Рішення від 21 квітня 2026 р. у справі №120/7797/25 — Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

22 квітня 2026 р. Справа № 120/7797/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук І.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій відповідача щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 періоду роботи з 16.03.2017 по 30.09.2023 року у Комунальному некомерційному підприємстві "Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної Ради", до стажу роботи у подвійному розмірі для обчислення розміру пенсії.

Ухвалою від 09.06.2025 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив щодо задоволення даного позову. Зокрема зазначає, що відповідно до абзацу 9 частини 3 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. При цьому, частиною 4 вказаної статті передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Тобто, оскільки Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" набрав чинності 01.01.2004 року, то в подвійному розмірі на підставі статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788-ХІІ підлягають зарахуванню періоди роботи до 01.01.2004 року.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що позивач з 11.11.2023 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію за віком призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

19.03.2025 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України із заявою про зарахування до страхового стажу періодів її роботи з 16.03.2017 по 30.09.2023 в подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення.

Відповідач листом №4961-3575/Н02/8-0200/25 від 11.04.2025 року відмовив у зарахуванні вказаних періодів роботи у подвійному розмірі у зв`язку з тим, що після набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", тобто з 01.01.2004 року, всі періоди страхового стажу враховуються в одинарному розмірі.

Не погоджуючись із вказаними діями пенсійного органу, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 року №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 року №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV), який набрав чинності 01.01.2004 року.

Відповідно до преамбули Закону №1058-IV, цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 4 стаття 24 Закону №1058-IV встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Крім того, за правилами пункту 16 Розділу XV "Прикінцеві положення" цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Вказане правове регулювання звертає увагу на те, що положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII, в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах (щодо пільг по обчисленню стажу) діяли і підлягали застосуванню відповідними суб`єктами під час виконання покладених на них функцій.

Положеннями статті 60 Закону №1788-XII (в редакції Закону №1110-IV від 10.07.2003 року, з змінами, внесеними згідно із Законом №2205-VIII від 14.11.2017 року) передбачають, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Судом встановлено, та що протягом спірного періоду позивач працювала у Комунальному закладі "Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка".

Як вбачається з записів трудової книжки позивача НОМЕР_1 від 09.07.1984 року, в спірний період позивач з 16.03.2017 року прийнята на вакантну посаду сестри медичного стаціонару (палатної) 6 відділення психіатричного.

Доводи відповідача, стосовного того, що в розумінні наведеного пункту 16 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058 приписи статті 60 Закону №1788-XII не підлягають врахуванню при визначенні страхового стажу позивача з набуттям чинності Закону №1058, є безпідставними, оскільки як вже зазначалося судом, положеннями Закону №1110-IV від 10.07.2003 року та Закону №2205-VIII від 14.11.2017 року до статті 60 Закону №1788-XII вносилися зміни та доповнення.

Отже, після набуття чинності Законом №1058 законодавець підтвердив необхідність застосування положень статті 60 Закону №1788-XII для врегулювання конкретних спірних відносин щодо зарахування відповідних періодів роботи в перелічених закладах охорони здоров`я до стажу роботи у подвійному розмірі.

При цьому суд зауважує, що редакція статті 60 Закону №1788-XII є чинною, а стаття 24 Закону №1058-IV не скасовує відповідні приписи статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та не зупиняє їх.

З огляду на викладене, передбачене статтею 60 Закону №1788-XII право на зарахування стажу в подвійному розмірі не пов`язано із набранням чинності Законом №1058-IV.

Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 11.12.2018 року по справі №310/385/17 (2-а/310/47/17), у постанові від 23.01.2019 року по справі №485/103/17, у постанові від 04.12.2019 року по справі №689/872/17 та у постанові від 27.02.2020 року по справі №462/1713/17.

З огляду на викладене суд вважає, що відповідач неналежним чином виконав покладені на нього обов`язки щодо всебічного, об`єктивного і повного розгляду звернення позивача про перерахунок її пенсії з урахуванням пільгового порядку обчислення страхового стажу відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а лише обмежився формальним підходом щодо розгляду заяви, не дослідивши належним чином умови та характер виконуваної позивачем роботи.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що за правилами статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" період роботи позивача з 16.03.2017 по 30.09.2023 підлягають зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги зобов`язального характеру, то суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними.

Водночас, у відповідності до пункту 10 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Визначаючись щодо дати з якої слід провести перерахунок пенсії позивачу, суд зауважує, що відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", днем звернення за перерахунком пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

Таким чином, оскільки звернення позивача з відповідною заявою про перерахунок пенсії відбулося 19.03.2025 року, відповідно перерахунок пенсії має відбутися з дня звернення із заявою до пенсійного органу, а саме з 19.03.2025 року.

Враховуючи вищезазначене, з метою належного та ефективного захисту порушеного права, за захистом якого позивач звернулась до суду, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача зарахувати до страхового стажу періоди роботи позивача з 16.03.2017 по 30.09.2023 в подвійному розмірі та здійснити перерахунок і виплату пенсії з 19.03.2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області підлягає сума у розмірі 968,096 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 16.03.2017 року по 30.09.2023 року в подвійному розмірі.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 16.03.2017 року по 30.09.2023 року в подвійному розмірі та здійснити перерахунок і виплату пенсії з 19.03.2025, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403)

Повний текст рішення складено 22.04.2026.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна