Рішення від 21 квітня 2026 р. у справі №682/3478/25 — Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/3478/25

Провадження № 2/682/352/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року

Славутський міськрайонний суд

Хмельницької області у складі:

головуючої судді Мотонок Т. Я.,

за участю секретаря судових засідань Мелашенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Славута цивільну справу № 682/3478/25 за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Квартирно-експлуатаційний відділ міста Хмельницького, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

в с т а н о в и в:

До суду надійшов позов в/ч НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

В обґрунтування поданого позову вказано, що Рішенням виконавчого комітету Славутської міської ради Хмельницької області від 23 грудня 2002 року № 403 затверджено рішення громадської комісії по житлових питаннях при виконавчому комітеті Славутської міської ради і надано статус «службової квартири» квартирі АДРЕСА_1 . Зазначена квартира знаходиться на обліку відомчого житлового фонду і призначена для розміщення військовослужбовців, що проходять службу в Славутському гарнізоні Хмельницької області. В подальшому ОСОБА_1 відповідно до рішення виконавчого комітету Славутської міської ради Хмельницької області від 25.10.2007 № 508, яким затверджено витяг з наказу начальника Славутського гарнізону від 11.06.2007 №198 «Про надання службового житлового приміщення» - двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , житловою площею 28,7 кв. м., видано службовий ордер на вселення у квартиру сім`ї ОСОБА_1 з 3-х осіб, в тому числі: ОСОБА_2 – дружина, 1984 р.н.; ОСОБА_3 – донька, 2006 р.н. У 2009 році відповідач був переміщений до нового місяця проходження військової служби. На даний час в квартирі зареєстровані Відповідач, його дружина та повнолітня донька. Однак Відповідач та його сім`я не проживають у спірній квартирі з 2010 року по даний час. Окрім того, на даний час місце перебування Відповідача невідоме.

Крім того, відповідач має заборгованість за розподіл газу 96,71 грн. Окрім цього, відповідно до Акту звірки №3970842-в від 19.09.025 встановлено, що у період з 01.05.2025 по 01.08.2025, Відповідачем було використано 1,94 м3 газу. Також Славутське управління водопровідноканалізаційного господарства, повідомило, що станом на 25.09.2025 за Відповідачем не обліковується заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення відсутня, проте, у період з 01.2024 по дату надіслання відповіді, відповідно до показників лічильника, Відповідачем та членами його сім`ї було використано всього 5 кубів. Також, у даному листі зазначено, що відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» засоби вимірювання техніки (зокрема лічильник води), підлягають періодичній повірці, для лічильників води установлено міжповірочний інтервал – 4 роки та просять у найкоротший термін провести повірку лічильника. Зазначене свідчить про те, що Відповідач не проводив повірку як мінімум 4 роки.

Враховуючи вищевикладене, а саме: кількість спожитих комунальних послуг, наявність заборгованості з їх споживання та відсутність повірки лічильника води протягом 4-х років, можна дійти до висновку про те, що Відповідач та члени його сім`ї втратили інтерес до зазначеної службової квартири. Окрім цього, відповідач не перебуває на квартирному обліку в гарнізонах, що знаходяться у зоні відповідальності Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницького, тобто не мають жодного стосунку до Славутського гарнізону.

Позивач неодноразово намагався врегулювати даний спір у досудовому порядку, шляхом надіслання вимог Відповідачу щодо добровільної здачі протиправно утримуваного службового житла, проте ніякої реакції на це з боку ОСОБА_1 не слідувало.

За таких обставин представник в/ч НОМЕР_1 звернувся до суду та просив: визнати ОСОБА_1 , 1980 року народження, та членів його сім`ї таким, що втратили право користування житловим приміщенням – квартирою АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 12.01.2026 у даній справі відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання на 10.02.2026. Крім того, зазначеною ухвалою до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Квартирно-експлуатаційний відділ міста Хмельницького.

