наділені повноваженнями здійснювати моніторинг спрощених закупівель, а відтак моніторинг спірної закупівлі, проведеної у 2024 році, здійснено правомірно. Водночас відповідач зазначає, що механізм усунення невідповідностей, передбачений законодавством, не застосовується до спрощених процедур закупівель, а отже, дії позивача щодо його використання суперечать вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» та є порушенням установленого порядку проведення закупівель.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

11.01.2024 комунальним підприємством «Київтеплоенерго» як замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» в електронній системі закупівель було оголошено спрощену закупівлю за ідентифікатором UA-2024-01-11-006612-a. Предметом зазначеної закупівлі визначено надання послуг з технічного нагляду за будівництвом за кодом ДК 021:2015 — 71247000-1.

У подальшому, під час розгляду поданих учасниками пропозицій, замовником 01.02.2024 та повторно 09.02.2024 через електронну систему закупівель розміщено повідомлення про усунення невідповідностей у поданих тендерних пропозиціях, чим учасникам було надано можливість виправити виявлені недоліки.

За результатами проведеної закупівлі 22.02.2024 між замовником та переможцем процедури укладено договір №3414/КТЕЦ-24 про надання відповідних послуг, строк дії якого визначено до 31.12.2024.

Разом з тим, 19.03.2024 Управлінням Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області видано наказ №24-з «Про початок моніторингу закупівель», яким, зокрема, прийнято рішення про проведення моніторингу вказаної закупівлі на підставі статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі».

За результатами проведеного моніторингу 09.04.2024 в електронній системі закупівель оприлюднено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, яким встановлено порушення замовником вимог законодавства у сфері публічних закупівель, що, на думку відповідача, полягало у неправомірному застосуванні механізму усунення невідповідностей у спрощеній закупівлі.

Не погоджуючись із зазначеним висновком, вважаючи його протиправним та таким, що порушує його права та інтереси, позивач звернувся до адміністративного суду з відповідним позовом про його скасування.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (далі - Положення №43), Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Підпунктом 3 пункту 4 Положення №43 закріплено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Пунктом 7 Положення №43 визначено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Згідно статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад встановлює Закон № 922-VIII (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), пунктом 14 частини першої статті 1 якого визначено, що моніторингом процедури закупівлі є аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Пунктом 18 частини першої статті 1 Закону №922-VIII визначено, що переможець процедури закупівлі - це учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.

За приписами пунктів 31, 32 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII визначено, що тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель; тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Згідно з частиною п`ятою статті 8 Закону №922-VIII протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

Приписами частини шостої статті 8 Закону №922-VIII передбачено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У частині десятій статті 8 Закону №922-VIII закріплено, що у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Відповідно до частини другої статті 22 Закону №922-VIII у тендерній документації зазначаються такі відомості:

1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій;

2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації», та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Для об`єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону;

3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону;

4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби);

5) кількість товару та місце його поставки;

6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги;

7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;

8) проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов;

9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами;

10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію. У разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі;

11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій;

12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції;

13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції;

14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій;

15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати);

16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати);

17) прізвище, ім`я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками;

18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг;

19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Тендерна документація може містити правила зазначення в договорі про закупівлю грошового еквівалента в національній чи іноземній валюті за офіційним курсом, установленим Національним банком України станом на дату проведення електронного аукціону (частина третя статті 22 Закону №922-VIII.

Статтею 31 Закону №922-VIII визначений виключний перелік випадків за наявності яких замовник відхиляє тендерну пропозицію, відповідно до частини першої якої Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо:

1) учасник процедури закупівлі: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону; не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства; зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п`ятнадцятою статті 29 цього Закону; не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції; не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей; не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного в частині чотирнадцятій статті 29 цього Закону; визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог частини другої статті 28 цього Закону;

2) тендерна пропозиція учасника: не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації; викладена іншою мовою (мовами), аніж мова (мови), що вимагається тендерною документацією; є такою, строк дії якої закінчився;

3) переможець процедури закупівлі: відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону; не надав копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) відповідно до частини другої статті 41 цього Закону; не надав забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо таке забезпечення вимагалося замовником.

Відповідно до частин першої, другої статті 16 Закону №922-VIII замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:

1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;

2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;

3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);

4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

Підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі визначені статтею 17 Закону №922-VIII, відповідно до частини першої якої замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо:

1) замовник має незаперечні докази того, що учасник процедури закупівлі пропонує, дає або погоджується дати прямо чи опосередковано будь-якій службовій (посадовій) особі замовника, іншого державного органу винагороду в будь-якій формі (пропозиція щодо найму на роботу, цінна річ, послуга тощо) з метою вплинути на прийняття рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі або застосування замовником певної процедури закупівлі;

2) відомості про юридичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення;

3) службову (посадову) особу учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією;

4) суб`єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів;

5) фізична особа, яка є учасником процедури закупівлі, була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов`язане з хабарництвом та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку;

6) службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яка підписала тендерну пропозицію (або уповноважена на підписання договору в разі переговорної процедури закупівлі), була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов`язане з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку;

7) тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов`язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника;

8) учасник процедури закупівлі визнаний у встановленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура;

9) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (крім нерезидентів);

10) юридична особа, яка є учасником процедури закупівлі (крім нерезидентів), не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень (у тому числі за лотом);

11) учасник процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції";

12) службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми;

13) учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім випадку, якщо такий учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого учасника.

Відповідно до частин третьої-шостої статті 17 Закону №922-VIII учасник процедури закупівлі в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції підтверджує відсутність підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством щодо відсутності підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі через електронну систему закупівель.

Замовник не вимагає від учасників документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 1 і 7 частини першої цієї статті.

Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель.

Переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель шляхом їх моніторингу, за результатами здійснення якого посадовою особою складається висновок про результати моніторингу закупівлі.

При виявленні порушень законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю у висновку здійснює його опис та зазначає про спосіб його усунення.

Отже, з метою усунення виявленого під час моніторингу порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель у висновку міститься вимога зобов`язального характеру, яка є обов`язковою для виконання.

Як встановлено судом, у межах спірних правовідносин позивачем — КП «Київтеплоенерго» — проведено спрощену закупівлю за ідентифікатором UA-2024-01-11-006612-a, під час якої замовником, зокрема 01.02.2024 та 09.02.2024, було розміщено повідомлення про усунення невідповідностей у пропозиціях учасників.

Так, позивачем було оприлюднено в електронній системі закупівель повідомлення з вимогами про усунення невідповідностей учасникам ФОП ОСОБА_1 щодо надання кваліфікаційного сертифікату відповідно до вимоги до предмета закупівлі та ТОВ «Проектстудія» щодо надання документів, що підтверджують повноваження посадової особи, статут та інші установчі документи щодо ТОВ «Проектстудія».

Разом з тим, за результатами проведеного відповідачем моніторингу закупівлі встановлено порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, яке, на думку відповідача, полягало у неправомірному застосуванні позивачем механізму усунення невідповідностей у процедурі спрощеної закупівлі.

Оцінюючи зазначені обставини, суд виходить з такого.

Відповідно до абзацу першого пункту 43 Особливостей, у разі якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, поданих у складі тендерної пропозиції, замовник має право розмістити повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей у визначений строк.

Разом з тим, як правильно зазначено відповідачем та підтверджується матеріалами справи, наведена норма регулює правовідносини, що виникають під час проведення процедур закупівель, визначених статтею 13 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу.

Натомість порядок проведення спрощеної закупівлі визначений статтею 14 Закону №922-VIII, яка не передбачає можливості застосування механізму усунення невідповідностей.

Суд звертає увагу, що законодавець чітко розмежовує поняття «закупівля» та «спрощена закупівля», а також відмінності у правовому регулюванні відповідних процедур, що прямо випливає зі змісту Закону №922-VIII.

Відповідно до частини тринадцятої статті 14 Закону №922-VIII замовник зобов`язаний відхилити пропозицію учасника у разі її невідповідності умовам оголошення та вимогам до предмета закупівлі, при цьому закон не передбачає можливості надання учаснику часу для усунення таких невідповідностей у межах спрощеної закупівлі.

Отже, встановлена невідповідність пропозиції учасника вимогам оголошення є самостійною підставою для її відхилення.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 39 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №904/5433/21.

Таким чином, суд погоджується з висновком відповідача про те, що застосування позивачем механізму усунення невідповідностей під час проведення спрощеної закупівлі суперечить вимогам абзацу першого пункту 43 Особливостей.

Щодо доводів позивача про правомірність його дій з огляду на положення Інструкції, затвердженої наказом ДП «ПРОЗОРРО» від 20.10.2022 №25, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, зазначена Інструкція є внутрішнім актом державного підприємства, що визначає порядок функціонування електронної системи закупівель, однак не є нормативно-правовим актом у розумінні законодавства та не встановлює обов`язкових правил поведінки для замовників.

Водночас відповідно до пункту 1 Особливостей замовники під час здійснення закупівель у період дії воєнного стану зобов`язані керуватися саме положеннями Закону України «Про публічні закупівлі» та Особливостями, як актами вищої юридичної сили.

Суд також враховує, що відповідно до статуту ДП «ПРОЗОРРО» повноваження генерального директора підприємства обмежуються організацією діяльності підприємства та не передбачають можливості прийняття нормативно-правових актів, обов`язкових для суб`єктів у сфері публічних закупівель.

Отже, посилання позивача на положення Інструкції як на підставу правомірності своїх дій є безпідставними.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що встановлені органом державного фінансового контролю порушення, відображені у висновку про результати моніторингу закупівлі, є підтвердженими належними та допустимими доказами.

Аналогічного висновку дійшов Шостий апеляційний адміністративний суд у постанові від 19.11.2024 у справі №620/5855/24.

Відтак, оскаржуваний висновок прийнято відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законом, з дотриманням вимог законодавства у сфері публічних закупівель.

Щодо зобов`язальних вимог відповідача у оскаржуваному висновку здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, колегія суддів керується наступним.

