Постанова від 21 квітня 2026 р. у справі №671/135/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 671/135/26

Провадження № 33/820/208/26

Суддя Хмельницького апеляційного суду Вітюк І.В., за участю секретарів судових засідань Жураківського В.А., Цугеля А.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Гандзьошина М.В. розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Волочиського районного суду Хмельницької області від 13 лютого 2026 року,

в с т а н о в и л а:

Постановою Волочиського районного суду від 13 лютого 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 665 грн. 60 коп. судового збору.

За постановою суду, 06.01.2026 о 01 годині 15 хвилин в селищі Війтівці Хмельницького району Хмельницької області на автошляху М-30 Стрий-Ізварине 215 км ОСОБА_1 керував транспортним засобом «FORD FOCUS», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер Алкотест 6810», тест № 3289, результат – 1,74 проміле, чим порушив п. 2.9.а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати і закрити провадження у справі.

Свої вимоги аргументує тим, що постанова є незаконною, необґрунтованою та невмотивованою, під час її винесення допущено неповноту судового розгляду, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Стверджує, що він своєї вини не визнав та не погодився з результатом проведеного огляду на місці зупинки транспортного засобу, а огляд, проведений з порушеннями, вважається недійсним.

Вказує, що відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП закон пов`язує виключно з керуванням особою транспортним засобом, а доказова база має бути спрямована на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування в стані сп`яніння.

Звертає увагу, що він не погодився з результатом огляду на місці зупинки транспортного засобу, а працівники поліції не запропонували йому пройти огляд в закладі охорони здоров`я. Крім того йому не надали другий примірник акту огляду на стан сп`яніння, щоб він мав змогу прочитати його зміст.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, та його захисника на підтримку доводів апеляційної скарги з підстав наведених у ній, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень та запобігання таким правопорушенням.

Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, суд, відповідно до положень ст.ст.280, 283 КУпАП, в повній мірі з`ясував обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дослідив всі долучені докази, які проаналізував і дав їм належну оцінку у їх сукупності, та навів у постанові переконливі і достатні мотиви прийнятого рішення.

Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 в порушенні п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується дослідженими в судовому засіданні та правильно оціненими доказами.

Вказані обставини повністю підтверджуються наявним в матеріалах справи відеозаписом, з якого вбачається, що при проведенні огляду водія на стан сп`яніння працівниками поліції повністю дотримано передбачені законом вимоги під час проведення такої процедури.

Дані відеозапису з нагрудної камери інспектора поліції, достатньо повно відображають обставини, зазначені в адміністративному протоколі, в тому числі підстави для зупинки транспортного засобу та проведення огляду водія, узгоджуються із ними і не викликають суперечностей у їх відповідності фактичним обставинам справи.

Фактично основним доводом апеляційної скарги є незгода водія з результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведеним на місці зупинки транспортного засобу, та відсутність пропозиції з боку працівників поліції пройти такий огляд в закладі охорони здоров`я.

Апеляційний суд відхиляє вказані доводи апеляційної скарги і вважає їх безпідставними.

Так з наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 погодився з результатом огляду, проведеним на місці зупинки транспортного засобу (DVD диск №1 dip-1 10:11 - 10:59), поставив свій підпис у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів про те, що він з результатом огляду згоден, та підписав роздрукований чек з приладу «Drager».

Аналізуючи вищенаведені докази, у апеляційного суду не виникає жодних сумнівів щодо керування правопорушником транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та його згоди з проведеним оглядом на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. Вказаний висновок підтверджується сукупністю наявних в матеріалах справи доказів, які узгоджуються між собою і будь-яких сумнівів у апеляційного суду не викликають.

Будь-яких порушень працівниками поліції при виконанні вимог ст.266 КУпАП та Інструкції №1452/735 при проведенні огляду ОСОБА_1 на встановлення факту перебування його в стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом, апеляційним судом не встановлено.

Протокол про адміністративне правопорушення складений в силу ст.255 КУпАП уповноваженою на те особою, відповідає вимогам ст.256 КУпАП щодо місця, часу вчинення та суті адміністративного правопорушення, повністю узгоджується з даними, які містяться у відеозаписі, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.

Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об`єктивності вищевказаних матеріалів, апелянтом не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду.

Доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення, не здобуто таких і під час апеляційного розгляду.

Даних про те, що в справі неправильно застосовано норми матеріального права чи допущено порушення норм процесуального права при дослідженні місцевим судом доказів, перевіркою матеріалів справи не встановлено.

Адміністративне стягнення на правопорушника накладено у відповідності до вимог ст.ст.33, 34 КУпАП України, з врахуванням його особи, ступеня та характеру скоєного, в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП України.

За таких обставин, враховуючи підвищену суспільну небезпечність правопорушень, пов`язаних з керуванням транспортними засобами у стані сп`яніння, апеляційний суд вважає, що накладене адміністративне стягнення є необхідним і достатнім для запобігання вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень.

Таким чином, при апеляційному розгляді справи істотних порушень норм процесуального права не виявлено, підстав для скасування чи зміни постанови місцевого суду не встановлено.

З огляду на викладене, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Постанову Волочиського районного суду Хмельницької області від 13 лютого 2026 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а його апеляційну скаргу – без задоволення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Хмельницького

апеляційного суду І.В. Вітюк