Рішення від 21 квітня 2026 р. у справі №826/8899/16 — Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

22 квітня 2026 р. Справа № 826/8899/16

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Ю.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алігол" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Алігол» (надалі - позивач) з позовом до ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач, ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

В обґрунтування позовних вимог, представник позивача зазначив, що ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві протиправно не внесено до системи електронного адміністрування ПДВ на електронний рахунок позивача № 37514000144692 суму від`ємного значення зобов`язань з податку на додану вартість в розмірі 11 242 033,00 грн., у зв`язку з чим, позивачем порушено встановлені терміни реєстрації податкових накладних ТОВ «Алігол» за період січень - лютий 2016 року, що встановлено контролюючим органом під час перевірки. Зважаючи на вказане, позивач просив задовольнити позов та скасувати оскаржуване рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2016 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою від 11.08.2016 клопотання представника Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві задоволено. Зупинено провадження у даній справі до розгляду адміністративної справи № 826/22587/15.

27.10.2017 на адресу суду надійшли письмові пояснення у справі, у яких представник позивача наголосив на протиправності спірного рішення.

Ухвалою від 10.03.2025 Вінницьким окружним адміністративним судом прийнято дану справу до свого провадження.

10.06.2025 через підсистему "Електронний суд" надійшло клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про заміну неналежного відповідача.

11.06.2025 через підсистему "Електронний суд" надійшли пояснення Головного управління ДПС у м. Києві, у яких відповідач заперечив проти задоволення позову.

Ухвалою від 14.04.2026 вирішено поновити провадження в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алігол" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою від 14.04.2026 вирішено клопотання відповідача - задовольнити. Замінити первісного відповідача ГУ ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980) на його правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ 44116011).

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що ГУ ДФС у м. Києві на підставі п.п. 20.1.4. п. 20.1 ст.20 та п.75.1 ст. 75, в порядку п. 76.3 ст. 76 Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «Алігол» за січень - лютий 2016 року, у зв`язку з чим складено акт № 833/26-50-12-01 від 25.05.2016, відповідно до висновку якого встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за вказаний період, що послугувало винесенням оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0032971201 від 27.05.2016.

Вказаним податковим повідомленням-рішенням встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201, та згідно зі статтею 120/1 Податкового кодексу України:

за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ

застосовано штраф в розмірі 10% у сумі 4505,60 грн.

за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ

застосовано штраф в розмірі 20% у сумі 46078,68 грн.

за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ

застосовано штраф в розмірі 30% у сумі 150,75 грн.

На загальну суму, яка становить 50285,10 грн.

Позивач не погоджуючись із вказаними висновками камеральної перевірки та сумою штрафних санкцій, які винесено в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, звернувся з даною позовною заявою до суду.

Надаючи оцінку спірному податковому повідомленню - рішенню, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

За правилами пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Таким чином, камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних податкової звітності суцільним порядком та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів), відповідно, підстав для перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних контролюючий орган не мав, оскільки це потребує використання інших даних, ніж зазначені у податковій звітності, та може бути предметом документальної перевірки відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України.

При цьому суд звертає увагу, що нормами Податкового кодексу України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, не передбачено проведення перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у межах камеральної перевірки.

Під час проведення камеральної перевірки питання своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не досліджується. Перевірці підлягають виключно дані, зазначені у податкових деклараціях.

У свою чергу своєчасність реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних могла бути перевірена проведенням документальної перевірки.

Аналогічну правову позицію викладено в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 17 березня 2015 року №К/800/67871/14, від 23 червня 2015 року №К/800/9651/15, від 10 листопада 2015 року №К/800/19897/15, від 02 грудня 2015 року №К/800/14438/14, від 08.06.2017 року № К/808/3276/15.

Проте, як підтверджує зміст акта перевірки, предметом дослідження була не податкова звітність товариства, а встановлення наявності порушення визначеного податковим законодавством терміну реєстрації податкових накладних, виданих позивачем.

