Рішення від 19 квітня 2026 р. у справі №466/756/26 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/756/26

Провадження № 2/466/1708/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2026 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді Єзерського Р.Б.

при секретарі Свиті А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування,-

у с т а н о в и в:

02 лютого 2026 року до Шевченківського районного суду м. Львова надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 , у якій представник позивача просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на свою користь 312 831 грн., 93 коп. як відшкодування витрат, а також судовий збір сплачений при поданні даного позову.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що 27 серпня 2025 року між ПРАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» та ОСОБА_2 було укладено Договір страхування № 10010366-00-25-0022, згідно якої ПРАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» взяло на себе зобов`язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки LAND ROVER Range Rover Sport д.н.з. НОМЕР_1 , його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП. 29.09.2025 року в м. Львові, сталася дорожньо-транспортна за участю автомобіля LAND ROVER Range Rover Sport д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , та автомобіля Пежо 508 д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 . Дана ДТП сталася в результаті порушення ПДР водія автомобіля марки Пежо 508 д.н.з. НОМЕР_4 ОСОБА_1 , що підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення; постановою Шевченківського районного суду м. Львова №466/9367/25 від 07.11.2025 року. У зв`язку з названою подією, згідно Рахунку на оплату 0000001014 від 01.10.2025 року наданого ТОВ «Джі Ел Ар Львів», вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «LAND ROVER Range Rover Sport» д.н.з. НОМЕР_5 , складає 562831,93 грн. У зв`язку з викладеним і відповідно до умов договору страхування, Позивач відшкодував страхове відшкодування, на рахунок СТО - ТОВ «Джі Ел Ар Львів», суму в розмірі 562831,93 грн. З огляду на викладене і відповідно до умов договору страхування Позивач поніс збитки в розмірі - 562831,93 грн. Оскільки, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Пежо 508 д.н.з. НОМЕР_4 була застрахована АТ «СК «АРКС» (Поліс № 231803789), ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» має право зворотної вимоги до зазначеного товариства в межах ліміту по полісу (250000,00 грн. - ліміт за шкоду майну) з урахуванням франшизи (00,00 грн - франшиза). АТ «СК «АРКС», сплатило на рахунок ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» суму страхового відшкодування в розмірі 250000,00 грн. Тобто, залишається сума в розмірі 312831,93 грн. (562 831,93 грн. 250000,00 грн = 312831,93. 10.10.2025р., Позивач надсилав на адресу Відповідача, Претензію про відшкодування збитку з додатком копій необхідних документів, проте, Відповідач проігнорував направлену йому досудову претензію. У зв`язку із вищенаведеним, представник позивача змушений звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав.

В судове засідання представник позивача не з`явився, проте надіслав на адресу суду заяву, у якій просить розглядати справу у його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити з підстав викладених у ньому.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, хоча належним чином була повідомлена про місце, час та дату судового засідання, що стверджується клопотанняv її представника – адвоката Олексіва В.В. про відкладення попереднього судового засідання та розпискою про отримання копії позовної заяви та ухвали про відкриття провадження у справі, що таким чином свідчить про те, що відповідачу було достеменно відомо про розгляд справи, проте після відкладення розгляду справи жодного разу у судове засідання cторона відповідача не з`явилася.

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів.

Згідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 29.09.2025 року о 10:25 год., керуючи на перехресті вулиць Кульпарківська-Трускавецька транспортним засобом марки «Peugeot 508» д.н.з НОМЕР_3 , не вибрала безпечну швидкість руху, не врахувала дорожню обстановку і стан транспортного засобу, а також не дотрималась безпечної дистанції, внаслідок чого здійснила зіткнення з транспортним засобом марки «Land Rover Range Ro Sport» д.н.з НОМЕР_5 під керуванням водія гр. ОСОБА_3 , який рухався попереду неї. Автомобілі отримали технічні ушкодження, чим завдано матеріальних збитків. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушила вимоги п.13.1 Правил дорожнього руху, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 07.11.2025 року у справі про адміністративні правопорушення № 462/9367/25 визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На момент дорожньо-транспортної пригоди майнові інтереси власника автомобіля «Land Rover Range Ro Sport» д.н.з НОМЕР_5 ОСОБА_2 були застраховані в ПРAT «СК «Арсенал Страхування», Договором страхування наземних транспортних засобів «КАСКО ALL RISKS» №10010366-00-25-0022 від 27.08.2025.

