Рішення від 13 квітня 2026 р. у справі №314/674/26 — Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/674/26

Провадження № 2/314/1209/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

14.04.2026 м.Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі

головуючого судді Швець О.В.,

за участю секретаря Павлівської І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Вільнянськ в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

В С Т А Н О В И В:

I. Короткий зміст позовних вимог. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 в якому просить стягнути із відповідача заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту №4135838 в розмірі 16 400,00 грн., судовий збір в сумі 2 662,40 грн., та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9 000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем 11.05.2021 було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 4135838, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» надав відповідачу кредит в сумі 5 000,00 грн. на строк 30 днів, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки.

ТОВ «Авентус Україна» умови Договору виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит на потрібну йому суму, в свою чергу відповідачем своїх зобов`язань виконано не було.

21.01.2022 було укладено договір № ФК 21-01/22 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІТІ ФІНАНС" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4135838. 01.08.2025 було укладено договір № 01-08/25 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІТІ ФІНАНС" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4135838. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 4135838.

На даний час сума заборгованості складає: 16 400,00 грн., з яких:

- Заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 5 000,00 грн.;

- Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 11 400,00 грн.;

- Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн.;

- Заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн.;

- Заборгованість за комісіями - 0.00 грн.;

- Інфляційні збитки - 0.00 грн.;

- Нараховані 3% річних -0.00 грн.

Зазначена сума заборгованості відповідачем на даний час не погашена, що підтверджується розрахунком заборгованості, тому позивач просить позов задовольнити, стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати.

Відповідач відзиву на позовну заяву та будь-яких документів, якими обґрунтовуються його заперечення проти позовних вимог до суду не надав.

Жодних інших заяв по суті справи від учасників до суду не надходило.

Отже, за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

ІІ. Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 24.02.2026 було відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачу було направлено копію ухвали судді рекомендованим листом, який повернувся з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», отже, у відповідності до п. 4 ч. 8 ст.128 ЦПК України, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18)).

Станом на день розгляду справи відповідач відзив на позовну заяву або зустрічну позовну заяву не подав.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Інших заяв, клопотань від учасників справи до суду не надходило.

Суд, зі згоди позивача, та враховуючи відсутність відзиву на позовну заяву, ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України.

Відповідач в судове засідання не з`явився, з заявами та клопотаннями не звертався.

В порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

ІІІ. Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви та висновки суду.

Суд, розглянувши подані документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного висновку.

У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі наданих до суду доказів.

Судом встановлено, що 11.05.2021 ОСОБА_1 уклала з ТОВ «АвентусУкраїна» Договір про надання споживчого кредиту №4135838 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Підписанням Договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

Вказаний Договір підписаний відповідачем відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» в електронній формі із застосуванням верифікації та наданням його персональних даних та шляхом введення одноразового ідентифікатора. Підписанням Договору відповідач підтвердила, що до моменту його підписання вона вивчила цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі, на умовах фінансового кредиту, та їй була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Також, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З урахуванням викладеного, лише сама наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Отже, між сторонами було укладено письмовий правочин за допомогою електронного засобу зв`язку, Договір був підписаний його сторонами з використанням одноразового ідентифікатора.

Таким чином, між сторонами були здійснені всі необхідні дії задля виникнення, припинення або зміни цивільних прав та обов`язків за Договором про надання споживчого кредиту № 4135838 від 11.05.2021.

Судом встановлено, що 21.01.2022 було укладено договір № ФК 21-01/22 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІТІ ФІНАНС" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4135838. 01.08.2025 було укладено договір № 01-08/25 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІТІ ФІНАНС" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4135838. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 4135838.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ст.1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Згідно ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Таким чином, на думку суду, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло права грошової вимоги до відповідача за Договором про надання споживчого кредиту № 4135838 від 11.05.2021.

