Рішення від 21 квітня 2026 р. у справі №140/16730/25 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року ЛуцькСправа № 140/16730/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Ксензюка А.Я.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Володимир-Волинський комбінат молочних продуктів» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Володимир-Волинський комбінат молочних продуктів» звернулося в суд із позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними дії щодо прийняття у податкову заставу 4 091 480 простих іменних акцій публічного акціонерного товариства «Володимир-Волинський комбінат молочних продуктів» у бездокументарній формі, які належать іншим особам та зобов`язання виключити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна відомості про обтяження податковою заставою 4 091 480 простих іменних акцій публічного акціонерного товариства «Володимир-Волинський комбінат молочних продуктів» у бездокументарній формі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що публічне акціонерне товариство «Володимир-Волинський комбінат молочних продуктів» діє відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» та було випущено 4 091 480 акцій у бездокументарній формі. Товариством «Володимир-Волинський комбінат молочних продуктів» фактично припинило здійснення господарської діяльності та за товариством обліковується податковий борг. Податковим органом 18.03.2019 прийнято рішення про опис майна товариства у податкову заставу.

В 2025 році податковий орган склав акт опису в податкову заставу цінних паперів, які не перебували і не перебувають у власності товариства. Згідно акту №102 опису майна від 08.10.2025 та витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №99625908 від 08.10.2025 під опис і обтяження податковою заставою потрапили прості іменні акції товариства у бездокументарній формі в кількості 4 091 480 штук. Однак, дані акції не належать позивачу, а належать акціонерам - ТОВ «Бухальянс», компанія «ВМГ ВЕСТ МІЛК ЛІМІТЕД» та 4 363 фізичні особи.

Позивач вважає, що відповідач безпідставно описано і передано акції у податкову заставу та внесено про це відповідний запис в Держаний реєстр обтяжень рухомого майна.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 05.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

В поданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача Головного управління ДПС у Волинській області позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні. В обґрунтування свої позиції вказав, що відповідно до даних інформаційно-комунікаційної системи «Податковий блок» за ПАТ «Володимир-Волинський комбінат молочних продуктів» станом на 20.01.2026 рахується заборгованість перед бюджетом в розмірі10 277 403,23 грн, в тому числі: 10139330,02 грн – земельний податок з юридичний осіб, з яких 9 871,1 тис. грн самостійно задекларовані зобов`язання; 138073,21 грн – податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, що є власниками нежитлової нерухомості, з яких 137,7 тис. грн самостійно задекларовані зобов`язання.

Згідно з даними інформаційно-комунікаційної системи «Податковий блок» податковий борг по платнику виник 30.11.2018 по земельному податку в сумі 81,0 тис. гривень. Контролюючим органом сформовано та надіслано підприємству податкову вимогу № 2317-50 від 04.12.2018, прийнято рішення про опис майна у податкову заставу майна, що перебуває у власності ПАТ «Володимир-Волинський комбінат молочних продуктів» від 18.03.2019 №8749/10/03-20-50-17-10.

Згідно акту від 19.03.2019 №16 проведено опис майна боржника в податкову заставу на суму 487,0 тис. грн (головний корпус за адресою: смт. Локачі, вул. Горєлова, 10, загальною площею 1197,8 м2 ).

Головним управлінням ДПС у Волинській області прийняте рішення від 10.02.2021 №1728/6/03-20-13-02-10 про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна ПАТ «Володимир-Волинський комбінат молочних продуктів», яке перебуває у податковій заставі. З метою виконання рішення суду майно боржника передано для реалізації до уповноваженої торгівельної організації за експертною оцінкою 974,5 тис. грн, торги не відбулись в зв`язку з відсутністю заяв на купівлю лотів.

У зв`язку із збільшенням податкового боргу проведено доопис усього наявного нерухомого майна в податкову заставу відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про що складено акт від 20.07.2023 № 32 (головний корпус (5609,0м2), адміністративно-побутовий корпус (1171,8м2), допоміжний корпус (1387,0м2), котельня (717,5м2), блок складів з піднавісом (472,5м2), установка мазутопостачання (56,4м2), прохідна ( 31 м2) за адресою: м.Володимир, вул.Луцька, 209).

З метою забезпечення боргу активами підприємства податковим керуючим проведено аналіз реєстраційних даних ПАТ «Володимир-Волинський КМП», за результатами якого встановлено наступне. Відповідно до п. 7.2 статуту підприємства майно товариства складається з основних фондів та обігових коштів, а також інших цінностей, вартість яких відображена у фінансовій звітності. Згідно з даними балансу підприємства (р. 1400) станом на 30.09.2025 власний капітал відображено у розмірі 1020,9 тис.грн, який складається з простих іменних акцій в кількості 4 091 480 штук, що підтверджено інформацією з Державного реєстру випусків цінних паперів.

Відповідно до вищевикладеного, податковим керуючим проведено опис вказаних акцій за даними Державного реєстру випусків цінних паперів на загальну суму 1 022,9 тис. грн, про що складено акт від 08.10.2025 №102 (прості іменні акції, форма існування - бездокументарна, міжнародний код обліку - UA4000120323, свідоцтво 14/03/1/11 від 10.05.2011, дата видачі 20.06.2012 в кількість 4 091 480 шт, вартість однієї - 0,25 грн).

Податкова застава на корпоративні права виникає автоматично при наявності податкового боргу, охоплюючи право власності на частки (акції), що підтверджується судовою практикою. Відчуження таких прав без згоди податкової є незаконним, а відмова від опису майна не звільняє від застави.

З наведених підстав представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, частин першої - третьої статті 257, частини п`ятої статті 262 КАС України дану справу, як справу незначної складності, розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши письмові докази, письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить наступних висновків.

Судом встановлено, що публічне акціонерне товариство «Володимир-Волинський комбінат молочних продуктів» зареєстровано у встановленому порядку як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом юридичної особи 05500204, запис про державну реєстрацію №11961200000000006.

Відповідно до даних інформаційно-комунікаційної системи «Податковий блок» за ПАТ «Володимир-Волинський комбінат молочних продуктів», код ЄДРПОУ 05500204 станом на 20.01.2026 рахується заборгованість перед бюджетом в розмірі 10 277 403,23 грн, в тому числі: 10139330,02 грн – земельний податок з юридичний осіб, з яких 9 871,1 тис.грн самостійно задекларовані зобов`язання; 138073,21 грн – податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, що є власниками нежитлової нерухомості, з яких 137,7 тис. грн самостійно задекларовані зобов`язання.

Начальником Володимир-Волинського управління ГУ ДФС у Волинській області 18 березня 2019 року прийнято рішення про опис майна у податкову заставу №8749/10/03-20-50-17-10.

На підставі Акта опису майна від 19.03.2019 №16 проведено опис майна боржника в податкову заставу на суму 487,0 тис. грн (головний корпус за адресою: смт. Локачі, вул. Горєлова, 10, загально площею 1197,8 м2 ).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 21.02.2020 у справі №140/3761/19 задоволено позов Головного управління ДПС у Волинській області про стягнення податкового боргу з рахунків ПАТ «Володимир-Волинський КМП» в банках, обслуговуючих такого платника податків на суму 1 191,3 тис. грн, платіжні інструкції повернуті без виконання в зв`язку з відсутністю коштів.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 у справі №140/11140/20 задоволено позов ГУ ДПС у Волинській області про стягнення податкового боргу за рахунок майна ПАТ «Володимир-Волинський КМП», що перебуває у податковій заставі на суму 1 191,3 тис. грн, яке набрало законної сили 03.02.2021 після завершення апеляційного оскарження.

Головним управлінням ДПС у Волинській області прийняте Рішення від 10.02.2021 №1728/6/03-20-13-02-10 про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна ПАТ «Володимир-Волинський комбінат молочних продуктів», яке перебуває у податковій заставі.

На підставі Акта опису майна від 20.07.2023 № 32 проведено опис майна боржника в податкову заставу (головний корпус (5609,0м2), адміністративно-побутовий корпус (1171,8м2), допоміжний корпус (1387,0м2), котельня (717,5м2), блок складів з піднавісом (472,5м2), установка мазутопостачання (56,4м2), прохідна ( 31 м2) за адресою: м.Володимир, вул. Луцька, 209).

На підставі Акта опису майна від 08.10.2025 №102 проведено опис майна боржника в податкову заставу на суму 1 022 870 грн (прості іменні акції, форма існування - бездокументарна, міжнародний код обліку - UA4000120323, свідоцтво 14/03/1/11 від 10.05.2011, дата видачі 20.06.2012 в кількість 4 091 480 шт, вартість однієї - 0,25 грн).

На підставі Акта опису майна №102 від 08.10.2025 було зареєстровано податкова застава в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за реєстраційним номером запису обтяжень 32197465.

Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо прийняття у податкову заставу 4 091 480 простих іменних акцій публічного акціонерного товариства «Володимир-Волинський комбінат молочних продуктів» у бездокументарній формі, які належать іншим особам, що стало підставою для звернення до суду з цією позовною заявою за захистом своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Згідно підпункту 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова застава спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави;

Пунктами 88.1, 88.2 статті 88 ПК України передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

За приписами підпунктів 89.1.1, 89.1.2. п. 89.1 ст. 89 ПК України право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Згідно з пунктом 89.2 вказаної статті, з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Згідно з пунктом 89.3 статті 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Згідно з пунктом 89.4 статті 89 ПК України у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Відповідно до пункту 89.8 статті 89 ПК України контролюючий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Згідно приписів пункту 91.3 статті 91 ПК України податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов`язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб, здійснює підготовку документів для звернення до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

У разі відмови платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право залучати до опису майна платника податків не менш як двох понятих.

Згідно з пунктами 1-2 розділу ІІ Порядку застосування податкової застави податковими органами, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2017 №586, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.07.2017 за №859/30727 (далі Порядок №586), опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу (додаток 1), яке приймається керівником податкового органу (його заступником або уповноваженою особою). Рішення про опис майна у податкову заставу надається платнику податків, що має податковий борг.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису майна (додаток 2). Акти опису майна реєструються у журналі реєстрації актів опису майна у податкову заставу (додаток 3).

Отже, у разі наявності у платника податку податкового боргу, здійснюється опис майна такого платника у податкову заставу шляхом прийняття керівником контролюючого органу відповідного рішення, на підставі якого, в свою чергу, призначеним податковим керуючим здійснюється опис майна у податкову заставу з оформленням акту.

Відповідно до пункту 92.1 статті 92 ПК України платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом.

У разі здійснення операцій з майном, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу платник податків несе відповідальність відповідно до закону (п. 92.3 ст. 92 ПК України).

Умови припинення податкової застави визначені статтею 93 ПК України.

Так, відповідно до пункту 93.1 вказаної статті майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку; визнання податкового боргу безнадійним; набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства; отримання платником податків рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження.

За приписами пункту 93.2 ПК України, підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1 - 93.1.5 пункту 93.1 цієї статті.

З аналізу норм чинного законодавства вбачається, що опис майна проводиться на підставі рішення контролюючого органу, а акт опису майна лише фіксує певний перелік майна.

При цьому, підставою для звільнення майна з податкової застави є відповідний документ, що засвідчує закінчення подій, наявність яких зумовили виникнення права податкової застави.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративна справа це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна із сторін здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна із сторін є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Згідно приписів частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Рішення суб`єкта владних повноважень у контексті положень Кодексу адміністративного судочинства України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.

Нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Тобто, обов`язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення.

Слід вказати про те, що акт опису майна лише фіксує певний перелік майна та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій. Складання акта опису, по суті полягає у викладенні/відображенні на паперовому носії певної інформації, що є фактично технічним процесом створення документа та завершальною стадією виконання організаційно-технічних дій по завершенню створення документу.

Таким чином, акт опису майна не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки він лише фіксує відповідні обставини, на підставі зазначеного акта не створюються відповідні правовідносини та не порушуються права позивача.

Вказана правова відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 17.11.2022 року у справі №826/5581/16 та від 13.02.2020 у справі №560/495/19.

Відтак, суд встановив відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій щодо прийняття у податкову заставу 4 091 480 простих іменних акцій публічного акціонерного товариства «Володимир-Волинський комбінат молочних продуктів» у бездокументарній формі, оскільки останніми права позивача не порушено.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання контролюючого органу виключити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна відомості про обтяження податковою заставою 4 091 480 простих іменних акцій публічного акціонерного товариства «Володимир-Волинський комбінат молочних продуктів» у бездокументарній формі, суд зазначає таке.

Вимоги зобов`язального характеру задоволенню не підлягають, оскільки, як вже зазначалось судом вище, підставою для звільнення майна з податкової застави є відповідний документ, що засвідчує закінчення подій, наявність яких зумовили виникнення права податкової застави.

При цьому, майно позивача описане на підставі рішень контролюючого органу про опис майна у податкову заставу, які в судовому порядку не оскаржувались та протиправними не визнавались.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду наведених вище не спростовують.

Згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд зазначає, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права, яка проявляється в рівності всіх перед законом, цілях і засобах, що обираються для їх досягнення.

Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід та неупередженість.

Положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при відмові в позові судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 139, 243, 245, 246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову публічного акціонерного товариства «Володимир-Волинський комбінат молочних продуктів» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Публічне акціонерне товариство «Володимир-Волинський комбінат молочних продуктів» (44700, Волинська область, місто Володимир, вулиця Луцька, 209, код ЄДРПОУ 05500204)

Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 44106679)

Суддя А.Я. Ксензюк