Власник пошкодженого автомобіля Land Rover Range Ro Sport» д.н.з НОМЕР_5 ОСОБА_2 29 вересня 2025 року звернувся до ПРAT «СК «Арсенал Страхування» із заявою про подію та на виплату за договором страхування наземного транспортного засобу.

Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування, страхового акту №006.02045225-1 від 03.10.2025 року та умов Договору страхування №10010366-00-25-0022 від 27.08.2025, розмір страхового відшкодування склав 562 831,93 грн., яке Позивачем було сплачено ТОВ «Джі Ел АР Львів», відповідно до Акту виконаних робіт №м00006745 від 02.01.2026, на користь власника автомобіля автомобіля Land Rover Range Ro Sport» д.н.з НОМЕР_5 , що підтверджується платіжною інструкцією №62558097 від 06.10.2025.

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно - правова відповідальність власника автомобіля «Peugeot 508» д.н.з НОМЕР_3 була застрахована в АТ "СК "АРКС" полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №231803789.

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

У відповідності до положення ч. 1 ст. 18 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов`язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до положень ст. 979 ЦК України, ст. 16 Закону України «Про страхування» за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування» визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, у зв`язку з виплатою позивачем страхового відшкодування до цієї особи (як до страховика потерпілої особи) перейшло право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завданням шкоди відповідачем.

Згідно зі статтею 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За правилом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Під час застосування наведених норм права підлягає врахуванню правовий висновок, викладений у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176цс18 (пункти 68-70): стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 зазначеного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Щодо застосування в даному спорі ст. 1194 ЦК України варто звернути увагу на позицію Верховного Суду викладену у Постанові від 22.04.2021 року по справі №759/7787/18, в якій зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія (роботодавця) різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Позивач як страховик потерпілої особи виконав свої зобов`язання за договором страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків в сумі 562 831,93 грн.

ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» має право зворотної вимоги до АТ "СК "АРКС" (страховик винної особи) в межах ліміту по полісу (250000,00 грн. - ліміт за шкоду майну) з урахуванням франшизи (00,00 грн - франшиза).

АТ «СК «АРКС», сплатило на рахунок ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» суму страхового відшкодування в розмірі 250000,00 грн. (максимальна сума завдана майну третій особі), що стверджується платіжною інструкцією №1167443 від 14.10.2025, тобто залишається сума в розмірі 312831,93 грн. Сума виплати страхового відшкодування, яке повинен сплатити відповідач позивачу складає: 312 831,93 грн. (562 831,93 – 250 000,00).

Як видно з досліджених судом письмових доказів, наданих позивачем на підтвердження заявлених позовних вимог, такі отримані у порядку встановленому Законом, стосуються безпосередньо обставин справи та підтверджують покликання позивача на існуючі обставини справи, а відтак беруться судом до уваги, як належні та допустимі докази в процесі доказування.

Водночас, відповідач в судове засідання не з`явився та не надав суду жодних доказів на спростування вимог позивача, а тому на переконання суду з відповідача слід стягнути різницю в розмірі 312 831,93 грн. між виплаченою позивачем сумою 562 831,93 грн. та компенсованим Ат «СК «АРКС» страховим відшкодуванням в розмірі 250 000,00 грн.

Таким чином, оцінюючи докази по справі в цілому, беручи до уваги вищенаведені встановлені під час розгляду справи обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги, звернені до відповідача, є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, а тому суд приходить до переконання про задоволення позову.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати, понесені позивачем та підтверджені матеріалами справи, підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд –

ухвалив:

позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування», ЄДРПОУ: 33908322, місцезнаходження: м. Київ, вул. Борщагівська, 154 до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 про стягнення страхового відшкодування – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування», ЄДРПОУ: 33908322, місцезнаходження: м. Київ, вул. Борщагівська, 154 – 312 831 (триста дванадцять тисяч вісімсот тридцять одна) грн., 93 коп. у відшкодування витрат, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування», ЄДРПОУ: 33908322, місцезнаходження: м. Київ, вул. Борщагівська, 154, суму сплаченого судового збору в розмірі 4692 (чотири тисячі шістсот дев`яносто дві) грн., 48 коп.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Р. Б. Єзерський