Суд: Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 19 квітня 2026 р.
Справа: №534/290/26
Суддя: Солоха О. В.
Справа №534/290/26
Провадження №3/534/53/26
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 квітня 2026 року м. Горішні Плавні
Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області в складі головуючого судді Солохи О.В., за участю секретаря судового засідання Гончар С.Т., потерпілої ОСОБА_1 , представника потерпілої Горбулі О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Хрестище Красноградського району Харківської області, громадянина України, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 від 28.07.2020, орган, що видав 5313,
- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП,
в с т а н о в и в :
На розгляд Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області надійшла справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.173-2 КУпАП.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 03.02.2026 о 16 год 30 хв ОСОБА_2 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив стосовно колишньої дружини ОСОБА_1 домашнє насильство психологічного характеру, а саме ображав її нецензурною лайкою, чим завдав шкоди її психологічному здоров`ю.
Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився.
У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 пояснила, що ОСОБА_2 її колишній чоловік з яким вони проживають в одній квартирі, і який систематично вчиняє стосовно неї домашнє насильство. Зазначила, що вказана подія відбувалася 03.02.2026 після судового засідання та на наступний день. 04.02.2026 вона зателефонувала сину, повідомила його про вчинення ОСОБА_2 відносно неї домашнього насильства. Син викликав поліцію.
Представник потерпілої особи – адвокат Горбуля О.О. зазначив, що ОСОБА_2 систематично вчиняє домашнє насильство стосовно колишньої дружини, що підтверджується протоколом, письмовими поясненнями.
Згідно із ч. 1 ст. 173-2 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого,
Відповідно до ч. 3 ст. 173-2 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та зібрані у ній докази та надавши їм відповідну правову оцінку, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з`ясування обставин по справі.
Згідно із ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Основним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
Згідно з п.3, 14, 17 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»:
домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;
психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи;
фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється, зокрема на колишнє подружжя.
Так, вина ОСОБА_2 у вчиненому адміністративному правопорушенні, передбаченому ч.3 ст.173-2 КУпАП, повністю підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії від 04.02.2026, рапортом щодо отриманої заяви від ОСОБА_3 про вчинення стосовно ОСОБА_1 домашнього насильства, формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, згідно якої поліцейським визначено високий рівень ризиків та видано терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №589457, письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_1 та її поясненнями наданими в судовому засіданні.
Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, суд доходить до висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, доведена повністю.
Визначаючи вид та міру адміністративного стягнення, суд, виходячи із положень ст.23 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_2 , його вік і стан здоров`я, сімейний та майновий стан, ступінь вини та суспільну небезпеку вчиненого правопорушення.
Обставин, що обтяжують чи пом`якшують відповідальність порушника судом не встановлено.
З огляду на викладене, суд вважає, що для досягнення мети адміністративного стягнення на ОСОБА_2 , в межах санкції ч.3 ст.173-2 КУпАП України, необхідно накласти стягнення у виді штрафу. Тільки таке стягнення буде сприяти вихованню правопорушника у дусі додержання законів України та запобігати вчиненню ним нових правопорушень.
Питання про судовий збір вирішено судом у порядку ст.40-1 КУпАП, згідно з якою у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується особою, на яку таке стягнення накладено.
Керуючись ст.40-1, 283, 294 КУпАП, суд
п о с т а н о в и в :
Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 020 (одна тисяча двадцять) грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно із ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 2 040 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 (шістдесят) коп. судового збору.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження. Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.В.Солоха
Особи, які беруть участь у справі, мають право ознайомитися із повним текстом постанови та отримати її копію після 22 квітня 2026 року в приміщенні Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua