Рішення від 21 квітня 2026 р. у справі №120/13236/25 — Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

22 квітня 2026 р. Справа № 120/13236/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до: Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області (пл. Свободи, 5, 3 під`їзд, 2 пов, м. Харків, 61022)

Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005)

про: визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області (далі - відповідач 1) та Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача 1 № 023830034834 від 22.08.2025 щодо відмови в призначенні позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов`язання відповідача 2 призначити і виплачувати позивачеві пенсію згідно з п. «б» ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» з 15.08.2025 із зарахуванням до пільгового стажу періоду з 17.03.1992 по 01.03.1998 (5 років 11 місяців 13 днів), з 02.03.1998 по 31.12.1998 (10 місяців 2 дні), з 01.01.1999 по 04.04.2001 (2 роки 3 місяці 4 дні), з 05.04.2001 по 03.02.2002; з 04.02.2002 по 16.09.2018 (16 років 9 місяців 13 днів).

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що 15.08.2025 звернувся до відповідача 2 із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. За принципом екстериторіальності розгляд вказаної заяви здійснював відповідач 1. Так, за результатами розгляду заяви позивача, відповідачем 1 22.08.2025 прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії. Вважаючи таке рішення відповідача 1 протиправним, позивач, з метою його скасування, звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 29.09.2025 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

20.10.2025 за вх.№65595/25 до суду від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому наведено заперечення проти заявлених позовних вимог.

Суд зауважує, що ухвала суду про відкриття провадження доставлена через підсистему "Електронний суд" в електронний кабінет відповідача 1 29.09.2025.

Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач 1 не скористався, відтак суд, керуючись приписами КАС України, розглядає справу за наявними матеріалами.

Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

15.08.2025 позивач ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) звернувся до відповідача 2 із заявою про призначення дострокової пенсії за віком на підставі п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

За принципом екстериторіальності розгляд заяви здійснював відповідач 1.

Так, за результатами опрацювання заяви позивача і доданих до неї документів, відповідачем 1 22.08.2025 прийнято рішення №023830034834 про відмову в призначенні пенсії.

Підставою для відмови слугувала відсутність у позивача необхідного пільгового стажу (12 років 06 місяців).

Відповідачем 2 до страхового стажу позивача зараховано всі періоди.

Страховий стаж позивача склав 33 роки 07 місяців 07 днів.

Водночас відповідач 2 дійшов висновку про відсутність у позивача пільгового стажу.

До пільгового стажу не враховані періоди роботи згідно наданих пільгових довідок №19/306 від 24.06.2025, №353, 354, 355 від 07.08.2025, оскільки вони не відповідають додатку №5 Порядку №637, а саме: в довідці №19/306 від 24.06.2025 в підставі довідки відсутнє посилання на розділи, підрозділи (майстер будівельник) на Списки, які чинні на період пільгової роботи позивача, та відсутні підписи начальника відділу кадрів та головного бухгалтера, відсутня інформація на право підпису в.о. інженера відділу управління персоналом, начальника ОРС 12, та не підтверджена первинними документами, що потребує перевірки; у довідках №353, 354, 355 від 07.08.2025 зазначена посада не відповідає посаді зазначеній у Постанові Кабінету Міністрів України, також посада не відповідає назві посади, яка зазначена у наказі про атестацію робочих місць, у наданій атестації від 31.12.1999 не зазначено позицію атестованого місця.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача 1, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи суд керується такими мотивами.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 46 Конституції України закріплює право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно вимог ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій встановлені Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV), який набрав чинності 01.01.2004.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 4 Закон № 1058-IV, законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України “Про недержавне пенсійне забезпечення”, “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 вказаного Закону, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Ст. 9 Закону № 1058-IV передбачено наступні види пенсійних виплат, що призначаються в солідарній системі: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Водночас за приписами п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Абз. 1 та 2 п. 2 розділу Прикінцеві положення Закону № 1058-IV визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

До стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв (ч. 1 ст. 59 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788)).

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).

Зазначений Порядок № 383 регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п. 3 Порядку № 383, застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Ця постанова набула чинності з 21.08.1992. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (п. 4.1 Порядку № 383).

Відповідно до п. 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Правилами п. 1 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (набула чинності 21.08.1992) окреслено, що атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Згідно приписів п. 3 Порядку № 442 атестація проводиться згідно з цим Порядком та методичними рекомендаціями щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, що затверджуються Мінсоцполітики і МОЗ.

Атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років (п. 4 Порядку № 442).

Відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінсоцполітики разом з МОЗ (п. 8 Порядку № 442).

Пунктом 10 Порядку № 442, окрім іншого, передбачено, що результати атестації використовуються при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли і трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Значення трудової книжки, як основного документа, що підтверджує пільговий стаж роботи, встановлено ст. 62 Закону № 1788-ХІІ, і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Проте, якщо трудова книжка відсутня або у ній не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постановах від 07.03.2018 в справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 в справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 в справі № 577/2688/17, від 31.03.2020 в справі № 446/656/17, від 21.05.2020 в справі №550/927/17, від 10.12.2020 в справі № 195/840/17.

Після 21.08.1992 основними документами, які підтверджують пільговий стаж - період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, якими можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Згідно з правовим висновком, сформованим Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а, особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах списком №2, відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Також на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

В ході розгляду справи судом встановлено, що 15.08.2025 позивач ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) звернувся до відповідача 2 із заявою про призначення дострокової пенсії за віком на підставі п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За принципом екстериторіальності розгляд заяви здійснював відповідач 1.

Так, за результатами опрацювання заяви позивача і доданих до неї документів, відповідачем 1 22.08.2025 прийнято рішення №023830034834 про відмову в призначенні пенсії.

Підставою для відмови слугувала відсутність у позивача необхідного пільгового стажу (12 років 06 місяців).

Відповідачем 2 до страхового стажу позивача зараховано всі періоди. Таким чином, страховий стаж позивача склав 33 роки 07 місяців 07 днів.

Водночас відповідач 2 дійшов висновку про відсутність у позивача пільгового стажу.

До пільгового стажу не враховані періоди роботи згідно наданих пільгових довідок №19/306 від 24.06.2025, №353, 354, 355 від 07.08.2025, оскільки вони не відповідають додатку №5 Порядку №637, а саме: в довідці №19/306 від 24.06.2025 в підставі довідки відсутнє посилання на розділи, підрозділи (майстер будівельник) на Списки, які чинні на період пільгової роботи позивача, та відсутні підписи начальника відділу кадрів та головного бухгалтера, відсутня інформація на право підпису в.о. інженера відділу управління персоналом, начальника ОРС 12, та не підтверджена первинними документами, що потребує перевірки; у довідках №353, 354, 355 від 07.08.2025 зазначена посада не відповідає посаді зазначеній у Постанові Кабінету Міністрів України, також посада не відповідає назві посади, яка зазначена у наказі про атестацію робочих місць, у наданій атестації від 31.12.1999 не зазначено позицію атестованого місця.

В контексті наведеного суд вказує, що згідно із записами трудової книжки позивача НОМЕР_1 позивач 17.03.1992 переведений на посаду електрозварювальника ручного зварювання, з 02.03.1998 переведений майстром будівельним; з 01.01.1999 - переведений електрогазозварювальником ручного зварювання 4 розряду; з 05.04.2001 - переведений майстром будівельним; з 04.02.2002 – переведений виконавцем робіт; 16.11.2018 позивача звільнено з посади виконавця робіт.

Відповідно до довідки №354 від 07.08.2025, виданої АТ «Українська залізниця» Філія «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» виробничий структурний підрозділ «Київська дирекція» Коростенський регіон, позивач працював повний робочий день на Коростенському енергомонтажному поїзді №647 Державного будівельно-монтажного тресту Південно-Західної залізниці і за період з 17.03.1992 по 01.03.1998 (електрогазозварник ручного зварювання 3 розряду), з 01.01.1999 по 04.04.2001 (електрогазозварник ручного зварювання 4 розряду) виконував роботи, пов`язані із зварюванням вузлів та конструкцій різних сталей та сплавів. Пільговий стаж 08 років 02 місяці 17 днів. Професія, посада позивача передбачена Списком №2 розділ ХХХІІІ підрозділ 33 «Загальні професії у всіх галузях», затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956, постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994, постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003, Кабінету Міністрів України №461 від 24.06.2016. Перша атестація – наказ №175 від 31.12.1999.

Відповідно до довідки №353 від 07.08.2025, виданої АТ «Українська залізниця» Філія «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» виробничий структурний підрозділ «Київська дирекція» Коростенський регіон, позивач працював повний робочий день на Коростенському енергомонтажному поїзді №647 Державного будівельно-монтажного тресту Південно-Західної залізниці і за період з 02.03.1998 по 31.12.1998 (майстер будівельний), з 05.04.2001 по 03.02.2002 (майстер будівельний) виконував роботи, пов`язані із пилом, шумом, вібрацією, низькими та високими температурами, важкістю та напруженістю праці, емоційною напругою. Пільговий стаж 02 роки 08 місяців 02 днів. Професія, посада позивача передбачена Списком №2 розділ ХХVІІ «Будівництво, реконструкція, технічне переоснащення, реставрація та ремонт будівель, споруд та інших об`єктів», підрозділ майстер будівельний, позиція « 2290000б-23419», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994. Перша атестація – наказ №175 від 31.12.1999.

Відповідно до довідки №355 від 07.08.2025, виданої АТ «Українська залізниця» Філія «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» виробничий структурний підрозділ «Київська дирекція» Коростенський регіон, позивач працював повний робочий день на Коростенському енергомонтажному поїзді №647 Державного будівельно-монтажного тресту Південно-Західної залізниці і за період з 04.02.2002 по 16.11.2018 виконував роботи, пов`язані із пилом, шумом, вібрацією, низькими та високими температурами, важкістю та напруженістю праці, емоційною напругою, за посадою «виконавець робіт». Пільговий стаж 02 роки 10 місяців 27 днів. Професія, посада позивача передбачена Списком №2 розділ ХХVІІ «Будівництво, реконструкція, технічне переоснащення, реставрація та ремонт будівель, споруд та інших об`єктів», підрозділ майстер будівельний, позиція « 2290000б-24441», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994. Перша атестація – наказ №175 від 31.12.1999.

У період роботи позивача з 17.03.1992 по 01.03.1998 та з 01.01.1999 по 04.04.2001 електрогазозварником діяв Список №2 виробництв, цехів, професій та посад з важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 , де в розділі ХХХІІ «Загальні професії» Списку №2 передбачена професія «газозварники», а також Список №2, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, в якому в підпункті 23200000-19906 розділу ХХХІІ «Загальні професії» передбачено «електрозварники ручного зварювання».

Також в період роботи позивача на посаді майстра будівельного з 02.03.1998 по 31.12.1998 та з 05.04.2001 по 03.02.2002 Списком №2 виробництв, цехів, професій та посад з важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, в розділі ХХVII «Будівництво, реконструкція, технічне переоснащення, реставрація та ремонт будівель, споруд та інших об`єктів» передбачено позицію « 2290000б-23419» «майстри будівельних і монтажних робіт».

За період роботи позивача з 04.02.2002 по 16.11.2018 виконавцем робіт діяв як Список №2, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, так і Список №2, затверджений постановами Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36 та від 24.06.2016 №461.

Вказаними Списками передбачались позиції «2290100б-24441» - «виконавці робіт» (постанова КМУ від 11.03.1994 №162), « 27б» - «виконавці робіт» (постанова КМУ від 16.01.2003 №36), водночас Списком №2, затвердженим постановою КМУ від 24.06.2016 №461, посада «виконавці робіт» не передбачена.

Оцінюючи твердження відповідача 1 щодо невідповідності довідок №353, 354, 355, то суд вказує, що такі довідки в повній мірі відображають інформацію, що визначена Додатком №5 до Порядку №637, а недоліки, про які зазначає відповідач 1 у спірному рішенні є виявом надмірного формалізму.

Так, надані довідки №353, 354, 355 від 07.08.2025 чітко ідентифікують характер виконуваних робіт, повну зайнятість та відповідність посад актуальним на час роботи позивача Спискам №2. Довідки містять усі необхідні реквізити, зокрема, заначено конкретні підстави для їх видачі, наявні підписи уповноважених осіб та відповідні печатки.

Посилання на відсутність результатів атестації робочих місць або помилки в наказах про таку атестацію не є підставою для відмови, адже обов`язок щодо проведення атестації покладається виключно на власника підприємства. Згідно з висновками Верховного Суду, працівник не може нести відповідальність за непроведення атестації роботодавцем і не може бути позбавлений права на пільгову пенсію за умови фактичного виконання робіт у шкідливих умовах.

Враховуючи наведене в сукупності суд дійшов висновку, що рішення відповідача 1 №023830034834 від 22.08.2025 є протиправним, оскільки прийняте без повного та об`єктивного з`ясування обставин справи, отже, позовні вимоги в частині його скасування підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги зобов`язального характеру, то суд зауважує, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Водночас, у відповідності до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Отже, у зв`язку з тим, що судом визнано протиправним та скасовано рішення відповідача №023830034834 від 22.08.2025, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача 2 зарахувати до пільгового стажу роботи позивача періоди з 17.03.1992 по 01.03.1998, з 02.03.1998 по 31.12.1998, з 01.01.1999 по 04.04.2001, з 05.04.2001 по 03.02.2002, з 04.02.2002 по 23.06.2016 (до прийняття постанови КМУ від 24.06.2016 №461).

Суд зауважує, що з 24.06.2016 набрала чинності постанова КМУ № 461, якою посаду «виконавці робіт» було виключено зі Списку № 2.

Враховуючи, що пільговий стаж обчислюється за законодавством, чинним у період роботи, цей період підлягає зарахуванню лише до 23.06.2016 (включно). Робота після цієї дати не дає права на пільгове обчислення стажу через відсутність професії у чинних Списках.

Після зарахування спірних періодів роботи пільговий стаж позивача за Списком №2 значно перевищуватиме встановлений законом мінімум, що повністю задовольняє вимогу п п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» щодо наявності необхідного пільгового стажу не менше 12 років 06 місяців для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Отже, у зв`язку з наведеним, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача 2 з 15.08.2025 призначити позивачеві пенсію за віком на пільгових умовах згідно з п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що згідно ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При зверненні до суду з даною позовною заявою позивачем сплачено судовий збір в сумі 1211 грн 20 коп.

Таким чином поверненню позивачеві за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1 підлягає сума у розмірі 908 грн 40 коп.

Керуючись ст. 2, 6, 9, 73-78, 90, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 023830034834 від 22.08.2025 щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за Списком № 2 періоди з 17.03.1992 по 01.03.1998, з 02.03.1998 по 31.12.1998, з 01.01.1999 по 04.04.2001, з 05.04.2001 по 03.02.2002, з 04.02.2002 по 23.06.2016 та з 15.08.2025 призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах згідно з п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 908 грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, 5, 3 під`їзд, 2 пов, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344)

Відповідач 2: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005, код ЄДРПОУ 13322403)

Повний текст рішення складено та підписано суддею 22.04.2026 року.

Суддя Маслоід Олена Степанівна