Вирок від 21 квітня 2026 р. у справі №686/6785/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/6785/26

Провадження № 1-кп/686/1089/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12026243000000330 від 11.02.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Борщівка, Городоцького району, Хмельницької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, пенсіонера, одруженого, зареєстрованого за місцем проживання та жителя АДРЕСА_1 , на утриманні малолітніх та непрацездатних осіб не має, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України

установив:

ОСОБА_5 11.02.2026 близько 15:34 год. під час здійснення поліцейськими взводу № 1 роти № 3 батальйону управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_7 та ОСОБА_8 патрулювання на службовому транспортному засобі марки «Toyota», моделі «Corola», державний номерний знак НОМЕР_1 , був виявлений та зупинений працівникам поліції по вулиці Степана Бандери, в місті Хмельницькому, будучи за кермом транспортного засобу марки «Renault», моделі «Kangoo», державний номерний знак НОМЕР_2 , з причепом (з державним номерним знаком НОМЕР_3 ), зовнішні світлові прилади якого були технічно несправними.

Під час перевірки працівниками патрульної поліції особи водія встановлено, що керував транспортним засобом марки «Renault», моделі «Kangoo», державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У зв`язку із порушенням пункту 31.4.3 «а» Постанови КМУ «Про Правила дорожнього руху», а саме те, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності технічних несправностей і невідповідності зовнішніх світлових приладів, зокрема їх режиму роботи, відносно ОСОБА_5 поліцейським взводу № 1 роти № 3 батальйону управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_8 складено постанову за ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Так, в ході розмови, ОСОБА_5 , перебуваючи на автодорозі поблизу будинку 57/3 по вулиці Степана Бандери у місті Хмельницькому, діючи умисно, у власних інтересах, усвідомлюючи, що поліцейський взводу № 1 роти № 3 батальйону управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_8 є службовою особою Національної поліції України та наділений повноваженнями з виявлення адміністративних правопорушень та здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення, з метою уникнення притягнення його до адміністративної відповідальності, 11.02.2026 о 15:40 год. запропонував та надав йому неправомірну вигоду в сумі 500 гривень однією купюрою, поклавши її на службовий планшет (логістичний пристрій) ОСОБА_8 за те, щоб останній, всупереч закріпленим посадовою інструкцією функціональним обов`язкам, не складав постанову про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КУпАП відносно ОСОБА_5 .

На цю пропозицію працівником патрульної поліції ОСОБА_5 відмовлено та здійснено йому попередження про кримінальну відповідальність за пропозицію, обіцянку та надання такої неправомірної вигоди службовій особі.

Окрім того, під час спілкування із водієм вищевказаного транспортного засобу поліцейським взводу № 1 роти № 3 батальйону управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_8 у ОСОБА_5 виявлено явні ознаки алкогольного сп`яніння, зокрема запах алкоголю з ротової порожнини, поведінка, що не відповідає обстановці та порушення мови.

Після чого, ОСОБА_5 працівником патрульної поліції ОСОБА_8 запропоновано пройти тест на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу «ALCOTEST DRAGER», на що останній погодився, результат якого виявився позитивний, а саме: 0,80 проміле.

При цьому, 11.02.2026 близько 15:49 год. ОСОБА_5 , перебуваючи в автомобілі на автодорозі поблизу будинку № 57/3 по вулиці Степана Бандери в місті Хмельницькому, діючи умисно, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, усвідомлюючи, що на місці події ведеться відео-фіксація за допомогою нагрудної камери працівників поліції, з метою уникнення адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, звернувся до поліцейського взводу № 1 роти № 3 батальйону управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_8 , який є службовою особою, з пропозицією надання неправомірної вигоди. На дану пропозицію працівником патрульної поліції ОСОБА_8 повторно відмовлено ОСОБА_5 та неодноразово здійснено попередження про кримінальну відповідальність за пропозицію, обіцянку та надання такої неправомірної вигоди службовій особі.

Окрім цього, ОСОБА_5 , перебуваючи там само, в стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, у власних інтересах, усвідомлюючи, що поліцейський взводу № 1 роти № 3 батальйону управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_7 є службовою особою Національної поліції України та наділений повноваженнями з виявлення адміністративних правопорушень та здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення, в ході розмови з останнім з метою уникнення притягнення його до адміністративної відповідальності, 11.02.2026 о 17:13 год. запропонував надати йому неправомірну вигоду в сумі 2 000 (дві тисячі) доларів США (що згідно з курсом НБУ станом на 11.02.2026 становить 86 180 гривень 80 копійок) за те, щоб ОСОБА_7 , всупереч закріпленим посадовою інструкцією функціональним обов`язкам, а також Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України № 1376 від 06.11.2015, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015, вимог ст. 257 КУпАП, згідно якої протокол надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, не складав та не направляв до суду для розгляду по суті протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_5 .

На цю пропозицію працівником патрульної поліції ОСОБА_7 відмовлено ОСОБА_5 та повторно попереджено про кримінальну відповідальність за пропозицію, обіцянку та надання такої неправомірної вигоди службовій особі.

За пропозицію службовій особі надати їй неправомірну вигоду, а так само за надання такої вигоди за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища, ОСОБА_5 підлягає кримінальній відповідальності за ч.1 ст.369 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, та надав показання про те, що 11.02.2026 о 15:40 год. після зупинки по вулиці Степана Бандери в місті Хмельницькому через технічні несправності його автомобіля, з метою уникнення притягнення його до адміністративної відповідальності, де штраф складає 300 гривень, запропонував та надав йому неправомірну вигоду в сумі 500 гривень однією купюрою. Після чого йому працівник патрульної поліції ОСОБА_8 запропонував пройти тест на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу «ALCOTEST DRAGER». Результат огляду виявився позитивний, щоб не бути притягнутим до адміністративної відповідальності ОСОБА_5 , уважаючи, що право керування транспортними засобами відновити буде складно, запропонував поліцейському ОСОБА_7 неправомірну вигоду в сумі 2000 доларів США за те, щоб вони його відпустили.

Обвинувачений ОСОБА_5 у вчиненому щиро кається, жалкує та просить суворого не карати.

З`ясувавши позицію учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно з вимогами ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з`ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Кримінальне провадження розглянуте згідно з вимогами ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувальних актів.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_5 слід кваліфікувати як пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища, тобто за ч.1 ст.369 КК України.

Обвинувачений на момент вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність, будь-яким психічним захворюванням чи тимчасовим розладом психічної діяльності на той час не страждав, не страждає на такі і в теперішній час. Тому суд визнає його осудним.

При призначенні покарання суд згідно із ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують йому покарання.

Згідно з положеннями статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Як випливає із законодавчих приписів, значення заходу примусу для досягнення його мети визначається не лише його суворістю, а й справедливістю.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 , покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, те, що воно є нетяжким злочином.

Суд ураховує особу обвинуваченого, який одружений, має постійне місце проживання, є пенсіонером, має невелику пенсію, за наданими відомостями позитивно характеризується, має ряд хронічних захворювань, на профілактичному обліку не перебуває, під диспансерним наглядом у лікаря психіатра не перебуває, не перебуває на диспансерному обліку у лікаря нарколога, не має судимостей та уперше притягується до кримінальної відповідальності.

Статтею 66 КК України визначений перелік обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому.

Відповідно до ч.2 ст.66 КК України при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом`якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому є щире каяття,при якому ОСОБА_5 висловив жаль з приводу вчиненого та зазначив, що шкодує про свій вчинок. Також суд визнає обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_5 перерахування 17 березня 2026 року на рахунок Національного банку України 20000 (двадцяти тисяч) гривень на потреби Збройних Сил України 20000 грн..

Обставиною, що обтяжують покарання обвинуваченому є вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Норми кримінального законодавства наділяють суд правом вибору у визначених законом межах заходу примусу певного виду і розміру. Така функція суду за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки передбачає вибір однієї з альтернативних форм реалізації кримінальної відповідальності і потребує взяття до уваги й оцінки відповідно до визначених законом орієнтирів усіх конкретних обставин справи, без урахування яких обрана міра покарання не може вважатися справедливою. Справедливість покарання має визначатися з урахуванням інтересів усіх суб`єктів кримінально-правових відносин, а також інших осіб з погляду підвищення рівня їх безпеки шляхом запобігання вчиненню нових злочинів і надання підстав правомірно очікувати відповідну протиправному діянню реакцію держави, що є важливим чинником юридичної захищеності людини.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 15 січня 2024 року у справі №722/594/22 вказала: виправлення як мета покарання - це той наслідок, якого прагне досягнути держава передбаченими законом заходами примусу.

Виправлення засудженого - це ті певні зміни в його особистості, які утримують його в подальшому від вчинення нових злочинів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

З моральної точки зору, виправлення засудженого і є кінцевою метою покарання.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню.

З урахуванням викладених обставин, беручи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, особу винного, усі в сукупності обставини кримінального провадження та їх поєднання, обставини, які пом`якшують покарання, обставину, що його обтяжують та ступінь небезпечності обвинуваченого для суспільства, суд, вважає призначити ОСОБА_5 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України – покарання у виді штрафу у розмірі вище мінімального з передбачених санкцією ч.1 ст.369 КК України - однієї тисячі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17850 (сімнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят) гривень.

При цьому суд ураховує, що ОСОБА_5 є пенсіонером отримує 6243 грн. пенсійних виплат..

Таке покарання на переконання суду відповідає тяжкості вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, буде необхідним і достатнім як для його виправлення, так і для попередження нових злочинів та відповідає принципам індивідуалізації покарання та основним засадам призначення покарання, визначеним ст.ст.50, 65 КК України і є справедливим.

Підстав для призначення обвинуваченому альтернативного,суворішого виду покарання, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, зокрема у виді обмеження волі чи у виді позбавлення волі, враховуючи характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, або ж більшого розміру штрафу з огляду на його вік, сімейний та майновий стан і стан здоров`я та положення ст. 65 КК України, немає.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Речові докази та процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374-376 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст.369 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17850 (сімнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят) гривень.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_9