Постанова від 13 квітня 2026 р. у справі №753/13657/21 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 року

м. Київ

справа № 753/13657/21

провадження № 61-12825св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідачі: Приватне акціонерне товариство «Транспортні системи», Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Березнякижитлобуд»,

особа, яка подала апеляційну скаргу,- ОСОБА_3 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Осадча Наталія Олександрівна, на постанову Київського апеляційного суду від 05 вересня 2024 року у складі колегії суддів Мережко М. В., Поліщук Н. В., Соколової В. В.,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Транспортні системи» (далі -

ПрАТ «Транспортні системи»), Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Березнякижитлобуд» (далі - ОК «ЖБК «Березнякижитлобуд»), в якому просили:

- визнати за ОСОБА_1 майнові (речові) права на 1/2 частину об`єкта інвестування (незавершеного будівництва), а саме: однокімнатної квартири будівельний номер

АДРЕСА_1 ;

- визнати за ОСОБА_2 майнові (речові) права на 1/2 частину об`єкта інвестування (незавершеного будівництва), а саме: однокімнатної квартири будівельний номер

АДРЕСА_1 .

Позов мотивовано тим, що між ОК «ЖБК «Березнякижитлобуд» та ПрАТ «Транспортні системи» було укладено договір купівлі-продажу пайового внеску, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І. М. та зареєстрований у реєстрі за № 1256, за умовами якого ПрАТ «Транспортні системи» продало, а ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рівних частках придбали пайовий внесок за договором № 32/5 про сплату пайових внесків у ОК «ЖБК «Березнякижитлобуд», укладеним 21 грудня 2016 року між ПрАТ «Транспортні системи» та ОК «ЖБК «Березнякижитлобуд», за умовами якого ПрАТ «Транспортні системи» зобов`язалося сплатити Кооперативу грошові кошти у сумі 931 000,00 грн для будівництва та введення в експлуатацію багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , а ОК «ЖБК «Березнякижитлобуд» зобов`язалося організувати будівництво та по закінченню будівництва здати його в експлуатацію і передати учаснику об`єкт нерухомості, що має наступні характеристики: однокімнатна квартира, будівельний номер АДРЕСА_3 .

Позивачі зазначали, що вони сплатили ПрАТ «Транспортні системи» повну вартість пайового внеску, визначену сторонами у пункті 4 договору купівлі-продажу пайового внеску, а саме 856 520,00 грн та, відповідно, набули усі права та обов`язки учасника в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав та обов`язків пропорційно до куплених ними часток.

Вказували, що виконавши свої грошові зобов`язання, позивачі мають законні очікування виконання відповідачами своїх договірних зобов`язань з метою набуття права власності на квартиру АДРЕСА_4 . Однак відповідачі свої зобов`язання не виконують, позивачами не набуто право власності на повністю профінансований об`єкт нерухомості, відповідачі майнові права позивачів на об`єкт інвестування не визнають, умови договорів не виконують.

Внаслідок порушення строків введення об`єкта будівництва в експлуатацію, ухилення від виконання своїх зобов`язань відповідачами позивачі позбавлені законної можливості підтвердити свої права на об`єкт інвестування шляхом реєстрації права власності на нього в Реєстрі речових прав на нерухоме майно, а тому з метою захисту своїх прав звернулися до суду з позовом про визнання майнових прав на об`єкт інвестування.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Дарницький районний суд міста Києва рішенням від 20 вересня 2022 року позов задовольнив.

Визнав за ОСОБА_1 майнові (речові) права на 1/2 частину об`єкта інвестування (незавершеного будівництва), а саме: однокімнатної квартири, будівельний номер

АДРЕСА_1 .

Визнав за ОСОБА_2 майнові (речові) права на 1/2 частину об`єкта інвестування (незавершеного будівництва), а саме: однокімнатної квартири, будівельний номер

АДРЕСА_1 .

Стягнув із ПрАТ «Транспортні системи» на користь ОСОБА_1 та

ОСОБА_2 судовий збір за подання позову в розмірі по 2 142,60 грн кожному. Стягнув з ОК «ЖБК «Березнякижитлобуд» на користь ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 судовий збір за подання позову в розмірі по 2 142,60 грн кожному.

Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що ОК «ЖБК «Березнякижитлобуд» не виконав належним чином узятих на себе зобов`язань, будинок за адресою: АДРЕСА_2 не ввів в експлуатацію, з урахуванням повної та вчасної сплати позивачами пайового внеску, тому права позивачів підлягають захисту шляхом визнання за ними майнових прав на однокімнатну квартиру АДРЕСА_4 . Такий спосіб захисту порушеного права забезпечить поновлення прав позивачів та їх захист від незаконних посягань у майбутньому.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Київський апеляційний суд постановою від 05 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 як особи, яка не брала участь у розгляді справи, задовольнив, рішення Дарницького районного суду міста Києва від 20 вересня 2022 року скасував,

та ухвалив у справі нове судове рішення, яким відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ПрАТ «Транспортні системи», ОК «ЖБК «Березнякижитлобуд» про визнання майнових прав на об`єкт інвестування.

Суд апеляційної інстанції, встановивши, що спірні правовідносини стосуються прав та обов`язків ОСОБА_3 як особи, за якою на час розгляду справи зареєстроване право власності на спірну квартиру, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову у зв`язку з неналежним суб`єктним складом учасників справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

19 вересня 2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких

діє адвокат Осадча Н. О., подали до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 05 вересня 2024 року у цій справі, у якій представник заявників, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 05 вересня 2024 року та залишити в силі рішення Дарницького районного суду міста Києва

від 20 вересня 2022 року.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Осадча Н. О., посилаються на:

- пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 761/32696/13-ц (провадження № 14-606цс18), від 20 березня 2019 року у справі № 761/20612/15-ц (провадження № 14-39цс19), від 16 жовтня 2019 року у справі № 761/5156/13-ц, у постанові Верховного Суду від 16 листопада 2020 року у справі № 755/8933/18 (провадження № 61-4251св19), постановах Верховного Суду України від 18 лютого 2015 року у справі № 6-244цс14, від 24 червня 2015 року у справі № 6-318цс15, від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1858цс15, від 10 лютого 2016 року у справі № 6-2124цс15, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

- пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема зазначає,

що судове рішення оскаржується з підстав, передбачених пунктом першим частини третьої статті 411 ЦПК України (суд не дослідив зібрані у справі докази).

Заявники зазначають, що у разі невиконання забудовником належним чином взятих на себе зобов`язань, а також відсутності факту введення будинку в експлуатацію, з урахуванням повної та своєчасної сплати пайових внесків учасником будівництва, ефективним способом захисту порушених прав останнього є визнання майнових прав на об`єкт інвестування.

Провадження у суді касаційної інстанції

Верховний Суд ухвалою від 09 жовтня 2024 року у складі колегії суддів Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М. відкрив касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.

Підставою відкриття касаційного провадження є пункт 1 частини другої статті

389 ЦПК України.

У лютому 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 квітня 2026 року визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у такому складі: Сердюк В. В. (суддя-доповідач), судді, які входять до складу колегії, Осіян О. М., Сакара Н. Ю.

Доводи відзиву на касаційну скаргу

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якого діє Коваль Я. Ю., вказує на правильність висновків суду апеляційної інстанції, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 21 грудня 2016 року між ОК «ЖБК «Березнякижитлобуд»

та ПрАТ «Транспортні системи» укладено договір № 32/5 про сплату пайових внесків у ОК «ЖБК «Березнякижитлобуд», відповідно до умов якого Кооператив зобов`язується організувати будівництво житлового будинку

АДРЕСА_2 за рахунок внесків учасників та внесків інших асоційованих членів Кооперативу, здати його в експлуатацію, передати учаснику приміщення, визначене в пункті 1.5. договору, в обмін на внесок учасника та всі документи, необхідні учаснику на підтвердження права власності на нього,

а Учасник зобов`язується сплатити до Кооперативу внески у розмірах та порядку, встановлених даним договором та додатками до нього, та має право отримати об`єкт нерухомості лише за умови повної сплати внеску, встановленого даним договором до Учасника. Пунктом 1.5. цього договору сторони визначили, що предметом договору є квартира АДРЕСА_4 , загальною (проектною) площею 49,00 кв. м, поверх 4, секція 5. Згідно з пунктом 2.1. договору вартість будівництва визначається Кооперативом відповідно до проектно-кошторисної документації та на день укладення договору становить 931 000,00 грн. Після підписання цього договору учасник здійснює платіж 100 % вартості будівництва не пізніше 22 грудня 2016 року включно (пункт 2.2. договору).

