Рішення від 21 квітня 2026 р. у справі №140/9976/25 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року ЛуцькСправа № 140/9976/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі – ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі – ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 10.07.2025 № Ф-7952-0320, скасування нарахування пені штрафних санкцій та пені за несплату (не перерахування) несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску; зобов`язання провести коригування в інтегрованій картці платника податку та зняти нараховані суми штрафних санкцій та пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 10.01.2025 ним припинено підприємницьку діяльність. 12.01.2025 подав податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи підприємця за 2024 рік з помилковим відображенням суми єдиного внеску 20526,00 грн. Вказана сума ЄСВ не сплачена у встановлені строки та зазначена помилка була виправлена шляхом подання уточнюючої податкової декларації 08.04.2025, якою ці нарахування відкориговані.

19.08.2025 отримав вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10.07.2025 № Ф-7952-0320 на суму 5015,30 грн, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені за несплату (не перерахування) несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску не отримував.

Однак, на момент нарахування штрафних санкцій та пені жодних зобов`язань по ЄСВ у позивача не було.

Позивач вказує на те, що відповідно до положень пункту 9-19 розділу VIII Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” мав право не нараховувати, не обчислювати і не сплачувати єдиний внесок за себе за 2024 рік.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) (а.с. 22).

16.10.2025 на адресу суду від Головного управління ДПС у Волинській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що в інтегрованій картці платника (далі-ІКП) по єдиному внеску по коду платежу 71040000 станом на 31.03.2025 обліковувалась заборгованість згідно самостійно визначених у Додатку 1 до податкової декларації платника єдиного податку сум єдиного внеску за 2024 рік в сумі 20465,78 грн. Поряд з тим, у зв`язку з поданням платником 08.04.2025 уточнюючої податкової декларації платника єдиного податку на зменшення нарахування сум єдиного внеску за 2024 рік в сумі 20526,00 грн., сума боргу не обліковується. Відповідно, 07.05.2025 на підставі даних інтегрованої картки ОСОБА_1 по єдиному внеску (код платежу 71040000) сформовано рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №00141622405 на суму 5075,52 грн. за період з 20.02.2025 до 08.04.2025.

Водночас стверджує про неподання позивачем ліквідаційного звіту після припинення підприємницької діяльності.

Отже, враховуючи вищезазначене, вважає, що Головне управління ДПС у Волинській області діяло виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України та ПК України, а підстави для задоволення позовної заяви відсутні (а.с. 26-27).

Позивач надав суду відповідь на відзив, згідно якої не погодився з аргументами відповідача та підтримав заявлені позовні вимоги. Додатково зазначив, що подання податкової декларації платника єдиного внеску – фізичної особи підприємця ним подано 12.01.2025 за останній податковий звітний період припадає на дату державної реєстрації припинення (а.с. 43).

Перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 з 21.05.2019 по 10.01.2025 був зареєстрований як фізична особа-підприємець; перебував на спрощеній системі оподаткування як платник єдиного податку третьої групи, що не є спірним у даній справі.

12.01.2025 позивачем до ГУ ДПС у Волинській області було подано звітну річну податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця за 2024 рік. Відповідно до рядка 9 Додатку 1 до Звітної декларації та рядку 21 Звітної декларації ОСОБА_1 самостійно було визначено суму єдиного внеску, яка підлягає сплаті за даними звітного (податкового) періоду у розмірі 20526,00 грн (а.с. 5-8).

Однак протягом 2024 року були чинними положення пункту 9-19 розділу VIII “Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування”, яким фізичні особи-підприємці звільнялися від сплати ЄСВ за себе з 01.03.2022 і протягом усього часу до припинення/скасування воєнного стану в Україні, а також протягом 12 місяців після припинення/скасування воєнного стану.

Враховуючи, що підприємницька діяльність здійснювалася ОСОБА_1 самостійно без використання найманої праці, єдиний внесок підлягав сплаті виключно за себе, а відтак мав можливість скористатися правом не сплачувати ЄСВ за 2024 рік.

Тому 08.04.2025 ОСОБА_1 подав до ГУ ДПС у Волинській області уточнюючу річну податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця з Додатком 1 (відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску) за 2024 рік (“Уточнююча декларація”). Значення рядка 9 Додатку 1 до Уточнюючої декларації та рядку 21 самої Уточнюючої декларації були проставлені у розмірі 0 (а.с. 9-10).

07.05.2025 ГУ ДПС у Волинській області винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 00141622405 відповідно до якого на підставі частини 10 та пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску застосовано до ОСОБА_1 штраф в сумі 4093,16 грн та за період з 20.02.2025 по 08.04.2025 нараховано пеню в розмірі 982,36 грн (а.с. 32).

Крім цього, ГУ ДПС у Волинській області 10.07.2025 прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) та пені за №Ф-7952-0320 в сумі 5013,30 грн.

Не погоджуючись з нарахуванням штрафних санкцій та пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску та з податковою вимогою, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі-ПК України) самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” (далі - Закон №2464-VI) єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до статті 2 Закону №2464-VI його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Так, пунктом 4 частини першої статті 4 Закону №2464 з-поміж інших платників єдиного внеску визначено й фізичних осіб-підприємців, в тому числі й тих, які обрали спрощену систему оподаткування.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебував на спрощеній системі оподаткування як платник єдиного податку третьої групи.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Обов`язки, передбачені частиною другою цієї статті, поширюються на платників, зазначених у пунктах 1, 4, 5, 5-1 та 16 частини першої статті 4 цього Закону, тобто й на осіб, які обрали спрощену систему оподаткування як самозайняті особи (частина 3 статті 6 Закону №2464-VI).

Відповідно до абзацу першого пункту 1 та пункту 3 частини першої статті 7 Закону №2464-VI (в редакції, чинній з 1 січня 2017 року) єдиний внесок нараховується:

для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України “Про оплату праці”, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;

для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Частиною 8 статті 9 Закону №2464-VI передбачено, що платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 ч.1 ст.4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону №2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч.12 ст.9 Закону №2464-VI).

Як уже зазначалось судом згідно даних інформаційно-комунікаційної системи податкового органу, ОСОБА_1 самостійно визначив собі базу нарахування єдиного внеску за 2024 звітний рік, про що свідчать дані поданої платником Податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, зокрема у Додатку 1 до Декларації “Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску” нараховано єдиного внеску за січень – грудень 2024 року у сумі 20526,00 грн.

В подальшому, позивачем 08.04.2025 було подано уточнюючу декларацію про майновий стан і доходи разом з розрахунком сум нарахованого доходу зареєстрованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (Додаток ЄСВ 1) відповідно до якого сума нарахованого ОСОБА_1 . ЄСВ за період січень - грудень 2024 року становить 0,00 грн.

Суд звертає увагу на те, що п. 9-19 розділу VIII Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” визначає, що тимчасово, з 1 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе. При цьому положення абзацу другого пункту 2 частини першої статті 7 цього Закону щодо таких періодів для таких осіб не застосовується.

При цьому такими особами розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого цього пункту єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався.

Отже, оскільки позивач належить до платників єдиного внеску, зазначених в п. 4 ч.1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», то з 01.03.2022 до нього застосовується пільга, за якою він має право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе і розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації виправлено шляхом подання уточнюючої декларації, а тому рішення Головного управління ДПС у Волинській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №00141622405 від 07.05.2025 на суму 5075,52 грн є протиправним та підлягає скасуванню.

Також суд враховує, що оскільки з березня 2022 року по період завершення воєнного стану, який наразі триває, позивач має пільги з нарахування та сплати єдиного внеску, відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника заборгованості станом на червень 2025 року в розмірі 5013,30 грн є безпідставним, а сформована на цій підставі вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-7952-0320, видана 10.07.2025 є протиправною та підлягає скасуванню.

Вирішуючи спір в частині позовних вимог про зобов`язання ГУ ДПС у Волинській області вчинити дії щодо приведення у відповідність інтегрованої картки платника, виключивши інформацію щодо нарахування штрафних санкцій та пені, суд зазначає про таке.

В ІКП ОСОБА_1 станом на 05.06.2025 обліковується заборгованість з єдиного внеску, що становить 5015,30 грн, а також відображено нарахування штрафних санкцій в сумі 4093,16 та пені в сумі 982,36 грн.

Згідно із пунктом 2 розділу І Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 січня 2021 року №5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 березня 2021 року за №321/35943; далі Порядок №5), терміни в цьому Порядку вживаються в таких значеннях:

інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку за визначеними параметрами, яка містить інформацію щодо облікових даних платника та призначена для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації з реквізитів первинних документів, оброблених засобами ІКС ДПС (податкових декларацій, звітності з єдиного внеску, податкових повідомлень-рішень, рішень податкового органу, повідомлень економічних операторів, отриманих з Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, про розраховану (зменшену) суму акцизного податку за сформовані (деактивовані) унікальні ідентифікатори, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань чи податкового боргу, даних Казначейства про надходження платежів тощо).коректність даних інформаційної системи – відповідність інформації, що зберігається у підсистемах інформаційної системи, первинним показникам та встановленим алгоритмам (правилам) логічного і арифметичного контролю;

первинний документ - оброблений засобами ІКС ДПС та/або зареєстрований у податковому органі документ в електронній чи паперовій формі: складений платником з метою виконання податкового обов`язку або обов`язку зі сплати єдиного внеску чи для реалізації права на використання податкової знижки; складений податковим органом під час реалізації покладених на нього функціональних повноважень; отриманий від інших органів влади згідно з чинним законодавством.

перекручення (викривлення) показників – неповне та/або несвоєчасне відображення показників у відповідних підсистемах інформаційної системи.

Пунктом 3 розділу І Порядку №5 передбачено, що оперативний облік платежів здійснюється податковими органами в ІКС ДПС. Метою ведення оперативного обліку і складання звітності податкових органів є забезпечення користувачів повною, достовірною та неупередженою інформацією щодо стану розрахунків платників з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування для прийняття оптимальних управлінських рішень.

Відповідно до пункту 4 розділу І Порядку №5 відображення/занесення первинних показників у підсистемах інформаційної системи здійснюється працівниками структурних підрозділів територіальних органів ДПС за напрямами роботи.

Згідно з пунктом 1 глави 1 розділу ІІ Порядку №5 для забезпечення ведення оперативного обліку податків, зборів, платежів, єдиного внеску в ІКС ДПС відкриваються ІКП за кожним кодом класифікації доходів бюджету / технологічним кодом єдиного внеску щодо кожного платника, територіального органу ДПС, що відповідає місцю обліку платника або обліку об`єкта оподаткування, коду території територіальної громади згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26 листопада 2020 року № 290. ІКП містить інформацію про первинні показники оперативного обліку, облікові операції та первинні показники оперативного обліку, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.

Під час проведення облікової операції в ІКП зазначаються дата запису операції, зміст операції та/або документ, на підставі якого здійснюється запис.

Первинні показники оперативного обліку в ІКП відображаються в хронологічному порядку. Водночас кожний первинний показник оперативного обліку фіксується в окремому рядку із зазначенням коду та його короткого опису з посиланням на реквізити первинних документів, дати його проведення з подальшим автоматичним розрахунком в ІКП первинних показників оперативного обліку.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку №5 за наявності нарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску або боргу (недоїмки) з єдиного внеску, податковий орган не здійснює подальші процедури щодо зняття платника єдиного внеску з обліку до їх сплати (погашення) або списання такого боргу (недоїмки) у порядку, визначеному Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування”.

Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку №5 у разі якщо за результатами судового оскарження донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі скасовується (статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Скасовується в судовому порядку»), то в ІКП відображення первинних показників оперативного обліку щодо донарахування/зменшення суми не проводиться.

Верховний Суд неодноразово, зокрема, у постановах від 19 лютого 2019 року (справа №825/999/17), від 26 лютого 2019 року (справа №805/4374/15-а), від 25 березня 2020 року (справа №826/9288/18) вказував, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом. Відповідно, належним способом захисту, що відновить порушені права, є вимога про зобов`язання відповідача здійснити дії по відображенню/коригуванню у особовій картці платника податків дійсного стану зобов`язань перед бюджетом, в тому числі, і шляхом виключення неправомірно нарахованих і відображених сум.

Частина перша статті 2 КАС України встановлює, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд у цій ситуації виходить з того, що ефективним засобом (способом) захисту, який належить застосувати при вирішенні спору, слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект та є гарантією на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.

З огляду на наведене та наявність у платника права на відображення в ІКП дійсного стану зобов`язань перед бюджетом суд погоджується із позивачем, що з метою ефективного захисту його прав необхідно зобов`язати ГУ ДПС у Волинській області здійснити коригування відомостей в ІКП шляхом виключення відомостей щодо нарахування штрафних санкцій в сумі 4093,16 та пені в сумі 982,36 грн.

З урахуванням встановлених обставин, правових норм, що регулюють спірні правовідносини, висновків Верховного Суду у справах такої категорії, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), Проніна проти України (Заява № 63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням наведеного на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідач судовий збір в сумі 1211,20 грн, сплачений згідно із платіжною інструкцією № 2.318541935.1 (а.с. 18).

Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Волинській області №00141622405 від 07.05.2025 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної податкової служби у Волинській області про сплату боргу (недоїмки) від 10.07.2025 № Ф-7952-0320

Зобов`язати Головне управління ДПС у Волинській області вчинити дії щодо приведення у відповідність інтегрованої картки платника ОСОБА_1 виключивши інформацію щодо нарахування штрафних санкцій в сумі 4093,16 та пені в сумі 982,36 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області, (43010, Волинська обл., м. Луцьк, Київський м-н, 4, ідентифікаційний код юридичної особи 44106679).

Суддя Р.С. Денисюк