Відтак, суд зазначає, що термін реєстрації податкових накладних не є об`єктом, який підлягає вивченню контролюючим органом шляхом проведення камеральної перевірки, оскільки не є даними податкової звітності, що відповідає приписам пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дії Головного управління ДФС у місті Києві з проведення камеральної перевірки ТОВ «Алігол», результати якої оформлені актом №10492/26-15-12-07-20/37141945 від 19.10.2017 «Про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «Алігол» (податковий номер 37141945) за жовтень-грудень 2015, лютий 2016 року», суперечать нормам Податкового кодексу України, вчинені не на підставі та не у межах повноважень, що ним передбачені, а тому є протиправними.

У свою чергу відповідно до правової позиції Верховного Суду України, що викладена у Постанові від 27 січня 2015 року у справі № 21-425а14, встановлено, що незаконна перевірка не створює правових наслідків, а саме невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Таким чином, проведена відповідачем перевірка позивача, результати якої оформлені вищевказаним актом не створює правових наслідків, зокрема у вигляді прийняття податкового повідомлення-рішення № 0032971201 від 27.05.2016.

Аналогічну позицію викладено в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року у справі № 826/12255/16 та в ухвалі Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року у справі № 804/2208/17.

Також слід зазначити, що відповідно до п. 2.5.1 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи підприємця, затверджених Наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 р. №165, визначено, що після закінчення строку, наданого платнику податків в інформаційному (електронному) повідомленні для самостійного виправлення помилок, проводиться камеральна (електронна) перевірка, за наслідками якої складається (формується):

у разі встановлення помилок (порушень) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності - акт про результати камеральної перевірки;

у разі відсутності помилок (порушень) у податковій звітності інспектор в тій частині перевіреної звітності, що заповнюється службовими особами органів доходів і зборів, робить відмітку у графі «порушень (помилок) не виявлено», вказує дату проведення камеральної перевірки та ставить підпис.

Після впровадження у промислову експлуатацію АС «Камеральна електронна перевірка» складається довідка про результати камеральної перевірки для платників податку, які надали декларацію в електронному вигляді з визначеною ІР-адресою.

Відповідно до п. 4.5 Регламенту опрацювання податкових декларацій з ПДВ, за якими задекларовано від`ємне значення та/або бюджетне відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 19.06.2012 р. №522, результати камеральної перевірки оформлюються актом у разі:

встановлення факту заниження (завищення) податкових зобов`язань або завищення (заниження) податкового кредиту та, відповідно, зменшення (збільшення) суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту або заявленого бюджетного відшкодування ПДВ;

відмови у наданні бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість та виявлення заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування.

Відтак, суд зазначає, що термін реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН не є даними податкової звітності, які можуть буди досліджені під час проведення камеральної перевірки, а Регламентом встановлений вичерпний перелік порушень, в результаті виявлення яких контролюючий орган має право складати саме акт камеральної перевірки, адже до такого переліку порушень не належить порушення термінів реєстрації податкових накладних або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН.

Таким чином, відповідач безпідставно склав акт камеральної перевірки з посиланням на таке порушення як несвоєчасна реєстрація податкових накладних або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН.

Окремо суд акцентує увагу та враховує, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.03.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.10.2017 визнано протиправною бездіяльність ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо невнесення інформації до електронної системи адміністрування ПДВ про збільшення розміру суми податкового кредиту ТОВ "Алігол" у липні 2015 року на суму 11242033,00 грн., що призвело до порушення строків реєстрації відповідних податкових накладних по ПДВ та позбавило позивача вчасно здійснити відповідну реєстрацію.

На думку суду, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Алігол» підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, про необхідність задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до частини першої ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням вимог частини першої ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1378,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві № 0039971201 від 27.05.2016.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алігол» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1378,00 ( одна тисяча триста сімдесят вісім гривень) 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Алігол" (46008, Тернопільська обл., м. Тернопіль, вуЛ. Танцорова, будинок 14, код ЄДРПОУ 37141945).

Відповідач: Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 44116011).

Рішення суду складено 22.04.2026.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна