Постанова від 19 квітня 2026 р. у справі №951/488/23 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 951/488/23Головуючий у 1-й інстанції Гриновець О. Б.

Провадження № 22-ц/817/449/26 Доповідач - Храпак Н.М.

Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2026 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Храпак Н.М.

суддів - Гірський Б. О., Хома М. В.,

за участі секретаря — Панькевич Т.І.

та заявника ОСОБА_1 , його представника адвоката Рибачка А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, цивільну справу № 951/488/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Рибачок Анатолій Михайлович, на рішення Козівського районного суду Тернопільської області від 21 січня 2026 року, повний текст якого складено 26 січня 2026 року, ухваленого суддею Гриновець О.Б., у справі за клопотанням ОСОБА_1 , заінтересована особа: орган опіки та піклування Козівської селищної ради Тернопільської області про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною, -

В С Т А Н О В И В:

у серпні 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Рибачок А.М. звернувся в суд із клопотанням, у якому просить продовжити строк дії рішення Козівського районного суду Тернопільської області від 06 вересня 2023 року у справі № 951/488/23, яким визнано ОСОБА_2 недієздатним.

Заявник зазначає, що рідний дядько його дружини ОСОБА_2 є особою з інвалідністю, страждає на хронічне психічне захворювання, потребує постійного стороннього догляду й не може самостійно забезпечити своє існування.

Рішенням Козівського районного суду Тернопільської області від 06.09.2023 ОСОБА_2 визнано недієздатним строком на 2 роки й призначено йому опікуна ОСОБА_1 .

ОСОБА_2 й надалі страждає стійким хронічним психічним розладом.

Рішенням Козівського районного суду Тернопільської області від 21 січня 2026 року задоволено частково клопотання ОСОБА_1 , заінтересована особа: орган опіки та піклування Козівської селищної ради Тернопільської області про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною.

Продовжено строк дії рішення Козівського районного суду Тернопільської області від 06.09.2023 у справі № 951/488/23 в частині визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 недієздатним й встановлення над ним опіки.

Відмовлено у задоволенні клопотання в іншій її частині.

Тимчасово покладено обов`язки опікуна над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на орган опіки та піклування Козівської селищної ради Тернопільської області.

Строк дії рішення визначено тривалістю два роки з моменту набрання ним законної сили.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Рибачок А.М. просить змінити рішення Козівського районного суду Тернопільської області від 21 січня 2026 року та призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на два роки.

В обґрунтування апеляційної скарги представник заявника зазначив, що як видно з матеріалів справи, наявність обставин, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу ОСОБА_2 , внаслідок чого він продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними підтверджено висновком судово-психіатричного експерта, тобто наявні підстави, передбачені ч. 8 ст. 300 ЦПК України.

Тож призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов`язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в даному конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою.

Висновки, які робить суд першої інстанції не відповідають обставинам справи. Опікунська рада Козівської селищної ради при наданні висновку про доцільність призначення апелянта опікуном, дослідила всі обставини. Призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 жодним чином не пов`язана з уникненням від мобілізації щодо захисту Вітчизни. Апелянт звільнений від мобілізації Відповідно до абз. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в редакції, чинній на дату написання статті, право на отримання відстрочки від призову під час мобілізації мають «жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану».

Відзив на апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Рибачка А.М. до суду апеляційної інстанції не поступав.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник - адвокат Рибачок А.М. апеляційну скаргу підтримали, із мотивів викладених у ній.

20 квітня 2026 року представник Органу опіки та піклування Козівської селищної ради — Кутнів Л.Є. подала через “Електроний суд” клопотання про розгляд справи у їх відсутності.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розгляд справи проводити у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про дату, час і місце слухання справи.

Розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення заявника та його представника, проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що рішенням Козівського районного суду Тернопільської області від 06.09.2023 задоволено заяву, визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 недієздатним й встановлено над ним опіку. Призначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , його опікуном. Строк дії рішення суду встановлено два роки. Таке рішення суду набрало законної сили 9 жовтня 2023 року (а.с. 6-8).

Згідно з висновку судово-психіатричного експерта № 833 від 18.11.2025 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 страждає на аномалію інтелектуального розвитку у вигляді помірної розумової відсталості, що досягає рівня вираженого недоумства. За своїм психічним станом не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Дане захворювання є хронічним, стійким психічним розладом (а.с. 47-48).

Рішенням виконавчого комітету Козівської селищної ради Тернопільської області від 17.07.2025 № 161 затверджено висновок опікунської ради при виконавчому комітеті Козівської селищної ради Тернопільської області про доцільність продовження ОСОБА_1 терміну здійснення обов`язків опікуна ОСОБА_2 .

Задовольняючи частково клопотання, суд першої інстанції виходив з того, що заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про продовження строку дії рішення Козівського районного суду Тернопільської області від 06.09.2023 із дотриманням строку звернення з таким, визначеного ч. 7 ст. 300 ЦПК України.

Крім цього, заявником надані докази, що свідчать про, те що ОСОБА_2 продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, тобто наявні підстави, передбачені ч. 8 ст. 300 ЦПК України.

Однак, наданий висновок опікунської ради виданий без повного з`ясування обставин справи, так як не містить належної мотивації продовження строку виконання ОСОБА_1 обов`язків опікуна над рідним дядьком його дружини ОСОБА_2 , аналізу відносин заявника з підопічним, відсутнє обґрунтування відповідності продовження строку виконання обов`язків опікуна інтересам останнього над яким просить встановити опіку, не було враховано наявність інших близьких родичів недієздатного, які б могли здійснювати опіку над ним. Зокрема у судовому засіданні судом з`ясовано, що є інші особи з близького родинного оточення у ОСОБА_3 : дві сестри, брат й племінниця.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в повній мірі не відповідає вимогам, визначеним в ст. 263 ЦПК України, виходячи з такого.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Отже, суд повинен реалізовувати своє основне завдання, а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів та заяв на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод. Формальний підхід суду до здійснення своїх повноважень на будь-якій стадії судового процесу може призвести до порушення права особи на справедливий судовий розгляд.

Статтею 39 ЦК України передбачено, що фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Відповідно до частини першої статті 40 ЦК України фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюються зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частиною шостою статті 300 ЦПК України строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

Відповідно до ч. 7 ст. 300 ЦПК України клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті.

За змістом ч. 8 ст. 300 ЦПК України, клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.

Отже, положення ст. 300 ЦПК України не визначають окремого вирішення питання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною та продовження повноважень опікуна, лише зазначено, що клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, тому підстав надавати оцінку щодо призначеного раніше опікуна у суду не має.

Матеріалами справи підтверджено, що рішенням Козівського районного суду Тернопільської області від 06.09.2023 задоволено заяву, визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 недієздатним й встановлено над ним опіку. Призначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 його опікуном. Строк дії рішення суду встановлено два роки. Таке рішення суду набрало законної сили 9 жовтня 2023 року.

Відповідно до витягу із акту огляду МСЕК № 030410 серії 2-18 АД ОСОБА_2 , встановлена друга група інвалідності довічно (а.с. 11).

Як вбачається із матеріалів справи, що ОСОБА_1 , як опікун, звернувся у суд із клопотанням про продовження строку дії рішення Козівського районного суду Тернопільської області від 09 вересня 2023 року, яким визнано недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із дотриманням строку звернення до суду із відповідним клопотанням, визначеним ч. 7 ст. 300 ЦПК України.

Згідно з висновку судово-психіатричного експерта № 833 від 18.11.2025 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 страждає на аномалію інтелектуального розвитку у вигляді помірної розумової відсталості, що досягає рівня вираженого недоумства. За своїм психічним станом не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Дане захворювання є хронічним, стійким психічним розладом.

Рішенням виконавчого комітету Козівської селищної ради Тернопільської області від 17.07.2025 № 161 затверджено висновок опікунської ради при виконавчому комітеті Козівської селищної ради Тернопільської області про доцільність продовження ОСОБА_1 терміну здійснення обов`язків опікуна ОСОБА_2 .

Разом з цим, як вище зазначалося, що положення ст. 300 ЦПК України не визначають окремого вирішення питання щодо продовження строку дії рішення в частині встановлення опіки та продовження повноважень опікуна, з огляду на те, що опіка має похідний характер.

Тому, колегія суддів вважає, оскільки судом прийнято рішення про продовження строку дії рішення Козівського районного суду Тернопільської області від 06 вересня 2023 року про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 недієздатним, то повноваження ОСОБА_1 щодо опіки над недієздатним також продовжуються та не потребують повторного вирішення питання про призначення опікуна, оскільки останній від виконання обов`язків не звільнявся.

Вказане не було враховано судом першої інстанції, у зв`язку з чим судом допущено порушення норм процесуального права, що дає підстави апеляційному суду для зміни рішення суду першої інстанції, шляхом викладення мотивувальної частини рішення в редакції цієї постанови, а резолютивну частину рішення в частині відмови у задоволенні клопотання в іншій її частині скасувати.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є частково прийнятними, однак не є підставою для скасування оскаржуваного рішення в цілому, а тому апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Рибачка А.М. слід задовольнити частково, рішення суду Козівського районного суду Тернопільської області від 21 січня 2026 року змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції даної постанови, а резолютивну частину рішення в частині відмови у задоволенні клопотання в іншій її частині скасувати.

Керуючись ст. ст. 35, 259, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Рибачок Анатолій Михайлович, задовольнити частково.

Рішення Козівського районного суду Тернопільської області від 21 січня 2026 року змінити, виклавши мотивувальну частину рішення у редакції даної постанови, резолютивну частину рішення в частині відмови у задоволенні клопотання в іншій її частині скасувати.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 22 квітня 2026 року.

Головуюча Н.М. Храпак

Судді: Б.О. Гірський

М.В. Хома