Рішення від 07 квітня 2026 р. у справі №686/1713/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Суд: Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 07 квітня 2026 р.

Справа: №686/1713/26

Суддя: Колієв С. А.

Справа № 686/1713/26

Провадження № 2/686/4409/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

08.04.2026

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

в складі: головуючого – судді Колієва С.А.,

при секретарі – Кучерук Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницького цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

У січня 2026 року ТОВ «Свеа Фінанс» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 30.07.2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» і ОСОБА_1 був укладений договір кредиту № 2195807 за умовами якого останньому був виданий кредит на суму 10 000,00 гривень на умовах строковості, поворотності та платності. Договір кредиту був укладений в електронному вигляді та підписаний ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію».

15.07.2022 року між ТОВ «Лінеура Україна» і ТОВ «Росвен Інвест Україна», назва якого була змінена на ТОВ «Свеа Фінанс», був укладений договір факторингу № 2-15072022 на підставі якого ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2195807 від 30.07.2021 року на загальну суму 31 189,40 гривень, з яких: 9 509,00 грн. – заборгованість по тілу кредиту та 21 680,40 гривень – заборгованість за нарахованими відсотками.

На підставі викладеного ТОВ «Свеа Фінанс» просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором кредиту № 2195807 від 30.07.2021 року у сумі 31 189,40 гривень.

В судове засідання представник позивача не з`явився. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Просив справу розглянути за його відсутності, про що зазначив у самому позові.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причини неявки суд не повідомив, відзив на позов та заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не подав.

За таких обставин суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказах з ухваленням заочного рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з відсутністю сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

30 липня 2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 2195807 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

За цим договором ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язалося надати ОСОБА_1 на умовах строковості, поворотності та платності кредит у розмірі 10000,00 гривень, а той у свою чергу – повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі.

Умовами договору визначено, що строк кредитування становить 30 днів, стандартна процентна ставка за користування кредитом – 1,90 % на день. Кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на кратку за № НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 підписав договір № 2195807 шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором (Р662).

В день укладення договору 30.07.2021 року ТОВ «Лінеура Україна» перерахувало на зазначений ОСОБА_1 номер картки 10 000,00 гривень, що підтверджено довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №12812-0403 від 04.03.2024 року про здійснення переказу на платіжну картку в системі iPay.ua (а.с.40).

27.08.2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» і ОСОБА_1 був укладений додатковий договір до Договору №2195807 за умовами якої сторони погодили продовження строку кредитування на 30 днів та визначили, що датою повернення кредиту та сплати відсотків є 27.09.2021 року.

Вказаний додатковий договір був укладений дистанційно та підписаний ОСОБА_1 електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора Р154.

27.09.2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» і ОСОБА_1 був укладений додатковий договір до Договору №2195807 за умовами якої сторони погодили продовження строку кредитування на 30 днів та визначили, що датою повернення кредиту та сплати відсотків є 28.10.2021 року.

Вказаний додатковий договір був укладений дистанційно та підписаний ОСОБА_1 електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора Н554.

15.07.2022 року між ТОВ «Лінеура Укарїна» і ТОВ «Росвен Інвест Україна» був укладений договір факторингу № 2-15072022 за умовами якого ТОВ «Росвен Інвест Україна» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2195807 на загальну суму 31 189,40 гривень, з яких: 9 509,00 грн. – заборгованість по тілу кредиту та 21 680,40 гривень – заборгованість за нарахованими відсотками.

Рішенням №1 від 25.03.2024 року єдиного учасника ТОВ «Росвен Інвест Україна» було переіменовано назву товариства на ТОВ «Свеа Фінанс».

Застосовані норми права та мотиви з яких виходить суд.

а) щодо правовідносин сторін

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону України від 3 вересня 2015року №675-VIII «Про електронну комерцію» (далі Закон №675-VIII) електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із положень частини першої статті 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

В силу частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною першою статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором. Одним із різновидів відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Зібрані докази вказують на те, що 30.07.2021 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Лінеура Україна» в електронній формі кредитний договір, за умовами якого фінансова компанія перерахувала на зазначений ним картковий рахунок кредитні кошти, а той зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в порядку, визначеному договором.

Умови укладеного договору (з урахуванням укладених до нього додаткових договорів) ОСОБА_1 належним чином не виконав, у визначений договором строк кредит не повернув та не сплатила відсотки за користування кредитними коштами.

У подальшому ТОВ «Свеа Фінанс» згідно укладеного договору факторингу набуло право вимоги до ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором.

З огляду на викладене слід дійти висновку, що ОСОБА_1 не виконав обов`язки за кредитним договором, а тому з нього на користь ТОВ «Свеа Фінанс» слід стягнути заборгованість за відповідним кредитним договором.

Щодо розміру заборгованості яка підлягає до стягнення.

Згідно представленого розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором за договором № 2195807 на загальну суму 31 189,40 гривень, з яких: 9 509,00 грн. – заборгованість по тілу кредиту та 21 680,40 гривень – заборгованість за нарахованими відсотками.

Із представленого розрахунку встановлено, що розмір заборгованості за відсотками обчислений за період з 30.07.2020 року по 26.01.2022 рік включено, тобто за період в тому числі, який перевищує обумовлений сторонами строк кредитування.

Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз указаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та від 31 жовтня 2018року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18 січня 2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Умовами укладеного між сторонами кредитного договору, з урахуванням укладених додаткових договорів до нього, визначено, що строк кредитування закінчується 28.10.2021 року (загалом становить 90 днів).

Згідно представленого розрахунку станом на 28.10.2021 рік заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором, з урахуванням здійснених ним оплат становила 14929,10 гривень і складалася з: 9509,00 грн. – заборгованості по тілу кредиту та 5 420,10 гривень – заборгованості за процентами.

Саме така заборгованість підлягає стягненню з відповідач на користь позивача.

При цьому нарахування позивачем відсотків за користування кредитними коштами поза строком кредитування (після 28.10.2021 року) є безпідставним та суперечить вимогам закону, у зв`язку із чим в цій частині у задоволенні позову слід відмовити.

За таких обставин поданий ТОВ «Свеа Фінанс» позов підлягає до часткового задоволення та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 2195807 від 30.07.2021 року у сумі 14929,10 гривень і складалася з: 9509,00 грн. – заборгованості по тілу кредиту та 5 420,10 гривень – заборгованості за процентами.

В решті у задоволенні позову слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до приписів частин 1 та 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

ТОВ «Свеа Фінанс» подало позов з вимогою на суму 31 189,40 гривень і такий позов задоволено частково на суму 14 929,10 гривень.

Відтак, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України слід стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Свеа Фінанс» судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1159,50 грн. (14 929,10 грн. * 2422,40 грн. / 31189,40 грн.).

Керуючись ст.ст.2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, ст.ст. 207, 526, 546, 626, 628, 634, 638, 1048, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити. частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 2195807 від 30.07.2021 року у сумі 14929,10 гривень та 1159,50 гривень понесених судових витрат, а всього 16088,60 гривень.

В решті у задоволенні позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», ЄДРПОУ 37616221, місце знаходження: м. Київ, вул. Іллінська б.8.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 22.04.2026 року.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua