Постанова від 21 квітня 2026 р. у справі №686/36814/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/36814/25

Провадження № 22-ц/820/971/26

Хмельницький апеляційний суд

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Костенка А.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Грох Л.М.,

розглянув в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України цивільну справу № 686/36814/25 за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , яка подана його представником – ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 січня 2026 року у складі судді Павловської А.А. у цивільній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в :

У грудні 2025 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на його користь заборгованість у розмірі 893,47 грн, яка складається з 709,15 грн заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з квітня 2021 року по січень 2022 року, інфляційні втрати у розмірі 143,05 грн, 3% річних у розмірі 41,27 грн та судові витрати в сумі 7 968,96 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався, що постановою Господарського суду Хмельницької області від 03 травня 2023 року у справі № 924/869/22 Будинкоуправління № 2 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький було визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру.

21 листопада 2024 року відбувся електронний аукціон з продажу майна банкрута по лоту № 1, а саме право вимоги грошової заборгованості станом на 01 лютого 2024 року.

Відповідно до протоколу електронного аукціону від 21 листопада 2024 року позивача визнано переможцем аукціону.

29 листопада 2024 року Будинкоуправління № 2 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький та ФОП ОСОБА_1 уклали договір № 1 купівлі-продажу права вимоги.

Згідно з пунктом 1.1 на умовах даного договору та на підставі протоколу про проведення аукціону № BRD001-UA-20241111-01374 від 21.11.2024 року з продажу активів Будинкоуправління №2 квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький, Первісний кредитор передав (відступив) новому кредитору, а новий кредитор набув наступні права вимоги: Портфель заборгованості, а саме права грошової вимоги до 509 фізичних осіб боржників за комунальними платежами на загальну суму 1560757,91 грн. Таким чином, позивач є новим кредитором до 509 фізичних осіб боржників за комунальними платежами згідно з списком власників та квартиронаймачів, зокрема до боржників за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок НОМЕР_1 . За вказаною адресою наявна заборгованість по житлово-комунальних платежах в сумі 709,15 грн, станом на 01.02.2024 року.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, співвласниками квартири АДРЕСА_2 по частці є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Крім того, позивач посилався, що має право за прострочення виконання грошового зобов`язання на стягнення з боржників інфляційних втрат у розмірі 143,05 грн та 3% річних у розмірі 41,27 грн, отже загальний розмір заборгованості складає 893,47 грн, яку позивач просив стягнути солідарно з відповідачів на свою користь, разом з понесеними судовими витратами, а саме 968,96 грн судового збору та 7 000 грн витрат на правничу допомогу.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 січня 2026 року в позові відмовлено.

ФОП ОСОБА_1 не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Посилається на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Так апелянт, не погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність позовних вимог з огляду на відсутність у матеріалах справи документів щодо здійснення діяльності Будинкоуправлінням № 2 квартирно експлуатаційного відділу м. Хмельницький, а також щодо відсутності заборгованості за адресою у відповідача. Разом з позовною заявою було долучено відповідь Хмельницької міської ради від 20.08.2025 р. №Г-4362-25; Г-4366 25 на адвокатський запит, в якій надано вичерпний перелік адрес за якими надавалась послуга з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій Будинкоуправлінням №2 квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький до 01.11.2021 року, зокрема в даному переліку наявна і адреса АДРЕСА_3 ; відповідь КЕВ м. Хмельницький від 17.09.2025 р. №577/2/4343, в котрій зазначено, що КЕВ м Хмельницький уповноважував Будинкоуправління № 2 щодо надання послуг централізованого водопостачання для споживачів мікрорайону “Ракове” з 2012 року до 2022 року; договору № 371 від 20.11.2008 року про порядок розрахунків за водопостачання, в якій зазначений в попередньозгаданому пункті факт уповноваження Будинкоуправління №2 квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький Квартирно-експлуатаційним відділом міста Хмельницький підтверджується. Відтак позивачем, до суду першої інстанції були надані докази, що підтверджують факт надання Будинкоуправлінням № 2 квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький на адресу відповідачів послуг, а саме: з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, послуг централізованого водопостачання. За таких обставин висновок суду першої інстанції про відсутність у матеріалах справи документів щодо здійснення діяльності Будинкоуправлінням №2 квартирно експлуатаційного відділу м. Хмельницький, а також щодо відсутності заборгованості за адресою відповідачів, не підтверджуються матеріалами справи. Також вказує, що факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживачів від оплати послуг у повному обсязі.

Апелянт посилається, що виписка по особовому рахунку № НОМЕР_1 містить усі необхідні складові нарахування, інформацію про абонента, періоди нарахування, інформацію про частково сплачені кошти, а відтак, є належним та допустимим доказом на підтвердження наявної заборгованості. Виписка по особовому рахунку № НОМЕР_1 завірена печаткою Будинкоуправління №2 квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький, містить повний і чіткий розмір нарахувань за кожен місяць по зазначеним видам послуг, та підтверджує суму заборгованості за надані житлово-комунальні послуги за період з квітня 2021 до січня 2022 року включно. А також дана оборотна виписка підписана ліквідатором, котрий здійснював ліквідаційну процедуру підприємства Будинкоуправління №2 квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький, та був призначений постановою Господарського суду Хмельницької області від 03.05.2023 року у справі № 924/869/22.

З урахуванням викладеного, між Будинкоуправління №2 квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький та відповідачами існували фактичні договірні відносини на підставі відкритого особового рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , а здійснення відповідачами оплат на рахунок Будинкоуправління № НОМЕР_2 КЕВ м. Хмельницький, в свою чергу, підтверджує факт надання Будинкоуправлінням № 2 КЕВ м. Хмельницький житлово-комунальних послуг, а з іншої сторони – їх споживання відповідачами.

ОСОБА_3 та ОСОБА_5 подали відзиви на апеляційну скаргу, в якому посилаються, що в ході розгляду справи вини заперечували щодо наявності у них заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг. Вказують, що у них як співвласників житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 станом на 01.02.2024 відсутня заборгованість за житлово-комунальні послуги. Жодних належних і допустимих доказів наявності такої заборгованості та вжиття заходів щодо її витребування суду не надано. Крім того, позивачем безпідставно порушено трирічний строк звернення до суду, який є преклюзивними, і у справі відсутні докази поважності причин пропуску такого строку та клопотання про його поновлення. При цьому на момент подання позову з дати припинення надання Б/У ЖК – 2 (листопад 2021р.) минуло 4 календарних роки. Вказують, що у всіх квитанціях про сплату комунальних послуг надавачі таких послуг вказують строки зберігання квитанції – 3 роки. Позивач зловживає процесуальним правом і створив ситуацію, коли пропуск преклюзивного строку призвів до втрати відповідачами документів, які б могли слугувати доказами у справі. Таким чином, має місце недобросовісна поведінка позивача. Крім того, співвідношення ціни позову та заявлених витрат на правову допомогу, у сукупності з відсутністю розрахунку витрат на правову допомогу у даному позові, акту приймання-здачі робіт, квитанцій про проведену позивачем оплату послуг адвоката тощо, - дає підстави для обґрунтованого висновку що даний позов фактично є способом надмірного збагачення сторони позивача. Відповідачі, вважають законними висновки суду першої інстанції щодо відсутності доказів про перехід право вимоги до позивача, оскільки з матеріалів справи вбачається, що в переліку боржників, до яких таке право вимоги перейшло, їх не зазначено. Також, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, яку господарську діяльність, спрямовану на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових будинках, здійснювало Будинкоуправління № 2 Квартирно експлуатаційного відділу м. Хмельницький, чи фактично надавало і які послуги за зазначеною в позові адресою відповідачів. На підтвердження наявності у відповідачів заборгованості за житлово-комунальні послуги позивач надав копію особового рахунку, яка не підписана уповноваженою особою. Вимоги про стягнення інфляційних втрат і 3% річних є похідними від вимоги про стягнення заборгованості і не підлягають задоволенню у зв`язку з недоведеністю позовних вимог про стягнення заборгованості. Вважають, що судом першої інстанції повно та об`єктивно досліджено обставини справи, вірно надано оцінку доказам, та прийнято законне та обґрунтоване рішення, яке скасуванню не підлягає.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати з ухваленням нового судового рішення, з огляду на наступне.

Відповідно до пунктів 1, 3 і 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом встановлено, що позивач набув право вимоги до відповідачів щодо оплати комунальних послуг на аукціоні з продажу майна банкрута Будинкоуправління №2 квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький.

29.11.2024 року на підставі електронного аукціону №BRD001-UA-20241111-01374, між Будинкоуправлінням № 2 квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (укладено акт про придбання майна на аукціоні, згідно з яким Покупець сплатив Продавцю усі необхідні до сплати кошти, а Продавець передав портфель заборгованості, а саме: права грошової вимоги до 509 фізичних осіб - боржників за комунальними платежами на загальну суму 1 560 757,91 грн. (згідно списку власників та квартиронаймачів).

29.11.2024 року БУ № 2 КЕВ м. Хмельницький та ФОП ОСОБА_1 керуючись ст.ст. 82, 87 Кодексу України з процедур банкрутства, уклали Договір №1 купівлі-продажу права Вимоги.

Згідно з пунктом 1.1. на умовах даного Договору та на підставі Протоколу про проведення аукціону № BRD001-UA-20241111-01374 від 21.11.2024 року з продажу активів Будинкоуправління №2 квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький (код ЄДРПОУ 24293350), Первісний кредитор передав (відступив) Новому кредитору, а Новий кредитор набув наступні права вимоги: портфель заборгованості, а саме: права грошової вимоги до 509 фізичних осіб боржників за комунальними платежами на загальну суму 1 560 757,91 грн. (згідно списку власників та квартиронаймачів).

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що за цим Договором Новий кредитор набуває право вимагати від боржників належного виконання зобов`язань щодо сплати боргів, а саме: від 509 фізичних осіб боржників сплати 1 560 757,91 грн. заборгованості по комунальним платежам (згідно списку власників та квартиронаймачів).

Пункт 2.2. Договору зазначає, що з моменту повної сплати Новим кредитором ціни реалізації лоту згідно Протоколу про проведення аукціону №BRD001-UA-20241111-01374 від 21.11.2024 року права вимоги, вказані в пункті 1.1 цього Договору в повному обсязі припиняється для Первісного кредитора та виникають у Нового кредитора.

Відповідно до електронної системи закупівель Prozorro щодо аукціону BRD001-UA- 20241111-01374 за посиланням: https://prozorro.sale/auction/BRD001-UA-20241111-01374/, можна переглянути інформацію лоту, зокрема публічні документи, до яких входить загальний список власників та квартиронаймачів, які мають заборгованість по комунальним платежам підприємства (Б/У-2 КЕВ Хмельницький) станом на 01.02.2024р., що зберігається файлом - Список боржників (особ.рахунків).pdf

Отже, згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Згідно з положеннями чинного законодавства України, зокрема, відповідно до норм Цивільного кодексу України, передача права вимоги може здійснюватися шляхом відступлення права вимоги. У даному випадку ФОП ОСОБА_1 набув право вимоги до 509 фізичних осіб боржників за комунальними платежами.

Придбавши це майно на аукціоні, ФОП ОСОБА_1 отримав право вимоги, яке раніше належало БУ № 2 КЕВ м. Хмельницький, що надає статус правонаступника, згідно з приписів ЦК України.

Отже, ФОП ОСОБА_1 є новим кредитором на підставі договору №1 купiвлi продажу права вимоги від 29.11.2024р. до 509 фізичних осіб боржників за комунальними платежами згідно з списком власників та квартиронаймачів, зокрема до боржників за адресою: АДРЕСА_1 .

За адресою: АДРЕСА_1 , обліковується заборгованість у розмірі 709,15 грн., що підтверджується копією витягу зі списку власників та квартиронаймачів, які мають заборгованість по комунальним платежам підприємства (БУ-2 КЕВ Хмельницький), станом на 01.02.2024 року.

Відповідно до виписки по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , наймачем/власником є ОСОБА_4 .

За період з квітня 2021 року до січня 2022 року розмір заборгованості за житлово-комунальні послуги становить 709,15 грн.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно співвласниками квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 по частці, відповідно до Свідоцтв про право власності серія та номер: б/н, які видані КЕВ м Хмельницький 06.05.2021 року.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду викладені у постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц, відповідно до яких споживачі зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

З огляду на те, що відповідачі є співвласниками квартири, відтак у позивача наявні підстави для стягнення з відповідачів заборгованості за надані житлово-комунальні послуги за адресою: за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Відтак, беручи до уваги, що відповідачі не погасили заборгованість перед ФОП ОСОБА_1 , як правонаступником БУ № 2 КЕВ м. Хмельницький, позивач має законне право вимагати стягнення заявленої суми заборгованості.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами існування між Будинкоуправління №2 квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький та відповідачем договірних відносин та наявність заборгованості у відповідачів за житлово-комунальні послуги.

Проте з цим висновком не можна погодитися, зважаючи на таке.

Згідно п.6 ч.1 ст.1 Закону України №2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі Закон №2189-VIII) індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 7 Закону №2189-VIII індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

За змістом ст. 9 Закону № 2189-VIII споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно ч.1 ст. 10 Закону № 2189-VIII ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Згідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд першої інстанції правильно констатував, що за результатами проведення електронного аукціону № BRD001-UA-20241111-01374 від 21.11.2024 року між БУ №2 КЕВ м. Хмельницький та ФОП ОСОБА_6 на підставі ст.ст. 82, 87 Кодексу України з процедур банкрутства укладено Договір №1 купівлі-продажу права вимоги від 29.11.2024 року, за яким первісний кредитор передав (відступив), а новий кредитор набув право грошової вимоги (портфель заборгованості) до 509 фізичних осіб боржників за комунальними платежами на загальну суму 1560757,91 грн. (згідно списку власників та квартиронаймачів).

Разом з тим, суд першої інстанції не дав належної оцінки представленим доказам на підтвердження набуття позивачем права вимоги до відповідача на суму 709,15 грн. за житлово-комунальні послуги за період з квітня 2021 року по січень 2022 року, а також наявності такої заборгованості у відповідачів за житлово-комунальні послуги.

Так, відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом ч.ч.1-2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Протокол про проведення аукціону, акт про придбання майна на аукціоні, а також договір купiвлi-продажу права вимоги №1 від 29.11.2024 року дійсно не містять відомостей про осіб-боржників, право вимоги до яких про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги набув позивач.

Водночас згідно п.2.1 Договору купiвлi-продажу права вимоги №1 від 29.11.2024 року, за цим Договором Новий кредитор набуває права вимагати від боржників належного виконання зобов`язань щодо сплати боргів, від 509 фізичних осіб - боржників сплатити 1560757,91 грн. заборгованості по комунальних платежах (згідно списку власників та квартиронаймачів).

При цьому повний перелік фізичних осіб (509 фізичних осіб) до яких набув право вимоги позивач, розміщений у відкритому доступі на веб-сторінці проведеного аукціону: https://prozorro.sale/auction/BRD001- UA-20241111-01374/, про що позивач зазначав у позовній заяві.

Наданий суду витяг зі Списку власників та квартиронаймачів, які мають заборгованість по комунальних платежах Будинкоуправлінню № 2 КЕВ м. Хмельницький станом на 01.02.2024 року відповідає Списку боржників, розміщеному на веб-сторінці проведеного аукціону: https://prozorro.sale/auction/BRD001- UA-20241111-01374/, і підтверджує наявність заборгованості відповідачів за житлово-комунальні послуги в сумі 709,15 грн.

Суд першої інстанції помилково відхилив як неналежний доказ виписку по особовому рахунку № НОМЕР_1 , яка завірена печаткою підприємства Будинкоуправління №2 квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький, підписана ліквідатором БУ №2 КЕВ м. Хмельницький Луценком Романом Олександровичем, містить повний і чіткий розмір нарахувань за кожен місяць по зазначеним видам послуг, та підтверджує суму заборгованості за надані житлово-комунальні послуги за період з квітня 2021 року до січень 2022 року включно. Дана виписка підписана ліквідатором, котрий здійснював ліквідаційну процедуру підприємства Будинкоуправління №2 квартирно експлуатаційного відділу м. Хмельницький, та був призначений постановою Господарського суду Хмельницької області від 03.05.2023 року у справі № 924/869/22.

Відтак, доказами існування між Будинкоуправління № 2 КЕВ м. Хмельницький та відповідачкою ОСОБА_4 договірних відносин є відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , користування відповідачкою житлово-комунальними послугами та здійснення оплати за вказаним особовим рахунком споживача.

Відповідно до основних засад цивільного судочинства змагальності та диспозитивності (статті 12, 13 ЦПК України), обов`язків з доказування (частина перша статті 81 ЦПК України), саме відповідач має довести безпідставність позовних вимог і наданих позивачем доказів, а не суд, у якого відсутні такі повноваження поза межами перевірки доводів, які міг би надати відповідач.

За наведених підстав висновок суду першої інстанції про недоведеність заявленого боргу є помилковим.

Як було встановлено судом, квартира АДРЕСА_2 , знаходиться у спільній частковій власності у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по частці.

Солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання (стаття 541 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 543 ЦК у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до статей 66, 67, 162 ЖК України, за користування житловим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги.

Частина 3 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», на яку посилався суд першої інстанції, регламентує порядок оплати житлово-комунальних послуг особами, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача і користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами, а не співвласників житла.

За змістом статті 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 19 серпня 2020 року в справі 703/2200/15-ц зазначив, що кожен співвласник зобов`язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна.

Отже, обов`язок по сплаті житлово-комунальних послуг мають нести усі співвласники об`єкта нерухомого майна відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності.

Подані докази в їх сукупності цілком підтверджують наявність заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з квітня 2021 року по січень 2022 року в сумі 709,15 грн і право вимоги позивача щодо стягнення цього боргу з відповідачів в межах їх часток права власності на квартиру.

Тож наявні підстави для стягнення цього боргу з відповідачів, а також відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, враховуючи наявність боргу станом на січень 2022 року в сумі 709,15 грн, відтак інфляційні втрати за період з 01.01.2024 по 09.12.2025 року складають 143,05 грн, а 3% річних – 41,27 грн, отже загальний розмір заборгованості – 893,47 грн.

З врахуванням наведеного рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь позивача заборгованість у розмірі 893,47 грн, яка складається з 709,15 грн заборгованості за житлово-комунальні послуги, інфляційних витрат у розмірі 143,05 грн та 3% річних у розмірі 41,27 грн.

Доводи відповідачів щодо пропуску строку позовної давності не заслуговують на увагу, оскільки Законом України від 15.03.2022 року №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України було доповнено п. 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст.ст. 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, зупиняються на строк дії такого стану».

Отже, строк позовної давності в силу положень п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України було зупинено на строк дії воєнного стану.

Законом України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності», який набрав чинності 04.09.2025 року, пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України виключено.

Таким чином, строк позовної давність для пред`явлення позовних вимог у цій справі щодо стягнення заборгованості за період з квітня 2021 року по січень 2022 року, розпочався з квітня 2021 року, станом на 24.02.2022 року був зупинений і відновився – 04.09.2025 року, а тому станом на день звернення до суду в грудні 2025 року не сплив.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 15, ст. 133 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат.

За ч.ч. 1-2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості підписана та подана його представником Пігулевською Є.М., яка діяла на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 07.11.2025 року. Всі інші процесуальні дії в суді першої інстанції та участь у судовому засіданні від імені позивача вчиняла представниця позивача Пігулевська Є.М., яка діяла на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 07.11.2025 року.

В матеріалах справи дійсно наявний договір про надання професійної правничої допомоги №14/02 від 14.07.2025 року, додаток №1 від 14.07.2025 року до договору про надання професійної правничої допомоги №14/02 від 14.07.2025 року, додаток №2 від 14.07.2025 року до договору про надання професійної правничої допомоги №14/02 від 14.07.2025 року, акт № 42 здачі-приймання від 13.01.2026 року до договору про надання професійної правничої допомоги №14/02 від 14.07.2025 року, укладені між ФОП ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «Юлії Біжко», а також свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №3976 від 23.11.2018 року.

За змістом акта № 42 здачі-приймання до договору про надання професійної правничої допомоги №14/02 від 14.07.2025 року, згідно з п. 2.1, п. 4.1 Адвокатське бюро «Юлії Біжко» надало, а ФОП ОСОБА_1 прийняв професійну правничу допомогу - аналіз наданих замовником документів щодо стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованості за житлово-комунальні послуги за особовим рахунком № НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 ; підготовка та складання позовної заяви про стягнення заборгованості; аналіз, підготовка та складання відповіді на відзив.

Разом з тим, позивачем не доведено, що подана позовна заява та відповідь на відзив складені саме адвокатом Біжко Ю.О. і є результатом наданої правничої допомоги згідно акта здачі-приймання № 42 від 13.01.2026 року, оскільки позовна заява та відповідь на відзив підписані та подані представником позивача ОСОБА_2 , а не адвокатом Біжко Ю.О.

Водночас апелянтом не надано доказів, що його представник Пігулевська Є.М. є адвокатом Адвокатського бюро «Юлії Біжко».

За наведеного, правильним є висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч.1, 13 ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідачів на користь ФОП ОСОБА_1 понесені ним судові витрати на сплату судового збору у сумі 2422,40 грн. (968,96 грн. за подання позовної заяви, 1453,44 грн. за подання апеляційної скарги) по 1211,20 грн з кожного.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , яка подана його представником – ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 січня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_4 ) та ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_4 ) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_5 ) заборгованість у розмірі 893,47 грн., яка складається з 709,15 грн. заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з квітня 2021 по січень 2022 року, інфляційні втрати у розмірі 143,05 грн., 3% річних у розмірі 41,27 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_4 ) та ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_4 ) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_5 ) судові витрати у вигляді сплати судового збору по 1211,32 грн. з кожного.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22 квітня 2026 року.

Суддя А.М. Костенко

Р.С. Гринчук

Л.М. Грох