Рішення від 20 квітня 2026 р. у справі №160/3847/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 рокуСправа №160/3847/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо невнесення інформації стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення його з військового обліку відповідно до військового квитка серії НОМЕР_2 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести інформацію стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення його з військового обліку відповідно до запису у військовому квитку серії НОМЕР_2 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у внесенні відомостей про виключення з військового обліку військовозобов`язаних позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, оскільки з 2001 року позивача визнано непридатним до військової служби з проставленням у військовому квитку відповідної відмітки.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 20.02.2026 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) учасників справи, встановив сторонам строки для надання заяв по суті справи.

Відповідач відзив на позов до суду не надав.

За положеннями ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.

Відповідно відомостей військового квитка серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 21.12.1989 взято на військовий облік, 05.09.1989 року пройшов ВЛК та визнаний непридатним у мирний час, придатним до військової служби у воєнний час. 26.04.2001 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст. 30 «А» Розкладу хвороб, затв. Наказом МО України №2 та 207-99. 20.09.2017 виключений з військового обліку у зв`язку із досягненням граничного віку перебування у запасі.

22.12.2025 року ОСОБА_1 дізнався з військово-облікового документа, сформованого у Резерв+, що він є військовозобов`язаним.

Адвокатом позивача було подано адвокатський запит №3-01/26 від 14.01.2026 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо законних підстав перебування ОСОБА_1 на військовому в обліку та в статусі військовозобов`язаного. Представник у запиті просила перевірити військово-облікові документи позивача та прийняти заходи щодо зміни його статусу.

У відповіді №158 від 21.01.2026 року на адвокатський запит ІНФОРМАЦІЯ_5 зазначив, що за результатами перевірки матеріалів військового обліку, які перебувають у розпорядженні ІНФОРМАЦІЯ_4 архівні матеріали, рішення військово-лікарської комісії, протоколи ВЛК, витяги з наказів або інші первинні документи, що підтверджували б факт виключення ОСОБА_1 з військового обліку, відсутні. Записи у військово-обліковому документі без підтвердження не створюють правових наслідків, тому у працівників ІНФОРМАЦІЯ_4 немає правових підстав для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру щодо факту виключення з військового обліку ОСОБА_1 .

Невнесення відповідачем відомостей про виключення позивача з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, стала підставою для звернення до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та спірним правовідносинам сторін, суд враховує таке.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно зі ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан, який продовжує діяти станом на теперішній час.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу», ч. 1 ст. 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (ч. 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»).

Згідно частини 1 статті 27 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров`я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.

Приписами ч. 7 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» регламентовано, що виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Відповідно до пунктів 1, 8, 9, 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних встановлено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі Порядок №1487).

Згідно з п. 1 Порядку він визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.

Відповідно до п. 79 Порядку, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.

Згідно з ч. 9 статті 1 Закону №2232-XII Щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії:

допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік;

призовники - особи, які взяті на військовий облік;

військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;

військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.

Призовникам, військовозобов`язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку. Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, розвідувальними органами України, Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Згідно зі ст. 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Статтею 37 Закону №2232-ХІІ врегульовані підстави для:

- взяття на військовий облік та зняття з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (частини перша-п`ята);

- виключення з військового обліку у відповідних ТЦК та СП (частина шоста).

Відповідно до ч. 6 ст. 37 Закону №2232 (в редакції станом на час виключення позивача з військового обліку – 20.09.2017) виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах (військовозобов`язаних Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних Служби зовнішньої розвідки України у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які:

1) призвані чи прийняті на військову службу;

2) проходять військову службу (навчання) у вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів;

3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;

4) досягли граничного віку перебування в запасі;

5) припинили громадянство України;

6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину;

7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;

8) не отримали до 40-річного віку військово-облікової або спорідненої з нею спеціальності;

9) померли.

Згідно із редакцією частини 6 статті 37 Закону №2232 станом на час розгляду відповідачем адвокатського запиту – 14.01.2026, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі;

5) були кандидатами для прийняття на військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону, але не були прийняті на військову службу за контрактом;

6) звільнені з військової служби за контрактом відповідно до підпунктів "й" або "к" пункту 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку

Отже, як на той час, так і на час розгляду відповідачем питання щодо виключення позивача з військового обліку у січні 2026 року, виключенню з військового обліку підлягають особи, які є непридатними до військової служби.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 16.03.2017 № 1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі - Закон України № 1951), Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

За приписами ст. 5 Закону України № 1951, органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Згідно зі ст. Прикінцевих положень, частину першу статті 34 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" викладено в такій редакції:

"1. Персонально-якісний облік призовників і військовозобов`язаних передбачає облік відомостей (біографічні дані, стан здоров`я, результати співбесід тощо) щодо призовників і військовозобов`язаних, які узагальнюються в особових справах призовників або в облікових картках військовозобов`язаних та реєструються в Єдиному державному реєстрі військовозобов`язаних. Ведення персонально-якісного обліку покладається на районні (міські) військові комісаріати".

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559 затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок № 559 у редакції, чинній на момент спірних правовідносин).

Пунктом 2 цієї постанови установлено, що військово-облікові документи, оформлені до набрання чинності цією постановою, вважаються дійсними на всій території України до видачі військово-облікового документа нового зразка.

Відповідно до пункту 4 Порядку, у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:

у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;

в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Судом встановлено, що представник позивача – адвокат Медведєва Л.В., звернулась до відповідача (який в силу наведених вище положень чинного законодавства є органом ведення Реєстру) з адвокатським запитом, в якому просила надати наступну інформацію:

щодо законних підстав перебування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 на військовому обліку також в статусі військовозобов`язаного в той час, коли його було виключено з військового обліку на підставі рішення ВЛК (з визначенням йому ст. 30 а).

Також у запиті адвокат просила, на підставі доданих копій документів ретельно перевірити військово-облікові дані ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 та прийняти заходи щодо зміни його статусу.

Відмовляючи у внесенні таких відомостей, відповідач вказав, що доказів непридатності позивача до військової служби не має.

Із наявний у матеріалах справи доказів, судом встановлено, що позивач 26.04.2001 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст. 30 «А» Розкладу хвороб, затв. Наказом МО України №2 та 207-99. 20.09.2017 виключений з військового обліку у зв`язку із досягненням граничного віку перебування у запасі.

Згідно Розкладу хвороб, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 04.01.94 №2 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України», із змінами внесеними наказом Міністерства оборони України № 207 від 12.07.99, діагноз зазначений у статті 30 «А» Розкладу хвороб, передбачає, що особа є непридатною до військової служби із зняттям з військової служби.

На час проходження медичного огляду військово-лікарською комісією позивачем (20.09.2000) діяло Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затверджене наказом Міністра оборони України від 04.01.1994 № 2, зареєстроване у Міністерстві юстиції України 29.07.1994 за № 177/386 (зі змінами), (далі Положення №2/1994).

Відповідно до пунктів 60, 95 цього Положення ВЛК військового комісаріату створюється у районному, міському та районному у місті військовому комісаріаті. Лікар виносить одну із таких постанов про придатність (тимчасову або повну непридатність) до строкової служби:

а) «придатний до військової служби. Ступінь обмеження 1 (2, 3, 4)»;

б) «тимчасово непридатний до військової служби. Ступінь обмеження 5»;

в) «непридатний до військової служби у мирний час, обмежено здатний у воєнний час. Ступінь обмеження 6»;

г) «непридатний до військової служби зі зняттям з військового обліку. Ступінь обмеження 7».