08.02.2026 до суду надійшли письмові пояснення від Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницького. Згідно пояснень, квартира АДРЕСА_2 перебуває на обліку Квартирно-екеплуатаційного відділу міста Хмельницький та є державною власністю в особі Міністерства оборони України. Рішенням виконавчого комітету Славутської міської ради Хмельницької області від 23 грудня 2002 року № 403 квартирі АДРЕСА_1 надано статусу службового житлового приміщення. Зазначену квартиру було надано відповідачу ОСОБА_1 на сім`ю з трьох осіб, та видано службовий ордер. Таким чином, право користування спірним житлом виникло у відповідача виключно у зв`язку з проходженням військової служби у Славутському гарнізоні. У 2009 році ОСОБА_4 був переміщений до іншого місця проходження військової служби. Однак, відповідач та члени його сім`ї не проживають у спірній квартирі з 2010 року по теперішній час, тобто понад 10 років. Міси перебування відповідача на даний час невідоме. ОСОБА_4 не перебуває на квартирному обліку гарнізонах, що знаходяться у зоні відповідальності КЕВ м. Хмельницького, та не має жодного правового чи службового зв`язку зі Славутським гарнізоном. Отже, відповідач та члени його сім`ї втратили правові підстави для користування спірним службовим житлом. За таких обставин представник КЕВ просив суд: позовну заяву військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задовольнити в повному обсязі.

10.02.2026 за клопотанням представника позивача підготовче судове засідання у справі відкладено на 20.02.2026.

20.02.2026 за клопотанням представника позивача підготовче судове засідання у справі відкладено на 03.03.2026.

03.03.2026 за клопотанням представника позивача до участі у справі як співвідповідачів було залучено ОСОБА_2 та ОСОБА_3

30.03.2026 підготовче судове засідання у справі закрито та призначено судовий розгляд на 22.04.2026.

22.04.2026 в призначений час учасники справи до суду не з`явились.

Представником позивача заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності представника в/ч НОМЕР_1 . Позовні вимоги підтримують. В поданій до суду заяві представник позивача наголосив, що під час складання позовної заяви було допущено технічну описку, а саме: помилково зазначено, що квартира АДРЕСА_1 , в той час як позовна заява та усі матеріали складені на правильне місцерозташування – м. Славута.

Квартирно-експлуатаційним відділом міста Хмельницького заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності представника.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомлені про час та дату розгляду справи, в судове засідання не з`явились, про причини неявки не повідомили, відзив на позов не надавали.

Враховуючи наведені обставини ухвалою суду від 22.04.2026 було постановлено здійснювати заочний розгляд даної справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Славутської міської ради Хмельницької області від 23 грудня 2002 року №403 затверджено рішення громадської комісії по житлових питаннях при виконавчому комітеті Славутської міської ради і надано статус «службової квартири» квартирі АДРЕСА_1 (а.с. 15, 16).

Зазначена квартира знаходиться на обліку відомчого житлового фонду і призначена для розміщення військовослужбовців, що проходять службу в Славутському гарнізоні Хмельницької області (а.с. 15, 18-19).

В подальшому, рішенням виконавчого комітету Славутської міської ради Хмельницької області від 25.10.2007 № 508 затверджено витяг з наказу начальника Славутського гарнізону від 11.06.2007 № 198 «Про надання службового житлового приміщення» - двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , житловою площею 28,7 кв. м., ОСОБА_1 на сім`ю 3 чоловіки та видано службовий ордер на вселення у квартиру сім`ї ОСОБА_1 з 3-х осіб, в тому числі: ОСОБА_2 – дружина, 1984 р.н.; ОСОБА_5 – донька, 2006 р.н. (а.с. 20, 22).

Згідно довідки Виконавчого комітету Славутської міської ради від 30.06.2025 № 3175/26-13, ОСОБА_1 , 1980 р.н., ОСОБА_2 , 1984 р.н., ОСОБА_3 , 2004 р.н., значаться зареєстрованими за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 24).

За даними Акту в/ч НОМЕР_1 від 03.12.2025 № 6088, ОСОБА_1 , 1980 р.н., ОСОБА_2 , 1984 р.н., ОСОБА_3 , 2004 р.н., за вказаною вище адресою реєстрації не проживають починаючи з 2010 року по теперішній час (а.с. 25).

Згідно довідки Хмельницької філії ТОВ «ГАЗМЕРЕЖІ» від 19.09.2025, станом на 19.09.2025 за адресою: АДРЕСА_3 по особовому рахунку № НОМЕР_2 , відкритому на ім`я ОСОБА_1 , значиться заборгованість за розподіл природного газу в сумі 96,71 грн. (а.с. 28).

За даними акту звірки № 3970842-в від 19.09.2025, у період з 01.05.2025 по 01.08.2025, за адресою: АДРЕСА_3 , було використано 1,94 м3 газу (а.с. 29).

Листом від 25 вересня 2025 року № 218, Славутське управління водопровідноканалізаційного господарства повідомило, що станом на 25.09.2025 за Відповідачем не обліковується заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення відсутня, проте, у період з 01.2024 по дату надіслання відповіді, відповідно до показників лічильника, за вказаною адресою було використано 5 кубів води. Також, у даному листі зазначено, що відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» засоби вимірювання техніки (зокрема лічильник води), підлягають періодичній повірці, для лічильників води установлено міжповірочний інтервал – 4 роки, у зв`язку із чим висловлено прохання у найкоротший термін провести повірку лічильника (а.с. 30).

Згідно відповіді від КЕВ м. Хмельницького № 577/11/2951 від 27.06.2025, відповідач ОСОБА_1 не перебуває на квартирному обліку в гарнізонах, що знаходяться у зоні відповідальності Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницького (а.с. 31).

Матеріали справи свідчать, що в/ч НОМЕР_1 неодноразово (29.06.2024, 24.06.2025, 07.01.2025) надсилали відповідачу ОСОБА_1 вимоги щодо добровільної здачі службового житла у зв`язку із відсутністю підстав для проживання у квартирі АДРЕСА_1 (а.с. 32, 33, 34).

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, судом враховується наступне.

Так, згідно із частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Згідно зі ст. 379 ЦК України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них.

Стаття 30 Закону України «Про основні засади житлової політики» встановлює, що службове житло, що належить до державного житлового фонду або житлового фонду територіальної громади, надається особам у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Службове житло з державного житлового фонду надається особам на підставі рішення відповідного органу державної влади або уповноваженого ним суб`єкта.

Припинення трудових відносин з особою (крім осіб з інвалідністю, які одержали ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням ними службових обов`язків під час здійснення трудових відносин чи проходженням служби у суб`єкта надання службового житла, та деяких інших категорій осіб, передбачених законом) є підставою для припинення права користування службовим житлом та виселення з такого житла відповідно до законодавства у порядку, передбаченому договором оренди.

На момент виникнення спірних правовідносин були чинними норми Житлового Кодексу України.

Так, згідно із ст. 64 ЖК України, члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї.

За змістом статті 118 ЖК України, службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв`язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті ради.

Згідно зі ст. 121 ЖК України, службові жилі приміщення надаються за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації, правління колгоспу, органу управління іншої кооперативної та іншого громадського об`єднання.

Відповідно до ст. 124 ЖК України, робітники і службовці, що припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, а також громадяни, які виключені з членів колгоспу або вийшли з колгоспу за власним бажанням, підлягають виселенню з службового жилого приміщення з усіма особами, які з ними проживають, без надання іншого жилого приміщення.

Стаття 71 ЖК України, встановлює загальні правила збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами. За змістом цієї статті при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Відповідно до статті 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Аналіз статей 71, 72 ЖК України дає підстави для висновку, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщеннями за двох умов: непроживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин.

Вичерпного переліку таких поважних причин житлове законодавство не встановлює, у зв`язку з чим поважність причин відсутності особи за місцем проживання визначається судом у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи.

Порядок забезпечення військовослужбовців і членів їх сімей жилими приміщеннями визначаються постановою Кабінету Міністрів України, зокрема, постановою від 03 серпня 2006 року № 1081 «Про затвердження Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями», «Інструкцією з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями», затвердженої наказом Міністра оборони України № 380 від 31.07.2018.

Так, згідно п. 19 Порядку № 1081, Військовослужбовець та члени його сім`ї зобов`язані вивільнити займане ними службове житлове приміщення в разі переміщення по службі, пов`язаного з переїздом до іншого населеного пункту, звільнення з військової служби, одержання або придбання житла для постійного проживання, якщо інше не передбачено законодавством.

Відповідно до п.п. 22-23 Інструкції № 380, якщо у разі переміщення військовослужбовця до нового місця служби в інший населений пункт (гарнізон) у службовому житловому приміщенні або на службовій житловій площі залишається проживати дружина (чоловік), яка (який) проходить військову службу у цьому гарнізоні, дозволяється переоформлення відповідно до вимог цієї Інструкції зазначеного службового житлового приміщення (службової житлової площі) на дружину (чоловіка).

Військовослужбовці та члени їх сімей зобов`язані вивільнити займане ними службове житлове приміщення або службову жилу площу у двотижневий строк з дня виключення із списків особового складу військової частини, крім випадків: звільнення з військової служби у запас або відставку із залишенням на обліку для поліпшення житлових умов за рахунок фондів Міноборони; направлення військовослужбовця на лікування (реабілітацію) внаслідок поранень (контузії) або через хворобу; відрядження до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі; у разі направлення військовослужбовця у складі підрозділів для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.

Таким чином, з урахуванням наведених норм слід дійти висновку, що законом передбачено підстави для втрати особами, які проживають в службовому житлі, права користування таким житлом, в тому числі, як у даній справі.

Так, після дослідження матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 в списках військовослужбовців які перебувають на квартирному обліку в гарнізонах, що знаходяться у зоні відповідальності КЕВ м. Хмельницький, не значиться, у квартирі АДРЕСА_1 не проживає разом із членами сім`ї ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 2010 року,. Наведене свідчить, що відповідачі втратили інтерес до зазначеної службової квартири.

Разом із тим реєстрація відповідачів у службовому житлі обмежує права командування Славутського гарнізону в особі військової частини НОМЕР_1 у вільному розпорядженні та використання службового житлового приміщення. За таких обставин, позивач не може виконувати в повному обсязі соціальні гарантії, які передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо забезпеченням даним службовим житлом військовослужбовців Славутського гарнізону, в тому числі і учасників бойових дій, які користуються позачерговим правом на отримання житла.

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Також, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідачів слід стягнути на користь позивача судовий збір у сумі 2422,4 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 7, 10, 13, 81, 130, 141, 263-265, 274, 280, 280-289 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов – задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , 1980 року народження, та членів його сім`ї: дружину ОСОБА_2 , 1984 року народження, та дочку ОСОБА_3 , 2006 року народження, таким, що втратили право користування житловим приміщенням – квартирою АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової частини НОМЕР_1 807,46 грн. (вісімсот сім гривень сорок шість копійок) судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Військової частини НОМЕР_1 807,46 грн. (вісімсот сім гривень сорок шість копійок) судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Військової частини НОМЕР_1 807,46 грн. (вісімсот сім гривень сорок шість копійок) судового збору.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Військова частина НОМЕР_1 (адреса АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 )

Відповідачі: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_5 , дані паспорту та РНОКПП – відсутні)

ОСОБА_2 (1984 р.н., адреса: АДРЕСА_5 , дані паспорту та РНОКПП – відсутні)

ОСОБА_3 (2006 р.н., адреса: АДРЕСА_5 , дані паспорту та РНОКПП – відсутні)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Квартирно-експлуатаційний відділ міста Хмельницький (ЄДРПОУ: 07928461, адреса: вул. Героїв АТО, 3/1, м. Хмельницький, 29006)

Повний текст рішення складено: 22.04.2026.

Суддя Мотонок Т. Я.