Рішення від 21 квітня 2026 р. у справі №240/3519/26 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року м. Житомир справа № 240/3519/26

категорія 108120000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Окис Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом Комунального некомерційного підприємства «Житомирська багатопрофільна опорна лікарня» Новогуйвинської селищної ради до Північного офісу Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку,

установив:

30 січня 2026 року Комунальне некомерційне підприємство «Житомирська багатопрофільна опорна лікарня» Новогуйвинської селищної ради (далі – позивач, Лікарня) звернулося з позовом до суду, в якому просить визнати протиправними та скасувати висновок Північного офісу Державної аудиторської служби України (далі – відповідач, Північний офіс Держаудитслужби) про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2025-12-09-013784-a від 16 січня 2026 року.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржуваний висновок є протиправним і таким, що прийнятий з перевищенням повноважень, із порушенням принципів пропорційності, правової визначеності та належного урядування, у зв`язку з чим підлягає скасуванню. Наголошує, що орган державного фінансового контролю не навів, які саме норми Закону України «Про публічні закупівлі» або Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178 з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі – Особливості) були порушені по суті, не зазначив: 1) у чому саме полягає невідповідність інформації, включеної до тендерної документації, вимогами законодавства; 2) які конкретні положення тендерної документації суперечать нормам чинного законодавства; 3) які правові наслідки така «невідповідність» спричинила або могла спричинити. Зауважує, що нормативно-правові акти, викладені у попередніх редакціях, залишаються чинними, якщо вони не скасовані. Постанови Кабінету Міністрів України, якими вносилися зміни до Особливостей та підзаконного регулювання (у тому числі № 952, № 382, № 1067), не містять положень про скасування попередніх норм у цілому, а мають характер уточнення, деталізації або доповнення правового регулювання. Таким чином, попередні редакції норм, які не були прямо виключені або визнані такими, що втратили чинність, залишаються складовою чинного правового регулювання і використання замовником положень, сформульованих у попередніх редакціях нормативних актів, саме по собі не свідчить про будь-які порушення, якщо такі положення не суперечать чинним нормам. До того ж Закон не вимагає буквального «переписування» норм у тендерну документацію, а саме по собі формулювання положень тендерної документації не є порушенням, якщо вони не призводять до порушення прав учасників та не суперечать імперативним нормам закону. Таким чином, висновок відповідача в частині встановлення невідповідності тендерної документації вимогам абзацу 1 частини 3 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» та абзацу 1 пункту 28 Особливостей, на переконання позивача, є немотивованим та носить декларативний характер, не містить конкретизації складу порушення, внаслідок того, що ґрунтується на помилковому тлумаченні дії нормативних актів у часі та ігнорує чинність норм, викладених в передній редакціях за відсутності їх скасування. Покликаючись на зазначення в оголошенні про проведення процедури закупівлі числового вираження кількості послуг, а також відсутність у Законі України «Про публічні закупівлі» універсального числового формату кількісного показника, який однаково застосовується до всіх видів предметів закупівлі, стверджує, що вимога відповідача щодо обов`язкового числового відображення кількості послуг у вигляді окремого показника є надуманою та такою, що не випливає ані зі статті 22 названого Закону, ані з Особливостей. Стверджує, що висновком відповідача про порушення замовником пункту 43 Особливостей з мотивуванням того, що замовник «не виявив та не оприлюднив повідомлення з вимогою про усунення невідповідності», є юридично необґрунтованим, базується на неправильному тлумаченні норми права та не підтверджений встановленням фактичних обставин, необхідних для констатації порушення. Пункт 43 Особливостей не містить самостійної вимоги «виявляти» невідповідності, а також не покладає на замовника відповідальність за саме по собі «невиявлення» обставин, які суб`єктивно вважаються порушенням органом контролю. Таким чином, неоприлюднення повідомлення саме по собі не може вважатися порушенням, якщо відсутній первинний юридичний факт – виявлення замовником невідповідності. Акцентує увагу, що ані Закон України «Про публічні закупівлі», ані Особливості, не містять норм, які б зобов`язували замовника включати до тендерної документації лише «релевантні» підстави зміни істотних умов договору або забороняли включення окремих пунктів пункту 19 Особливостей залежно від того, чи є предметом закупівлі товар, роботи або послуги або покладали на замовника обов`язок «відбирати» або «фільтрувати» підстави зміни істотних умов договору. Отже, твердження відповідача про необхідність виключення окремих підстав з тендерної документації не має нормативного підґрунтя та є результатом довільного тлумачення закону. Також зазначає, що зобов`язуючи замовника забезпечити притягнення осіб до дисциплінарної або матеріальної відповідальності за формальні порушення, які, за власним визнанням відповідача, не вплинули на результати закупівлі та не потребують усунення, відповідач, на переконання позивача, порушив принцип пропорційності втручання, який є складовою принципу верховенства права та гарантується статтею 6 і статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Закон не надає відповідачу повноважень зобов`язувати замовника застосовувати дисциплінарні стягнення або визначати вид відповідальності та підміняти роботодавця у кадрових питаннях. До того ж, оскільки в ході моніторингу не встановлено фактів заподіяння прямої матеріальної шкоди бюджету, вимога про «забезпечення матеріальної відповідальності» є завідомо незаконною, оскільки відсутня сама підстава для такої відповідальності (об`єкт правопорушення).

Ухвалою суду від 16 лютого 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

05 березня 2026 року до суду надійшов відзив, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вказує, що відповідно до пункту 3 частини 2 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» в тендерній документації повинна бути зазначена інформація, зокрема, про кількісні характеристики предмета закупівлі. Однак, у порушення вимог наведеної норми тендерна документація позивача, а саме технічна специфікація (Додаток № 3 до тендерної документації), не містить інформації про кількісні характеристика предмета закупівлі. Стверджує, що положення частини 3 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» та пункту 28 Особливостей покладають на замовника обов`язок забезпечити повну та актуальну відповідність змісту тендерної документації чинному нормативному регулюванню. Вказані норми є імперативними та не передбачають можливості їх розширеного або дискреційного тлумачення. Так, замовником в пункті 4 розділу V тендерної документації зазначено підстави відмови учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах. Проте, такі наведені без урахування змін, внесених постановами Кабінету Міністрів України від 01 вересня 2023 року № 952 (вступають в силу з 07 вересня 2023 року) та від 02 квітня 2024 року № 382 (вступають в силу з 09 квітня 2024 року), тобто які на момент затвердження тендерної документації вже набрали чинності та підлягали обов`язковому застосуванню. Так само, замовником в пунктах 3 та 4 розділу VI тендерної документації зазначено підстави внесення змін до істотних умов договору про закупівлю без урахування змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 01 вересня 2025 року № 1067 (вступають в силу з 04 вересня 2025 року). Зауважує, що моніторингом установлено відсутність у наданій учасником ТОВ «Здоров`я 24» у складі тендерної пропозиції довідці від 11 грудня 2025 року № 7 інформації щодо керівництва (посада, ім`я, по-батькові, телефон для контактів), чим не дотримано вимоги пункту 1.3 Додатку № 1/1 до тендерної документації. Однак, така невідповідність не була виявлена під час розгляду тендерної пропозиції та відповідно до приписів пункту 43 Особливостей не розміщено повідомлення з вимогою про усунення такої невідповідності. Акцентує увагу на позиціях Верховного Суду про те, що зобов`язання органом державного фінансового контролю позивача щодо розгляду питання про притягнення винних працівників до відповідальності саме по собі не створює жодних негативних наслідків для позивача, оскільки не зобов`язує його прийняти конкретне рішення. В силу вимог пункту 15 частини 1 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» орган державного фінансового контролю наділений лише правом ініціювання питання щодо притягнення до відповідальності винних у допущених порушеннях осіб. Водночас питання виявлення осіб, винних у порушеннях, зазначених в спірному висновку, та встановлення достатності підстав для притягнення їх відповідальності, є прерогативою позивача.

На підставі частини 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

За результатами вивчення поданих сторонами документів, суд установи, що 09 грудня 2025 року Лікарнею оголошено процедуру закупівлі «Медична інформаційна система у формі онлайн – доступу», ID: UA-2025-12-09-013784-a.

20 грудня 2025 року відбулося розкриття тендерних пропозицій, за наслідками чого з`ясовано, що участь у закупівлі взяв один учасник – ТОВ «Здоров`я 24».

Оскільки тендерна пропозиція учасника відповідала вимогам тендерної документації, а підстави для її відхилення були відсутні, рішенням уповноваженої особи Лікарні ТОВ «Здоров`я 24» визначено переможцем процедури закупівлі.

24 грудня 2025 року позивачем розміщено повідомлення про намір укласти договір.

29 грудня 2025 року виконуючим обов`язки начальника Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області, відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», зважаючи на пункт 23 Особливостей, підпункту 2 пункту 5 Положення про Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області, затвердженого наказом Північного офісу Держаудитслужби від 20 жовтня 2016 року №18 (зі змінами), підписано наказ №115-3 «Про початок моніторингу процедур закупівель / закупівель». У додатку до цього наказу під пунктом 9 зазначено унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі UA-2025-12-09-013784-a.

Під час проведення моніторингу в електронній системі закупівель розміщено запити замовнику про надання пояснень.

31 грудня 2025 року, 02 та 16 січня 2026 року позивач розмістив свої пояснення.

16 січня 2026 року в електронній системі закупівель опубліковано висновок про результати моніторингу закупівлі Північного офісу Держаудитслужби з названого вище предмета закупівлі.

Як убачається з висновку, за результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо відповідності вимог тендерної документації вимогам законодавства у сфері закупівель встановлено, що тендерна документація не відповідає нормам пункту 3 частини 2, абзацу 1 частини 3 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» та абзацу 1 пункту 28 Особливостей. За результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо розгляду тендерної пропозиції учасника ТОВ «Здоров`я 24» встановлено порушення вимог пункту 43 Особливостей.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» зобов`язано позивача здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому та забезпечити притягнення до дисциплінарної або матеріальної відповідальності осіб, якими допущені порушення, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Не погодившись із названим висновком, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року №2939-XII з наступними змінами та доповненнями у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі – Закон України №2939-ХІІ).

Згідно з частиною 1 статті 1 цього Закону здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі – орган державного фінансового контролю).

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року №868 «Про утворення Державної аудиторської служби України», яка набрала чинності 03 листопада 2015 року, утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43 (далі – Положення №43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Пунктом 9 Положення №43 визначено, що Держаудитслужба в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує та контролює їх виконання.

Згідно пункту 7 цього Положення Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Наказом Держаудитслужби від 02 червня 2016 року №23 затверджене, зокрема, Положення про Північний офіс.

Відповідно до пункту 1 цього Положення, у редакції на час виникнення спірних правовідносин, Північний офіс Держаудитслужби (далі – Офіс) підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом.

У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління у Вінницькій, Житомирській, Черкаській, Чернігівській областях.

Управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальної одиниці за їх місцезнаходженням відповідно.

У місті Києві та на території Київської області реалізацію державного фінансового контролю здійснює апарат Офісу.

На території інших адміністративно-територіальних одиниць Офіс та управління здійснюють реалізацію державного фінансового контролю за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників.

Відповідно до підпункту 18 пункту 11 цього Положення начальник Північного офісу затверджує положення про структурні підрозділи Офісу, в тому числі про управління.

На реалізацію наведеної правової норми 16 жовтня 2016 року наказом №18 затверджено Положення про Управління Північного офісу Держаудитслужби.

Згідно підпункту 2 пункту 5 цього Положення у редакції на час виникнення спірних правовідносин Управління з метою організації своєї діяльності видає накази з основної діяльності про початок моніторингу закупівлі.

Відповідно до статті 5 Закону України №2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначає Закон України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року №922-VIII з наступними змінами та доповненнями у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі – Закон України №922-VIII), метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

16 серпня 2022 року Верховної Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та інших законодавчих актів України щодо здійснення оборонних та публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» №2526-ІХ, який набрав чинності з 10 вересня 2022 року, пунктом 2 якого розділ Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №922-VIII доповнено пунктом 37 такого змісту: «Установити, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.».

На реалізацію наведеної бланкетної норми 12 жовтня 2022 року Уряд прийняв постанову №1178, якою затвердив Особливості.

Згідно пункту 2 Особливостей терміни у них вживаються у значенні, наведеному в Законі України №922-VIII, постановах Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року №166 «Про затвердження Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків» та від 14 вересня 2020 року №822 «Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу».

Статтею 1 Закону України №922-VIII визначено поняття, які застосовуються для цілей зазначеного закону, зокрема: моніторинг закупівлі – аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до статті 8 цього Закону, моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі – органи державного фінансового контролю). Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання. Моніторинг закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини 4 статті 22 цього Закону.

Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

З огляду на викладене, ураховуючи виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель, суд приходить до висновку, що відповідач мав повноваження на проведення моніторингу процедури закупівлі за номером ID: UA-2025-12-09-013784-а.

Повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі – висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Замовник має право протягом 3 робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.

Протягом 5 робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Суд зауважує, що згідно приписів частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Надаючи оцінку висновку про допущення позивачем порушення вимог пункту 3 частини 2, абзацу 1 частини 3 статті 22 Закону України №922-VIII та абзацу 1 пункту 28 Особливостей, суд зауважує на таке.

Пунктом 31 частини 1 статті 1 Закону України №922-VIII визначено, що тендерна документація – документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.

Згідно приписів статті 22 названого Закону тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

Перелік відомостей, що має містити тендерна документація, закріплений у частині 2 названої правової норми.

Згідно пункту 3 цієї частини у тендерній документації зазначається інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби – плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі).

Тим часом, за результатами дослідження судом Додатку № 3 до тендерної документації, який розміщений на державній електронній системі публічних закупівель – Prozorro (https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2025-12-09-013784-a ) та містить технічну специфікацію, у розділі 1, який має найменування «постачання програмного забезпечення «Програмний комплекс Медична інформаційна система «______», у стовпці «Кількість» проставлений прочерк.

Отже тендерна документація позивача не містить інформації про необхідні кількісні характеристики предмета закупівлі.

Покликання позивача на те, що чинними нормативно-правовими актами не визначено універсального числового формату кількісного показника, який однаково застосовується до всіх видів предметів закупівлі, на переконання суду не спростовує наведену вище вимогу.

Так само не звільняє замовника від виконання зазначеного обов`язку і той факт, що кількісні показники предмета закупівлі зазначені в оголошенні.

Як слушно зауважує відповідач заповнення оголошення про проведення торгів та оформлення тендерної документації є різними діями, які замовник повинен вчинити відповідно до вимог Закону України №922-VIII. Саме тому виконання однієї, не звільняє такого від виконання іншої.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28 грудня 2022 року у справі № 160/2000/20.

Підсумовуючи наведене суд приходить до висновку, що порушення позивачем вимог пункту 3 частини 2 статті 22 Закону України №922-VIII знайшли своє підтвердження.

Надаючи оцінку висновку про допущення позивачем порушення вимог абзацу 1 частини 3 статті 22 Закону України №922-VIII, суд звертає увагу на таке.

Під час моніторингу відповідачем установлено, що в пункті 4 розділу V тендерної документації зазначено підстави для відмови учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах без урахування змін, внесених постановами Кабінету Міністрів України від 01 вересня 2023 року № 952 та від 02 квітня 2024 року № 382, а в пунктах 3 та 4 розділу VI тендерної документації зазначено підстави внесення змін до істотних умов договору про закупівлю без урахування змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 01 вересня 2025 року № 1067.

Слід наголосити, що відповідно до пунктів 2 частини 2 статті у тендерній документації зазначаються: підстави, встановлені статтею 17 цього Закону та проєкт договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

Положення статті 17 Закону України №922-VIIІ містять підстави для відмови участі у процедурі закупівлі.

Пунктом 28 Особливостей закріплено, що тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону України №922-VIIІ з урахуванням цих особливостей.

Згідно абзацу 5 цього пункту у тендерній документації відомості, наведені у пункті 2 частини 2 статті 22 Закону України №922-VIIІ, визначаються відповідно до вимог, зазначених в абзацах 6 – 9 цього пункту.

Абзац 8 тим часом закріплює, що у тендерній документації зазначаються підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені пунктом 47 цих особливостей, та інформація про спосіб підтвердження відсутності підстав для відхилення.

Аналізуючи наведені положення суд висновує, що на момент виникнення спірних правовідносин пункт 28 Особливостей зобов`язував замовника зазначити у тендерній документації підстави для відмову у відкритих торгах саме у відповідності до пункту 47 Особливостей, а також проєкт договору про закупівлю з обов`язком зазначенням порядку зміни його умов.

Моніторингом установлено та не заперечує сам позивач, що пункт 4 розділу V тендерної документації, а також пункти 3 і 4 розділу VІ тендерної документації не враховують змін, внесених до пунктів 47 та 19 Особливостей.

Наведене, на переконання суду, дає підстави для висновку, що позивач допустив порушення вимог абзацу 1 пункту 28 Особливостей.

При цьому висновок відповідача про допущення позивачем порушення вимог абзацу 1 частини 3 статті 22 Закону України №922-VIII суд уважає помилковим, оскільки такий містить саме дозвіл розмістити у тендерній документації іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. За відсутності зобов`язального характеру правові підстави для твердження про порушення наведеної правової норми відсутні.

Перевіряючи висновок відповідача про порушення позивачем вимог пункту 43 Особливостей, суд уважає за необхідне зазначити таке.

Пунктом 1.3 Додатку № 1/1 до тендерної документації встановлено вимогу щодо надання учасником у складі тендерної пропозиції довідки в довільній формі, яка повинна містити відомості про учасника, зокрема, інформацію про керівництво (посада, ім`я, по-батькові, телефон для контактів). На виконання вказаних вимог учасником ТОВ «Здоров`я 24» у складі тендерної пропозиції надано довідку з відомостями про учасника від 11 грудня 2025 року № 7. Однак у такій відсутня інформація щодо керівництва (посада, ім`я, по-батькові, телефон для контактів), чим не дотримано вимоги пункту 1.3 Додатку № 1/1 до тендерної документації.

За результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо розгляду тендерної пропозиції учасника ТОВ «Здоров`я 24» відповідачем встановлено, що у порушення вимог пункту 43 Особливостей позивач не виявив та не розмістив в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення вищезазначеної невідповідності, чим не надав можливість учаснику ТОВ «Здоров`я 24» усунути таку невідповідність в інформації та/або документах у складі своєї тендерної пропозиції.

Заперечуючи такий висновок відповідача Лікарня зазначає, що зазначена невідповідність під час вивчення тендерної пропозиції учасника виявлена не була, а тому, на переконання позивача, у нього не виникло обов`язку розмістити повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.

Надаючи правову оцінку твердженню позивача, суд уважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до пункту 41 Особливостей розгляд та оцінка тендерних пропозицій здійснюються відповідно до статті 29 Закону України №922-VIII (положення частин 2, 12, 16, абзаців 2 і 3 частини 15 статті 29 Закону не застосовуються) з урахуванням положень пункту 43 цих Особливостей.

Частиною 9 статті 29 Закону України №922-VIII закріплено, що після оцінки тендерних пропозицій/пропозицій замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі тендерну пропозицію/пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною.

Отже, наведеною правовою нормою зобов`язано замовника перевірити відповідність тендерної пропозиції вимогам тендерної документації.

Однак, у розглядуваній ситуації позивач не виконав такий обов`язок належним чином, що мало наслідком не виявлення факту недотримання учасником тендеру вимог пункту 1.3 Додатку № 1/1 до тендерної документації, а саме відсутність у довідці довільної форми, яка повинна містити відомості про учасника, зокрема, інформації про керівництво (посада, ім`я, по-батькові, телефон для контактів).

Саме невиконання такого обов`язку спричинило висновок відповідача про порушення Лікарнею вимог пункту 43 Особливостей.

Помилкове зазначення у оскаржуваному висновку пункту Особливостей, на переконання суду, не заперечує факту виявленого порушення, допущеного позивачем.

Надаючи правову оцінку способу усунення виявленого порушення, визначеного у оскаржуваному висновку, суд зауважує на таке.

Відповідно до частини 8 статті 8 Закону України №922-VIII протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

При цьому названою правовою нормою також визначено порядок дій замовника державної закупівлі, в разі виявлення за наслідками проведення моніторингу порушень чинного законодавства при здійсненні державної закупівлі. Законодавцем диспозитивно визначено варіанти правомірної поведінки замовника при усунені порушень, зазначених у висновку, зокрема, шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументованих заперечень до висновку, або інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Тобто, виходячи із структури та змісту частини 8 статті 8 Закону України № 922-VIII саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.

Ураховуючи викладене, Законом України № 922-VIII на відповідача покладений обов`язок зазначити три варіанти правомірної поведінки, тобто замовнику дається право вибору: щодо недопущення виявлених порушень у подальшому, зокрема, шляхом притягнення до дисциплінарної або матеріальної відповідальності осіб, якими допущені порушення, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, надати аргументовані заперечення, інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

Варіант усунення порушення шляхом притягнення до дисциплінарної або матеріальної відповідальності осіб, якими допущені порушення, направлений на недопущення у майбутньому таких порушень.

Суд також звертає увагу на те, що визначений у спірному висновку спосіб усунення виявлених порушень, у цій конкретній ситуації, відповідає завданню здійснення державного фінансового контролю та направлений на усунення причин, які призвели до виявлених порушень та недопущення їх вчинення у подальшому.

У цьому контексті суд зазначає, що згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 30 березня 2023 року у справі № 420/11945/21 та від 30 серпня 2024 року у справі 480/2102/22, застосований органом державного фінансового контролю спосіб усунення виявлених порушень «здійснити заходи щодо недопущення виявлених порушень у подальшому», є превентивним заходом, що не вимагає розірвання договірних відносин. Така вимога відповідача скерована на дотримання в подальшому вказаних правових норм під час проведення закупівель.

Такий підхід узгоджується також із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 15 червня 2023 року у справі № 160/15844/22, від 21 грудня 2023 року у справі № 160/18147/22 та від 08 квітня 2024 року у справі № 160/1851/23.

Окрім того, суд зауважує, що зобов`язання позивача здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема, шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення саме по собі не створює жодних негативних наслідків для позивача, оскільки не зобов`язує його прийняти конкретне рішення.

Такий висновок суду узгоджується з позицією Шостого апеляційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 23 квітня 2024 року у справі №620/6884/23 та Верховного Суду, викладеною у поставах від 30 листопада 2023 року у справі №160/20811/22 та від 30 серпня 2024 року у справі 480/2102/22.

За цих обставин суд уважає, що спірний висновок відповідача є таким, що відповідає критеріям, визначеним у частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є правомірним та підстави для його скасування судом відсутні.

У контексті оцінки решти доводів позивача слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, пункт 29).

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у цій справі.

Підсумовуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2025-12-09-013784-a від 16 січня 2026 року є правомірним, а тому підстави для його скасування відсутні.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд ураховує, що особі, що не є суб`єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову витрати не відшкодовуються.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні позову Комунальному некомерційному підприємству «Житомирська багатопрофільна опорна лікарня» Новогуйвинської селищної ради відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене протягом 30 днів з дати його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Т.О. Окис

22.04.26