Відповідно до довідки ОК «ЖБК «Березнякижитлобуд» про здійснення повної оплати пайового внеску від 08 лютого 2017 року, асоційований член ОК «ЖБК «Березнякижитлобуд» ПрАТ «Транспортні системи» вніс в грошовій та іншій майновій формі пайовий внесок по договору № 32/5 від 21 грудня 2016 року, що становить 931 000,00 грн по спорудженню об`єкта нерухомості, розташованого на

АДРЕСА_2 та має такі характеристики - однокімнатна квартира, будівельний номер АДРЕСА_5 , загальною площею 49,00 кв. м на 4 поверсі, секції 5.

Як визначено у пункті 4.2.1 договору від 21 грудня 2016 року ОК «Березнякижитлобуд» зобов`язаний організувати будівництво об`єкта будівництва та здати його в експлуатацію. Орієнтовний строк здачі загально-будівельних робіт об`єкта будівництва - січень 2017 року. Кооператив має право в односторонньому порядку змінити строк будівництва об`єкта будівництва на строк до шести місяців і це не буде вважатися порушенням умов цього договору.

ОК «ЖБК «Березнякижитлобуд» 04 квітня 2017 року видало довідку, якою надало згоду асоційованому члену кооперативу ПрАТ «Транспортні системи» передавати права учасника за договором від 21 грудня 2016 року третім особам за умови, що така передача буде відбуватися до моменту здачі об`єкта нерухомості, розташованого на АДРЕСА_2 , в експлуатацію.

04 квітня 2017 року між ПрАТ «Транспортні системи» (продавець) та

ОСОБА_2 , ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу пайового внеску, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І. М. та зареєстрований у реєстрі за № 1256.

Пунктом 1 цього договору визначено, що ПрАТ «Транспортні системи» продав,

а ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рівних частках (по 1/2 у праві спільної часткової власності кожна) придбали пайовий внесок за договором № 32/5 про сплату пайових внесків у ОК «ЖБК «Березнякижитлобуд», укладеним 21 грудня 2016 року між ОК «Житлово-будівельний кооператив» «Березнякижитлобуд» та

ПрАТ «Транспортні системи», за умовами якого ПрАТ «Транспортні системи» зобов`язалось сплатити кооперативу грошові кошти у сумі 931 000,00 грн для будівництва та вводу в експлуатацію багатоквартирного житлового будинку

за адресою: АДРЕСА_2 , а ОК «ЖБК «Березнякижитлобуд» зобов`язалось організувати будівництво та по закінченню будівництва здати його

в експлуатацію та передати учаснику об`єкт нерухомості, що має такі характеристики - однокімнатна квартира, будівельний номер АДРЕСА_3 .

Пунктом 2 договору встановлено, що пайовий внесок у розмірі 931 000,00 грн сплачений продавцем у повному обсязі, що підтверджується довідкою про здійснення повної оплати пайового внеску від 08 лютого 2017 року, виданою

ОК «ЖБК «Березнякижитлобуд».

Згідно з пунктом 4 договору вартість продажу вказаного в пункті 1 пайового внеску визначена сторонами в розмірі 856 520,00 грн. Грошові кошти передані покупцями продавцю повністю до підписання цього договору. Підписи сторін на договорі купівлі-продажу підтверджують відсутність будь-яких претензій щодо повернення розрахунків за цим договором. Сторони свідчать, що розрахунок між ними відбувся з дотриманням вимог чинного законодавства України.

Пунктом 7 договору визначено, що до покупців переходять усі права та обов`язки учасника в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав та обов`язків пропорційно до куплених ними часток.

Умовами пункту 10 договору визначено, що на виконання умов договору продавець передає покупцеві договір № 32/5 про сплату пайових внесків у ОК «ЖБК «Березнякижитлобуд», укладений 21 грудня 2016 року між ОК «Житлово-будівельний кооператив «Березнякижитлобуд» та ПрАТ «Транспортні системи», продавець зобов`язаний повідомити ОК «ЖБК «Березнякижитлобуд» про відчуження пайового внеску.

Абзацом 2 пункту 16 договору встановлено, що цей договір є невід`ємною частиною договору № 32/5 про сплату пайових внесків у ОК «ЖБК «Березнякижитлобуд», укладеного 21 грудня 2016 року між ОК «ЖБК «Бережнякижитлобуд» та

ПрАТ «Транспортні системи».

Апеляційний суд встановив, що відповідно до інформації з Реєстру речових прав право власності на квартиру АДРЕСА_6 зареєстроване з 06 серпня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вдовиченко Н. О. за ОСОБА_3 . Водночас ОСОБА_3 не був залучений до розгляду справи у суді першої інстанції.

Апеляційний суд також установив, що у провадженні Дарницького районного суду перебуває цивільна справа № 753/196/24 за позовом ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСББ «Рів`єра», ПрАТ «Транспортні системи», про скасування державної реєстрації права власності на квартиру, витребування її в іншої особи та визнання права власності на квартиру.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту першого частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним критеріям оскаржуване судове рішення відповідає з огляду на таке.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Частинами першою, другою статті 48 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та яка, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

За результатами розгляду справи суд ухвалює рішення, в якому, серед іншого, викладає висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову, вирішуючи питання про права та обов`язки сторін (позивача та відповідача).

Відповідно до частини першої-четвертої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а в разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі в ній співвідповідача.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій статті 51 ЦПК України, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд починається спочатку.

Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 вказав, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 01 серпня 2025 року у справі № 286/253/24 (провадження № 61-16205св24).

Основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність (пункт 5 частини третьої статті 2 ЦПК України). Диспозитивність - один з базових принципів судочинства, керуючись яким, позивач самостійно вирішує, які позовні вимоги заявляти. Суд позбавлений можливості формулювати позовні вимоги замість позивача (пункт 118 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 грудня 2022 року в справі № 914/2350/18 (914/608/20), провадження № 12-83гс21)).

Предметом позову у справі яка переглядається є визнання за ОСОБА_1 майнових (речових) прав на 1/2 частину та ОСОБА_2 майнових (речових) прав на 1/2 частину об`єкта інвестування (незавершеного будівництва), а саме: однокімнатної квартири будівельний номер АДРЕСА_1 .

Суд апеляційної інстанції, встановив, що квартира

АДРЕСА_6 зареєстрована з 06 серпня 2018 року за ОСОБА_3 .

За наведених обставин, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, встановивши, що позивачі просять визнати майнові права на квартиру, яка належить особі, яка не була залучена

до розгляду цієї справи як відповідач, а саме ОСОБА_3 , що впливають на його права та інтереси, що є самостійною та достатньою підставою для відмови в позові, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про скасування рішення суду першої інстанції та відмову в задоволенні позовних вимог через неналежний суб`єктний склад учасників справи.

Схожий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 01 квітня 2026 року у справі № 2-177/2007 (провадження № 61-8432св24).

Доводи заявників про те, що суд не дослідив зібрані у справі докази колегія суддів не бере до уваги, оскільки заявлені позивачами вимоги безпосередньо стосуються прав та обов`язків іншої особи, яка не залучена до участі у справі як відповідач,

і такі позовні вимоги не можуть бути розглянуті судом. Лише за наявності належного складу відповідачів у справі суд вправі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та вирішити питання про їх задоволення з наданням повної і всебічної оцінки доказам, які містяться в матеріалах справи, тому без залучення таких належних відповідачів позовні вимоги та їх обґрунтованість вирішені бути не можуть.

Колегія суддів відхиляє посилання заявників на неврахування судом апеляційної інстанції висновків щодо застування норм права у подібних правовідносинах. У справах, які надані заявником для порівняння, правовідносини хоч і є подібними, але фактичні обставини, встановлені судами, є різними, що має наслідком і різність правового регулювання спірних правовідносин, а тому посилання на постанови Великої Палати Верховного Суду, Верховного Суду та Верховного Суду України в якості прикладу неврахування відповідних правових позицій суду касаційної інстанції є нерелевантним.

Інші доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують, значною мірою зводяться до встановлення протилежних зазначеному обставин та переоцінки доказів.

Водночас встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів

є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями

77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).

У справі, що розглядається, надано відповідь на всі істотні питання, що виникли

під час кваліфікації спірних відносин. Наявність у заявника іншої точки зору

на встановлені судом обставини та щодо оцінки наявних у матеріалах доказів

не спростовує законності та обґрунтованості оскаржуваного судового рішення та фактично зводиться до спонукання касаційного суду до прийняття іншого рішення - на користь заявника.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника по суті спору та їх відображення в оскаржуваному судовому рішенні, питання вмотивованості висновків суду, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка переглядається, сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованого і правильного висновку суду апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За правилами частин першої, другої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції відповідно до вимог статті 367 ЦПК України перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у місцевому суді. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).

Доводи касаційної скарги про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права є безпідставними, не спростовують висновку суду апеляційної інстанції і не дають підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.

Щодо судових витрат

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ,

в інтересах яких діє адвокат Осадча Наталія Олександрівна, залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 05 вересня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді В. В. Сердюк

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара