Рішення від 21 квітня 2026 р. у справі №944/111/26 — Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/111/26

Провадження №2/944/1346/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2026 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Матвіїва І.М.

з участю секретаря судового засідання Димчак Х.Т.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Яворів, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

Адвокат Ставрук Н.З. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить розірвати шлюб між сторонами.

В обґрунтування вимог посилається на те, що вони уклали шлюб 16 вересня 2000 року у виконавчому комітеті Новояворівської міської ради Яворівського району Львівській області, актовий запис №154. Від спільного подружнього життя в сторін народилися четверо дітей, двоє дітей вже повнолітні, а двоє дітей неповнолітні – син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 Сімейні відносини з відповідачкою не склалися через відсутність взаємопорозуміння та поваги між ними, тривалий час сторони проживають окремо, спільне господарство не ведеться, подальше збереження сім`ї суперечить його інтересам. Будь-які спроби в свій час примиритися не дали бажаних результатів, оскільки у них різні погляди на сімейне життя та сімейні обов`язки, примирення неможливе, просить шлюб розірвати.

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 19.01.2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

17.03.2026 від відповідачки ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, зазначає що перебувають у шлюбі з 2000 року, мають чотирьох дітей, до грудня 2025 року підтримували шлюбні відносини, а з цього дня ОСОБА_1 мобілізували.Відповідачка у відзиві на позовну заяву просила суд зупинити провадження по справі, оскільки позивач є військовослужбовцем.

18.03.2026 від представника позивача надійшли письмові заперечення, відповідно до яких ОСОБА_1 станом на зараз проходить військову службу, у зв`язку з чим об`єктивно не має можливості особисто зустрітися з відповідачем. Точні строки можливого повернення або зустрічі є невідомими. З таких умов, надання строку для примирення у таких умовах недоцільним та призведе лише до безпідставного затягування розгляду справи. З огляду на викладе, ОСОБА_1 наполягає на розірванні шлюбу, оскільки не має наміру на відновлення сімейних відносин та вважає, що збереження шлюбу суперечить його інтересам.Відтак, вважає, що призначення додаткового строку на примирення подружжя є недоцільним.

В судове засідання позивач по справі не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, представник позивача надіслав до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі. ОСОБА_1 категорично заперечує щодо надання будь якого строку на примирення. Позивач не зацікавлений у збереженні сім`ї та не бажає продовжувати шлюбні відносини зі своєю дружиною.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, надіслала до суду заяву, в якій зазначає, що чоловік на даний момент не може повернутись додому через перебування в ЗСУ, а для з?ясування наших стосунків та можливого примирення дуже потрібною є наша особиста зустріч, просить суд зупинити розгляд справи та надати строк, достатній для особистої зустрічі з чоловіком та можливого примирення за для збереження шлюбу.

Згідно ч.1 ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Крім того, як зазначає у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії»).

Враховуючи наведені норми чинного законодавства, суд, зважаючи на неодноразові відкладення розгляду справи з ініціативи відповідача, які були задоволені судом, з метою уникнення затягування судового процесу, вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, на підставі доказів, які наявні в матеріалах справи та ухвалити по справі рішення.

Зважаючи на викладене вище, суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності учасників справи.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України у зв`язку з неявкою у судове засідання учасників справи.

Частинами 4, 5 ст.268 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 21.04.2026, є дата складення повного судового рішення 22.04.2026.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, дійшов наступного висновку.

Згідно ст.24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Отже, якщо позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Відповідно до ст.105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст.110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно ч.1 ст.112 Сімейного кодексу України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність неповнолітніх дітей та інші обставини життя подружжя.

Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно ч.2 ст.114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з ч.3 ст.115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Судом встановлено, що 16 вересня 2000 року, між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 було зареєстровано шлюб у виконавчому комітеті Новояворівської міської ради Яворівського району Львівській області, про що зроблено відповідний актовий запис №154, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим повторно Галицьким відділом ДРАЦС у м.Львові ЛМУ МЮ України. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище " ОСОБА_6 ".

У сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого від 17.06.2008 року.

У сторін народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого від 24.09.2014 року.

Судом також встановлено, що спільне життя позивача з відповідачкою не склалось через відсутність спільних інтересів, різних поглядів на життя, відсутність взаєморозуміння, любові та поваги між ними, внаслідок чого шлюбні відносини між ними припинилися.

Як роз`яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21.12.2007, проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

На цей час сторони у справі не проживають однією сім`єю та не ведуть спільного господарства. Подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, оскільки останній не бажає зберегти шлюб та на примирення не згідний, на розірванні шлюбу наполягає та просить строк на примирення не надавати.

Згідно ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 СК України.

Відповідно до положень ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст.110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Статтею 56 Сімейного кодексу України визначено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Суд виходить з того, що вжиття заходів щодо примирення подружжя не дало позитивного результату, оскільки подальше спільне життя подружжя неможливе та є таким, що суперечить інтересам позивача, який на розірванні шлюбу наполягає.

Звернення позивача до суду з цим позовом свідчить про стійке бажання розлучитися і не мати сімейних (шлюбних) стосунків із відповідачкою, а відмова у розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що суперечитиме принципу добровільності шлюбу та є неприпустимим. Відомості, свідчили про наявність перешкод для задоволення позову, відсутні. Надання строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов`язком, та правових підстав для цього у даному випадку суд не вбачає.

Наведений висновок суду також узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 30 травня 2019 року по справі № 442/6319/16-ц, від 21 березня 2019 року у справі № 569/1011/18-ц, від 07 квітня 2025 року у справі № 757/10360/23-ц, від 25 березня 2026 року у справі № 444/4951/24.

Отже, враховуючи, що відповідачем не надано до суду жодного доказу на підтвердження наміру зберегти сім`ю та відновити шлюбні стосунки з позивачем, а також не вбачається наміру вчинення останньою дій, направлених на примирення, враховуючи категоричність позивача щодо неможливості примирення, суд дійшов висновку, що сім`я фактично розпалась та зберегти її неможливо, оскільки збереження сім`ї призведе до порушення інтересів позивача, тому є наявні підстави для розірвання шлюбу.

Щодо клопотання відповідача про зупинення провадження.

Суд приходить до висновку, що підстав для зупинення провадження у справі через перебування позивача в ЗСУ немає, якщо він наполягає на продовженні розгляду справи.

Вказана правова позиція викладена у постанові КЦС ВС від 15 серпня 2023 року у справі №174/760/21.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.105, 112, 114 СК України, ст.12, 13, 81, 141, 223, 264, 265, 268, 274-275, 279, 354-355 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстровано 16 вересня 2000 року, у виконавчому комітеті Новояворівської міської ради Яворівського району Львівській області, актовий запис №154.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повне судове рішення складено 22 квітня 2026 року.

Повне найменування сторін:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя І.М.Матвіїв