Постанова від 08 квітня 2026 р. у справі №308/3187/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/3187/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.2026 м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Наумова Н.В., розглянувши матеріали які надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: території ВЧ НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 , місце роботи: в/ч НОМЕР_1 , паспорт та РНОКПП суду не відомий, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

09.02.2026 року, орієнтовно о 11 год. 30 хв., солдат ОСОБА_1 перебував та виконував обов`язки військової служби на території військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 в стані алкогольного сп`яніння в умовах особливого періоду. Таким чином, своїми діями солдат ОСОБА_1 здійснив правопорушення, за що відповідальність передбачена за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

В судове засідання гр. ОСОБА_1 не з`явився, хоча про час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений.

При цьому суддя враховує, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких – не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001, у яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Крім того, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що гр. ОСОБА_1 не з`явився в судове засідання, тобто добросовісно не виконав процесуальні обов`язки, розгляд справи здійснено у його відсутність на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що в діях гр. ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Вина гр. ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП підтверджується протоколом серії ЛВУ №37 від 09.02.2026 року, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану сп`яніння № 119 від 09.02.2026 року, протоколом ЛВУ № 043 від 09.02.2026 року, копією військового квитка ОСОБА_1 , витяг із наказу № 26 від 25.01.2025 року, витягом з наказу № 522 від 24.12.2025 року.

Дії гр. ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП кваліфіковано правильно.

Вважаю вину гр. ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, доведеною повністю.

При призначенні адміністративного стягнення суд виходить із змісту ст.33 КУпАП і враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність та вважає за можливе призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді арешту з утриманням на гауптвахті, оскільки, на думку суду, саме цей вид адміністративного стягнення буде відповідати вимогам ст. 23 КУпАП, а саме буде сприяти вихованню правопорушника в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці.

Враховуючи характер та ступінь адміністративного правопорушення, особу правпорушника, обставини справи, вважаю, що гр. ОСОБА_1 слід призначити адміністративне стягнення у вигляді арешту з утриманням на гауптвахті на строк 10 діб.

Керуючись ст.ст. 15, 33, 172-20, 245, 283-285, 287-291 КУпАП, ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: території ВЧ НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 , місце роботи: в/ч НОМЕР_1 , паспорт та РНОКПП суду не відомий, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді арешту з утриманням на гауптвахті на строк 10 (десять) діб.

Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк звернення постанови для виконання – три місяці з дня винесення постанови.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області Н.В. Наумова