Рішення від 20 квітня 2026 р. у справі №335/10491/25 — Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

Справа № 335/10491/25

Провадження № 2/331/1233/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 року м. Запоріжжя

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого - судді - Скользнєвої Н.Г.,

за участю секретаря - Постарнак М.М.,

розглянувши у спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (місцезнаходження: 02090, м. Київ, вул. Алматинська, буд. 8, оф. 310 а) до ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 )про стягнення заборгованості за кредитним договором № 00-9861249 від 18.07.2024,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2025 року ТОВ « ФК « Ейс» звернулося до Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 , за результатами розгляду якого просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 00-9861249 від 18.07.2024 року, у розмірі 15 101, 10 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 18.07.2024ТОВ «Макс кредит» та Відповідач уклали Кредитний договір № 00-9861249у вигляді Кредитної лінії на суму 7 245 грн. Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора 49312. Кредитодавець виконав свої зобов`язання, перерахувавши кредитні гроші на картку Відповідача.

20.01.2025ТОВ «Макс кредит» та ТОВ «Макс кредит» (Фактор) уклали Договір факторингу № 20012025-МК/Ейс, відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до Відповідача.

В ході передачі прав вимоги за факторинговим договором, право вимоги за кредитним договором № 00-9861249 від 18.07.2024 перейшло до позивача, що свідчить про факт отримання права грошової вимоги до Відповідача в розмірі 15 101,10 грн., яка складається з: 7 245 грн. – заборгованість по тілу кредиту, 7 856,10 грн. – заборгованість по відсоткам, яку просить суд стягнути з Відповідача на свою користь, а також судові витрати по справі.

Ухвалою судді Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 22 жовтня 2025 року зазначену цивільну справу передано на розгляд Олександрівському районному суду міста Запоріжжя за підсудністю ( а.с.70).

17 грудня 2025 року справа надійшла до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя та, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2025 передана в провадження судді Скользнєвої Н.Г. (а.с. 76)

Ухвалою суду від 18 грудня 2024 року зазначену справу прийнято до розгляду та відкрито провадження, вирішено розглядати у спрощеному позовному провадженні. (а.с. 87-78)

19.12.2025 від відповідача ОСОБА_1 через Електронний суд надійшов відзив на позовну заяву, в якій зазначено, що вимоги ТОВ «ФК «ЕЙС» є необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними і допустимими доказами. Наданий позивачем акт приймання-передачі підтверджує передачу загального портфеля заборгованості без належної індивідуалізації зобов`язання відповідача, без зазначення номера кредитного договору та без фіксації конкретної суми боргу, що передається саме щодо відповідача. Окрім того, позивач не надав суду жодного належного та допустимого доказу повідомлення відповідача про відступлення права вимоги, що ставить під сумнів як момент виникнення обов`язку відповідача перед новим кредитором, так і правомірність будь-яких нарахувань після укладення договору факторингу. Також зазначив, що розрахунок заборгованості та виписка з особового рахунку є внутрішніми документами самого позивача, складеними в односторонньому порядку та не підтвердженими первинними бухгалтерськими і платіжними документами. Ці документи не відображають реального руху коштів, містять суперечності щодо розміру та структури заборгованості. Окремо зазначив, що заявлені до стягнення проценти є явно непропорційними сумі основного зобов`язання та не підтверджені доказами індивідуального погодження їх розміру відповідачем. Така позиція позивача суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності. Щодо вимоги про відшкодування витрат на правничу допомогу, відповідач вважає, що позивач не довів їх реальність, необхідність та співмірність складності справи.(а.с. 82-83)

23.12.2025 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, де зазначено, щорозрахунок заборгованості узгоджується з іншими письмовими доказами у справі і є належним доказом. Окрім тогопозивач, як новий кредитор, не здійснював додаткових нарахувань і не застосував жодних штрафних санкцій до боржника.

Відповідно до п.1.3 Кредитного Договору Строк дії кредитної лінії (Строк кредитування): 360 календарних днів. Позичальник зобов`язаний повернути Суму Кредиту Кредитодавцю в останній день Строку кредитування (дата остаточного повернення кредиту) «13» липня 2025р., згідно умов пункту 3.5 цього Договору. Згідно з п. 1.5. тип процентної ставки – фіксована. Стандартна процента ставка складає 1,45% від Суми кредиту за кожний день користування Кредитом, застосовується у межах Строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3 цього Договору (Відповідно до п. 1.5.1. Кредитного Договору).

Отже, нарахування відсотків за Стандартною процентною ставкою здійснювалось за такою формулою: 6 300(сума виданого кредиту)* 1,45(процентна ставка)/100= 91,35 (сума за один день користування кредитом), що здійснювалось за період 18.07.2024-10.11.2024 (що підтверджується розрахунком підготовленим ТОВ «МАКС КРЕДИТ»).

В п. 1.6. зазначено, що Кредитодавець одноразово нараховує Комісію за надання кредиту у розмірі 15,00% від Суми кредиту, що складає: 945.00 грн., яку Позичальник зобов`язаний сплатити на умовах, визначених пунктом 3.5 цього Договору. Отже, нарахування відсотків повністю обґрунтовано та не суперечить умовам Договору.

Щодо переходу права вимоги саме за спірним кредитним договором у заявленому обсязі, зазначено, що в акті прийому-передачі відображена сплата за Договором факторингу, конкретизація зазначається саме у Реєстрі боржників, за яким і перейшло права вимоги. Тому надані Позивачем договір факторингу, Реєстр боржників та акт приймання-передачі є належними доказами.

Також, до матеріалів справи долучено виписку з особового рахунку боржника, яка є належним та допустимим доказом. Виписка детально відображає структуру заборгованості, а саме: прострочене тіло кредиту, прострочені відсотки та загальну суму заборгованості.

Щодо повідомлення відповідача про відступлення права вимоги зазначає, що позивач не зобов`язаний направляти письмове повідомлення боржнику про зміну сторони Кредитодавця. (а.с. 84-88)

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в позовній заяві зазначив, що просить провести розгляд справи за його відсутності; позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач по справі ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча про час день та місце слухання справи був повідомлений належним чином. Причину неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідач повідомлений про час та місце слухання справи через Електронний кабінет та не з`явився у судове засідання без поважних причин.

Суд, вивчивши позовні вимоги позивача, відзив відповідача, перевіривши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог на підставі такого.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що 18.07.2024ТОВ «Макс кредит» та ОСОБА_1 уклали Кредитний кредитної лінії № 00-9861249 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, створеним за допомогою одноразового ідентифікатора 49312. (а.с. 17, 27-31)

Відповідно до розділу 1 зазначеного договору, Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 6 300,00 грн. на умовах, передбачених договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов договору.

Сума кредиту перераховується на рахунок Позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки_ НОМЕР_1 (п. 2.8. Договору).

Відповідно до п.1.3 Кредитного Договору Строк дії кредитної лінії (Строк кредитування): 360 календарних днів. Позичальник зобов`язаний повернути Суму Кредиту Кредитодавцю в останній день Строку кредитування (дата остаточного повернення кредиту) «13» липня 2025р., згідно умов пункту 3.5 цього Договору.

Згідно з п. 1.5. тип процентної ставки – фіксована. Стандартна процента ставка складає 1,45% від Суми кредиту за кожний день користування Кредитом, застосовується у межах Строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3 цього Договору (Відповідно до п. 1.5.1. Кредитного Договору).

В п. 1.6. зазначено, що Кредитодавець одноразово нараховує Комісію за надання кредиту у розмірі 15,00% від Суми кредиту, що складає: 945.00 грн., яку Позичальник зобов`язаний сплатити на умовах, визначених пунктом 3.5 цього Договору.

Сторонами підписано Додаток № 1 до Кредитного договору – «Графік платежів», який має Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживачів та реальної процентної ставки за Договором (Графік платежів за договором), який підписано відповідачем шляхом електронного підпису одноразовим ідентифікатором 49312. (а.с. 31 зв.)

Отже, у вищевказаному договорі наявна інформація про умови кредитування, зокрема: порядок та умови надання кредиту, періодичність внесків, строк дії договору, процентна ставка за користування кредитом та порядок повернення кредиту.

Таким чином, судом встановлено та не заперечується відповідачем, що вказаний договір було укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який було надіслано ОСОБА_1 .

У період з 18.07.2024 по 23.07.2024 ТОВ «Макс кредит» перерахувало грошові кошти в розмірі6 300,00 грн. на банківську карту ОСОБА_1 , яка емітована в АТ «Універсал банк» № 5375-411426657073, що підтверджується відповіддю на запит суду АТ «Універсал банк» № БТ/Е-13440 від 10.04.2026 та випискою про рух коштів по зазначеному рахунку. (а.с.98-100)

На підставі викладеного, судом встановлено, що первинним кредитором виконано умови договору кредиту, та перераховано ОСОБА_1 суму кредиту в розмірі 6 300 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовується відповідачем, ОСОБА_1 не виконував свої зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст. 627 Цивільного кодексу України)

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Положенням ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до ст. 611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Непогашення відповідачем заборгованості перед банком за кредитним договором свідчить про порушення ним його умов, а також вимогст. 525 ЦК України, які встановлюють неприпустимість односторонньої відмови від виконання зобов`язань.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Згідно зіст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до розрахунку ТОВ «Макс кредит» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 00-9861249 від 18.07.2024,нарахована станом на 20.01.2025 насуму 15 101,10 грн. та складається з: 6 300,00 грн. – сума кредиту, 945,00 грн. – комісія, 7 856,10 грн. – нараховані проценти. (а.с. 40)

Отже, тіло кредиту у розмірі 6 300, 00 грн. та разова комісія за надання кредиту у розмірі 945,00 грн., підлягають стягненню з відповідача.

Щодо відсотків за користування кредитом.

Відповідач вважає, що проценти є явно непропорційними сумі основного зобов`язання та не підтверджені доказами індивідуального погодження їх розміру відповідачем. Така позиція позивача суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи щодо позовних вимог про стягнення простроченої заборгованості за нарахованими процентами у сумі 7 856,10 грн., суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Вищезазначену статтю було доповнено частиною п`ятою згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ від 22.11.2023.

При цьому, вищезазначеним Законом прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» також було доповнено пунктом 17, відповідно до якого: «Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: - протягом перших 120 днів - 2,5 %; - протягом наступних 120 днів - 1,5 %».

Вищезазначений Закон набрав чинності24.12.2023 року, а договірміж ТОВ «Макс кредит» та ОСОБА_2 про відкриття кредитної лінії №00-9861249 укладено 18.07.2024, тобто після набрання чинності Законом, а тому ТОВ «Макс кредит» мало привести свою діяльність та документи у відповідність до вимог Закону.

Як вбачається з детального розрахунку ТОВ «Макс кредит» ОСОБА_3 за кредитним договором № 00-9861249 від 18.07.2024, кредитор нараховував у період з 01.07.2024 по 11.10.2024 (включно) відсотки у розмірі 1,45%, у сумі 91,35 грн., за день. Однак, в деякі дні нарахування здійснюється в більшому розмірі, або здійснюються донарахування: 14.08.2024 – 182,70 грн., 26.08.2024 – 274,05 грн., 16.09.2024 – 274,05 грн., 23.09.2024 – 274,05 грн., 01.10.2024 – 730,80 грн., 07.10.2024 – 274,05 грн.

Відповідно до вищевикладеного, згідно з п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» відповідачу повинно було бути нарахововано відсотки за користування кредитом: з 18.07.2024 по 20.08.2024 – у розмірі 1,45 %, а з 21.08.2024 – у розмірі 1% від суми кредиту.

Таким чином, умови договору щодо встановлення денної процентної ставки вище 1%, після 21.08.2024, є нікчемними в силу положень частини 5 статті 8 та частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

При нарахуванні відсотків, суд виходить з кількості днів, які зазначено в розрахунку первісного кредитора:

-за період з 18.07.2024 по 20.08.2024 в розрахунку 1,45% в день на суму заборгованості (згідно з розрахунком, наданим позивачем) за 32 дні (32 дні * 91,35 грн.) – 2 923,20 грн.;

-за період з 21.08.2024 по 11.10.2024 з розрахунку 1,0% в день на суму заборгованості за 37 днів (37 днів * 63,00 грн.) – 2331,00 грн.

Отже, з відповідача підлягають стягненню відсотки за користування кредитом у розмірі 5 254,20 грн.

Також, відповідно до розрахунку первісного кредитора відповідачу були нараховані штрафні санкції: 14.08.2024 – 315 грн., 17.08.2024 – 630 грн., 22.08.2024 – 945 грн., 02.09.2024 – 1890 грн., 11.10.2024 – 3 150 грн.

Однак, відповідно до п.18 Перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи наведене та те, що кредитні правовідносини у даній справі виникли 18.07.2024, тобто у період дії в Україні воєнного стану, який діє і на даний час, суд виключає з розрахунку штрафні санкцій.

Щодо права вимоги позивача.

Частинами 1 та 2 ст.512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Натомість договір факторингу має на меті фінансування однієї сторони договору іншою стороною шляхом надання їй визначеної суми грошових коштів. Ця послуга згідно з договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому право грошової вимоги, передане фактору, не є платою за надану останнім фінансову послугу.

Отже, ознаками договору факторингу є: 1) фактор (новий кредитор) надає послуги з фінансування діяльності клієнта (первісний кредитор) шляхом надання в його розпорядження коштів; 2) такі послуги надаються за винагороду у вигляді здійснення клієнтом (первісний кредитор) відповідної плати послуг фактора (новий кредитор); 3) грошові кошти передаються в рахунок грошової вимоги клієнта (первісного кредитора) до третьої особи (боржника).

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18), договір факторингу є правочином, який характеризується тим, що: а) йому притаманний специфічний суб`єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором); б) його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги); в) метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника; г) за таким договором відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату; д) його ціна визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги, і цей розмір може встановлюватися у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю тощо; е) вимоги до форми такого договору визначені у статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Правочин, якому не притаманні перелічені ознаки, є не договором факторингу, а правочином з відступлення права вимоги. Порушення вимог до форми, змісту, суб`єктного складу договору факторингу відповідно до статті 203 ЦК України зумовлює його недійсність.

Таким чином, за договором факторингу фактор передає грошові кошти клієнту, за що отримує право вимоги за грошовим зобов`язанням боржника та плату за надані грошові кошти, а клієнт отримує грошові кошти, за що передає право вимоги до боржника та сплачує плату за отримані кошти.

Такий правовий висновок Верховний Суд виклав у постановах: від 14 лютого 2018 року у справі № 756/668/15-ц (провадження № 61-153св18) та від 31 жовтня 2018 року у справі № 465/646/11 (провадження № 14-222цс18).

20.01.2025між ТОВ «Макс кредит» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено Договір факторингу № 20012025-МК/Ейс, відповідно до якогопозивач отримав право вимоги за кредитним договором № 00-9861249 від 18.07.2024. (а.с. 46-51)

Пунктом 2.1. Розділу 2 Договору факторингу № 20012025-МК/Ейс від 20.01.2025 передбачено, що Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 20012025-МК/Ейс від 20.01.2025, ТОВ «ФК «Ейс» отримало право вимоги до відповідача. (а.с. 44-45)

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Наслідками неповідомлення боржника є відповідальність нового кредитора за ризик настання несприятливих для нього наслідків і визнання виконання боржником зобов`язання первинному кредитору належним.

Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань. (Постанова КЦС ВС від 06 лютого 2018 року у справі № 278/1679/13-ц).

Як з`ясовано судом і не заперечується відповідачем, на момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідач, грошові кошти за кредитним договором не повернув первинному кредитору .

Таким чином, позивач ТОВ «ФК «Ейс» правомірно вимагає стягнення заборгованість з ОСОБА_1 за кредитним договором № 00-9861249 від 18.07.2024.

Щодо позовних вимог в частині стягнення судових витрат.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 2422,40 грн.

Крім того, відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать також витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.2 ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову на відповідача покладаються судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

У відповідності до положень частин першої – четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 ст.141ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження отриманих правничих послуг позивач надав: копію договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, копію додаткової угоди №25770857637 до Договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, копію акту приймання-передачі наданих послуг від 01.10.2025, згідно яких загальна сума витрат понесених позивачем на правничу допомогу складає 7 000,00грн.

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21).

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

З огляду на зазначене, враховуючи фактичний обсяг наданих АБ «Тараненко та партнери» юридичних послуг, співмірність суми витрат із складністю справи та відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), суд доходить висновку, що дана справа є незначної складності й не потребувала заявленого позивачем часу для підготовки процесуальних документів адвокатом, виходячи з співмірності заявлених вимог, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу на стадії розгляду у розмірі 7000,00 грн. підлягають задоволенню частково у розмірі 3000,00 грн., стягнувши зазначену суму з відповідача на користь ТОВ «ФК «ЕЙС».

Крім того, відповідно до вимог п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути в користь позивача сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн.

Керуючись ст.ст. 263-265, 282 ЦПК України, ст. ст. 514, 516, 526, 530, 599, 610, 611, 1082 ЦК України,

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (місцезнаходження: 02090, м. Київ, вул. Алматинська, буд. 8, оф. 310 а) задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженоювідповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (02090, місто Київ, вул. Алматинська, буд. 8, оф. 310 а, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42986956) заборгованість за Кредитним договором № 00-9861249 від 18.07.2024 року у розмірі 12 499,20 (дванадцять тисяч чотириста дев`яносто дев`ять) гривень 20 копійок, які складаються з: 6 300, 00 грн. - тіло кредиту, 945,00 грн. - разова комісія за надання кредиту, 5 254,20 грн. – відсотки за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженоювідповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (02090, місто Київ, вул. Алматинська, буд. 8, оф. 310 а, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42986956) судовий збір в розмірі 2 010 (дві тисячі десять) гривень59 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженоювідповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (02090, місто Київ, вул. Алматинська, буд. 8, оф. 310 а, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42986956) витрати на професійну правову допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повний текст судового рішення складено 21 квітня 2026 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Н.Г. Скользнєва