Постанова від 20 квітня 2026 р. у справі №676/1838/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 676/1838/25

Провадження № 22-ц/820/750/26

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Янчук Т.О. (суддя-доповідач),

Гринчука Р.С., Костенка А.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою акціонерного товариства «Універсал банк» на заочне рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 квітня 2025 року (суддя Швець О.Д.) за позовом акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

У березні 2025 року акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг.

Позов мотивовано тим, що в порядку реалізації проекту monobank, 14.08.2019 року сторони уклали договір про надання банківських послуг, за умовами якого позивач надав ОСОБА_1 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, а він, у свою чергу, зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами. Своїм підписом відповідач прийняв пропозицію банку та погодився з тим, що Анкета-заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, які викладені на банківському сайті www.monobank.ua, складають договір про надання банківських послуг. На підставі чого відповідачу через мобільний додаток смартфону було відкрито рахунок та видана платіжна картка з встановленим кредитним лімітом в розмірі 7000 грн. на поточний рахунок, у вигляді платіжної картки НОМЕР_1 .

Позивач свої зобов`язання виконав, надавши ОСОБА_1 доступ до коштів на його картковому рахунку. Однак, відповідач своїх обов`язків за угодою належним чином не виконував, у зв`язку з чим станом на 20.11.2024 року утворилася заборгованість у сумі 9343,28 грн., що становить загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).

Посилаючись на зазначене, АТ «Універсал Банк» просило суд стягнути з відповідача заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 14.08.2019 року у розмірі 9343,28 грн. та покласти на відповідача судові витрати.

Заочним рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 квітня 2025 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість у сумі 2431,21 грн. та 787,89 грн. судового збору. В решті вимог відмовлено.

Суд виходив з того, що позивачем не доведено укладення з відповідачем договору на умовах, які зазначені у позові, а наданий розрахунок заборгованості достовірно не вказує на розмір невиконаного відповідачем зобов`язання. Банк здійснював нарахування та стягнення відсотків, які не передбачені умовами договору, чим збільшував суму боргу за кредитним договором, тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

В апеляційній скарзі АТ «Універсал Банк», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було досліджено механізму отримання банківських послуг проєкту Monobank, а також процедуру ознайомлення споживача з Умовами, правилами обслуговування, Тарифами, Таблицею розрахунку вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту. Висновки суду є передчасними відносно того, що клієнт не був ознайомлений із вищезазначеними Умовами, правилами обслуговування, Тарифами, Таблицею розрахунку вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту. Представник апелянта зазначає, що Умови i правила, крім тих, що надавались та були отримані Відповідачем у мобільному додатку, перебувають в загальному доступі, розміщені на офіційному сайті фінансової установи та, в розумінні ст. ст. 641, 644 ЦK України, є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору із визначенням порядку тa умов кредитування, прав і обов`язків сторін. Також, в самому мобільному додатку на постійній основі містяться тарифи, до яких відповідач з використанням власного пін-коду має постійний доступ. Наведене свідчить про належне укладення кредитного договору, в тому числі погодження Умов і правил обслуговування фізичної особи з додатками. Невиконання боржником умов договору, на які він погодився та ознайомився в Анкеті-заяві та непогашення у повному обсязі заборгованості перед банком матиме наслідком порушення фундаментального положення про обов`язковість договору.

Апелянт зауважує, що відповідно до п.п. 2, 3 Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг, клієнт підтверджує, що погоджується з тим, що ця анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладання якого підтверджує взяття зобов`язань та виконувати його умови. Окрім цього, клієнт беззастережно погодився з тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту (пункт 3 Анкети-заяви).

Представник апелянта зазначає, що Умови і правила обслуговування, опубліковані на офіційному сайті Банку та публічно доступні в режимі реального часу для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms.

Вищенаведене свідчить про укладення між сторонами у встановлений законом спосіб Договору, в тому числі погодження сторонами Умов і правил разом з додатками, які є невід`ємною складовою Договору.

Тому, посилання суду першої інстанції на недоведеність з боку банку, що саме ці Умови і правила розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними є безпідставними, оскільки вони не ґрунтуються на приписах Закону України «Про електронну комерцію».

