Постанова від 20 квітня 2026 р. у справі №447/1112/26 — Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №3/447/511/26

Справа №447/1112/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2026 м. Миколаїв

Суддя Миколаївського районного суду Львівської області Рябчун А.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від ВПД №1 Стрийського РУП ГУНП в Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

ВСТАНОВИЛА:

До Миколаївського районного суду Львівської області надійшов адміністративний матеріал за протоколами серії ЕПР1 № 612318 від 11 березня 2026 року та серії ЕПР 1 № 626112 від 28 березня 2026 року за частиною 1 статті 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Так, згідно з протоколом серії ЕПР1 № 612318 від 11 березня 2026 року про адміністративне правопорушення вбачається, що 11.03.2026 року о 14:51 год. в м. Новий Розділ, по вул. Степана Бандери, 5, Стрийського району, Львівської області ОСОБА_1 керував електроскутером Меура, із ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння очей та шкіри обличчя, блідість шкіри. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки або у медичному закладі відмовився, чим порушив п 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за частиною 1 статтею 130 КУпАП.

Крім цього, згідно з протоколом серії ЕПР1 № 626112 від 28 березня 2026 року про адміністративне правопорушення вбачається, що 28.03.2026 року о 09:09 год. в м. Новий Розділ, по вул. Степана Бандери, 2, Стрийського району, Львівської області ОСОБА_1 керував електроскутером Меура, із ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння очей та шкіри обличчя, блідість шкіри. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки або у медичному закладі відмовився, чим порушив п 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за частиною 1 статтею 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчинених адміністративних правопорушеннях заперечив, вказав на незаконність його зупинки, адже він керував інвалідним візком.

Постановою Миколаївського районного суду Львіської області від 08.04.2026 року викликано у судове засідання, призначене на 21 квітня 2026 року старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 для дачі пояснень у судовому засіданні.

В судовому засідання 21 квітня 2026 року старший лейтенант поліції ОСОБА_2 вказав, що зупинка транспортного засобу була здійснена із законних підстав, адже ОСОБА_1 керував електроскутером із явними ознаками наркотичного сп`яніння. А також зазначив, на відео вбачається, що поведінка ОСОБА_1 цілком відповідає вказаним ознакам у протоколі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Крім цього, суд вважає за необхідне об`єднати в одне провадження справу про адміністративне правопорушення №447/1112/26 ( номер провадження 3/447/511/26) та справу № 447/1239/26 (номер провадження 3/447/535/26) та присвоїти їм єдиний номер №447/1112/26 ( номер провадження 3/447/511/26).

Розглянувши адміністративну справу суд дійшов наступного висновку.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов`язані з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом статті 279 КУпАП ці обставини встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.

Розглянувши справу на підставі досліджених доказів орган (посадова особа) відповідно до статті 283 КУпАП виносить постанову.

Відповідно до вимог частини 1 статті 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції- є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП.

Відповідно до пункту 2.5 ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Статтею 256 КУпАП визначено вимоги, яким повинен відповідати протокол про адміністративне правопорушення. Зокрема, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Статтею 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5 ПДР України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тобто об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп`яніння (алкогольного чи наркотичного) або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також відмова осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 частини 1 статті 23 цього Закону визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху України (далі ПДР України), затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001(із змінами та доповненнями).

Відповідно до п.1.1 ПДР України - ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно з ст.14 Закону України "Про дорожній рух", учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 1.9 ПДР України передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 2.1 ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Судом встановлено, що 11.03.2026 року о 14:51 год. в м. Новий Розділ, по вул. Степана Бандери, 5, Стрийського району, Львівської області ОСОБА_1 керував електроскутером Меура, із ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння очей та шкіри обличчя, блідість шкіри. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки або у медичному закладі відмовився, чим порушив п 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за частиною 1 статтею 130 КУпАП.

Крім цього, 28.03.2026 року о 09:09 год. в м. Новий Розділ, по вул. Степана Бандери, 2, Стрийського району, Львівської області ОСОБА_1 керував електроскутером Меура, із ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння очей та шкіри обличчя, блідість шкіри. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки або у медичному закладі відмовився, чим порушив п 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за частиною 1 статтею 130 КУпАП.

Проходження до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння є імперативною нормою, так як передбачає обов`язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується таке питання. Склад правопорушення в діях водія є закінченим вже з моменту його відмови від проходження обстеження.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, підтверджена матеріалами справи, дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні та оглянутим відеозаписом.

Суд дійшов висновку, що діяння ОСОБА_1 відповідають кваліфікації за частиною 1 статті 130 КУпАП.

Як вбачається з протоколів про адміністративні правопорушення ЕПР1 № 612318 від 11 березня 2026 року та серії ЕПР 1 № 626112 від 28 березня 2026 року, який оформлений відповідно до положень статті 256 КУпАП, оскільки його форма та зміст відповідає вимогам діючого законодавства, і він є складеним та підписаним уповноваженою на те особою та підтверджує подію і обставини правопорушення, дані якого узгоджуються з іншими доказами у справі, достовірність та допустимість яких не викликає сумнівів.

Отже, зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Відтак, на переконання суду, в матеріалах справи є достатні та належні докази, які за своїм змістом є логічними й послідовними, та такими стверджується факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, за що передбачена відповідальність за статтею 130 КУпАП.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у справі зібрано достовірні, належні та допустимі докази, які вказують на доведеність вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Згідно положень статті 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Санкцією частини 1 статті 130 КУпАП передбачено покарання у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, суд враховує, що відповідно до положень п.1.10 Правил дорожнього руху України, водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про дорожній рух», право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, до матеріалів справи долучено довідку від 18.03.2026 № 88348-2026, відповідно до якої встановлено, що посвідчення водія ОСОБА_1 не отримував взагалі.

За таких обставин ОСОБА_1 не є водієм, в контексті ПДР України та Закону України «Про дорожній рух», оскільки в нього відсутнє посвідчення водія на керування транспортним засобом.

Дослідивши обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, оцінивши усі зібрані у справі докази, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу без позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до статей 34 КУпАП обставини, що пом`якшують відповідальність не встановлено.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» необхідно стягнути із ОСОБА_1 , на якого накладено адміністративне стягнення, судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись статтею 40-1, частиною 1 статті 130, статтями 283, 284, 294 КУпАП, суддя –

ПОСТАНОВИЛА:

об`єднати в одне провадження справу про адміністративне правопорушення №447/1112/26 (номер провадження 3/447/511/26) та справу № 447/1239/26 (номер провадження 3/447/535/26) та присвоїти їм єдиний номер №447/1112/26 ( номер провадження 3/447/511/26).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень та накласти на нього адміністративне стягнення:

-за частиною1 статті 130 КУпАП - у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян , що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. без позбавлення права керування транспортними засобами;

-за частиною1 статті 130 КУпАП - у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян , що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. без позбавлення права керування транспортними засобами.

Відповідно до статті 36 КУпАП призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне стягнення, встановленого за більш серйозне правопорушення, у виді штрафу у розмірі у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. без позбавлення права керування транспортними засобами.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Роз`яснити, що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути звернута до примусового виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання законної сили.

Суддя Анна Рябчун