Судом встановлено, що 11.05.2021 ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Авентус Україна» Договір про надання споживчого кредиту № 4135838 у розмірі 5 000,00 грн. зі сплатою процентів та комісій, що передбачені Договором.

У Паспорті споживчого кредиту, передбачено, що основними умовами кредитування з урахуванням побажань споживача є: тип кредиту кредит; сума кредиту 5 000,00 грн.; строк кредитування - 30 днів; мета отримання кредиту (особисті) потреби; тип відсоткової ставки фіксована.

В день укладення вказаного Договору, тобто, 11.05.2021, відповідачу було здійснено переказ грошових коштів в сумі 5 000,00 грн., що підтверджується довідкою ТОВ «Авентус Україна».

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Правові наслідки порушення зобов`язання регламентовані статтею 611 Цивільного кодексу України, відповідно до якої у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди. У свою чергу частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків, належних йому.

В матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором про надання споживчого кредиту №4135838 від 11.05.2021.

В той же час, відповідно до розрахунку заборгованості за даним Договором, який надано позивачем, заборгованість відповідача складає: 16 400,00 грн., з яких:

- Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) – 5 000,00 грн.;

- Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 11 400,00 грн.;

- Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн.;

- Заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн.;

- Заборгованість за комісіями - 0.00 грн.;

- Інфляційні збитки - 0.00 грн.;

- Нараховані 3% річних -0.00 грн.

Відповідач не оспорював укладення Договору про надання споживчого кредиту № 4135838 від 11.05.2021 року та, відповідно, отримання кредитних коштів і користування ними, доказів виконання зобов`язань за цим договором на користь первісного кредитора або позивача до суду не надав.

До початку розгляду справи по суті позивач не змінив предмет або підставу позову та протягом усього часу розгляду справи не збільшив та не зменшив розмір позовних вимог, а тому суд розглянув цивільну справу в межах пред`явлених вимог і на підставі поданих сторонами доказів.

Зважаючи на норми закону, умови укладеного між сторонами договору, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту № 4135838 від 11.05.2021 року в сумі 16 400,00 грн., обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

IV. Розподіл судових витрат та правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» за подачу позову сплатило судовий збір у розмірі 2 662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 29.01.2026 № 0604850029.

Таким чином, із відповідачки на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Частиною 2 ст. 137 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: їх дійсність; необхідність; розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Ці висновки узгоджуються й з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 та постанові від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18.

Суд також повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Як вбачається із матеріалів справи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» долучено до позовної заяви копії наступних документів: договір про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02 липня 2024 року, укладений між Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС»; прайс-лист на послуги АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС», в яких зазначені види послуг та їх вартість; заявка на надання юридичної допомоги № 1484 від 01.12.2025 на суму 9 000 грн; витяг з акту № 25 про надання юридичної допомоги від 31.12.2025, в якому міститься детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС» (надання усної консультації з вивченням документів, 2 години 3 000 грн.; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду, 2 години 6 000 грн.).

Дана справа відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України належить до справ незначної складності, у спорах про стягнення заборгованості за порушення грошового зобов`язання судова практика є сталою, не потребує вивчення великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження та збирання яких адвокат витратив би значний час, тому суд дійшов висновку проте, що розмір гонорару адвоката у 9 000 грн., не відповідає критерію розумності їх розміру з урахуванням складності цієї справи.

Зокрема, відповідно до Постанови Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі №201/14495/16-ц суд вправі самостійно зменшувати розмір відшкодування витрат на правову допомогу.

За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн.

Отже, з відповідачки на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» необхідно стягнути понесені ним судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2 662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 19, 76, 81, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 274, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (ЄДРПОУ 42640371) заборгованість за Договором № 4135838 від 11.05.2021 в розмірі 16 400,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (ЄДРПОУ 42640371) понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (ЄДРПОУ 42640371) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, оф. 521, м. Умань, ЄДРПОУ 42640371);

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрції: АДРЕСА_1 .

Суддя Ольга Валеріївна Швець

14.04.2026