Апелянт звертає увагу на те, що відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі).

Враховуючи, що у відповідача прострочення зобов`язання із сплати щомісячного мінімального платежу за договором становить понад 90 днів, на підставі положення п.п.5.16 п.5 Розділу II Умов відбулось істотне порушення відповідачем зобов`язань, та вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк направив повідомлення про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості.

На підставі вищезазначеного загальний розмір заборгованості відповідача перед банком за договором становить 9343,28 грн., з яких: 9343,28 грн. загальний залишок заборгованості (тілом кредиту), 0 грн. заборгованість за пенею та комісією, 0 грн. заборгованість за порушення грошового зобов`язання.

Будучи повідомленим про час і місце розгляду справи, відповідач не надав суду інших доказів на спростування поданого позивачем розрахунку суми заборгованості.

Відзиву на апеляційну скаргу від інших учасників по справі не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

В силу ч.13 ст.7, ч.2 ст.247 ЦПК України у такому випадку судове засідання не проводиться, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Частиною 1 статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

Згідно вимог частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що 14.08.2019 року ОСОБА_1 , звернувшись до АТ «Універсал Банк», підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, за умовами якої просив відкрити поточний рахунок на його ім`я у гривні та встановити кредитний ліміт на суму, вказану в додатку, відповідно до умов договору та наведених умовах даної заяви.

Відповідно до змісту даної анкети-заяви ОСОБА_1 погодився з тим, що ця анкета - заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладення якого він підтвердив і зобов`язався виконувати його умови. Підписанням цього договору підтвердив, що він ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства) та отримав їх примірники у мобільному додатку, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Також, ОСОБА_1 погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту, а про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту банк повідомляє його шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.

В анкеті-заяві відповідач підтвердив, що наведений зразок його власноручного підпису або його аналоги (у тому числі її електронний підпис) є обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті в банку, засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання удосконаленого електронного підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором.

Зазначена вище анкета-заява не містить відомостей про розмір тіла кредиту (кредитного ліміту), строк дії кредитного договору, відсутня також інформація про розмір процентів за користування кредитом, комісії, неустойки.

Зазначена вище анкета-заява містить текст про погодження споживача з Умовами та правилами надання банківських послуг, але не конкретизовано яка саме редакція Умов та Правил надання банківських послуг погоджена споживачем.

Відповідно до довідки про наявність рахунку від 20.11.2024 ОСОБА_1 відкрито рахунок НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), активність якого встановлено до 10/24.

Згідно з довідкою про розмір встановленого ліміту клієнту ОСОБА_1 за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 14.08.2019 за карткою НОМЕР_1 станом на 20.11.2024 слідує, що 14.08.2019 встановлена сума кредитного ліміту 1000 грн., яка в подальшому неодноразово збільшувалася і станом на 02.09.2020 становила 5600 грн.

З наданого банком розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 має заборгованість за Договором про надання банківських послуг Monobank станом на 20.11.2024 року у розмірі 9343,28 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) (а.с.6-10).

Відповідно до руху коштів по картці НОМЕР_1 за період з 14.08.2019 по 20.11.2024 вбачається, що ОСОБА_1 активно користувався коштами, розраховувався за покупки, переказував на картки, поповнював мобільний телефон, вносив кошти на поповнення картки, та за даний період загальна сума витрат становить 78473,86 грн., сума зарахувань 69130,58 грн., заборгованість по кредиту становить 9343,28 грн.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач в порушення умов кредитного договору свої зобов`язання за кредитним договором своєчасно не виконав. Оскільки позивач не довів правомірність нарахування процентів за даним договором, стягненню підлягає сума заборгованості по тілу кредиту в розмірі 2431,31 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (частина 1 статті 205 ЦК України).

За змістом ч.ч. 1, 2 ст.207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частинами 1, 2 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина 1 статті 634 ЦК України).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. З огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 року №675-VIII електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

У статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» ).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У частинах першій та другій статті 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, у тому числі розмір і порядок нарахування заборгованості, АТ «Універсал Банк» зазначило, що ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, на підтвердження чого позивач, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на витяг з умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк», тарифи, паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank та таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача, як невід`ємну частину укладеного договору.

Позивач зазначав, що зазначеними документами, які надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін.

Однак, за відсутності підпису відповідача на долучених позивачем документах відсутні підстави вважати, що саме ці Умови і правила надання банківських послуг, тарифи, паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank та таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними, підписуючи анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг.

Крім того, у паспорті споживчого кредиту Чорної картки monobank (п. 7) зазначено, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятись від інформації, наведеної у цьому паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів.

Таким чином, зазначений документ містить узагальнену інформацію про умови кредитування, орієнтовну загальну вартість кредиту та передує укладенню кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача. Таку інформацію банк надає споживачам фінансових послуг відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».

З огляду на викладене, за відсутності достатніх підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг, відсутності в анкеті-заяві домовленості сторін про підстави та порядок нарахування процентів, надані банком витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів Мonobank, витяг тарифів за карткою monobank і паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки вказані документи достовірно не підтверджують вказаних обставин.

У зв`язку з цим до спірних правовідносин не можуть бути застосовані правила частини 1 статті 634 ЦК України, які регламентують правові засади договору приєднання.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17, яка згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України враховується судом при застосуванні норм права.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, АТ «Універсал Банк» не довело укладення з ОСОБА_1 договору про надання банківських послуг на умовах, які зазначені у позові, оскільки позивачем не доведено, що саме з таким умовами був ознайомлений відповідач та погоджувався з такими умовами кредитування.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із наданої виписки за період з 14.08.2019 по 20.11.2024 ОСОБА_1 користувався кредитними коштами банку і сплачував платежі за користування коштами банку, що підтверджується довідкою про рух коштів по картці від 20.11.2024.

Відповідно до виписки з відображенням руху коштів по картці від 20.11.2024 та розрахунку заборгованості за договором б/н від 14.08.2019 ОСОБА_1 своєчасно не вносив платежі на повернення кредиту та сплати процентів, внаслідок чого станом на 20.11.2024, залишок заборгованості за наданим кредитом складає 9343,28 грн.

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розміру, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Пунктом 59 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 року №75 (далі Положення) визначено, що банк обов`язково має складати на паперових та/або електронних носіях такі регістри як клієнтські рахунки та виписки з них. Відповідно до пункту62 Положення виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Згідно з пунктом 63 Положення виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) фізичної особи; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; 5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Тобто, виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Такий висновок узгоджується з постановами Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18, від 28 жовтня 2020 року у справі №760/7792/14, від 17 грудня 2020 року у справі №278/2177/15, від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16, від 07 грудня 2022 року у справі №298/825/15.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17, якщо фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті, то відповідно до частини 2 статті 530 ЦК України банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого АТ «Універсал Банк», станом на 20.11.2024 розмір заборгованості по кредитному договору становить 9343,28 грн, що становить загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).

Разом з тим, з виписки по рахунку відповідача та розрахунку заборгованості вбачається, що в суму заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 9343,28 грн. позивачем включено проценти, нараховані за процентними ставками 38,4 %, 19,2% та 37,2%.

Однак, укладений між сторонами договір від 14.08.2019 у вигляді анкети-заяви, підписаної сторонами, не містить строку повернення кредиту (користування ним) та погодженої процентної ставки та розміру неустойки за несвоєчасне виконання зобов`язань по сплаті коштів.

Оцінивши наявні у справі докази, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що за відсутності належних доказів на підтвердження узгоджених умов кредитного договору щодо нарахування процентів, їх розміру та погашення боргу за рахунок кредитного ліміту, з відповідача на користь АТ «Універсал Банк» підлягає стягненню сума 2431,31 грн.

Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції є безпідставними, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними в рішенні суду.

Судом було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, дана вірна оцінка наявним у матеріалах справи доказам, доводи апеляційної скарги відповідача висновків суду не спростовують, а тому підстав для скасування оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції не встановлено.

У зв`язку з тим, що суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишає без задоволення, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд –

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу акціонерного товариства «Універсал Банк» залишити без задоволення.

Заочне рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 квітня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21 квітня 2026 року.

Судді: Т.О. Янчук

Р.С. Гринчук

А.М. Костенко