Рішення від 20 квітня 2026 р. у справі №240/18344/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 року м. Житомир справа № 240/18344/25

категорія 106030200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправими дій, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, в якій з урахуванням уточненої позовної заяви просить:

- визнати протиправною бездіяльність командування Військової частини НОМЕР_1 щодо не включення до звіту про здійснення відрахування та виплати відносно ОСОБА_2 у графі "нарахована заробітна плата, інші доходи (виплати)" - 100 000 грн додаткової винагороди;

- зобов`язати відповідача нарахувати та включити у звіт про здійснені відрахування та виплати відносно ОСОБА_2 у графі "нарахована заробітна плата, інші доходи (виплати)" - 100 000 грн додаткової винагороди, який подати до Житомирського відділу ДВС у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що в провадженні територіального органу державної виконавчої служби на примусовому виконанні перебуває рішення суду про стягнення з ОСОБА_2 , який проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 щодо стягнення аліментів на утримання їх неповнолітніх дітей. Пояснює, що під час виконання бойового завдання у складі Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 зник безвісти, що підтверджується відповідним сповіщенням сім`ї. Вважає, що Військовою частиною НОМЕР_1 (далі - відповідач, Військова частина) неправильно визначено суму грошового забезпечення, з якого здійснюються щомісячні відрахування аліментів на утримання їх неповнолітніх дітей, оскільки до його складу не включено додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 №168 (далі - Постанова № 168). Вважає бездіяльність відповідача необґрунтованою та такою, що суперечить чинному законодавству та є протиправною. За таких обставин, просила позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою від 06.08.2025 відкрите провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.

20.08.2025 від представника відповідача надійшов до суду відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на їх безпідставність. Вважає, що Кабінет Міністрів України, врегульовуючи питання виплати додаткових винагород, передбачених постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 № 168, зокрема підстав та умов їх виплати, їх розмірів, конкретизувавши вищевказаними актами їх приналежність виключно до одноразових видів грошового забезпечення, встановлюючи їх приналежність до виплат, що не мають постійного характеру або інших випадків, передбачених законом, які виплачуються по факту здійснення кожного конкретного заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Приймаючі постанову "Про внесення зміни до пункту 8 переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб" від 11.11.2022 № 1263 визначив, що вищезазначена додаткова винагорода не має постійного характеру, а тому не підлягає включенню до грошового забезпечення, з якого підлягають утриманню аліменти.

На думку позивача вказана бездіяльність відповідача свідчать про порушення принципів справедливості, правової визначеності, рівного підходу до службовців, які зазнали поранень під час бойових дій, що слугувало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Положенням ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд вказує наступне.

Встановлено, що у цивільній справі № 293/286/20 видано судовий наказ Черняхівського районного суду Житомирської області від 28.02.2020, яким наказано стягувати з ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, із дня подання заяви, тобто 14.02.2020 та до досягнення старшою дитиною повноліття, що підтверджується вказаним наказом.

Рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 01.06.2020 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. Визначено місце проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з матір`ю - ОСОБА_1 . Зазначені факти підтверджуються вказаним рішенням.

Відповідно до рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 29.06.2023 збільшено розмір аліментів, які стягувались з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно - на одну третю заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, до досягнення дітьми повноліття, але не менше 50% прожиткового мінімуму встановленого на кожну дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили до досягнення дітьми повноліття, що підтверджується вищевказаним рішенням. Стягнення аліментів відповідно до судового наказу Черняхівського районного суду Житомирської області від 28.02.2020 виданого у справі № 293/286/20 припинено.

На підставі зазначеного судового рішення видано виконавчий лист № 293/747/23 від 03.08.2023 відкрите виконавче провадження та звернено стягнення на доходи боржника ОСОБА_2 , що підтверджується листом Житомирського ВДВС № 5608 від 19.05.2025.

У ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_2 з 05.02.2023 проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою № 2749 від 24.03.2023.

10.11.2023 під час виконання бойового завдання у складі підрозділу в районі населеного пункту Новопрокопівка Запорізької області, ОСОБА_2 зник безвісти, що підтверджується сповіщенням сім`ї від 16.11.2023 № 9/4833 та повідомленням від 11.10.2024 № 9/5040.

На адвокатський запит щодо обрахунку аліментів у виконавчому провадженні № 72836948 Військова частина НОМЕР_1 відповіді не надала.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на наступне.

Згідно з частиною першою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) порядок стягнення аліментів визначається законом.

Статтею 73 Закону № 1404-VIII визначено перелік коштів, на які не може бути звернено стягнення.

Відповідно до ч.1 ст. 73 Закону № 1404-VIII стягнення не може бути звернено на такі виплати: 1) вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника; 2) компенсацію працівнику витрат у зв`язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням; 3) польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних; 4) матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю;5) допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами; 6) одноразову допомогу у зв`язку з народженням дитини; 7) допомогу при усиновленні дитини; 8) допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; 9) допомогу на дітей одиноким матерям; 10) допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв`язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом; 11) допомогу на лікування; 12) допомогу на поховання; 13) щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення; 14) дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.

Пунктом 3 частини 2статті 73 Закону № 1404-VIII передбачено, що стягнення не здійснюється також із сум вихідної допомоги в разі звільнення (виходу у відставку) з військової служби, служби в поліції та Державної кримінально-виконавчої служби України, а також грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами ст. 81 Сімейного кодексу України перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1993 № 146 затверджено Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб (далі - Перелік).

Пунктом 8 зазначеного Переліку (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022) передбачено, що з військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Держспецзв`язку, Держприкордонслужби, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, БЕБ, служби цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби, співробітників Служби судової охорони утримання аліментів провадиться з усіх видів грошового забезпечення, крім грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та інших випадків, передбачених законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1263, яка набула чинності 16.11.2022, внесено зміни до пункту 8 Переліку. Цією постановою доповнено його після слів "з усіх видів грошового забезпечення" словами "інших виплат, установлених законодавством, зокрема додаткової винагороди, яка виплачується за період воєнного стану".

Аналіз викладених норм, дає підстави для висновку, що зміненим пунктом 8 згаданого Переліку (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1263) встановлено, що з військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Держспецзв`язку, Держприкордонслужби, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, БЕБ, служби цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби, співробітників Служби судової охорони утримання аліментів провадиться з усіх видів грошового забезпечення, інших виплат, установлених законодавством, зокрема додаткової винагороди, яка виплачується на період воєнного стану, крім грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та інших випадків, передбачених законом.

У той час, основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі Закон № 2011-ХІІ, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ, дія якого, в силу приписів п. 1 ч.1 ст. 3 цього Закону, поширюється в тому числі на військовослужбовців Збройних Сил України, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною 2 статті 9 Закону № 2011-XII установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з абзацами 1-2 частини 4 статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні постановлено ввести воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Строк дії воєнного стану в Україні був продовжений з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб згідно з Указом Президента від 14.03.2022 № 133/2022, надалі іншими Указами цей строк продовжений до сьогоднішнього дня.

Одночасно із введенням воєнного стану, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указом Президента України № 69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Цим же Указом надано доручення Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.

При цьому, на виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та від 24.02.2022 № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 168.

Відповідно до абз.3 п.1-2 Постанови № 168 відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які: захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення).

У той час, у постанові від 26.06.2025 у справі № 200/5237/22 Верховний Суд зазначив, що, згідно з ч.1 статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", порядок стягнення аліментів визначається законом. Статтею 73 цього Закону встановлено вичерпний перелік видів доходів, на які не може бути звернено стягнення, зокрема й у межах аліментних зобов`язань. У цьому зв`язку заслуговує на увагу положення пункту 3 ч.2 ст. 73 цього Закону, згідно з яким стягнення не здійснюється із сум грошового забезпечення, що не має постійного характеру, а також в інших випадках, передбачених законом. Отже, законодавець чітко визначив обмеження щодо доходів, із яких може проводитися стягнення аліментів, виключивши з цього переліку, зокрема, грошове забезпечення, яке не має постійного характеру.

Водночас суд враховує, що норма статті 73 Закону № 1404-VIII є загальною нормою, яка регулює вчинення виконавчих дій, та яка, при цьому, не містить приписів щодо належності додаткової винагороди, яка виплачується за період воєнного стану, до переліку видів доходів, на які не може бути звернено стягнення. Спеціальним законом у сфері сімейних правовідносин, а саме статтею 81 Сімейного кодексу України, законодавець надав Кабінету Міністрів України повноваження затверджувати перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб.

Враховуючи вищенаведене, прийнятими змінами Кабінет Міністрів України виокремив додаткову винагороду, яка виплачується за період воєнного стану, з-поміж переліку доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, визначивши її як джерело, з якого здійснюється утримання аліментів. Іншими словами, Уряд прямо включив додаткову винагороду, яка виплачується за період воєнного стану, до механізму аліментного стягнення.

Таку позицію також підтримано Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.06.2025 у справі № 200/5237/22.

Отже, за сформованими висновками Верховного Суду з 16.11.2022 додаткова винагорода, встановлена Постановою № 168, належить до доходів, з яких відповідно до чинного законодавства здійснюється утримання аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків чи інших осіб.

Крім того, слід звернути увагу на те, що вищезазначений підхід до утримання аліментів з додаткової винагороди, встановленої Постановою №168, застосовано Другою судовою палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 28.02.2024 у справі № 209/3260/13-ц. Незважаючи на певну відмінність у фактичних обставинах, характері спірних правовідносин, правове регулювання спірного питання у справах №200/5237/22 та № 209/3260/13-ц є однаковими, а тому такий висновок є застосовним до спірних правовідносин.

Встановлені у ході судового розгляду обставини справи в їх сукупності дають підстави для висновку, що у зв`язку із визнанням ОСОБА_2 безвісти відсутнім, на підставі абз.3 п.1-2 Постанови № 168 відповідно до наказів наявні підстави для нарахування і виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень.

У той час, аліменти на утримання неповнолітніх дітей, підлягає обрахунку враховуючи додаткову винагороду на період дії воєнного стану, передбачену Постановою №168.

З огляду на наведене, відповідач, зобов`язаний здійснювати обрахунок аліментів враховуючи додаткову винагороду, яка виплачується ОСОБА_2 на період воєнного стану, передбаченої Постановою № 168, як безвісно відсутній особі.

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідно до звіту про здійснення відрахування та виплати на підставі виконавчого документу ВП № 72836948, обрахунок аліментів здійснювався лише з грошового забезпечення ОСОБА_2 у розмірі 25 591,13 грн.

Втім, враховуючи вищенаведені законодавчі норми, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що Військова частина НОМЕР_1 діяла не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначені чинним законодавством, чим допустила протиправну бездіяльність.

Таким чином, порушене право позивачки підлягає захисту та відновленню шляхом зобов`язання у спосіб зазначений у заявлених позовних вимогах.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України на користь позивачки слід стягнути сплачений судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 . ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність командування Військової частини НОМЕР_1 щодо невключення до звіту про здійснення відрахування та виплати відносно ОСОБА_2 у графі "нарахована заробітна плата, інші доходи (виплати)" - 100 000 грн додаткової винагороди, встановленої Постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 № 168.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та включити у звіт про здійснені відрахування та виплати відносно ОСОБА_2 у графі "нарахована заробітна плата, інші доходи (виплати)" - 100 000 грн додаткової винагороди, встановленої Постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 № 168, який подати до Житомирського відділу ДВС у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Єфіменко

Повний текст складено: 21 квітня 2026 р.

21.04.26