Рішення від 21 квітня 2026 р. у справі №140/1974/26 — Волинський окружний адміністративний суд

Суд: Волинський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: стягнення податкового боргу

Дата: 21 квітня 2026 р.

Справа: №140/1974/26

Суддя: Каленюк Жанна Василівна

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року ЛуцькСправа № 140/1974/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Стельвіо” про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Волинській області (далі – ГУ ДПС у Волинській області, позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Стельвіо” (далі – ТзОВ “Стельвіо”) про стягнення з рахунків платника у банку коштів на погашення податкового боргу у сумі 2519527,91 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має заборгованість перед бюджетом у зв`язку із несплатою пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Грошові зобов`язання визначені відповідачу податковим повідомленням-рішенням від 17 листопада 2025 року №0341150707 у сумі 2519467,62 грн й вони набули статусу узгоджених. Однак такі не сплачені у встановлений пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України (далі - ПК України) строк. Крім того, несплаченою є пеня з податку на додану вартість у сумі 60,29 грн. Оскільки заборгованість залишається непогашеною добровільно, то позивач просив стягнути з відповідача кошти з рахунків платника у банку в дохід бюджету для погашення податкового боргу.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі від 23 лютого 2026 року судом надіслано відповідачу рекомендованим листом за офіційною адресою місцезнаходження, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.30); поштове відправлення повернуто суду за закінченням терміну зберігання (а.с.34-37). З урахуванням положень пункту 5 частини шостої статті 251 КАС України вважається, що відповідач повідомлений про розгляд справи 11 березня 2026 року (дата відмітки оператора поштового зв`язку).

Відповідач відзив на позов не подав.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позові, суд встановив такі обставини.

ТзОВ “Стельвіо” зареєстроване як юридична особа 29 листопада 2016 року; підприємство перебуває на обліку як платник податків у ГУ ДПС у Волинській області, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.30).

З розрахунку податкового боргу слідує, що за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість у сумі 60,29 грн та податковий борг зі сплати пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 2519467,62 грн (а.с.4).

Податковий борг за платежем “пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності” виник у зв`язку із несплатою пені, нарахованої контролюючим органом згідно з податковим повідомленням-рішенням від 17 листопада 2025 року №0341150707 у сумі 2519467,62 грн (а.с.8-12).

Крім того, несплаченою є пеня з податку на додану вартість у сумі 60,29 грн.

В інтегрованій картці платника наявні відомості про заборгованість перед бюджетом за вказаними платежами (а.с.17-23).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до підпунктів 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України у цьому Кодексі поняття вживаються в такому значенні:

грошове зобов`язання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня;

податковий борг сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України обумовлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі акта перевірки від 14 жовтня 2025 року №28913/07-07/40986865 ГУ ДПС у Волинській області прийняло податкове повідомлення-рішення від 17 листопада 2025 року №0341150707, яким ТзОВ “Стельвіо” за порушення розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності нарахувало пеню у сумі 2519467,62 грн (а.с.8-12).

Вказане податкове повідомлення-рішення, надіслане відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення 19 листопада 2025 року, повернуто контролюючому органу з довідкою оператора поштового зв`язку із зазначенням причини невручення - за закінченням терміну зберігання (а.с.14).

Як обумовлено пунктом 42.5 статті 42 ПК України, у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Податкове повідомлення-рішення з урахуванням приписів пункту 42.5 статті 42 ПК України вважаються врученими платнику 05 грудня 2025 року (дата відтиску штемпеля відділення поштового зв`язку) (а.с.13-14).

Доказів оскарження податкового повідомлення-рішення суду не надано.

Отже, грошове зобов`язання, визначене таким податковим повідомленням-рішенням, є узгодженим.

Несплачені грошові зобов`язання у встановлений пунктом 57.3 статті 57 ПК України строк набули статусу податкового боргу.

За приписами статті 129 ПК України несвоєчасна сплата грошових зобов`язань має наслідком нарахування контролюючим органом пені.

Згідно з підпунктом 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

З облікових документів по розрахунках з бюджетом вбачається, що у зв`язку із несвоєчасною сплатою податкових зобов`язань з податку на додану вартість відповідачу нараховано пеню, яка несплачена у сумі 60,29 грн (а.с.17-20).

Пунктами 59.1, 59.5 статті 59 ПК України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

17 жовтня 2024 року позивач сформував та надіслав відповідачу податкову вимогу №0013736-1304-0320 (а.с.5), яка відповідно до встановлених пунктом 42.5 статті 42 ПК України правил також вважається врученою платнику.

Матеріали справи не містять доказів про те, що податковий борг з моменту надіслання вказаної вимоги переривався, а тому у контролюючого органу відсутній обов`язок надсилати нову податкову вимогу про сплату боргу.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.2 статті 95 ПК України обумовлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Виходячи із системного аналізу положень ПК України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що грошові зобов`язання на загальну суму 2519527,91 грн не сплачені відповідачем у встановлений строк, щодо їх розміру не подано відзиву на позов, як і не надано доказів погашення боргу, суд дійшов висновку про стягнення в дохід бюджету коштів з рахунків платника податків ТзОВ “Стельвіо” у банках, що його обслуговують, у сумі податкового боргу, тобто 2519527,91 грн.

Керуючись статтями 9, 72-77, 162, 243-246, 255, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44106679) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Стельвіо” (43020, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Електроапаратна, будинок 3, офіс 68, ідентифікаційний код юридичної особи 40986865) про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю “Стельвіо” в банках, що обслуговують такого платника податків, в дохід бюджету кошти у сумі 2519527,91 грн (два мільйони п`ятсот дев`ятнадцять тисяч п`ятсот двадцять сім грн 91 коп.) для погашення податкового боргу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ж.В. Каленюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua