Вирок від 20 квітня 2026 р. у справі №461/9939/25 — Галицький районний суд м. Львова

Суд: Галицький районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу

Дата: 20 квітня 2026 р.

Справа: №461/9939/25

Суддя: Мисько Х. М.

461/9939/25

1-кп/461/283/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.04.2026 р. м.Львів

Галицький районний суд м.Львова

у складі:головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю:секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальне провадження /внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025141360001813 31.10.2025 року /про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, тимчасово не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,

В С Т А Н О В И В:

30.10.2025 року приблизно 19 години 00 хвилин, після отримання табельної вогнепальної зброї та проведеного інструктажу керівництвом Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, автопатруль «ОМЕГА-604» у складі поліцейських: інспектор взводу №2 роти №3 батальйону №1 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції капітан поліції ОСОБА_6 та інспектор взводу №1 роти №3 батальйону №1 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції ОСОБА_7 , заступили на патрулювання на території Галицького та Личаківського району м. Львова.

31.10.2025 року, приблизно о 02 годині 08 хвилин, інспектор взводу №2 роти №3 батальйону №1 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції капітан поліції ОСОБА_6 та інспектор взводу №1 роти №3 батальйону №1 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції капітан поліції ОСОБА_7 , виконуючи покладені на них обов`язки, здійснюючи патрулювання, перебуваючи за адресою: Львівська обл., м. Львів, пр. Свободи, 5, помітили групу осіб, які у період введення комендантської години на території Львівської області, вчиняли дії, що суперечать встановленим нормам поведінки та свторювали небезпеку для спокою громадян. Працівники УПП у Львівській області ДПП підійшли до вказаних осіб, представились працівниками поліції, намагалися з ними поспілкуватись та встановити їх дані. Дані особи поводили себе зухвало та нецензурно виражалися.

У ході проведення розмови із громадянином який був встановлений, як ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно якого в подальшому було складено протокол про адміністративне правопорушення ВАД 139230 за ст. 173 КУпАП, ВАД 139460 за ст. 185 КУпАП, обвинувачений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , намагаючись допомогти знайомому ОСОБА_8 уникнути адміністративної відповідальності, передбаченої КУпАП, завдав удару кулаком правої руки в область лівої виличної ділянки обличчя інспектору взводу №2 роти №3 батальйону №1 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції капітану поліції ОСОБА_6 , під час виконання ним службових обов`язків, в результаті чого спричинив працівнику поліції тілесні ушкодження, а саме: синець у виличній ділянці зліва, підшкірні крововиливи на чолі зліва, на лівій щоці, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості.

Таким чином, ОСОБА_4 заподіяв працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 345 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , після роз`яснення суті обвинувачення, визнавши себе винним, підтвердив вищезазначені обставини та надав суду показання про те, що все викладене в обвинувальному акті відповідає дійсності та ним не оспорюється. У вчиненому щиро розкаявся та просив суд суворо його не карати, вказавши, що повністю усвідомив протиправність своїх дій.

Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні, підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті, при призначенні покарання поклався на розсуд суду.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, з`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити та порядок їх дослідження, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно усіх фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що сторонами провадження не оспорюється доведеність вини обвинуваченого та кваліфікація його дій, з`ясувавши правильне розуміння сторонами кримінального провадження змісту цих обставин, роз`яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини справи в апеляційному порядку, суд прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_4 ,у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 345 КК України, оскільки останній умисно заподіяв працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 ,суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та обставини, при яких такий вчинено.

Пом`якшуючими покарання ОСОБА_4 обставинами суд визнає щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання – не встановлено.

Щодо особи обвинуваченого, то встановлено, що ОСОБА_4 на обліках в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває, раніше не судимий.

Згідно ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

У висновку досудової доповіді представника Самбірського РС №2 філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_9 від 09.03.2026 року вказано наступне: «дослідження інформації, що характеризує особу за місцем його проживання, умов його життєдіяльності, вік, відносин у суспільстві, результати оцінки ризику вчинення ним повторного кримінального правопорушення, а також його імовірної небезпеки для суспільства свідчать про можливість виправлення особи без ізоляції від суспільства».

Згідно із ч. 5 ст. 314-1 КПК України досудова доповідь не може використовуватися у кримінальному провадженні як доказ винуватості обвинуваченого у вчиненні злочину, але згідно із ч. 1 цієї статті метою досудової доповіді є забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 345 КК України у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання із випробуванням та встановленням іспитового терміну, а також з покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України, оскільки виправлення останнього, на думку суду можливе без ізоляції від суспільства і саме таке покарання є достатнім для того, щоб винний в умовах здійснення контролю за його поведінкою довів своє виправлення.

Витрат на проведення експертиз у кримінальному провадженні немає.

Цивільний позов не заявлявся.

Речові докази відсутні.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, в нічний час доби, відносно ОСОБА_4 з переліком обов`язків, визначених ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 02.04.2026 року необхідно залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Керуючись ч.3 ст.349, ст. 371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання із випробуванням та визначити іспитовий строк 1 (один) рік.

Згідно ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, в нічний час доби, відносно ОСОБА_4 з переліком обов`язків, визначених ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 02.04.2026 року – залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду, і дослідження яких було визнано судом недоцільним. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua