Постанова від 21 квітня 2026 р. у справі №601/234/26 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 601/234/26Головуючий у 1-й інстанції Шульгач Н.М.

Провадження № 33/817/203/26 Доповідач - Тиха І.М.

Категорія - ст.124 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2026 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Тиха І.М., за участю ОСОБА_1 , його представника Антюка І.П., потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Антюка І.П. на постанову Кременецького районного суду Тернопільської області від 18 березня 2026 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст. 124 КУпАП, -

В С Т А Н О В И Л А :

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 місяців.

Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп.

Згідно із постановою суду, 11.01.2026 о 21 год. 00 хв. в м. Кременець по вул. Б.Харчука 2А ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи транспортним засобом «Мітцубісі», д.н.з. НОМЕР_1 під час здійснення маневру обгону і при поверненні на свою сторону на зустріч йому рухався квадроцикл (безномерний), де водій ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , вищевказаного квадроцикла не впорався із керуванням та допустив зіткнення із лівою стороною бамперної частини автомобіля Мітсубісі L200, тим самим завдав матеріальних збитків, чим порушив п. 12.1., п. 13.1, п. 11.2 ПДР України.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду та закрити провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях його довірителя складу адміністративного правопорушення.

Мотивує скаргу тим, що протокол серії ЕП № 573718 складено лише 23.01.2026 - через 12 днів після події, що суперечить вимогам ст.ст. 245, 254 КУПАП та позбавило ОСОБА_1 можливості своєчасно реалізувати право на захист, зібрати докази та взяти участь у фіксації обставин ДТП, що є істотним порушенням права на справедливий суд.

Зазначає, що схема ДТП складена без участі та підпису ОСОБА_1 о 23:45 (через 2 години 45 хвилин після події), а зафіксоване у ній положення автомобіля Mitsubishi L200 (паралельно осі дороги) повністю суперечить відеозапису, зробленому працівниками поліції відразу після ДТП (автомобіль стояв майже перпендикулярно).

Посилається на те що потерпілий ОСОБА_2 також у суді підтвердив те, що він двічі переставляв автомобіль після події, а також те що на схемі ДТП автомобіль, яким він керував, зображений не в такому положенні, в якому він був після ДТП, та визнав що він переставив його після ДТП.

Вказує на те що місце дорожньо-транспортної пригоди, зазначене в протоколі про адміністративне правопорушення (вул. Б. Харчука, 2А) не збігається з тим, яке відображене у схемі ДТП (вул. Шевченка).

Вважає що будь-яких об?єктивних доказів порушення ОСОБА_1 п.п.11.2,12.1,13.1 ПДР України в матеріалах справи немає, письмові пояснення свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 27.01.2026 не були підтверджені в ході безпосереднього допиту у судовому засіданні, а в задоволенні клопотання захисника про виклик та допит цих свідків судом було безпідставно відмовлено.

Вважає, що суд першої інстанції, обравши найсуворіший вид покарання ОСОБА_1 , не навів у постанові жодних конкретних мотивів, чому саме такий вид стягнення є необхідним і достатнім для досягнення мети адміністративної відповідальності, та чому менш суворе стягнення не може забезпечити належне виховання правопорушника та запобігання новим порушенням. Вказує що відсутність належної мотивації вибору виду та розміру стягнення є грубим порушенням вимог ст. 284 КУпАП та принципу індивідуалізації покарання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1 , його представника Антюка І.П., які підтримали подану апеляцію з викладених у ній мотивів, потерпілого ОСОБА_2 , який заперечив щодо її задоволення, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 280 КУпАП орган /посадова особа/ при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 124 КУпАП відповідальність за даною нормою настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Згідно з п. 12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

У відповідності до вимог п.11.2 ПДР України, на дорогах, які мають дві і більше смуг для руху в одному напрямку, нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини, крім випадків, коли виконується випередження, об`їзд або перестроювання перед поворотом ліворуч чи розворотом.

Свій висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП суд першої інстанції, обґрунтував даними, які містяться у:

протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №573718 від 23.01.2026, складеному відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП, згідно з яким 11.01.2026 о 21 год. 00 хв. в м. Кременець по вул. Б.Харчука 2А потерпілий ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи транспортним засобом «Мітцубісі», д.н.з. НОМЕР_1 під час здійснення маневру обгону і при поверненні на свою сторону на зустріч йому рухався квадроцикл (безномерний), під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який не впорався із керуванням та допустив зіткнення із лівою стороною бамперної частини автомобіля Мітсубісі L200, тим самим завдав матеріальних збитків, чим порушив п. 12.1, п. 13.1, п. 11.2 ПДР України,

схемі місця ДТП, яка сталася 11.01.2026, на якій зафіксовано розташування транспортних засобів після переміщення їх учасниками пригоди відносно елементів дороги, а також місце зіткнення, дорожня розмітка, тротуар;

заяві потерпілого ОСОБА_2 , який просив притягнути до відповідальності водія квадроцикла марки Ямаха Грізлі(безномерний) за вчинення ДТП;

письмових поясненнях потерпілого ОСОБА_2 від 11.01.2026, у яких він повідомив що 11.01.2026 о 21 год. 00 хв. в м. Кременець по вул. Б.Харчука 2А, керуючи транспортним засобом «Мітцубісі», д.н.з. НОМЕР_1 під час здійснення маневру обгону і при поверненні на свою сторону на зустріч йому рухався квадроцикл (безномерний), під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який не впорався із керуванням та допустив зіткнення із лівою стороною бамперної частини автомобіля Мітсубісі L200, тим самим завдав йому матеріальних збитків;

письмових поясненнях свідка ОСОБА_5 від 27.01.2026, у яких він повідомив що 11.01.2026 він був пасажиром в автомобілі разом із водієм на ім`я ОСОБА_6 , в м. Кременець під час об`їзду припаркований автомобіль, біля 21 год. 20 хв, де в цей час в авто ОСОБА_6 в`їхав квадроцикл;

письмових поясненнях свідка ОСОБА_4 від 27.01.2026, у яких вона повідомила про те що 11.01.2026 їхала в автомобілі із водієм на ім`я ОСОБА_6 , проїжджаючи м. Кременець вона звернула увагу на світло фар, яке засвітило в їх авто і піднявши голову побачила квадроцикл, який з ними розминувся та почула звук удару з лівої сторони авто, ствердила, що в авто ОСОБА_6 в`їхав квадроцикл;

письмових поясненнях свідка ОСОБА_3 від 27.01.2026, в яких він зазначив що 11.01.2026 він їхав в автомобілі разом із водієм на ім`я ОСОБА_6 , в м. Кременець стояв на аварійці автомобіль, водій ОСОБА_6 зменшив швидкість, переконався, що це буде безпечно та почав маневр об`їзду перешкоди, коли ОСОБА_6 завершував об`їзд їм на зустріч рухався квадроцикл, який допустив зіткнення з автомобілем ОСОБА_6 ;

фотознімками механічних пошкоджень транспортних засобів, на яких зафіксовано пошкодження заднього бампера транспортним засобом «Мітцубісі», д.н.з. НОМЕР_1 ;

відеозаписі з бодікамери поліцейських, на якому зафіксовані обставини ДТП після їх приїзду.

Вважаю, що суддя вірно оцінив ці докази як належні, допустимі та достатні оскільки вони в сукупності та взаємозв`язку підтверджують вину ОСОБА_1 у скоєнні адмінправопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП - порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Перевіряючи твердження апелянта щодо невірного зазначення в протоколі про адміністративне правопорушення місця ДТП, а саме: вул. Б.Харчука 2А у м.Кременець замість вул. Шевченка,9, вважаю що вказане порушення не є суттєвим оскільки не впливає на суть вчиненого адміністративного правопорушення, а є помилкою, яка спростована учасниками справи в ході судового розгляду та за наслідками досліджених судом доказів.

Доводи представника також не заслуговують. Фіксація на схемі положення автомобіля Mitsubishi L200, яке було не у момент зіткнення також відповідає дослідженим судом доказам, оскільки внаслідок дій ОСОБА_1 .

Твердження апелянта щодо складання схеми ДТП без участі та підпису ОСОБА_1 та не заслуговують на увагу оскільки останній залишив місце дорожньо-транспортної пригоди в зв`язку з чим і протокол про адміністративне правопорушення було складено після того як було встановлено його особу та місце проживання, що слідує з відеоматеріалів долучених поліцейськими, на яких зафіксовано пояснення ОСОБА_1 про те що він покинув місце події оскільки не хотів порушувати постанову суду про арешт.

Посилання представника на однобічність висновків суду та покладення в основу рішення виключно письмових пояснень потерпілого і свідків не ґрунтуються на матеріалах справи оскільки в основу судового рішення було покладено дані, які містяться у схемі ДТП, рапортах працівників поліції, власних поясненнях самого ОСОБА_1 , які в частині механізму події узгоджуються з іншими доказами та підтверджують факт руху в зустрічному напрямку й виникнення небезпеки для руху.

Разом з тим, доводи апеляційної скарги про наявність підстав для зміни накладеного на ОСОБА_1 стягнення вважаю обгрунтованими.

Згідно статті 23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та запобіганя вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Санкція статті 124 КУпАП, передбачає накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Відповідно до ст.33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених Кодексом України про адміністративні правопорушення, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, та іншими законами України.

Встановлено, що при визначенні виду стягнення суд першої інстанції не в повній мірі врахував наведені вимоги закону і не мотивував застосування виду стягнення позбавлення права керування транспортними засобами щодо правопорушника.

Так, судом не в повній мірі враховано відомості про особу, яку притягнуто до адмінвідповідальності, а саме те, що він вперше притягується до адміністративної відповідальності, є особою молодого віку, а також те що матеріальні збитки, які заподіяні автомобілю потерпілого є незначними - пошкодження заднього бампера, а тому вважаю що застосування до водія найсуворішого виду адміністративного стягнення - позбавлення його права керування транспортним засобом є недоцільним.

Враховуючи наведені обставини, а також відсутність обставин, які обтяжують його покарання, вважаю, що в даному випадку є підстави для накладення на ОСОБА_1 більш м`якого заходу адміністративного стягнення у виді штрафу .

Враховуючи вищевикладене, постанову Кременецького районного суду Тернопільської області від 18 березня 2026 року щодо ОСОБА_1 в частині накладеного адміністративного стягнення за ст. 124 КУпАП слід змінити, а апеляційну скаргу, подану його представником - задовольнити частково.в решту постанову суду слід задлишити без змін.

На підставі наведеного, керуючись 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Антюка І.П. задовольнити частково, постанову Кременецького районного суду Тернопільської області від 18 березня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП змінити в частині накладеного адміністративного стягнення .

Вважати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП з накладенням на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятидесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя