Постанова від 21 квітня 2026 р. у справі №331/2986/26 — Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ

м. Запоріжжя

Іменем України

ПОСТАНОВА

22 квітня 2026 рокуСправа № 331/2986/26 Провадження № 3/331/1010/2026

Суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Гасанбеков С.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла до суду з управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції 07.04.2026, за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відносно: ОСОБА_1 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

встановив:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 28.03.2026 серії АА №091924 ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме: «28.03.2026, о 20 год. 00 хв., в АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а саме: висловлювання нецензурною лайкою, хапав за руки, докучання, погрози, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному та фізичному здоров`ю потерпілої».

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , належним чином повідомлені судом про дату, час та місце розгляду справи, до суду не прибули, та не подали заяв про відкладення розгляду справи, що відповідно до ст. 268 КУпАП не перешкоджає розгляду справи.

Вирішуючи питання про наявність підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності, суддя виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

За приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v.Russia», рішення від 30.05.2013, заява N 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v.Russia», заява N 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Частиною першою статті 173-2 КУпАП у редакції, що набрала чинності з 19.12.2024, передбачено відповідальність, за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

З диспозиції частини першої статті 173-2 КУпАП у редакції, що набрала чинності з 19.12.2024, вбачається, що наявність наслідків домашнього насильства у вигляді завданої шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, є обов`язковим елементом складу цього адміністративного правопорушення, а сама лише ймовірність завдання такої шкоди більше не охоплюється диспозицією цієї норми.

У протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено про спричинення шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілої, а лише стверджується про можливість завдання такої шкоди. Докази завдання шкоди здоров`ю потерпілої внаслідок дій кривдника у матеріалах справи відсутні.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства відносно ОСОБА_2 .

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Відповідний правовий висновок викладено у п. 39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 по справі № 463/1352/16-а (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 90264746).

За правилом п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Виходячи з наведеного, суддя дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Враховуючи вищезазначене, керуючись ст.ст. 221, 247, 283-285, 294 КУпАП, суддя

постановив:

1. Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Олександрівський районний суд міста Запоріжжя, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя С.С. Гасанбеков