Статтями 2 та 5 Закону №2939-XII передбачено головні завдання органу державного фінансового контролю та порядок здійснення контролю за дотримання законодавства про закупівлі. На виконання поставлених завдань орган державного фінансового контролю має право, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства (пункт 7 статті 10 Закону №2939-XII).

З метою реалізації наданих Законом №2939 повноважень орган державного фінансового контролю вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства (пункт 3 частини 1 статті 8 Закону № 922-VIII).

Зобов`язання щодо усунення порушення визначається органом державного фінансового контролю з урахуванням всіх обставин, що мають значення для його прийняття, а також з урахуванням суті та змісту порушення, реальної можливості його усунення.

Так, за наслідками проведення моніторингу закупівлі UA-2024-01-11-006612-a встановлено порушення абзацу першого пункту 43 Особливостей та пункту 1 частини 13 статті 14 Закону № 922-VIII, у зв`язку з чим Управління зобов`язало замовника здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Виходячи із структури та змісту частини сьомої статті 7-1 Закону №922-VIII саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.

Також із приписів Закону №922-VIII вбачається, що на відповідача покладений обов`язок зазначити варіанти правомірної поведінки, тобто замовнику дається право вибору: вжити заходів щодо розірвання договору, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, надати аргументовані заперечення, інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

Варіант усунення порушення шляхом розірвання договору направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан. У разі недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у оголошенні замовника, останній на вимогу Закону № 922-VIII та Особливостей повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору взагалі неможливим.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону №922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому не відхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору, є підставою для розірвання такого договору.

Як вбачається зі змісту Висновку, відповідач конкретизував, які саме заходи повинен вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність.

Аналогічні висновки висловив Верховний Суд у постановах від 26 жовтня 2022 року (справа № 420/693/21), від 10 листопада 2022 року (справа № 200/10092/20), від 24 січня 2023 року (справа № 280/8475/20), від 31 січня 2023 року (справа № 260/2993/21), від 28 вересня 2023 року (справа №140/13717/21).

Відповідно до ч.5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд, перевіряючи доводи позивача щодо протиправності висновку з підстав його підписання неналежною посадовою особою, зазначає таке.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що висновок про результати моніторингу закупівлі затверджено не керівником органу державного фінансового контролю чи його заступником, а начальником управління, що, на думку позивача, свідчить про порушення вимог частини шостої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі».

Оцінюючи наведені доводи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини шостої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» за результатами проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає висновок, який підписується та затверджується у встановленому порядку.

Разом з тим, наведена норма не містить імперативної вимоги щодо обов`язкового затвердження такого висновку виключно керівником органу державного фінансового контролю, а підлягає застосуванню з урахуванням системного тлумачення законодавства, що регулює діяльність відповідного органу.

Судом встановлено, що Державна аудиторська служба України здійснює свої повноваження як безпосередньо, так і через міжрегіональні територіальні органи, що прямо передбачено положеннями законодавства, яке регулює діяльність органів державного фінансового контролю.

Водночас відповідні територіальні органи, у тому числі управління Північного офісу Держаудитслужби, є структурними підрозділами, на які покладено реалізацію повноважень органу державного фінансового контролю у визначеному регіоні.

З матеріалів справи вбачається, що спірний висновок підписано та затверджено посадовою особою — заступником керівника (або іншою уповноваженою посадовою особою) відповідного структурного підрозділу, яка діяла в межах наданих їй повноважень.

При цьому суд враховує, що внутрішні організаційно-розпорядчі акти Держаудитслужби передбачають розподіл повноважень між керівником та його заступниками, а також іншими посадовими особами, уповноваженими на здійснення функцій державного фінансового контролю, у тому числі щодо підписання та затвердження документів за результатами моніторингу закупівель.

Доказів того, що особа, яка підписала оскаржуваний висновок, не мала відповідних повноважень, позивачем суду не надано.

Натомість сам по собі факт підписання висновку не керівником органу, а уповноваженою посадовою особою структурного підрозділу не свідчить про протиправність такого висновку, оскільки законодавство не встановлює виключної компетенції керівника щодо затвердження відповідних документів.

Суд також виходить із того, що правова природа висновку про результати моніторингу закупівлі полягає у фіксації встановлених під час контролю обставин та наданні обов`язкових до розгляду вимог, а не у прийнятті владного рішення у формі індивідуального акта, що змінює або припиняє права чи обов`язки особи, що також обумовлює можливість його підписання уповноваженими посадовими особами відповідного органу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржуваний висновок підписано та затверджено належною посадовою особою, яка діяла в межах наданих повноважень, а доводи позивача щодо порушення вимог законодавства в цій частині є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи викладене, підстав для визнання протиправним та скасування висновку з мотивів його підписання неналежною особою суд не вбачає.

За цих обставин суд вважає, що спірний висновок відповідача є таким, що відповідає критеріям, визначеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є правомірним та підстави для його скасування судом відсутні.

Беручи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, виходячи із заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Питання розподілу судових витрат, відповідно до норм статті 139 КАС України, судом не вирішується з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.