Разом з тим, згідно частини п`ятої статі 37 Закону №2232-XII (в редакції на час проходження позивачем призовної комісії, а саме 26.04.2001) виключенню з військового обліку у військових комісаріатах підлягають, зокрема, громадяни визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

Тобто станом на той час існувала неузгодженість у формулюванні постанов ВЛК відповідно до Положення №2/1994 та пункту «а» частини п`ятої статі 37 Закону №2232-XII. Лише після прийняття Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 402, зареєстроване в Міністерстві юстиції за №1109/15800 від 17.11.2008 (далі - Положення №402), пунктом 2.9 передбачалось, що лікар виносить одну з таких постанов:

а) придатний до військової служби за графами ТДВ «А» 1-11;

б) тимчасово непридатний до військової служби. Потребує лікування (динамічного спостереження) на термін до_ (указати дату);

в) підлягає направленню на додаткове медичне обстеження та повторний медичний огляд;

г) непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час;

ґ) непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.

Аналіз наведених вище норм Закону №2233-XII в контексті спірних правовідносин дозволяє зробити висновок про те, виключення громадянина України з військового обліку як такого, що визнаний непридатним до військової служби, свідчить про те, що держава в особі компетентного органу (ТЦК та СП) прийняла рішення про визнання особи непридатною до проходження військової служби та на підставі Закону №2232-XII звільнила цю особу від виконання військового обов`язку.

Процедурно рішення про виключення громадянина України з військового обліку означає, що ця особа більше не перебуває на військовому обліку та втрачає статус військовозобов`язаного, а отже не може бути призваною на військову службу за мобілізацією під час дії правового режиму воєнного стану.

Суд враховує правову позицію, викладену у пунктах 37-39 постанови Верховного Суду від 21.05.2025 у справі №280/2880/24, відповідно до якої законодавець виокремлює поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку». При цьому, при знятті з військового обліку Законом передбачено можливість повторного взяття військово-зобов`язаного на такий облік. Отже, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку. З аналізу положень Закону №2232-XII слідує, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов`язаних.

Повертаючись до матеріалів цієї справи, суд зазначає, що станом на час проходження позивачем військово-лікарської комісії 21.04.2001 було прийнято рішення про те, що позивач за наявними хворобами, станом на час проходження ВЛК, підлягає визнанню непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку.

Водночас відповідач не взяв до уваги ту обставину, що позивач більше не є військовозобов`язаним внаслідок того, що він виключений з військового обліку.

Суд вважає безпідставними доводи відповідача щодо відсутність підтверджуючих доказів (ймовірно у відповіді йшлось про довідку ВЛК) не створює правових наслідків, тим самим, поклавши тягар на позивача.

Однак, відповідач не вжив самостійно жодних дій задля перевірки відомостей військового квитка позивача, а обмежився лише посиланням на те, що позивач не надав первинні матеріали.

При цьому, територіальний центр комплектування та соціальної підтримки є суб`єктом владних повноважень, відповідальним за ведення облікових справ та зберігання відповідних документів. А посадові особи відповідача, відповідальні за оформлення та заповнення військово-облікових документів, проставленням свого підпису, скріпленим печаткою, підтверджують достовірність внесених даних, у тому числі й щодо непридатності позивача до військової служби та виключення з військового обліку, дотримання визначеної законодавством процедури, яка передувала внесенню цих даних, а також наявність визначених законом підстав для виключення позивача з військового обліку через непридатність за станом здоров`я.

Водночас суд акцентує увагу на положення пункту 2 частини першої статті 9 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», відповідно до яких призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право, зокрема звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Отже, для приведення у відповідність даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів має звернутися особисто позивач.

Матеріали справи не містять звернення позивача до відповідача щодо приведення у відповідність даних його паперових військово-облікових документів з наданням таких з відомостями Реєстру.

У матеріалах справи наявний лише адвокатський запит до відповідача стосовно надання документів та зміни у реєстрі статусу позивача.

У свою чергу, суд зауважує, що відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатський запит це письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правничої допомоги клієнту.

Отже, поданий представником позивача адвокатський запит не є заявою до органів введення Реєстру, яка подається для вчинення суб`єктом будь-яких дій, зокрема і внесення відомостей до Реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У цій справі суд встановив, що позивач не звертався до органів ведення Реєстру із відповідною заявою про внесення відомостей до Реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги є передчасними, а тому задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 2, 5, 241-246, 255, 295, 297 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 21.04.2026 року.

Суддя Н.Є. Калугіна